ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

НАУКОВО-ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ ТА МОНІТОРИНГУ

Соціально-психологічний супровід

дітей та сімей вимушених мігрантів

методичні рекомендації для працівників психологічної служби освіти

Підготувала

методист психологічної служби

Г.Є.Несмашна

ТКМЦ

2015Р.

Соціально-психологічний супровід дітей та сімей вимушених мігрантів

Соціально-політична ситуація в країні спричинила нові виклики перед працівниками психологічної служби освіти. Зокрема, виникла необхідність працювати з новою групою громадян – внутрішньо переміщеними особами.

Міністерство освіти і науки України, Український науково-методичний центр практичної психології та соціальної роботи зазначають, що така робота має бути системною, довготривалою та проводитись на високому науково-методичному рівні.

Важливо, насамперед, розуміти основні проблеми, з якими стикаються вимушені переселенці, принципи, цілі та завдання допомоги. Це дасть змогу обирати відповідні методи та форми соціально-психологічного супроводу, які будуть сприяти соціальній адаптації вимушених мігрантів.

У проекті Закону України «Про вимушених переселенців» визначено, кого відносять до категорії вимушених мігрантів.

Вимушений переселенець (внутрішньо-переміщена особа)

1 Це особа, яка покинула або залишила місце постійного проживання у результаті, або щоб уникнути, негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, внаслідок стихійного лиха, голоду, епідемії чи надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

2. Вимушеним переселенцем визнається громадянин України, іноземний громадянин чи особа без громадянства, які постійно проживають на законних підставах на території України і змінили місце проживання в межах території України за обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вимушена міграція входить до числа важкорозв'язуваних життєвих ситуацій. З повним правом її можна віднести до числа екстремальних, коли перед особистістю ставиться проблема переживання надскладних життєвих обставин, рівносильна проблемі виживання. Ситуація вимушеної міграції вимагає від індивіда зусиль, які знаходяться на межі його адаптивних можливостей або навіть перевершують наявні у нього резерви.

Виділяють кілька аспектів у переживанні ситуації вимушеної міграції.

ü Переживання негативних життєвих подій - втрат, поневірянь, змін, що відбуваються до і під час переселення.

ü Переживаннязмін і культурних відмінностей

ü Переживанняізоляції та депривації.

Міграція як переживання негативних життєвих подій

Події, що послужили причинами вимушеного переселення, а також сам факт переїзду, відриву від коренів, визначають формування специфічного досвіду мігрантів, який виходить за рамки звичайного і повсякденного- з переживаннями страждань, втрат, поневірянь до і під час переселення. Упсихології при обговоренні таких переживань та їх віддалених наслідків широко використовуються два поняття - 'стрес' і 'травма'.

Основні параметри, що впливають на інтенсивність стресу:

ü ворожість ситуації (загроза життю, фізичній та психічній цілісності самої людини або її близьких);

ü інтенсивність негативних впливів;

ü тривалість негативних впливів;

ü невизначеність ситуації (її непередбачуваність, багатозначність);

ü неможливість контролю над ситуацією (ситуація відбувається проти волі людини);

ü брак соціальної підтримки;

ü несумісність нового досвіду зі звичною реальністю;

ü неможливість раціонального пояснення того, що відбувається

Більшість фахівців, які працювали з вимушеними мігрантами, наводять особливості, характерні саме для кризи, пов’язаної з випробуваннями, які перенесли люди у зв’язку з насильницьким переселенням. Це психологічні хвилювання, які

ü Викликають сильний, тривалий стрес

ü Містять душевні й матеріальні збитки

ü Не піддаються нашому контролю

ü Містять загрозу фізичної школи чи знищення

ü Викликають почуття приниження й безпорадності порушують звичне сприйняття себе як особистості

ü Порушують звичний спосіб життя

ü Роблять майбутнє невизначеним

Психолог Ірина Верещак наводить особливості дитячої та підліткової психотравматизації:

ü Почуття незахищеності й безпорадності, пов’язане з перебуванням у позиції жертви

ü Тривога про майбутнє, очікування «поганого», страх змін

ü Сором,ю низька самооцінка й почуття провини

ü Травматичні ігри, у яких повторюється певний епізод травми

ü Деформація картини світу, де немає свободи вибору

ü Різні страхи з тривалістю у часі, отже, деструктивні за своїм характером

ü Травматичні сновидіння і порушення сну

Також фахівці розрізняють два види травми у дітей та підлітків:

1. травма, отримана на основі особистого досвіду - травми дітей - очевидців травмуючої події

2. травма, отримана на основі соціальної травматизації , яка містить : вимушену міграцію, невиплакане горе, невисловлену і невиражені агресію, почуття «розтоптаної гідності». Цей вид травми може бути виявленим у дітей, народжених уже після переселення.

Зустріч з новою культурою: друга стадія травматизації

Інша культура змушує мігранта відмовитися від колишнього способу життя, прийняти інші соціальні норми, правила і способи поведінки. Цей процес називають соціокультурної адаптацією (від лат. аdaptatio - пристосування). Навіть за сприятливих умов адаптація - важкий, стресогенний процес.

Стан, який переживає людина у вимушеній міграції, вчені називають 'культурним шоком', стверджуючи, що входження в нову культуру для людини є дезорганізуючим переживанням.

«Культурний шок» описують як емоційну реакцію, що виникає внаслідок нездатності зрозуміти, проконтролювати і передбачити поведінку інших, пов'язану з невизначеністю норм і очікувань і, отже, з труднощами контролю над ситуацією і її прогнозування. У зв'язку з цим виникає тривожність і апатія, що тривають до тих пір, поки не сформуються нові когнітивні конструкти для розуміння іншої культури і вироблення відповідних моделей поведінки.

К. Оберг виділяв шість основних психологічних ознак культурного шоку:

· Почуття втрати або позбавлення (статусу, друзів, батьківщини, професії, майна).

· Почуття відторгнутості (неприйняття нової культурою) і почуття відкидання (неприйняття нової культури).

· Збій у рольовій структурі (ролях, очікуваннях), плутанина з самоідентифікацією, цінностями, почуттями.

· Почуття тривоги, засноване на різних емоціях (здивування, відраза, обурення,), що виникають у результаті усвідомлення культурних відмінностей.

· Почуття неповноцінності внаслідок нездатності впоратися з новою ситуацією.

Однак відомо, що деякі мігранти не відчувають депресії і тривоги, іноді навіть з задоволенням переживають новий досвід і успішно адаптуються до умов іншої культури з перших днів перебування.

Основні показники успішності соціокультурної адаптації мігрантів

ü встановлення позитивних зв'язків з новим середовищем,

ü вирішення щоденних життєвих проблем (школа, сім'я, побут, робота),

ü участь у соціальному та культурному житті приймаючого суспільства,

ü задовільний психічний стан і фізичне здоров'я,

ü адекватність у спілкуванні і в міжкультурних відносинах,

ü цілісність та інтегрованість особистості.

Проблеми дітей вимушених мігрантів

ü Емоційні порушення - агресивність, тривожність, пригніченість.

ü Невротичні реакції - синдром стресового виснаження, фобічні реакції, порушення сну й апетиту.

ü Ускладнена адаптація до нових соціокультурних умов, зокрема, до школи –труднощі у навчанні та нездатність з ними впоратися.

ü Порушення когнітивних процесів - погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги, порушення мислення.

Крім того, у дітей старшого шкільного віку виокремлюється проблема професійно-особистісного самовизначення.

Основні принципи надання соціально-психологічної допомоги вимушеним мігрантам.

1.Комплексний підхід у реалізації соціальних та реабілітаційно-корекційних заходів і програм.

ü врахування трьох основних блоків проблем, пов'язаних з травматизацією, соціальною депривацією та невротизацією вимушених мігрантів

ü взаємозв'язок психодіагностичної роботи та психокорекційних програм.

ü взаємодія з іншими службами, задіяними у наданні допомоги вимушеним мігрантам (соціальними, медичними, юридичними та ін.)

2.Врахування соціального контексту життя внутрішньо переміщеної особи, а саме,

ü травматичного досвіду, зміни соціального статусу

ü особливостей актуальної життєвої ситуації, а також планів на майбутнє.

3.Полікультурний підхід.

ü Знання та врахування етнокультурних особливостей вимушених мігрантів, ступеня «культурної сумісності» з новим середовищем,

ü формування особистісної та етнокультурної неупередженості, толерантність.

4.Позитивна підтримка та реабілітація особистості.

ü активізація внутрішніх ресурсів особистості;

ü робота з підвищення самооцінки і впевненості в собі;

ü навчання ефективним способам психологічної самодопомоги;

ü формування активної життєвої позиції та подолання тенденцій утриманства і інфантилізму;

ü активізація конструктивної взаємодії і взаємопідтримки в середовищі переміщених осіб.

Основні цілі психосоціальної реабілітації вимушених мігрантів

Допомога в особистісному розвитку, інтеграції в суспільство, подоланні травматичного досвіду, почуття віктимності, образу «ворога».

n Допомогти визначитися зі статусом (хто я? що я тут роблю? Що я вважаю правильним, що - ні? Що я думаю про все це?)-ідентичність

n допомогти відреагувати афекти, повернутися до почуттів, відкрити жах і розчарування, сльози і гнів- емоційна стабілізація

n Знайти ресурси (що і хто їм допомагає? може допомогти? Якої допомоги потребують?) -соціальна стабілізація

Основні завдання

n Подолання почуття втрати

n Відновлення контролю за власним життям

n Забезпечення базових потреб

n Адаптація до нових умов

n Побудова нових життєвих перспектив

Напрямки допомоги вимушеним мігрантам

Соціальний

У співпраці з різними установами соціального захисту

ü виявлення осіб, які особливо потребують соціальної допомоги;

ü соціальна діагностика;

ü Надання допомоги в отриманні соціальних виплат;

ü Допомога в організації груп само та взаємодопомоги; виявлення дітей з девіантною поведінкою та асоціальних сімей з числа мігрантів,

ü профілактика девіантної поведінки;

