вівторок, 23 вересня 2014 р.

Методичні рекомендації

щодо організації діяльності
психологічної служби освіти міста
у 2014-2015 н.р.
Сьогодні наша країна переживає досить складний, неспокійний, напружений період своєї державності та свободи. Саме такі складні умови, в яких ми перебуваємо, змушує нас переглядати свої цінності, власне «Я», пріоритети, відповідно реагувати, по-іншому сприймати певні соціальні зміни, виклики  та швидко приймати рішення. Нинішня суспільно-політична ситуація спонукає кожного з нас (від дитини до дорослого) певним чином допомагати, співчувати, підтримувати, діяти однією сім’єю, родиною, спільнотою, громадою. Очевидним стала необхідність соціально-психологічного захисту та надання психологічної допомоги як окремим людям, так і цілим соціальним групам. У складні часи кожна особистість «показує своє справжнє обличчя», потенційні можливості та ресурси. Вищезазначене стосується і працівників психологічної служби системи освіти – практичних психологів, соціальних педагогів, їх керівників. У даний час психологічна служба в цілому, та, зрештою і кожен професіонал мають презентувати суспільству, все на що вони здатні, проявляти високий професіоналізм, прагнення до відповідальності перед людьми, чуйності та поваги до власне «Я» особистості та інших.

 Психологічна служба системи освіти діє відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про позашкільну освіту", Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2017 року, Положення про психологічну службу системи освіти України, Наказу МОН «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України», Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, інших нормативно-правових актів.
Працівникам психологічної служби системи освіти необхідно організовувати свою роботу відповідно до таких нормативно-правових документів:
· лист Міністерства освіти і науки України від 11.03.2014 № 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»;
· лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2014 № 1/9-186 «Щодо навчання дітей військовослужбовців, які переїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на постійне місце проживання до інших населених пунктів України»;
· лист Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи від 24.02.2014 No 26 «Про посилення психологічної допомоги населенню»;
· наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 № 616, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2009 за № 687/16703 «Про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України»;
· наказ Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 № 1983/388/452/221/556/ 596/106 «Про затвердження порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах»;
· наказ Міністертва освіти і науки України від 20.04.2001 р. № 330 «Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України»; Етичний кодекс психолога тощо.

Основні питання діяльності психологічної служби освіти у 2014-2015н.р. викладено у листі Міністерства освіти і науки України від  25 липня  2014 р. № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності  психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році».
Залишається чинним наказ управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 31.03.2014р. №164 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу».


Психологічна служба системи освіти є важливою складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Практичний психолог навчального закладу:

·            бере участь у здійсненні освітньої, виховної  роботи, спрямованої на забезпечення  всебічного  індивідуального  розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх   повноцінного психічного здоров'я;
·            проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця,  учня,  студента до навчання та сприяє їх адаптації  до нових умов навчально-виховного  процесу,  допомагає  у  виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;
·            розробляє та впроваджує  розвивальні, корекційні  програми навчально-виховної  діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;
·            сприяє вибору учнями і студентами професій з  урахуванням  їх ціннісних орієнтацій,  здібностей,  життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя;  здійснює  превентивне  виховання, профілактику   злочинності,   алкоголізму   і   наркоманії,  інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;
·            проводить психологічну  діагностику  і  психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;
·            формує психологічну  культуру вихованців,  учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології,    її    практичного    використання   в   організації навчально-виховного процесу;
·             сприяє повноцінному розвитку особистості вихованців та учнів на кожному віковому етапі, створює умови для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
·             забезпечує індивідуальний підхід до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
·             надає консультативно-методичну допомогу всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку.

 Соціальний педагог навчального закладу:
·            виявляє дітей, які потребують соціально-педагогічної та/або психологічної допомоги;
·            вивчає та оцінює   особливості   діяльності   і   розвитку вихованців,  учнів і студентів,  мікроколективу (класу чи  групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських   організацій;    досліджує    спрямованість    впливу мікросередовища,   особливості   сім'ї  та  сімейного  виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;
·            прогнозує на  основі  спостережень  та  досліджень  посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
·           створює банк даних соціально незахищених категорій, дітей із сімей вимушено внутрішніх мігрантів та здійснення їх індивідуального соціально-психологічного супроводу;
·           сприяє адаптації дітей внутрішніх мігрантів до нових умов, допомагає учням встановлювати нові соціальні зв’язки  у навчальному закладі і за його межами;
·           формує здоровий соціально-психологічний клімат в учнівських та педагогічному  колективах;
·           оптимізує зміст і форми просвітницько-профілактичної роботи з питань порушення прав дітей та їх захисту, питань щодо запобігання експлуатації, торгівлі, насильства (боулінгу, кібербулінгу), запобігання виникнення конфліктів, збереження психологічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу;
·           здійснює соціально-перетворювальну роботу, спрямовану на подолання негативних явищ і кризових ситуацій в навчальному та сімейному середовищі:
Ø  формує навички безпечної поведінки задля попередження випадків насильства, торгівлі, булінгу, кібербулінгу, формує навички вирішення конфліктів;
Ø  навчає учнів новим формам поведінки, всіх учасників навчально-виховного процесу прийомам зняття стресу та формування самостійності;
Ø  проводить тренінги з метою зниження ступеня агресивності, формування толерантності та попередження випадків насильства;
Ø  проводить групові заняття з розвитку комунікативних навичок;
Ø  проводить заняття, спрямовані на профілактику асоціальної поведінки з основами правових знань;
·           організовує та надає цілеспрямовану фахову допомогу сім’ї (соціально-педагогічний патронаж) у вирішенні її соціальних і психологічних проблем (особливо військовослужбовців, загиблих, внутрішніх мігрантів, соціально незахищених категорій):
Ø  відвідує дитину вдома і вивчає умови її життя, виховання і розвитку;
Ø  допомагає батькам, опікунам і педагогам у створенні дошкільних умов виховання дитини відповідно до її вікових, індивідуальних особливостей та потреб вікового і всебічного розвитку;
Ø  формує соціально-педагогічного компетенцію батьків з питань взаємовідносин в сім’ї «батьки-діти», «педагоги-діти»;
Ø  формує навички спілкування з дітьми;
·           формує знання про соціально-політичні події з метою попередження або мінімізації негативних наслідків конфліктних подій (особливо відстеження нових актів, законів щодо допомоги сім’ям, які опинились в складних життєвих ситуаціях );
·           здійснює протидію інформаційній війні: формує навички відфільтровування і зниження емоційного сприйняття, формування критичного мислення;
·          надає консультативно-просвітницьку інформацію щодо нормативно-правових актів, які спрямовані на допомогу сімям, що опинились в складних життєвих ситуаціях, які належать до «соціально незахищених категорій»;
·          допомагає налагоджувати тісну співпрацю між службами і структурами з метою захисту прав і свобод дитини як в межах навчального закладу, так і поза ним;
·          переадресовує учасників навчально-виховного процесу  до інших спеціалістів, застосовує мультидисциплінарний підхід до вирішення проблем, які виникають;
·          сприяє захисту    прав   вихованців,   учнів   і   студентів, представляє  їхні  інтереси  у   службі   у   справах   дітей,   у правоохоронних та судових органах;
·         при здійсненні взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих ситуаціях, фахівцям психологічної служби користується Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи (Наказ МСМС, МОЗ, МОН, МП, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006р. №1983/388/452/221/556/596/106);
·         залучає дітей до секційної та гурткової роботи, організовує соціально-прийнятне дозвілля для учнів до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час;
·    дає рекомендації вихованцям,  учням,  студентам,  батькам або особам,  які їх замінюють,  вчителям, викладачам та іншим особам з питань   соціальної  педагогіки;  надає  необхідну  консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим  і  молодіжним  громадським організаціям,   вихованцям,   учням,   студентам,  які  потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;

Практичний психолог дошкільного закладу:
Психологічна служба в дошкільному закладі покликана забезпечити повноцінне психологічне управління виховним процесом, мета якого – максимальне сприяння психічному, особистому й індивідуальному  розвитку дітей, що гарантує їм на момент випуску із дошкільного закладу відповідну соціальну зрілість. Функції психологічної служби в дитячому закладі здійснює практичний психолог.  В своїй роботі він ґрунтується на спеціальні знання про вікові закономірності й індивідуальні особливості психічного розвитку, про витоки психічної діяльності та мотиви поведінки дитини, про психологічні умови становлення особистості в онтогенезі. Таким чином основною функцією практичного психолога є контроль психічного розвитку дитини та максимальне сприяння цьому розвитку.
Зміст діяльності практичного психолога визначається завданнями та напрямками психологічної служби дошкільного закладу.
Основними завданнями психологічної служби дошкільного закладу є:
· визначення та формування психологічної готовності до шкільного навчання;
· складання програм індивідуальної роботи з дітьми з метою полегшення їх адаптації до шкільного навчання;
· розробка та здійснення (сумісно із вихователями та батьками) розвивальних програм з урахуванням індивідуальних особливостей дітей, їх рівня розвитку на кожному віковому етапі;
· контроль за переломними моментами в розвитку, діагностико-корекційна робота з дітьми, які потребують підвищеної уваги, виявлення та усунення психологічних причин відхилень у розвитку;
· консультаційна робота з адміністрацією ДНЗ, вихователями й батьками щодо психологічних проблем виховання дітей.
Актуальний зміст роботи практичного психолога змінюється в залежності від того, яка функція переважає в даний момент в кожному конкретному випадку.
Програма діяльності практичного психолога дошкільного закладу включає такі напрямки:
-          Профілактика дезадаптації.
-          Контроль за адаптацією новоприбулих дітей.
-          Психологічний супровід дітей раннього віку.
-          Профілактика загострення кризи 3-х років.
-          Психологічний супровід дітей «групи ризику» усіх вікових категорій.
-          Психологічна підготовка дітей до школи.
-          Оптимізація навчально-виховного процесу.
Вся діяльність психологічної служби дошкільного закладу має сприяти повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі. Це передбачає створення умов для успішної соціалізації та адаптації дитини, як процесу набуття нею соціально-психологічного статусу, формування і ствердження її як особистості, входження в активне громадське життя. Тому, природно, що діяльність практичного психолога має бути спрямована на оптимізацію навчально-виховного процесу та розвиток особистісної зрілості і соціальної компетентності дітей.
Слід пам’ятати, що робота за будь-яким напрямком стає більш ефективною завдяки співпраці психолога із педагогічним колективом, батьками, адміністрацією навчально-виховного закладу та іншими спеціалістами. Така взаємодія дає змогу здійснювати інтегрований підхід щодо соціально-психологічного супроводу дітей дошкільного віку.

Працівник психологічної служби повинен:
Ø керуватися етичним кодексом психолога, соціального педагога;
Ø дотримуватися педагогічної етики,  поважати гідність вихованців, учнів,  студентів,  захищати їх  від  будь-яких  форм фізичного або психічного насильства;
Ø будувати свою діяльність на основі доброзичливості,  довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;
Ø пропагувати здоровий спосіб  життя,   підвищувати рівень психологічних  знань  педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;
Ø зберігати професійну  таємницю,  не  поширювати  відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної  роботи,  якщо  це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню;
Ø постійно підвищувати свій професійний рівень;
Ø знати програмно-методичні  матеріали і документи щодо обсягу, рівня  знань,  розвитку  вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні  напрями і перспективи  розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

Події останніх місяців, які відбуваються в Україні, вкрай складна соціально-політична ситуація у суспільстві показали необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як дітям  і окремим людям, так і цілим соціальним групам.
У зв’язку з цим, суттєво підвищується роль та значення професійної діяльності працівників психологічної служби системи освіти та реалізація належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.

Одним з найважливіших завдань психологічної служби освіти в умовах, що склалися, є реалізація заходів із подолання негативних психологічних наслідків подій, що відбуваються в країні, для всіх учасників навчально-виховного процесу (стресові та посттравматичні стани тощо). Необхідна тісна взаємодія керівника навчального закладу та фахівців психологічної служби у забезпеченні реалізації вказаних заходів.

Сьогодні особливо зростає необхідність свідомої активності керівників навчальних закладів, спрямованої на підтримку, регулювання і формування здорового соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі і закладі в цілому, а завдання фахівців психологічної служби у проведенні цілеспрямованої діагностичної та просвітницької роботи  у вказаному напрямку.

Досвід країн, які перебували в конфліктних ситуаціях, показує, що значне зростання насильства в протистояннях призводить до збільшення випадків домашнього насильства, насильства стосовно жінок і дітей як у період розгортання самого конфлікту, так і по його завершенні. Отже, слід продовжити практику виявлення та запобігання насилля щодо дітей, навчання ненасильницьким методам розв’язання конфліктів та виховання у сім'ї.

Особливо вразливою групою вважаються жінки та діти із соціально незахищених категорій, сім’ї, члени яких загинули або були поранені в ході трагічних подій, зокрема, вдови, які залишилися єдиними годувальниками родин, сім’ї військовослужбовців, які стають внутрішніми мігрантами.  Надзвичайної уваги потребують діти із сімей, в яких загинули їхні рідні та близькі, друзі і знайомі. Працівникам психологічної служби необхідно знати про такі сім’ї, своєчасно надати необхідну психологічну, соціально-педагогічну допомогу.
У цілому, на сьогоднішній день ситуація складна тим, що протистояння триває і важко передбачити час та спосіб його завершення. Це посилює тривожні настрої в суспільстві, страхи, розчарування і вимагає адекватної роботи працівників психологічної служби.

З метою попередження або мінімізації негативних наслідків конфліктних подій важливо формувати знання у дітей, батьків та педагогічних працівників про ситуацію, що склалася. Особливо це стосується необхідності відстеження нових законів та інших нормативно-правових актів, які активно зараз приймаються з метою захисту та надання допомоги особам у складних життєвих обставинах. Своєчасне донесення такої інформації до дітей, батьків та педагогічних працівників сприятиме зверненню по допомогу від осіб, які її потребують, водночас запобігаючи більш складним наслідкам перенесених подій.

Якщо говорити про статус жителів Криму, Севастополя, Донецької та Луганської областей, які переселяються сьогодні в інші частини України, то їх можна вважати внутрішньо переміщеними особами або вимушеними внутрішніми мігрантами. (код складної життєвої ситуації-02). Особи із сім’ями підпадають під статус сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. 
В цій ситуації доречно користуватися Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затвердженим наказом №1983/388/452/221/556/596/106 від 14.06.2006 (Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань).

До сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах, належать, зокрема: сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно у зв’язку з вимушеною міграцією.

Психологічна служба системи освіти має надавати психологічну і соціально-педагогічну допомогу постраждалим, переселеним, біженцям, членам їх сімей і родичам загиблих в ході АТО. Зазначаємо, що така робота має бути системною, довготривалою та проводитись на високому науково-методичному рівні.

Основними напрямами соціальної і психологічної реабілітації постраждалих є наступні:
      соціально-педагогічна допомога сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я, працевлаштування, соціальних служб, закладів і установ освіти, забезпеченні дітей навчальними посібниками, підручниками, іншим навчальним приладдям;
      залучення постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для їхньої самореалізації та проведення діагностичної і корекційно-відновлювальної роботи з ними практичних психологів цих закладів;
      залучення вихованців, учнів, студентів зазначених категорій до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час, реабілітація
      забезпечення індивідуального супроводу працівниками психологічної служби системи освіти всіх без винятку дітей, вихованців, учнів, студентів зазначених категорій та надання їм необхідної корекційної, реабілітаційної і соціально-педагогічної допомоги від пережитого протягом навчального року шляхом впровадження психологічних ігор та праце - і музико терапії тощо;
      створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі та оптимізація змісту і форм психологічної просвіти педагогічних працівників і батьків;
      недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу та, у разі потреби, перенаправляти дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо);
      застосування міжсекторальної взаємодії і мультидисциплінарного підходу до вирішення проблем, які виникають (за потреби звернутися до закладів і установ охорони здоров’я, підрозділів служби з надзвичайних ситуацій тощо з пропозицією співробітництва та координації у справі надання психологічної допомоги тим, хто її потребує);
      залучення до надання психологічної допомоги висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів, консультантів ПМПК;
      організації для тих, хто безпосередньо працює з постраждалими: а) психологічну і професійну супервізію; б) методичну підтримку у вигляді буклетів, методичних розробок, проведення навчальних семінарів і семінарів з обміну досвідом; в) матеріальну допомогу у вигляді необхідного приладдя і оргтехніки.

Акцентуємо увагу, що починаючи з 2012-13 навчального року Міністерство рекомендувало впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах “годину психолога”, що сприяє розв’язанню ряду соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі, а з 2013-2014 навчального року - факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.
Рекомендовано продовжити практику проведення годин психолога у навчальних закладах у 2014-2015 н.р..
Таку годину слід передбачати у плані роботи навчального закладу у частині позакласної роботи 1 раз на місяць для кожного класу, ввівши її у розклад занять школярів 1-11 класів. За умови, коли вказана година перевищує  норми гранично допустимого навантаження, може бути використана година класного керівника. (так само, як для спілкування з дітьми запрошують інших спеціалістів).
Ці години не є годинами навчального навантаження, вона входить у загальний робочий час психолога навчального закладу відповідно до навантаження, планується ним у річному та місячному планах роботи, облікується у журналі обліку роботи і може використовуватися з метою проведення діагностико - профілактичної та просвітницької роботи.
Під час складання планів роботи на рік пропонується  надати класним керівникам перелік тем можливих «Годин психолога» для того, щоб класні керівники могли включити дану тематику у свій план роботи з класом на рік.
Визначитися з тематикою годин психолога відповідно до вікових категорій та інтересів учнів, актуальних питань виховної та просвітницько-профілактичної роботи у кожному класі можна за допомогою статей:
Тетяна Лагодюк, Тематика навчальних годин практичного психолога»/ «Психолог», 2013р., №9,с.26-35
Олена Хоменко Проводимо «години психолога»/ «Психологічна служба школи», 2013, №1,с. 16-21
Пропонуємо ввести в перелік тем питання профілактики стресового стану та ПТСР, способи подолання конфліктних ситуацій, питання формування критичного мислення тощо.
Доцільним буде проведення заходів на тему «Вплив ЗМІ на формування світогляду людини і її поведінку», під час яких учні розглянуть способи психологічного маніпулювання і впливу викривленої інформації на психіку людини. Актуальними будуть заходи з розвитку критичного мислення у школярів.

Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівникам психологічної служби надіслані переліки програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів  для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі  та  електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.

Програми схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.).
Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
Зазначений перелік програм друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua. (лист Міністерства освіти і науки України від 06.06.2013р. №1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівниками психологічної служби системи освіти».) Вказаний лист було надіслано у навчальні заклади із супровідним листом ТКМЦ науково-освітніх інновацій та моніторингу  від 20.08  2013р.№ 287.
У зв’язку з проведенням АТО на території певних областей, районів, міст соціальні педагоги повинні вжити низку організаційних заходів щодо забезпечення основних прав і свобод дітей. Зокрема мова йде про оперативну підготовку необхідних документів про встановлення статусу дитини, визначення головних потреб, знаходження додаткових ресурсів в громаді, різних інституціях для їх задоволення. Натепер, важливим є влаштування дитини, яка була свідком військових дій та стала сиротою, у прийомні сім’ї. Слід вказати на психологічне травмування такої дитини, яке може проявлятися через певний час, тому слід приділити належну увагу забезпеченню її соціально-психологічного супроводу.
Соціальний педагог, керуючись статтею 3 Конвенції ООН про права дитини, у взаємодії із службою у справах дітей, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, центрами реабілітації, притулками, кримінальною міліцією у справах дітей, опікунськими радами тощо, вживає заходів для оперативного вирішення питань, які пов’язані із індивідуальною ситуацією дитини.
Вказана діяльність соціального педагога навчального закладу будь-якого типу, є вкрай важливою і актуальною і для регіонів, де є переміщені діти із зони АТО.

Для практичних психологів і соціальних педагогів, які працюватимуть із вказаною категорією дітей буде  забезпечуватись супервізія (професійних супровід) діяльності їх у вказаному напрямку.
У цій роботі варто користуватися листом, який Міністерство направило до органів управління освітою обласних та Київської міської державної адміністрації з переліком  методичної літератури та посібників, якими можна скористатися при  здійсненні обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту (лист МОН від 24.04.14 № 1/9-222 ).
Нагадуємо про необхідність у процесі роботи суворо дотримуватися вимог методик та Етичного кодексу психолога.

Надання соціально-психологічної допомоги для багатьох працівників психологічної служби є новим видом діяльності. Тому, фахівці Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи разом з фахівцями ряду громадських організацій, підготували збірку методичних рекомендацій: Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. ; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л. Сідєльнік]. – К. : МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 с. (Додається окремим файлом)

Книга містить рекомендації з організації діяльності з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Скористатися електронною версією зазначених методичних рекомендацій можна на сайті Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи МОН  і НАПН України : psyua.com.ua.

Звертаємо увагу, що згідно пункту 2.4. Положення про психологічну службу системи освіти, затвердженого наказом  Міністерства освіти і науки № 616 від 02.07. 2009 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2009 р. за № 687/16703, діяльність психологічної  служби  включає  такі основні напрями:
 консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;
просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім'ї;
превентивне виховання  (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних  програм  або  як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я;  профілактика алкоголізму, наркоманії,  ВІЛ-інфекції і злочинності.

Погіршення ситуації в Україні щодо вживання алкогольних та наркотичних речовин дітьми і молоддю формує гостру потребу щодо реалізації низки профілактичних і превентивних програм з формування здорового способу життя і свідомого ставлення до власного здоров’я.

Ці питання залишаються пріоритетними у діяльності спеціалістів психологічної служби. З огляду на загальну ефективність інформаційно-освітньої протиалкогольної програми «Сімейна розмова» було прийнято рішення про розширення географії її впровадження.

Для проведення протинаркотичної профілактичної роботи варто скористатися «Комплексною програмою з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I – III ступенів навчання: Загальний виклад програми профілактичних дій». / Вієвський А. М., Лепеха К. І., Балакірєва О.М., Дивак В.В., Дмитришина Н.А., Жданова М.П., Олійник І.М., Панок В.Г., Сидяк С.В. – К., 2014. - 38 с.
Навчально-методичний посібник є основою навчально-методичного комплекту, розробленого у рамках проекту «Розробка комплексної програми з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтована на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I-III ступенів навчання». Посібник рекомендований для використання працівниками педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів та методистами інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Електронна версія  всіх матеріалів Комплексної програми  розміщена на сайті: www.mon.gov.ua в розділі  позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини.

У сприянні задля виходу із ситуації, вирішення своїх проблем та з надією бути почутими українські діти все більше довіряють  телефонам «гарячих ліній». Маючи вільний доступ до телефону, діти все більше відкриваються, вони шукають однодумців. Найбільше скарг на конфлікти між однолітками та насильство, непорозуміння з батьками.
Беручи до уваги цю статистику, набуває актуальності  питання щодо створення у навчальних закладах центрів примирення на базі яких будіть готуватися медіатори (посередники) з числа учнів задля вирішення конфліктів. 

Важливим напрямом діяльності працівників психологічної служби в 2014-2015 навчальному році залишається забезпечення та психологічний супровід підготовки учнів до профільного та професійного самовизначення.
Схвалений МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (листи ІІТЗО №14.1/12-Г-948, №14.1/12-Г-949, №14.1/12-Г-950 від 23.06.2014) програмно-методичний комплекс забезпечення професійного самовизначення учнів основної в умовах допрофільної підготовки містить програму «Людина і світ професій» для учнів 8–9-х кл. (9, 17, 35, 70 год.) та п’ять посібників «Робочий зошит». Програмно-методичний комплекс надає учням можливість набути знання про світ професій, напрями профільного навчання, власні індивідуальні особливості, а також передбачає виконання ними практичних, самостійних, дослідницьких і проектних робіт. Все це створює сприятливі умови для свідомого і обґрунтованого вибору учнями основної школи профілю навчання, з урахуванням власних інтересів, можливостей та потреб.
Завданням сучасної старшої профільної школи є не тільки забезпечення предметної підготовки, а й формування готовності випускників до професійного самовизначення та життєвої самореалізації. Схвалений МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (листи ІІТЗО №14.1/12-Г-954, №14.1/12-Г-953, №14.1/12-Г-952, №14.1/12-Г-951 від 23.06.2014) програмно-методичний комплекс забезпечення професійного самовизначення учнів старшої школи в умовах профільного навчання містить навчальні програми «Побудова кар’єри» (9, 17, 35, 70 год.) для учнів 10-11-х кл., навчально-методичного посібника для педагогічних працівників до цієї програми, Робочий зошит «Побудова кар’єри» для учнів старших класів та навчально-методичний посібник до робочого зошиту для педагогічних працівників. Програмно методичний комплекс забезпечує розвивальний рух учня від уявлення до усвідомлення себе як майбутнього суб’єкта професійної діяльності; від позитивного ставлення до навчального профілю та пов’язаних з ним професій до емоційно-ціннісного ставлення до себе як суб’єкта професійної діяльності.
Запровадження у навчально-виховну практику загальноосвітніх навчальних закладів програмно-методичних комплексів «Людина і світ професій» для учнів 8-9-х кл. та «Побудова кар’єри» для учнів 10–11-х кл., забезпечує реалізацію сукупності організаційно-педагогічних умов здійснення цілісної системи профільного і професійного орієнтування учнівської молоді.

Для практичних психологів НЗ
«Психодіагностика»: У 2014-2015 н.р. психологічна служба працюватиме над реалізацією діагностичного мінімуму шкільного психолога.
Психодіагностика має бути доцільною та відповідати реальним потребам навчального закладу і проводитись відповідно до нормативів витрат робочого часу спеціаліста.
Також слід звернути окрему увагу на надання рекомендацій та складання висновків за результатами діагностування: вони мають носити конкретний прикладний характер, а не містити формулювання лише психологічного діагнозу. З висновків має бути чітко зрозуміло: що необхідно зробити, яких заходів вжити чи яких правил дотримуватись в спілкуванні з дитиною тощо. У разі необхідності у спілкуванні зі складними клієнтами практичному психологові варто надавати рекомендації у письмовому вигляді під підпис клієнта для розподілу відповідальності.
Слід  запланувати моніторинг клімату у класних колективах та стосунків учнів і педагогів; соціометричні дослідження, вивчення емоційного стану школярів, моніторинг з питань конфліктності, прояву агресивності, насильства, асоціальної поведінки. Важливо постійно аналізувати чинники та динаміку проявів негативних явищ в учнівському середовищі по мірі впровадження практичних заходів.

Обираючи методику дослідження, практичний психолог дошкільного навчального закладу обов’язково повинен звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті діагностичного обстеження. Важливою умовою проведення діагностичного обстеження є емоційний стан дитини під час діагностики та створення доброзичливої атмосфери, налагодження контакту психолога з дитиною.
За результатами психодіагностичних досліджень практичний психолог зобов’язаний вести відповідну документацію і статистичну звітність: протоколи діагностичних досліджень, аналітичні довідки, індивідуальні картки психологічного супроводу дитини.
Однак, не варто зосереджувати всю увагу лише на діагностиці, ігноруючи надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу. Діагностичні процедури мають підкріплюватися заходами психологічної просвіти чи консультування, необхідної корекційної роботи. В окремих випадках результатом проведеної діагностики може стати аналітична довідка для адміністрації ДНЗ чи школи, виступ на педраді чи засіданнІ психолого-педагогічного консиліуму.
 «Психологічна просвіта»
Слід приділити увагу інформуванню учасників освітнього процесу про специфіку діяльності та спектр послуг, що їх може надавати практичний психолог у закладі освіти, в разі потреби рекомендувати звертання до відповідних спеціалістів.
Одним з напрямів психологічної просвіти може стати підвищення психологічної культури і компетентності педагогічних працівників, в тому числі представників адміністрації навчальних закладів.   Слід запланувати заходи психологічної просвіти з питань подолання стресових станів ( у школярів, батьків та педагогів), запобігання проявам ПТСР, створення безпечного середовища для учнів. 
З метою профілактики насильства в школі та покращення навчально-виховного процесу варто спланувати систему заходів з психологічної просвіти вчителів щодо поінформованості про форми профілактичної роботи, спрямованої на подолання насильства серед дітей, конфліктів у педагогічній практиці.  Актуальним залишається і питання роботи з батьками та дітьми з вказаної проблематики.
Зміст просвітницької роботи практичного психолога у дошкільному закладі освіти великою мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої характерні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги з метою попередження їх загострення. Так, практичний психолог дошкільного навчального закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з вихователями та батьками, обов’язково має акцентувати їхню увагу на важливості урахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини. Особливу увагу слід приділити висвітленню питань створення безпечного середовища доля дитини, розуміння поведінкових проявів, запобігання  появі ПТСР.
Для реалізації даного напряму діяльності рекомендуємо використовувати різноманітні форми роботи: засідання психолого-педагогічного клубу, випуск психологічної газети закладу, виступи на педрадах, батьківських зборах, "круглих столах", психолого-педагогічних консиліумах, лекціях з проблем виховання дітей дошкільного віку тощо.
Рекомендуємо оформити куточки, де розмістити інформацію про подолання стресового стану, відновлення ресурсів та телефонами довіра, адресами, куди можна звернутись у випадку необхідності по допомогу.

Поради практичному психологу щодо виступу перед батьківською аудиторією

Знайдіть емоційний контакт із аудиторією, створіть довірливу атмосферу. Досягти цього можна усмішкою, щирими словами привітання, розповіддю про особливості роботи практичного психолога та її переваги для батьків і дітей.
Надайте перевагу доброзичливому тону, не повчайте батьків, щоб у них не склалося враження, що ви сумніваєтеся в їхній компетентності. Спілкування з батьками в режимі «вчитель–учні» є неприпустими
Не читайте текст. В аудиторії може скластися враження, що фахівець нічого не знає. Такий виступ для присутніх буде нудним і малоефективним
Звертайтеся до присутніх під час виступу з проблемними запитаннями, проханнями поділитися досвідом — це дає змогу отримати зворотний зв’язок від батьків, а також почути їхні роздуми. Якщо батьки висловлюють невдоволення викладом теми і починають щось доводити, не сперечайтеся з ними, зберігайте спокій і доброзичливість, наголосіть на тому, що кожен має право на власне бачення ситуації. Водночас дотримуйтеся науково-обгрунтованих і професійно виважених підходів під час викладу матеріалу.
Ілюструйте ваш виступ афоризмами, притчами, а також дотепними випадками й ситуаціями, прикладами з власної професійної практики. Батькам цікаво подивитися на себе збоку, і вони майже завжди сміються зі своїх невдач. Однак ніколи не варто називати ім’я того, про кого йдеться.
Використовуйте наочний матеріал: презентації, відеофільми повчального або філософського характеру, буклети, фото, схеми і таблиці.
Пропонуйте батькам відповідати на ті запитання, на які відповідали їхні діти під час обговорення тієї самої проблеми. Батькам подобається порівнювати свої відповіді з відповідями власних дітей, роздивлятися групові фотографії та колективні роботи, виконані під час заходу, на якому розглядали певну проблему. Після таких порівнянь зазвичай батьки починають усвідомлювати, що саме їм варто змінювати в методах виховання, як правильно ставитися до дитини, розуміти її.
Інформуйте батьків про те, чим займається практичний психолог у школі, чим він може допомогти батькам задля поліпшення батьківсько-дитячих взаємин. Навіть таке роз’яснення може значно підвищити авторитет фахівця.

«Корекційно-розвивальна робота»:
В роботі з учителями, вихователями слід приділити увагу запобіганню розвитку синдрому вигоряння та розвитку навичок психогігієни.
З огляду на негативну статистику поширення явища насильства в учнівському середовищі спланувати та здійснювати відповідну корекційно-розвивальну роботу з дитиною, класом, педагогами, батьками.
Практичним психологам слід урізноманітнити види групової корекційно-розвивальної роботи з учнями, розвивальної роботи з батьками та педагогічними працівниками, планувати заняття з формування навичок спілкування у підлітків, подолання труднощів у навчанні та поведінці школярів, заняття з розвитку емоційної сфери та цілепокладання у старшокласників тощо.
Особливої уваги, як завжди, потребує психологічний супровід взаємодії між учителями та учнями в адаптаційний період у 1-х, 5-х, 10-х класах, корекційно-розвивальна робота у цьому напрямку має здійснюватись у тісній співпраці з педагогами та адміністрацією навчальних закладів. Важливим є проведення психолого-педагогічних консиліумів щодо розробки індивідуального підходу до учнів.
Окремий вид корекційно-розвивальної діяльності практичних психологів та соціальних педагогів – індивідуальна робота з дітьми, які потребують посиленої психолого-педагогічної уваги, мають статус «важковиховуваних», знаходяться на шкільному обліку.
 Практичний психолог у відповідності з етичними вимогами має надати кожній дитині можливість для налагодження довірливих стосунків, прийняття та підтримку, а не витрачати час із дитиною для читання нотацій чи вмовляння.
У картках обліку роботи з такими дітьми спеціалістові слід заносити динаміку розвитку стосунків, діяльність, до якої залучається дитина, а не помітки про проведену бесіду. Нагадуємо, що недопустимим є примусове спілкування з психологом та соціальним педагогом без згоди дитини або її батьків, так само як і випадки, коли дитину залякують посадою психолога чи соціального педагога.
Корекційно-розвивальна робота психолога дошкільного навчального закладу здійснюється з метою відновлення цілісності особистості, балансу психодинамічних сил, гармонізації внутрішнього світу та модифікацію поведінки дитини засобами збагачення і зміни соціального середовища або навчання нових форм поведінки.
Дитина обов'язково має одержувати задоволення від корекційно-розвивальних занять. Це забезпечується завдяки тому, що практичний психолог має використовувати цікаві для дитини види завдань; створювати такі умови, за яких дитина досягає успіху, отримує задоволення від подолання труднощів; виявляти емпатію, приймати дитину такою, яка вона є, не оцінюючи її.
На основі психологічного діагнозу складається корекційної-розвивальна програма, яка містить мету, напрями корекції, психологічні механізми допомоги, у ній також зазначається кількість занять, їхня частота та тривалість одного заняття, перераховуються методи та прийоми, які будуть використовуватися, визначається форма занять.
Інформація щодо корекційної-розвивальної роботи (програма, відвідування занять, результати та особливості поведінки дитини на заняттях) фіксуються в журналі корекційної-розвивальної роботи.
Практичний психолог, здійснюючи корекційну роботу з дитиною, домагається певних змін у поведінці дитини в умовах особистісного спілкування. Проте, чи будуть ці зміни актуалізовані в реальному житті дитини, залежить як від самої дитини так і від того, наскільки оточення (батьки, вихователі) готові помітити, підтримати і прийняти ті позитивні зрушення, які поступово з'являються у поведінці дитини.
«Психологічне консультування»:
Консультування (індивідуальне, групове), здійснюється, як правило, за заявленими проблемами як з педагогами, так і з батьками. Під психологічним консультуванням зазвичай розуміється сукупність процедур, направлених на допомогу людині у вирішенні проблем і ухваленні рішень щодо професійної кар’єри, шлюбу, сім’ї, вдосконалення особистості і міжособистісних відносин. Основним засобом дії є бесіда, в ході якої психолог допомагає клієнту зрозуміти дійсні причини проблем, а також сформувати успішні стратегії подальшої поведінки.
Консультації практичного психолога дошкільного навчального закладу з питань виховання дітей мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти причини особливостей поведінки власної дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її потреби і вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину у важких життєвих ситуаціях.

Особливу увагу практичним психологам слід звернути на формування професійного мислення та гуманістичних професійних установок: професійні уявлення про особистість та соціальне середовище, професійні знання про види взаємодії (навчальну, соціальну, професійну, терапевтичну, колегіальну, корпоративну), культуру надання соціально-психологічної допомоги, реагування та особливості побудови системи роботи у відповідь на соціальний запит, в т.ч. створення, реалізацію та експертизу психолого-педагогічних інновацій у навчальних закладах.
В процесі професійного вдосконалення варто ставити конкретні завдання з подолання труднощів практичної реалізації професійних настанов та навичок психолога (невміння виявляти безоціночне ставлення та приєднуватись до позиції клієнта, нерозвинутість професійної рефлексії, рольова негнучкість та патерналізм, гіпердіагностика та невміння працювати з особистісним та груповим матеріалом, закритість психолога тощо); робота зі станами особистісної тривожності та страху, породжуваними взаємодією психолога з клієнтом.

Для соціальних педагогів
Роботу соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл необхідно зосередити не лише на соціальному захисті, а й на підтримці та співпраці з дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги, їх соціальній реабілітації.
Соціально-психологічні дослідження мають бути обґрунтованими, оптимальними за кількістю, відповідати запитам закладу. Для їх проведення обирати анкети, тести, опитувальники, які відповідають вимогам об’єктивності, валідності та надійності, опубліковані у фахових джерелах, рекомендовані на рівні району чи міста, області, Міністерства освіти і науки.
 Соціально-педагогічне консультування має здійснюватися компетентно, з посиланням на конкретні законодавчі акти, до нього необхідно готуватися завчасно, в разі необхідності – переадресовувати іншим спеціалістам
Профілактична робота – використовувати ефективні методи, з використанням елементів групових тренінгових методик, чітко дотримуватися відповідності методиці проведення, віковій категорії, потребам дітей.
Залучати фахівців з державних установ, закладів, служб та громадських організацій до роботи з дітьми. При залученні фахівців громадських організацій заздалегідь знайомитися зі змістом профілактичної інформації, не допускати громадські організації до роботи з учнями без попередньої експертизи.
Просвітницька робота – звернути особливу увагу на професійну грамотність посилань на нормативну базу, вчасно перевіряти чинність нормативно-правових актів та відслідковувати зміни і доповнення.
 Соціально-перетворювальна – практичні заходи, які здійснюють соціальні педагоги з метою педагогічної корекції поведінкових відхилень, розвитку навичок адаптивної поведінки, має ґрунтуватися на повазі до дитини, прийнятті її особистості, пошукові ресурсів для подальшого розвитку. Даний вид діяльності соціального педагога потребує володіння спеціальними практичними навичками. Недопустимими є проведення одноманітних бесід з дітьми, батьками, педагогами, залякування та погрози, маніпулювання з метою отримати від дитини обіцянку не порушувати поведінку.
В рамках всеобучу для батьків важливо донести їм інформацію про норми Кримінального кодексу України в частині відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків та за злочини проти дитини.
Організаційно-методична діяльність працівників психологічної служби
Згідно з листом Міністерства освіти та науки України від 27.08.2000 №1/9-352 "Про планування діяльності і ведення документації практичними психологами (соціальними педагогами) закладів освіти" та Наказу МОН №864 від 28.12.2006р. «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України», працівники психологічної служби ведуть обов'язкову документацію.
Практичний психолог веде:
• річний план роботи;
• план роботи на місяць, тиждень;
• індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування;
• протоколи індивідуальних консультацій;
• журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;
• журнал психологічного аналізу занять;
• журнал щоденного обліку роботи.
Окрім зазначених вище документів, практичний психолог повинен мати протоколи психологічних досліджень, аналітичні довідки про результати проведеного обстеження, статистичні та аналітичні звіти за півріччя й навчальний рік, корекційно-розвивальні програми, рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, обласним центром практичної психології і соціальної роботи.
Соціальний педагог веде:
• річний план роботи;
• план роботи на місяць, тиждень;
• журнал реєстрації звернень учнів, батьків, вчителів;
• соціальний паспорт навчального закладу;
• облікові картки соціального супроводу сімей дітей;
• акти обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей;
• перелік суб’єктів соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні, районі навчального закладу: державні і недержавні організації, фізичні особи;
• журнал щоденного обліку роботи.
Окрім цього соціальний педагог збирає банк даних дітей «соціально незахищених категорій», дітей, схильних до девіантної поведінки,дітей-правопорушників, може вести журнал індивідуальної роботи з дітьми, які потребують особливої педагогічної уваги, журнал обліку роботи з батьками, педагогами, громадськими організаціями.
Також практичним психологам і соціальним педагогам необхідно мати посадову інструкцію, тижневий графік роботи, затверджений керівником навчального закладу. Статистична звітність працівників психологічної служби навчальних закладів здійснюється посеместрово  відповідно до нормативів часу на основні види роботи практичного психолога та соціального педагога, аналітична – за рік (наказ МОН від.  28.12.2006 № 864).  

Вся документація практичного психолога і соціального педагога поділяється на нормативно-правову, обліково-статистичну, матеріали для службового користування, довідково-інформаційні матеріали, навчально-методичні матеріали (наказ Міністерства освіти і науки України № 691 від 19.10.01 "Про затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів"). Доступ до обліково-статистичних документів та документів для службового використання регулюється працівниками психологічної служби відповідно до положень Етичного кодексу. Конфіденційна інформація про учнів надається лише з дозволу директора навчального закладу, керівника районної, міської, обласної психологічної служби (за винятком офіційних звернень правоохоронних і судових органів).

Планування діяльності практичного психолога, соціального педагога на рік має бути доцільним та реальним для виконання в обсязі посадових обов’язків згідно кваліфікаційної категорії та навантаження спеціаліста; конкретним відповідно до напрямків діяльності та категорій учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки, педагогічні працівники, громадськість тощо - для психолога; учні, батьки, педагогічні працівники, суб’єкти соціально-педагогічної діяльності в мікрорайоні закладу - для соціального педагога), співвідносним з нормативами часу на основні види роботи (для практичних психологів – нормативи часу на основні види роботи – додаток 4 до листа МОН України «Щодо планування діяльності, для соціальних педагогів-  нормативи часу на основні види роботи соціального педагога - додаток 2 до листа МОН України від 05.03.2008 р. № 1/9-128)  ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352) з урахуванням рекомендацій «Про тривалість робочого тижня практичних психологів, соціальних педагогів» (лист Академії педагогічних наук України, МОН України, Українського НМЦППСР від 27 листопада 2000 р. № 109).
. Річний план складається на підставі аналітичного звіту за попередній навчальний рік, відповідно до розробленої стратегії діяльності й програми розвитку закладу, в якому працює практичний психолог, соціальний педагог, враховуючи специфіку самого закладу, запити дітей, батьків, педагогів, державні (регіональні, районні, міські) програми, накази, рішення колегій, пріоритетні напрями психологічної служби в цілому на поточний навчальний рік, рівень кваліфікації та стаж практичного психолога, соціального педагога освітнього закладу.
План роботи практичного психолога, соціального педагога затверджується директором закладу освіти, погоджується керівником районної, міської психологічної служби.
Річний план працівника психологічної служби є окремим розділом річного плану роботи навчального закладу.
При складанні річних планів роботи необхідно враховувати:
• участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України;
• пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити педагогічного колективу;
• специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку;
• спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального педагога) навчального закладу.
Річний план роботи включає в себе всі напрями роботи: для психолога – психодіагностичний, корекційно-відновлювальний та розвивальний, консультативний, просвітницький, навчальна діяльність, організаційно-методичний, зв’язки з громадськістю; для соціального педагога – діагностичний, соціально-перетворювальний, консультативний, профілактичний, прогностичний, організаційний, захисний. Побудова плану повинна дотримуватись принципів системності, логічності, послідовності: за результатами діагностики обов'язково проводиться корекційно-розвивальна, консультаційна або провітницько-профілактична діяльність.

При плануванні своєї роботи психологам і соціальним педагогам слід  врахувати рекомендації листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-374 від 25.07.2014р “Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році”.

План роботи на рік повинен містити вступну аналітичну частину, де висвітлено основні питання діяльності у минулому навчальному році, з яких випливають завдання на новий навчальний рік. У вступній частині доцільно висвітлити методичну проблему школи та фахівця психологічної служби, пріоритетні завдання діяльності психолога та соціального педагога на рік, тематику курсового проекту тощо. Відповідно, у констатуючій частині плану слід передбачити конкретні форми роботи з реалізації вказаних завдань, форми реалізації курсового проекту чи заходи, спрямовані на реалізацію методичної проблеми.
План роботи працівників психологічної служби має таку структуру:
• науково-методична тема, над якою працює заклад;
• проблемна тема, над якою працює психолог, соціальний педагог;
• аналіз роботи за попередній рік (короткий зміст роботи по кожному напряму діяльності; надати інформацію про труднощі, які виникли під час роботи);
•          пріоритетні напрями роботи на новий навчальний рік, основні завдання

При плануванні діяльності  можна використати статті:
Планування роботи практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу//Практична психологія та соціальна робота, 2000, №7, с.24-27
Пашнев Б.К. Шкільна психологічна служба. Планирование деятельности практическими психологами учреждений образования города//Практична психологія та соціальна робота, 2003 № 2-3, с.25-27
Документація психолога/ упорядник Т.Гончаренко.- К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003 ( та пізніші видання)
О.Гапон, Є.Мушик Ефективне планування роботи психологічної служби дошкільного закладу// Психолог дошкілля, 2009 №1, с. 3-11.
М.Талько,О.Матковська Планування роботи соціального педагога в школі// Соціальний педагог, 2008, №8, с.3-9
К.Моісеєнко Професійна діяльність соціального педагога, К.: Шкільний світ, 2009
Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога загальноосвітнього навчального закладу  — 40 год. Із них 20 год відводиться для роботи в навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год — на готування до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), оброблення результатів досліджень, оформлення висновків, методичну і самостійну роботу тощо.
Обробляти результати досліджень, оформляти висновки, складати плани та звіти тощо практичний психолог і соціальний педагог можуть за межами навчального закладу.
Оскільки тривалість робочого тижня працівника психологічної служби 40 год, то і 20 год, що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год, що можуть проводитися за межами навчального закладу, мають бути відображені у плані роботи на місяць відповідно до нормативів часу на основні види роботи практичного психолога, соціального педагога.
 Психологи дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу мають навантаження - 20 годин педагогічної роботи на тиждень. (Ст.30 Закону України «Про дошкільну освіту»)

При складанні плану на місяць, оформленні журналу щоденного обліку роботи  працівники психологічної служби повинні вказувати норми витрат часу на ті чи інші види діяльності,  вказані у вищезгаданому листі про ведення документації (психологи) та у листі МОНУ від 05.03.2008р.№1/9-128 (соціальні педагоги).
Нижче наведено для використання при плануванні роботи психолога та соціального педагога орієнтовний розподіл годин на І семестр 2014-2015 н.р. (без врахування святкових днів, канікул та ін.), укладений на основі «Виробничого календаря підприємств, установ та організацій області в умовах восьмигодинного робочого дня на 2014р»., затвердженого розпорядженням голови ОДА.
орієнтовний розподіл годин на І семестр 2014-2015 н.р.
Місяць   
1 ст.
0,5ст.
0,25ст.
0,75ст.
К-сть год.
Активних
загальна
Активних
загальна
Активних
загальна
Активних
загальна
вересень
88
176
44
88
22
44
66
132
Жовтень
92
184
46
92
23
46
69
138
Листопад
80
160
40
80
20
40
60
120
грудень
92
183
46
92
23
44
69
138
Загальна кількість годин за семестр
навантаження
Кількість годин
місяць
К-сть робочих днів
Активних
загальна
вересень
22
1ст
264
528
жовтень
23
0,5ст.
132
264
листопад
20
0,25ст.
66
132
грудень
23
0,75ст.
198
396
Заг. к-сть за І семестр
88
Використання даного розподілу годин допоможе психологу та соціальному педагогу при складанні плану на місяць, заповненні журналу обліку роботи, підготовці звіту за семестр. Наведена у таблицях кількість годин є, фактично, граничною межею максимальної кількості робочого часу.
З метою забезпечення рівного доступу фахівців психологічної служби до нормативно-правової бази і методичних розробок працівниками Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи розроблена та систематично оновлюється web-сторінка (www.psyua.com.ua.).

Перелік фахових періодичних видань рекомендованих для використання в практичній діяльності працівників психологічної служби системи освіти

Назва видання
Передплатний індекс
Періодичність/обсяг
ВИДАВНИЦТВО «ШКІЛЬНИЙ СВІТ»
Газета «Психолог»
23316
2 рази на місяць,
120 сторінок
Газета «Соціальний педагог»
91815
1 раз на місяць,
 60 сторінок
Газета «Дефектолог»
90224
1 раз на місяць,
60 сторінок
Газета «Психолог дошкілля»
37648
1 раз на місяць,
60 сторінок
Психолог. Бібліотека
23677
1 раз на місяць
Соціальний педагог. Бібліотека
49407
1 раз на місяць
Електронний додаток до газет

1 раз на місяць
Видавництво «Социс-прес»
Журнал «Практична психологія та соціальна робота»
74046
1 раз на місяць
Журнал «Обдарована дитина»
74016
10 разів на рік
ВИДАВНИЦТВО ТОВ «Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку Україна»
Журнал «Практичний психолог: Дитячий садок»
37775
1 раз на місяць
64 сторінки
Журнал «Практичний психолог: Школа»
37772
1 раз на місяць
64 сторінки

Перелік рекомендованих джерел
Довідники, каталоги
1.    Психологічна служба і ПМПК системи освіти (за результатами 2012–2013 навчального року) / [Березіна Н.О., Лунченко Н.В., Обухівська А.Г. та ін.] – К. : Ніка–Центр, 2013. – 60 с. – ISBN 978-966-521-139-3
Посібники
1.    Діяльність психолого–медико–педагогічних консультацій в умовах інтеграції дітей з особливими освітніми потребами [Електрон.дані] / А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшенко, Т.В. Жук. – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 140 с.  – ISBN 978-617-7118-06-9
2.    Інноваційні моделі підвищення кваліфікації працівників психологічної служби і консультантів ПМПК / авт. кол. за ред. Панка В.Г., Гаркавенко З.О. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 219 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-01-4
3.    Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби і ПМПК / за наук. ред. В.Г. Панка та І.І. Цушка. – Електрон. дані. – Київ : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 90 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978–617–7118–04–5
4.    Цушко І.І. Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді : практ.посіб. / І.І. Цушко. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 104 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см., ISBN 978–617–7118–02–1
5.    Панок В. Г. Психологічна служба : [навч.-метод. посіб. для студентів і викладачів] / В. Г. Панок. – [2-е вид.]. – Кам’янець-Подільський : Друкарня Рута, 2013. – 328 с. – ISBN 978-966-2771-21-3 – (Гриф МОН – рекомендовано Науково-методичною Радою МОН України, лист №14/18-3975, протокол № 3 від 07.09.2009 р.)
Методичні рекомендації
1.    Обухівська А.Г. Методичні рекомендації з окремих аспектів діяльності практичних психологів і консультантів ПМПК / А.Г. Обухівська, Т.Д. Ілляшенко, Л.Є. Андрусішина. – Електрон. дані. – Київ : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 56 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-00-7
2.    Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби: методичні рекомендації / за наук. ред. В.Г. Панка – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 100 c. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-05-2
3.    Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : [метод. рек.] / авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. ; [упор.: Н. В. Лунченко, Л. Л. Сідєльнік]. – К. : МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – С. 7-13.
Навчальні програми
1. Збірник програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівниками психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів / за наук. ред. В.Г. Панка. – Електрон. дані. - К.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. – ISBN 978-617-7118-03-8 – (Гриф МОН лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.)
2. Програма «Особлива дитина: для дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень» / авт. кол. за ред. Шульженко Д. І., Островської К. О. – Інтернет видання. – Київ, Національний Педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2013. –250 с. – (Гриф МОН – рекомендовано МОН України, лист №1/11- 13887 від 11.09.2013 р.)

