четвер, 10 липня 2025 р.

«Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

 Методичні рекомендації  «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»


Лист ІМЗО від 07.07.2025 № 21/08-586 “Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»



Додаток до листа

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

від 07.07.202521/08-586

 

Методичні рекомендації

«Пріоритетні напрями роботи психологічної служби

у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

 

           Психологічна служба у системі освіти України – це невід’ємна складова, яка об’єднує фахівців у галузі практичної психології та соціально-педагогічної роботи. Основна мета її діяльностіпідтримка соціального й психологічного благополуччя всіх учасників освітнього процесу шляхом застосування науково обґрунтованих методів, технологій і підходів психологічного супроводу та практичної соціальної підтримки.

           Фахівці психологічної служби здійснюють комплексну та систематичну роботу щодо психофізичного розвитку дитини, її поведінкових реакцій, мотиваційної сфери й особливостей особистісного становлення з урахуванням вікових, когнітивних, емоційних, фізіологічних, гендерних та індивідуальних характеристик. Їхня діяльність спрямована на створення безпечного, підтримувального й ресурсного психологічного середовища, що сприяє самопізнанню, саморозвитку та самореалізації кожного учасника освітнього процесу.

           У своїй діяльності фахівці психологічної служби керуються Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про освіту», іншими чинними законами та нормативно-правовими актами України, зокрема «Положенням про психологічну службу в системі освіти України», Етичним кодексом психолога України та міжнародними стандартами надання психосоціальної підтримки.

 

Розвиток психологічної служби у системі освіти України

Психологічна служба у системі освіти України динамічно розвивається як цілісна структура, яка забезпечує психолого-соціальний супровід учасників освітнього процесу та сприяє формуванню безпечного, інклюзивного, психологічно комфортного середовища в закладах освіти.

Сучасний етап розвитку психологічної служби визначають ключовими напрямами.

Професійне зростання фахівців: удосконалення системи підвищення кваліфікації, запровадження інноваційних практик, супервізійна підтримка, участь у міжнародних проєктах і програмах.

Інституційне оновлення: оновлення нормативно-правової бази, розвиток цифрових сервісів та електронного документообігу.

Розширення функціоналу психологічної служби: посилення ролі у сфері психічного здоров’я, кризового реагування, роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та членами їхніх родин, дітьми, які набули травматичного досвіду, а також підтримки педагогічного колективу.

Міжвідомча взаємодія: посилення співпраці з органами охорони здоров’я, соціального захисту, юстиції, правоохоронними органами, громадськими та міжнародними організаціями.

Розроблення та впровадження програм превентивного спрямування: профілактика булінгу, насильства, суїцидальної поведінки, формування безпечного освітнього середовища.

Цифровізація: використання онлайн-платформ для консультування, навчання, ведення документації та здійснення моніторингу психоемоційного стану здобувачів освіти.

Період дії воєнного стану в Україні суттєво активізував розвиток та роль психологічної служби у системі освіти України, зокрема в напрямі кризового консультування, першої психологічної допомоги, збереження психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Впроваджено національні програми «Ти як?», «Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі». В межах програми «Ти як?» було створено Центри життєстійкості та інституційну модель підтримки для психосоціальної допомоги громадянам, постраждалим від війни.

У майбутньому розвиток психологічної служби у системі освіти України орієнтовано на інтеграцію найкращих міжнародних практик, вдосконалення стандартів діяльності фахівців, підвищення статусу професії, а також на забезпечення системного, комплексного підходу до збереження та зміцнення психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу.