неділя, 6 грудня 2015 р.

ТРІШКИ НАРЦИСИЧНОГО...



Стало несподіваним, але дуже  приємним рішення  науково-методичної ради Університету менеджменту освіти (протокол № 8 від 12 листопада 2015 р.), на засіданні якої відбулося підведення  підсумків ІV Всеукраїнського методичного турніру «Моє покликання – методист» у 2015 році.

http://umo.edu.ua/university/ogoloshenya/universitet-menedzhmentu-osviti-vitaje-peremozhciv-iv-vseukrajinsjkogho-metodichnogho-turniru-moje-poklikannja--metodist-u-2015-roci







Конкурсна робота «Моє покликання - методист»








про горювання...



"Для того, щоб виплакати горе,
 треба сто годин плачу...."




Сильні емоції, пережиті, коли ми втрачаємо близьких,  називаються горем. Горе - процес необхідний, і його не можна вважати проявом слабкості, оскільки це спосіб, за допомогою якого людина відновлюється після відчутної втрати.

 Горювання - це процес, за допомогою якого людина працює з болем втрати, знову знаходячи відчуття рівноваги і повноти життя.



Знайшла сьогодні на Фейсбуку замітку на сторінці у психолога, психотерапевта з Лисичанська Ірини Стуканьової. Поміщаю її тут мовою оригіналу. 


О горевании.


Горевание — это место, куда внутри себя могу зайти только я.
Заходя в это свое внутреннее пространство, мне иногда кажется, что я могу оттуда не выйти…
Мне легче, когда я знаю, что рядом со мной есть люди, которые переживают за меня и не мешают мне просто быть в этом своем пространстве горя.
Но все равно, внутри горевания, я остаюсь наедине со своими внутренними демонами, болью от потери, горькими слезами и камнем в груди.
Горевание — это пространство внутреннего ада, не достав дна которого, невозможно оттолкнуться, что бы снова полностью вынырнуть в мир.
В горевании, невозможно знать заранее на сколько глубок этот ад, где его дно и сколько времени нужно проделывать работу по прощанию со своими иллюзиями и надеждами, по перебиранию своего прошлого, что бы отделить то, что может остаться лишь воспоминаниями, от того, что является моими истинными ценностями.
Горевание — это искренний диалог самой с собой, обращение к себе, поиск внутренней правды, оплакивание тех мест, от которых оторваны надежды иллюзии и ожидания.
Самые поддерживающие и одновременно самые болезненные слова в горевании: «это уже произошло. это уже произошло в реальности. это уже произошло со мной».
Это маленькая внутренняя смерть, которую можно только принять, проживать и оплакивать ее.
Но я знаю, что только погрузившись в глубины этого ада до конца, возможно нащупать дно и оттолкнуться наверх.
Я знаю, что погружаться вниз возможно только тогда, когда я несу в себе достаточно ресурсов, которые погружают меня на глубину горя. И в этом погружении, как у ныряльщиков из фильма «Голубая бездна», есть только одна страховка, только одна нить, позволяющая ориентироваться в этом пространстве — вера, что это когда-нибудь закончится и я стану сильнее (с)
автор Аляева Ксения



Втрачати  рідних або близьких  завжди важко. Ніколи не знаєш наперед, наскільки це боляче. Однак будь-яке горе рано чи пізно починає відчуватися не так гостро –  у нього, відповідно до теорії психіатра Елізабет Кюблер-Росс, є п'ять етапів, котрі послідовно змінюють один одного.
Деякі дослідники розширюють число етапів до десяти, інші, навпаки, урізують до трьох. Нижче наведений «компромісний» варіант з чотирьох етапів.
Перший етап:          шок і заперечення
Другий етап:           біль і почуття провини
Третій етап:           гнів, розчарування і гіркота
Четвертий етап:  прийняття ситуації і відчуття полегшення



«Одного разу вирішили провести конкурс, щоб знайти найбільш люблячу та найбільш турботливу дитину. 
Переможцем став чотирирічний хлопчик,  сусід якого, перестарілий чоловік нещодавно втратив свою дружину. 
Коли хлопчик побачив, що старий плаче, він підійшов до нього у дворі, заліз на коліна і просто сидів там. 
Коли мама потім запитала його, що він сказав дядечкові, хлопчик відповів:
 - Нічого. Я просто допомагав йому плакати ».
  
Сучасна притча з сайту Геннадія Павленко





виявлення особливостей агресивної поведінки дошкільників та їх корекція


19 листопада2015р. проводила тренінг © для психологів ДНЗ  з питань корекції агресивної поведінки у дітей дошкільного віку.

Тренінг авторський...хоч у ньому використано вправи Т.Калошиної, Г.Моніної і матеріал психолога з Києва Лариси Якушенко  "Глечик емоцій".

Вважаю, що зрозуміти дитину, яка поводиться агресивно, може лише дорослий, у якого  із власною агресивністю все гаразд....
тому починається тренінг з арт-вправи, яка дає можливість актуалізувати свою "внутрішню дитину"- "нереалізовані дитячі потреби" Т.Калошиної.

Так легше перейти до розуміння, що таке агресія і агресивність...і місце гніву як емоціїї ....що гарно передається метафоричним "глечиком емоцій".


Коли настає усвідомлення причин  агресивної поведінки, можемо перейти до того, що  робити, щоб змінити її...

  Г.Моніна  дає просту і зрозумілу схему,  від неї і будемо відштовхуватися при підготовці корекційних занять . а розглянувши схему, спробуємо виконати ті вправи, які потім будемо  пропонувати діткам.


вправи для корекції аресивності
https://dytpsyholog.com/2015/04/15/%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8-%D0%B4%D0%BB%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%97/

А взагалі пропоную такий тренінг для вихователів садків.  Запрошуйте!!!

















четвер, 3 грудня 2015 р.

Методи творчої реабілітації в роботі з учасниками бойових дій

12 листопада 2015 року  відбувся семінар "Методи творчої реабілітації в роботі з учасниками бойових дій", який проводила Голова правління БО МБФ "Творча криїівка",  художній терапевт, вальдорфський педагог Віталіна Маслова (м.Київ).

У ході семінару було представлено авторський досвід роботи реабілітації військових (а також, досвід участі Тернопільських волонтерів у заїздах "Творчої криївки") та методичні основи творчої реабілітації ( "Антропософський погляд на людину в контексті проблеми змін особистості в ході участі в бойових діях".)

Залишаючи за межами опису  погляд К.Штайнера на людину,  опишемо систему реабілітаційних заходів, яка складається з кількох складових:

тілесна реабілітація
водний режим, здорова їжа і здоровий сон, фізична активність
відновлення і використання природніх ритмів, (ритм дня, ритм тижня і тп)
психологічна реабілітація
знайомство з новим "Я", зустріч з новим собою
дослідження нових можливостей, які з"явилися внаслідок травми...
переведення травми в ресурс
соціальна реабілітація
відновлення довіри до мирного соціуму
відновлення зв"язку із зовнішнім світом
компенсація втрачених зв"язків
(нові люди, нові знайомства,  відновлення зв"язку з попередніми поколінями)
біографічна реабілітація
зв"язок з собою, з собою кращим ( ідеальним Я)
робота над власною біографією як шлях вивчення себе та світу

Ритмізація (чіткий розпорядок усього періоду реабілітаційного заїзду), фізична активність,  кліматотерапія,  мистецтво (живопис), спілкування (спілкування з носіями культури, дітьми, місцевими жителями), психоедукація та можливості психокорекції ("прогулянки з психологом") - основні фактори реабілітаційного впливу.  

Закінчення семінару відбулося у творчій манері - виконанням учасниками "соціальної " вправи- спільного малюнка  "Народження світла із темряви."






Р.С.
Семінар, який мав на меті окреслити роботу з дорослими, викликав інтерес до вальдорфської педагогіки та Вальдорфської школи.

У контексті сучасних підходів до освіти, ідеї вальдорфської школи є досить актуальними. 

Вальдорфська школа - це система освіти, заснована на повазі до дитинства. 

Її мета - розвинути природні здібності кожної дитини і зміцнити віру у власні сили, яка знадобиться їй в дорослому житті. 

Вона працює  за принципом «не випередження» розвитку дитини, але надання всіх можливостей для її розвитку у власному темпі. 

Основними принципами вальдорфської педагогіки є: 
  • антропоцентризм
  • освіта дитини є наслідком її потреб, а не соціального замовлення того чи іншого суспільства; 
  • гармонійність розвитку всіх складових людини (тіла, волі, почуттів, розуму); 
  • навчання дедуктивним шляхом, від загального до конкретного , від ідеї - до її реалізації; 
  • історичність - відтворення в процесі навчання основних етапів людської еволюції: заняття землеробством, ремеслами, мистецтвом, наукою; 
  • циклічність - використання природних, тобто добових, сезонних і астрономічних (астрологічних), ритмів; 
  • еврістичність - дітям не нав'язують готових правил, а дають можливість зробити висновок самим; 
  • художність всього навчання. 

Головна властивість педагогіки Р. Штайнера - заперечення прямого впливу на учня. 
Виховання і навчання йдуть через поступове формування емоційної сфери, інтелекту до виховання вольової сфери учня. 
Стрижень виховної роботи - організація морального виховання, в основу якого покладені добро, краса і правда. Ці якості послужать вихованцю надалі основою моралі, творчості і мудрості. 

Вальдорфській школі притаманні атмосфера тепла, щирості, взаємної поваги та довіри, відсутність упереджених суджень з боку вчителя, відсутність системи оцінок як форми тиску на учнів, емоційна насиченість навчального процесу.

Організація вальдорфської школи будується на таких основах
  • організація дня в певному ритмі, причому ранок як  найбільш слушний для інтелектуальної діяльності час, відводиться відповідним навчальним предметам; 
  • виклад навчального матеріалу великими навчальними періодами, «епохами», що дозволяє учневі «занурюватися» в навчальний матеріал, зосередитися на ньому; 
  • художньо-естетичні вправи виховують волю, вимовлене слово впливає на почуття; 
  • принцип авторитету - один з найсерйозніших в вальдорфській школі; діти наслідують тому, кому хочуть, хто завоює їх довіру; 
  • свобода і відсутність страху, так як немає оцінок, немає іспитів; дитину змушує вчитися її власне бажання. 


Навчальний план штайнерівської  школи будується так, щоб зміст і методи навчання точно відповідали віковим особливостям  розвитку свідомості людини. У цьому випадку навчання підтримує природний розвиток дитини і впливає на нього терапевтично. 


У підсумку наведемо цитату з книги Глеклер М., Лангхаммер Ш., Вихерт К. Воспитание и здоровье. Задача для педагогов, медиков и родителей.- Дорнах, «Персефона». – 2006.


ВІДЧУТТЯ ЖИТТЯ

Його орган: Вегетативна нервова система

Він передає:
- Відчуття комфорту, переживання гармонії
- Відчуття того, що процеси гармонійні і узгоджені.

Вказівки щодо його розвитку:
- Ритмічний розпорядок дня
- Довіра до життя
- Переживання почуття міри і своєчасності, тобто узгоджених між собою ритуалів
- Радісна атмосфера під час прийому їжі

Шкідливі впливи:
- Сварки, насильство, залякування
- Поспіх, переляк
- Невдоволення
- Відсутність міри
- Нервозність
- Відсутність гармонійних переходів від одного виду діяльності до іншого

середа, 25 листопада 2015 р.

Психологічна допомога учасникам конкурсу "Вчитель року"


"Ресурси у роботі із стресом, тривогою, травмою"



7-8 листопада у Тернополі  на базі ТЗОШ№18 відбувся семінар "Ресурси в роботі зі стресом, тривогою, травмою. Психологічна гнучкість". Учасники - 60 осіб з Тернополя та області - психологи, психотерапевти, психіатри, соціальні працівники, волонтери, що надають допомогу постраждалим внаслідок кризових подій в Україні.  


Львівські колеги, психотерапевти  Андрій Сидоренко та Микола Винницький ділилися знаннями та досвідом роботи з питань  подолання стресу, пошуку ресурсів, надання першої психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях.




Рекомендуємо  презентований на семінарі підхід  до  пошуку ресурсів та їх використання.

У консультативній роботі ефективним є спрямування людини на використання власного внутрішнього ресурсу для подолання стресу через застосування моделі BASIC-PH – багатовимірної моделі подолання стресу та внутрішньої стабільності, розробленої професором Мулі Лаадом – директором Ізраїльського Центру попередження стресу.
Основи моделі BASIC-PH – «Міст над прірвою»
У кризовій ситуації «Я» і «Світ» розриваються, їх потрібно з’єднати. Це можливо зробити через міст BASIC-PH.
У кожної людини є своя «мова» (досвід) подолання кризи. У кожної людини є шість каналів подолання стресу, але тільки два з них є домінуючими. В запропонованій моделі враховуються всі шість частин, з яких складається характерний для кожної людини стиль подолання:
1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.
2. Affect (афект): почуття, емоції.
3. Social (суспільство): суспільний фактор – функція, приналежність, родина, друзі.
4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.
5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки.
6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

Віра.
Цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей, в чудо чи в самого себе. Система переконань, цінностей та смислів, надія, самооцінка, релігія, містицизм. Важлива будь-яка віра в щось. Коли нам зовсім важко, ми можемо протягнути руки до неба і молити про допомогу.
Приклад: «у нашій родині ніколи не здаються», чи «Бог нас ніколи не покине».

Почуття.
Серце – це скринька наших почуттів любові та ненависті, мужності та боягузливості, радості й печалі, ревнощів і симпатії. Цей спосіб подолання кризи вимагає від нас, перш за все, виявити різні почуття та назвати їх своїми власними іменами. Потім вже буде спроба висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними для кожної людини способами, такими як: словесно – усно в особистій розмові, чи письмово в розповіді чи в листі; без слів – в танці, малюнку, в музиці, в драмі. Йдеться про прямий чи опосередкований вираз почуттів: можливість записувати в щоденник свої почуття чи малювати свої почуття.

Суспільство.
Даному способу подолання кризи притаманне прагнення до спілкування. Ми можемо звертатися за підтримкою до сім'ї, до близьких чи до психологів. Ми можемо самі допомагати іншим постраждалим, занурюватися в суспільну роботу чи займати керівні посади. Тобто, важлива соціальна включеність: прагнення бути серед людей, почувати себе частиною системи, організації і т.п. Знайти в інших людях підтвердження, що ти живий, чимось корисний, на щось впливаєш.

Гра уяви.
Цей спосіб подолання кризи апелює до наших творчих здібностей. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, мінятися, шукати рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі змінене майбутнє та минуле. Сюди ж відноситься почуття гумору, імпровізація, відволікання уваги, використання мистецтв і ремесел (рукоділля, гончарство тощо).

Розум.
Спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашого вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх. Сюди ж належить порядок переваг, пріоритети, альтернатива та розмова з самим собою.

Діяльність.
Спосіб подолання кризи через звернення до фізичної діяльності нашого тіла. Цей спосіб пов'язаний із такими здібностями нашого фізичного тіла, як здатність себе відчувати завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттям тепла та холоду, болі та задоволення, орієнтації на місцевості, внутрішньої напруги чи розслаблення. Цей спосіб включає в себе фізичні заняття різного виду (спорт та релаксація): зарядка чи виконання фізкультурних комплексів, ходьбу, фізичні зусилля чи роботу, прогулянку на природі, походи в гори і т.д.

Застосування моделі ВАSІС-РН

Мета застосування: в кризовій ситуації бажано надати людині допомогу, використовуючи її мову (досвід) подолання кризи, тобто допомогти людині згадати доступні для неї можливості подолання стресу та навчити людину самостійно використовувати здобуті знання та власний досвід.

Як навчитися слухати та чути «мову» ВАSІС-РН
Віра. Співрозмовник говорить про свої переконання: висловлює оптимізм, шукає сенс, намагається встановити закони, згадує про систему цінностей (віра в Бога, молитви).

Афект. В розповіді з'являються емоційні висловлювання; прохання про емоційну підтримку; слова, які означають почуття: «люблю», «горюю», «хвилююся», «мене бояться», «мене він злить». Невербальні прояви: вираз обличчя (виражена міміка), тон голосу (крик, шепіт), сльози або сміх.

Суспільство. Згадуються значимі родичі, друзі, люди, які займають ті чи інші посади. Говориться про відповідальність за інших, яку людина взяла на себе, про приналежність до тієї чи іншої групи (його дитина, ніхто не прийшов, міліція, вороги).

Уява. Людина звертається до уявного, мріє та розповідає про приємні думки, про «сни наяву»; використовує метафори, казкові образи; застосовує вирази «ніби», «як» («як грім серед білого дня», «ніби на іншій планеті», «ніби в кіно чи по телевізору»).

Розум. Людина розмірковує логічно, в її розповіді присутні всі деталі події, факти дуже точні, згадує точні дати, дає пояснення причини і наслідку. Для людини важлива інформація, способи вирішення проблеми, внутрішній діалог («я живу на такій вулиці», «там було дерево», «вона живе в такому місті»).

Фізичний аспект (тіло). Людина описує дії, фізичну активність, ігри, розмір («великий», «малий), фізичні аспекти («сильний», «слабкий»), тілесні відчуття («втомився», «болить», «тяжко», «дуже холодно», «він сильний», «він побіг», «спав», «багато їм», «приймаю ліки»).

Використання моделі: важливо визначити канали та зрозуміти, що допомагало людині раніше справлятися з кризовими ситуаціями. Для цього треба дослухатися до того, як людина розповідає свою історію. Коли домінуючі канали визначені, треба до них долучитися, а потім підключити решту каналів. Важливо, щоб людина використовувала усі шість каналів – це розширить її здатність справлятися зі стресом. Людину треба переключити з її основного каналу та підключити інші, показати можливості або навчити. Ви можете розказати про модель ВАSІС-РН і запропонувати застосовувати її та допомагати іншим. Основний аспект даної моделі – поставити людину в активну позицію.
Також ви можете запропонувати людині звернутися до власного досвіду: згадати ситуацію переживання травматичної події, втрати та подумати, що їй тоді допомогло впоратися з ситуацією та як вона опановувала себе.

За матеріалами НМЦППСР Чернівецького  інституту післядипломної педагогічної освіти 

інтервізійна група

Притча «Забути про небезпеку»
Янь Хой звернувся до Конфуція із запитанням:     
- Одного разу я переправлявся через глибокий потік Шаншень, перевізник  настільки майстерно вів човен, що мені  здалося, наче він не людина, а сам Бог. Я поцікавився: «Хіба можна так навчи­тися керувати човном?». А він відповів:
«Можна. Якщо добре плаваєш або пірнаєш, то відразу опануєш це мистецтво». Ти не міг би пояснити, що означають його слова? Конфуцій відповів:

- Гарні плавці швидко вчаться керувати човном, бо не бояться води. А щодо нирців — море для них, наче суша, а перевернутися в човні — ніби впасти з візка. Вода піднімає й опускає їх, вони слухняно скоряються хвилям, не бояться їх і знають: що не трапилося б, завжди без зусиль випливуть на поверхню. 

5 листопада  2015р відбулось чергове засідання інтервізійної групи психологів  навчальних закладів. "Моніторинг проблемних зон практичного психолога навчального закладу".
Засідання було побудоване у вигляді балансу двох підходів- логічно-раціонального та  емоційно-інтуїтивного.

Учасники методом мозкового штурму аналізували  проблеми у сфері кризового консультування. 

Результати  експрес-діагностики :

перекладання відповідальності на когось                  - 31%
недовіра -                                                                      -26%
очікування клієнтом швидкого результату                 -26%
надмірні очікування клієнта -                                    -15,7%

встановлення контакту                                             - 15,7%

небажання клієнта  іти на контакт                            - 10,5%
небажання працювати над вирішенням проблеми- 10,5%
брак часу                                                                     - 10,5%
брак досвіду-                                                              - 10,5%

нівелювання проблеми клієнтом                                - 5%
кроскультурні відмінності ( різниця менталітету)       -5%
переконання клієнта ( "їх ніхто не любить")               - 5%

клієнт не говорить правду, 
але чекає вирішення проблеми                                     - 5%
формулювання запиту                                                   - 5%
закінчується час, а клієнт залишається з піднятими ,
 але невирішеними проблемами                                    - 5%

Пошук відповіді, як вирішити проблему , яка найчастіше зустрічається у роботі психолога учасники здійснювали за допомогою килима ідей.



Вправа «Килим ідей»
Мета: усвідомлення причин проблеми; усвідомлення власних дій, спрямованих на вирішення конкретної проблеми.
Хід проведення
1.Розуміння проблеми. Кожна група отримує 10 смужки одного кольору і ватман. На кожній смужці учасники записують відповідь на питання: «Чому виникає певна трудність у консультуванні?». Після цього учасники на ватман наклеюють смужки, утворюючи «килим».
2. Шляхи вирішення проблеми.
Групам роздається по 10 смужок іншого кольору, на яких учасники записують пропозиції щодо вирішення цієї проблеми. Потім ці смужки також наклеюються на килим. Після закінчення роботи групи демонструють свої «килими» і зачитують ідеї.
3.Індивідуалізація проблеми. Кожен пише на смужках третього кольору про те, що він особисто може зробити. Групи зачитують свої індивідуальні пропозиції. Схожі пропозиції групуються.
4.Оцінювання ідей.
Кожен учасник отримує дві червоні і дві зелені наклейки. Червона означає – «точно це зроблю», зелена – «спробую зробити». Учасники підходять до плаката , ще раз перечитують всі ідеї та приклеюють наклейки на вибраних ідеях. (Не обов’язково використовувати всі наклейки). Кожен учасник отримує можливість поміркувати, що зробить особисто він, щоб допомогти вирішити цю проблему.
Запитання для обговорення:
Ø    Як почували себе, виконуючи вправу?
Ø    Що дала вам особисто ця вправа?

Наступна вправа дала можливість учасникам інтегрувати свій досвід, актуалізувати  інтуїтивно-емоційний підхід, переконуючись, шо проблемні ситуації можна вирішувати через образ, метафору,  без слів. 


Вправа «Мандала проблеми»
Мета : розширення уявлення про проблему,  пошук та отримання ресурсу для її рішення, забезпечення балансу «знати- любити» у підходах до вирішення проблем.
1.Виберіть із вашого списку або ж з тих варіантів, які у список не ввійшли, одну проблемну ситуацію . Зобразіть її у вигляді символу в колі, вибравши не більше як 3-4 кольори. Відобразіть переживання цієї проблеми.
Вам нічого не треба буде розповідати про неї, вона не буде розсекречена.
2. помістіть свій малюнок у центр кола. Автор мовчить, а учасники висловлюють свої асоціації щодо побаченого малюнка.
3. Зворотній зв»язок.

ü Як ви почуваєтеся зараз.
ü Як почуває себе ваш малюнок в колі. Чи хочеться щось змінити?
ü Що ви берете з цієї роботи. 





 ..

пʼятниця, 30 жовтня 2015 р.

Любов у сім"ї - зброя проти насильства

Насильство можна попередити та зупинити

Слухай мене, щоб я вмів слухати...
Не принижуй мене, щоб я  не принижував...
Прощай мені, щоб я вмів прощати...
Не насміхайся з мене, не ігноруй мене....
Люби мене, щоб я вмів любити...



 29 жовтня 2015р. у фундація Патріарха Йосипа Сліпого проводився круглий стіл "Спільні зусилля влади і громади проти насильства в сім"ї та жорстокого поводження з дітьми".
у круглому столі брали участь представники державних та  громадських організацій до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері попередження насильства в сім"ї і жорстокого поводження з дітьми. 

Шуль О.М.,- головний спеціаліст відділу сімейної, гендерної політики та роботи зі зверненнями департаменту  сім"ї, молоді та спорту Тернопільської ОДА проінформувала про стан організації та здійснення заходів в рамках проведення щорічної акції "16 днів проти насильства". 
 Про потреби та надання соціальних послуг сім"ям, у яких вчинено насильство,  розповіла Четвертак Т.О., заступник директора ОЦСССМ.
Гевко Мар"яна, представник молодіжного центру розвитку "Міст", ознайомила учасників з питанням   взаємодії влади і громади у питаннях попередження насильства в сім"ї та жорстокого поводження з дітьми. 
 Учасники круглого столу висловили своє бачення  та внесли пропозиції щодо заходів, які планується провести під час акції.
Презентувала посібник "Маленькі секрети щасливих стосунків"  представник Центру щасливого Батьківства і Материнства Марія Хомів.








Діти-індиго як обдаровані особистості

Людина  так мало знає про людину, 
що дивно , як вона все ж примудряється бути людиною.


28 жовтня 2015р. у Тернопільському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти для керівників методичних об"єднань класних керівників відбулися педагогічні читання  на тему "Діти-індиго як обдаровані особистості".


На запрошення завідувача лабораторії обдарованої дитини, організатора педчитань Ханзель Жанетти Іванівни  у заході взяли участь  Кушнір Світлана Володимирівна, психолог ТЗОШ№18,   Януш Тетяна,  учениця групи ТЛ-41 Тернопільського технічного ліцею, яка обрала темою учнівської наукової роботи питання феномену "дітей індиго", методист психологічної служби ТКМЦ Несмашна Галина Євгенівна.

Залишаючи поза увагою  неоднозначну оцінку поняття "діти індиго", відсутність  наукових обгрунтувань вказаного феномену, зосередимося на характеристиках, які приписують таким дітям.  І тоді стає зрозуміло, що мова йде про "нестандартних дітей", незручних і некомфортних для оточуючих, подекуди незрозумілих , таких, які виходять за межі усереднених норм. Це вимагає від дорослих багато  енергії, а разом з тим і терпіння у пошуках способів, методів, шляхів  взаємодії, спілкування, навчання, виховання,  бо звичні, усталені, ті, які допомагали з іншими дітьми,  у цьому випадку "не спрацьовують".

 У вказаному контексті стає важливим медичний аспект виховання "нестандартних дітей". Його учасникам читань висвітлила Ольга Олександрівна Костіна, асистент кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології ДВНЗ "ТДНУ ім. І.Горбачевського" МОЗ.

Формат зустрічі - педагогічні читання - наштовхнув на думку познайомити  присутніх з книгою, у якій  дуже художньо  описано саме таку дитину, з розряду обдарованих, нестандартних, некомфортних для педагогів,  дуже часто незрозумілу  для однолітків,  і  важку для себе. Ідеальна ілюстрація до теми...

"Нестандартна дитина"- одна з ранніх книг відомого психотерапевта, психіатра, письменника Володимира Леві. Вперше вона буда видана у 1983 році, у 1991 - видана українською мовою.

Ця книга - не посібник для батьків, у ній немає якихось педагогічних інструкцій та готових рішень. Цей химерний мікс зі спогадів, роздумів, особистого досвіду, розмов та листування з колегами і  пацієнтами читається як художня книга.  А висновки робити читачам самим...

Уривки з книги,  опис - спогад очима однолітка про такого собі нестандартного однокласника...


"До першого класу він з"явився в неповні сім літ, з неабиякими знаннями класичної літератури (які я можу тепер оцінити лише за туманними спогадами), зі знанням напам"ять всього Брема і з уявленням про теорію нескінченно малих... 
Крім того, був автором близько чотирьох десятків винаходів, детально описаних у спеціальному зошиті (я запам"ятав з них лише такий собі універтаз, мухолет, мисливський велосипед особливої конструкції, черевики-саморемонтки, складані лижі й надувну книжкову шафу), оригінальних ілюстрацій до "Пригод Тома Сойера," наукового трактату "Психологія котів", опери "Кульбаба", "Казки про те, як великий йог Вшивананда перетворився на коня і що з того вийшло", багатосерійного коміксу "Божевільна миша" і таке інше, включаючи книжки Блакитних Віршів.(...)"

"Ви могли б подумати, що цим хлопчиною рано почали займатися, якось там особливо розвивати, чи оточення було підвищено культурним. Описую умови. Перегороджена на три закутки кімната, в комунальній квартирі на 28 мешканців.(...) Батько, друкарський працівник, лінотипіст, кульгавий інвалід, дома його бачили мало, здебільшого в замріяно-нетверезому стані.(...) Мати - хірургічна медсестра, працювала на двох ставках.(...)"

"Головним життєвим станом Академіка була полишеність на самого себе. Особливої уваги він ніби й не потребував, до якогось часу це була дуже зручна дитина: неплаксива, надзвичайно тямуща, завжди зайнята чимось своїм. Надбав ще й здатність захищати себе від уваги, іти, залишаючись, - захисне поле зосередженості..."

"Його мозок мав таку могутню силу самонавчання (властиву й усім дітям, але в іншому ступені), що створювалося враження, ніби він знав усе раніше, до народження.  
Одного разу, мати , яку викликала для повчання класна керівниця, - "читає на уроках сторонні книжки, розмовляє сам із собою,"- з гіркотою зізналась, що він народився уже з умінням говорити. (...)"

"(...) читати навчився у два з половиною роки, за кілька хвилин, за першою, що трапилася книжкою про протипожежу безпеку. Випитав у сестри, що означають ці комашки,- і все...
(...)
Писати навчався теж відразу сам, заради чистого задоволення, переписуючи книжки, що особливо сподобались.(...)

Він не розумів, як можна робити граматичні помилки, якщо тільки не заради сміху. Так і не повірив мені, що можна всерйоз не знати, як пишеться "до побачення"...
(...)
"Книжки працювали в ньому як ядерні реактори. Дуже швидко зрозумівши, що нескінченними "чому" від дорослих нічого не доб"єшся, вирушив у тиху хижу подорож по книжкових шафах. (...) І поки батьки встигли схаменутися, уся скромна домашня бібліотека була всмоктана в сіру речовину. Втім, не виключено, що в Академіка мозок мав якийсь інший колір, можливо оранжевий, або синій (жартую, звичайно...)"
(...)

"Спецшкіл для профільно обарованих дітей тоді ще не було, шкіл для глобально обдарованих немає і зараз. Універсальність не давала йому права вибору занять, як іншим не дає недорозвиненість..
- а чому не перевели до старших класів, екстерном? в інститут, в університет? Адже у виняткових випадках...

-Перевести намагались, і навіть двічі. Спочатку, майже відразу ж , із нашого першго Б у якийсь далекий четвертий А. Через два тижні у матері вистачило розуму відмовитися від цього наміру. По-перше, йому там все одно було нічого робити. А по-друге, четвертокласники з нього знущалися. 
(...)
У шостому вирішували чи виключити зі школи за АМОРАЛЬНІСТЬ (уточнимо далі) чи перевести відразу в десятий, щоб швидже дати атестат.  Приходили тітоньки з райво, пішли спантеличені. Відправили все-таки в десятий, до "дядів стьоп", як ми їх називали. "Дяді Стьопи" примушували його розв"язувати найважчі задачі, які були йому такими ж нецікавими як і задачі шостого, а на перервах використовували як метальний прилад. Протримався тижнів зо три, потім десь місяць прохворів і повернувся до нас"
(...)

"- Але ж йому, напевне, було  з вами  нудно до відчаю?
- Якщо уявити собі самопочуття ананаса на овочевій грядці, літака серед самомкидів..
Але на  уроках можна крадькома читати, малювати, думати, вивчати мову- до восьмого він уже читав японською...Писати музику, розбирати шахові партії..."

(...)
"Удома інструмента не було, але  у однієї із сусідок було піаніно. (...)  Постукав якось у  двері, попросив дозволу послухати. Другого разу попросив дозволу сісти за інструмент і підібрав на слух перші кілька тактів "Весни" Гріга, яку тільки но прослухав. В наступні два-три розібрався в нотній грамоті, читання з аркуша вдалося з тією ж легкістю, що й читання книжок. (...) Імпровізувати й складати він почав відразу ж. Швидко розчарувався в нотній системі, придумав свою - якісь закарлючки, що вміщували, як він твердив, у сто одиннадцять разів більше смимлу на одну знакову одиницю, ніж нотний знак. Уся партитура опери "Кульбаба" займала дві чи три сторіночки ось цих закарлючок.

- але чому його не віддали хоча б до музичної школи?
- Віддавали. Як виняток,  прийнятий був відразу  у  третій клас. Через три дні запротестував проити сольфеджіо, нмагався пояснити свою систему і в результаті був вигнаний з обгрунтуванням: "ми вчимо нормальних дітей..."

(..)
"Ким ким, а психологом Кляча був нікудишнім. Весь час (...) у спілкуванні лишався на грані непристосованості. Влитися в масу, створити для себе в ній зручну роль або маску, -те, чого звичайна людина стихійно навчається уже десь на кінець першого десятиліття життя, - для нього було , як видно, непосильним. 
(...)
"Не відчував кордонів свого Зап"ятір"я. Не здогадувався, що знаходиться не в своїй зграї, що його зграї , можливо, і взагалі немає в природі...
(...)
Не розумів і того. чому отримує п"ятірки. Дивувався: навіть явно ворожі, прискіпливі вчителі (було таких лише двое чи троє, які його не любили, але, серед них, на жаль, класна керівниця), ставлять ці самі  п"ятірки з непроникним виразом...
А, втім, було все зрозуміло, все видно, як на бігах. Так просто ж не можна було не ставити цих п"ятірок - це було б незвичайно. 

Учителька історії замість розповіді нового матеріалу іноді викликала Клячка. Про Пеллопонеську війну , пам"ятаю, розповідав так, що нам не хотілося йти на перерву. (...)

- А як щодо творів на задану тему?
-Одного разу, замість "Зайві люди у російськвй літературі" (порівняння Онєгіна і Печоріна за заданим зразком) написав такий собі опус під заголовком  "Зайві жінки у світовій класиці". Твір гаряче обговорювали на педраді. (...)

А один трояк з географії одержав за те, що всю відповідь з ходу заримував. "Що це за новини спорту?"-скривилась учителька, лише під кінець відповіді зрозумівши викрутас.  
"Ти це для чого, га?"- тривожно запитав я на перерві." "Ненароком. Перша рима вискочила сама, а інші за нею побігли."...

У цих ілюстраціях і опис того, якими можуть бути діти, і як оточуючі можуть бути не готовими до того, щоб зрозуміти таку дитину...






Учасники педагогічних читань включилися в обговорення проблеми, ділилися досвідом  виховання  учнів та власних дітей. Головний лейтмотив - розуміння і визнання їхньої "інакшості",  щире бажання зрозуміти, допомогти,  уміння бачити дитину такою, як вона є, а не привносити у неї щось своє...Дати можливість....створити умови....

a propos...

 нестандартні умови- для нестандартних дітей...



















середа, 28 жовтня 2015 р.


27 жовтня 2015р. відбувся круглий стіл для психологів та соціальних педагогів навчальних закладів на тему: „Діяльність психологічної служби освіти у випадках виявлення насильства, жорстокого поводження з дітьми. Порядок взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту дитячих прав”.

Питання, що обговорювалися на круглому столі:

  1. Алгоритм роботи психологічної служби навчального закладу у випадках виявлення насильства щодо дитини.

  1. Взаємодія працівників психологічної служби навчального закладу з іншими органами та службами  щодо захисту прав дітей.

  1. Розробка рекомендацій з питань налагодження ефективної міжсекторальної взаємодії психологічної служби освіти із службою у справах дітей, кримінальною міліцією у справах дітей, центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді закладами охорони здоров'я щодо захисту прав дитини, подолання негативних наслідків насилля.

У круглому столі взяли участь старший інспектор відділу опіки та піклування О.В.Несторяк та головний спеціаліст служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради К.І.Хоркава, міський лікар-педіатр ТМДКЛ Федорова О.О. та головний спеціаліст Тернопільського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Ніздрань Н.В..


В ході роботи круглого столу учасники розробили ряд рекомендацій:

ü    проводити профілактичну та роз’яснювальну роботу серед батьків з метою запобігання жорстокому поводженню з дітьми;
ü    надавати консультації для класних керівників, опікунів та учнів для запобігання проявам насилля щодо дітей;
ü    Проводити профілактичну роботу щодо попередження проявів релігійного фанатизму та його впливу на свідомість та розвиток дитини;

ü    удосконалення процедур щодо виявлення дітей, які потерпіли від різних форм жорстокого поводження з ними;
ü    Провести спільно з МЦСССДМ моніторингові дослідження з метою виявлення моделей поведінки учнів у різних ситуаціях проявів насильства, вивчення причин і факторів, що породжують насильство та жорстоке поводження серед дітей;
ü    Підготувати для працівників психологічної служби блок діагностичного мінімуму, спрямованого на виявлення насильства в сім'ї.;

ü    Працювати над створенням системи реабілітації та реінтеграції дітей, які потерпіли від насилля,  жорстокого поводження з ними;
ü    -розробка та проведення заходів корекційного впливу на кривдників, осіб, які схильні до вчинення насильства;

ü    Проведення спільних профілактичних заходів, налагодження системи взаємодії психологічної служби освіти міста та дільничних лікарів-педіатрів.