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК (Шкільний бібліотечно-інформаційний центр № 7/2014)
Соціальному педагогу
Статті в періодиці
1. Щорс, В.Педагогічний супровід плекання обдарованих дітей / Вадим Щорс // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2014. — № 7. — С. 87–94.Проаналізовано психологічний портрет обдарованої дитини, види обдарованості та особливості роботи соціального педагога з обдарованими дітьми
Електронні додатки — 4.
Те саме: // Комп’ют. бібл.-інформ. сист. «Шк. електрон. б-ка ″ШБІЦ-інфо″». Нові надходження. — 2014. — № 7. — 1 CD-ROM. — Електрон. дан. — Електрон. текстовідан. — Фото-, аудіо- та відеопоказ, картинки. — [Систем. вимоги: Windows 2000 та вище ; pdf-формат]. — Електрон. версія друк. публ.
Шкільному психологу
Статті в періодиці
1. Габенко, Л. Креативний керівник проектної діяльності : заняття з елементами тренінгу для адміністрації навч. закл. / Людмила Габенко // Сучас. шк. України. —2014. — Березень (№ 3). — С. 43–45. —Бібліогр.: 5 назв.
2. Гавриш, С. І.Зіркова країна : конспект заняття з елементами казкотерапії / С. І. Гавриш // Шк. психологу. Усе для роботи. — 2014. — № 3. — С. 16–19.
3. Гузь, А. Ю.Я — причина агресії : семінар для практ.психологів, педагогів ДНЗ та почат.шк. / А. Ю. Гузь // Шк. психологу. Усе для роботи. — 2014. — № 3. — С. 20–23. Конспект семінару-тренінгу (профілактика агресивної поведінки, формування комунікативних навичок).
4. Дубовик, С. В. Повір у себе : конспект міні-тренінгу для вчителів / С. В. Дубовик // Шк.психологу. Усе для роботи. — 2014. —№ 3. — С. 24–28. — Бібліогр.: 3 назви.
5. Калошин, В. Ф. Психологічні аспекти підвищення професійної педагогічної компетентності /В. Ф. Калошин // Упр. шк. — 2014. —№ 7/8. — С. 68–75.
6. Константінова, Г. Ф. Розвиток мислення / Г. Ф. Константінова // Шк. психологу. Усе для роботи. —2014. — № 3. — С. 13–15. Структура тренінгового заняття для учнів 4 кл. (розвиток логічного мислення, здатності до мислення в групі).
7. Корнєєва, О. В.Моя обдарована дитина : психол. рек.щодо проведення батьківських зборів /О. В. Корнєєва // Клас керівнику. Уседля роботи. — 2014. — № 3. — С. 46–49.Збори за темою «Моя обдарована дитина. Вплив родини на розвиток здібностей дитини, на вироблення навичокнавчання»
8. Тест Лірі // Директор шк. Шк. світ. —2014. — № 2. — С. 72–75. Запропоновано тест Тімоті Лірі — один з найпопулярніших тестів, що визначає особливості людини у контексті міжособистісних відносин.
9. Чуб, Н. В. «Школа графології» для вчителя: розшифрування дитячого почерку /Н. В. Чуб // Шк. психологу. Усе для роботи. — 2014. — № 3. — С. 29–32.
10. Шипович, Р. В. Конфлікт у школі / Р. В. Шипович //Шкіл. психологу. Усе для роботи. —2014. — № 3. — С. 6–12. — Бібліогр.:9 назв. Співпраця класного керівника, психолога, батьків та учнів для виявлення та розв’язання найтиповіших конфліктних ситуацій.
11. Щорс, В. Педагогічний супровід плекання обдарованих дітей / Вадим Щорс // Шк. бібл.-інформ. центр. — 2014. — № 7. —С. 87–94. Проаналізовано психологічний портрет обдарованої дитини, види обдарованості та особливості роботи соціального педагога з обдарованими дітьми.
Електронні додатки — 4.
Те саме: // Комп’ют. бібл.-інформ. сист. «Шк. електрон. б-ка ″ШБІЦ-інфо″». Нові надходження. — 2014. — № 7. — 1 CDROM. — Електрон. дан. — Електрон. текстові дан. — Фото-, аудіо- та відеопоказ,картинки. — [Систем. вимоги: Windows 2000 та вище ; pdf-формат]. — Електрон. версія друк. публ.

Література для роботи з профілактики ПТСР, повернення опори, стабілізації при психологічної травмі та стресі.

1.                  Людмила Райчук Дитячі страхи. Діагностика та корекція. /за редакцією Райчук Л. –К. Редакції загально педагогічних газет , 2014
2.                  Тетяна Гурлєєва Стресова ситуація: допомогти самому собі / Практичний психолог:Школа, 2014р. №5, ст.. 37-40
3.                  Олена Бернацька Відновлення активної життєвої позиції після стресу / Практичний психолог:школа, 2014р. №5, ст. 41-44
4.                  Поліпшуємо душевний та фізичний стан. Памятка / Практичний психолог:школа, 2014р. №5, ст.. 45
5.                  Створення пункту психологічної допомоги населенню. Досвід Херсонщини./ Психолог.Вкладка, 2014р. №13-14
6.                  Тетяна Тірошко Емоційний комфорт дошкільника як показник його психічного здоров'я \ Психолог дошкілля, 2014, №5. С. 15-18
7.                  Діти групи ризику. Використання методів тілесно-орієнтовано психотерапії \ Психолог , 2012, №21, с. 9-11 ( вправи на релаксацію, вправи на дихання)
8.                  Гірко Дмитро Профілактика стресових станів. Використання рухових вправ у початковій школі./ Соціальний педагог, 2014р., ;4, с. 21-25
9.                  Гобод Ірина  Особливості психологічного супроводу клієнта у стані посттравматичного стресу. / Практичний психолог:школа, 2014р. №8, с. 18-23
10.              Терещенко Людмила Підвищуємо рівень стресостійкості у дітей / Практичний психолог:школа, 2014р. №8, с. 24-34

упорядник
Г.Є.Несмашна
методист ТКМЦ
Укладено на основі  листа Міністерства освіти і науки України від  25 липня  2014 р. № 1/9-374 «Стан та особливості діяльності  психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році» та  методичних  рекомендацій для практичних психологів, соціальних педагогів «Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2014-2015 навчальному році» (укладачі-методисти  центру практичної психології і соціальної роботи ТОКІППО Коротюк З.М.,Демидась С.Р., Ярмолицька С.О.,Коростіль М.П., викладач кафедри педагогіки і психології, кандидат психологічних наук Жизномірська О.Я.) 

Немає коментарів:

Дописати коментар