ü профілактика бездомності і дитячої безпритульності

Інформаційний

У співпраці з різними установами соціального захисту

ü інформування мігрантів про діяльність соціальних служб, інших установ соціального захисту, неурядових та волонтерських організацій, варіантів отримання допомоги ;

ü Збір інформації про мігрантів (у т.ч.й від самих мігрантів) та її систематизація;

ü Доведення до громади проблем міграції та мігрантів з метою встановлення мігрантами стійких соціальних звязків;

ü сприяння адекватному висвітленню теми міграції та потреб мігрантів у ЗМІ

Правовий

У співпраці з органами внутрішніх справ , юридичними установами

ü захист прав мігрантів;

ü надання мігрантам інформації про їх права та обов’язки;

ü правове консультування

Медико-соціальний

У співпраці із закладами охорони здоров’я

ü медико-соціальне консультування;

ü направлення у спеціалізовані медичні установи;

ü контроль за санітарним станом житла мігрантів

Соціально-педагогічний

У співпраці з установами соціального захисту , органами внутрішніх справ, закладами позашкільної освіти, волонтерськими організаціями

ü Консультації з питань сім’ї та виховання дітей;

ü спеціалізована (корекційна) соціально-педагогічна допомога дітям та підліткам, які мають проблеми у навчанні , профілактика девіантної поведінки

ü професійне консультування та сприяння у професійному навчанні підлітків та молоді з числа мігрантів;

ü проведення заходів змістовного дозвілля для дітей та підлітків, залучення їх до участі в гуртках, спортивних секціях, клубах за інтересами

Психологічний

У співпраці із закладами охорони здоров’я, ПМПК, психологічними службами

ü психологічне консультування

ü Психокорекція та допомога в соціальній адаптації

ü Психологічна допомога в гострих кризових ситуаціях та умовах посттравматичного стресу

ü Навчання батьків психологічної саморегуляції, психологічне консультування

ü Психологічна діагностика розвитку дітей та підлітків

ü профілактика ПТСР

Специфічні реабілітаційні завдання, відповідно до рівнів особистісного функціонування дитини (за Іриною Верещак)

Поведінка та навички.

ü Подолання неконструктивних стереотипів поведінки (наприклад, жертва та агресор)

ü Формування поведінки , орієнтованої на співпрацю і кооперацію

ü Вироблення навичок послідовної діяльності завдяки участі дітей в організованих структурованих діях.

Емоції.

ü Розібратися у власних емоціях

ü Виплакати горе

ü Подолати скутість

ü Виразити агресію та позбутися її

ü Розвиток здатності до емпатії- емоційного співчуття та співпереживання іншій людині

Пізнавальні функції

ü Розвиток блокованих травматичним досвідом пізнавальних функцій: здатності до концентрації уваги, довільної памяті, творчого мислення.

ü Корекція уявлення про світ і власне місце в ньому. (Дитина повинна бачити навколишній світ як можливість самореалізації , а не як вороже середовище, вона повинна усвідомити свободу вибору і особистісну відповідальність за нього

Система цінностей і установки.

Важливо надати дітям та підліткам змогу

ü Усвідомити, осмислити, засвоїти такі загальнолюдські цінності, як любов, дружба, прощення, толерантність

ü Долучитися до національної та світової культурної спадщини

ü Разом з тим, не менш важливе й виховання екологічної свідомості, усунення відчуження від навколишнього середовища та вироблення дбайливого до неї звертання

«Я» і особиста ідентичність

ü Розвиток самосвідомості, адекватної самооцінки й самоповаги

ü Усвідомлення, визнання та прийняття власної особистості, усвідомлення своєї унікальності та самобутності.

Процес адаптації дітей-мігрантів повинен проходити в контексті процесу розвитку особистості в цілому і повинен розглядатися з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.

У процесі реабілітаційної роботи повинна створюватися безпечна атмосфера, яка сприяє кращому самовираженню дітей та дає можливість ефективно реалізувати вищезгадані завдання

Ефективним інструментом сприяння адаптації дітей та підлітків з сімей мігрантів є спеціально організоване освітнє середовище, що дозволяє пом'якшити складності соціокультурної адаптації і сприяти інтеграції дітей з сімей мігрантів до приймаючого співтовариства. Ефективність інтеграції визначається поєднанням заходів, спрямованих на роботу не тільки з дітьми та підлітками з родин мігрантів, але і з іншими дітьми, що навчаються в освітньому закладі, а також з педагогічними колективами.

Одним з дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків (кола цінностей, медіації). Шкільні служби порозуміння сприяють покращенню загального мікроклімату, зниженню кількості конфліктів та випадків прояву насильства серед учнів, посиленню ролі та участі батьків у процесі виховання дітей.

Про успішність соціально-психологічного супроводу процесу адаптації школярів з числа вимушених мігрантів можна говорити у випадку діагностування у них адекватної самооцінки та рівня домагань, невисокої тривожності, адекватного сприйняття самих себе, тобто адекватного образу «Я», сформованого кола соціальних зв’язків, толерантного ставлення до оточуючих та оточуючих до них.

Орієнтовний перелік діагностичного та корекційного інструментарію,

для роботи психологічної служби з вимушеними мігрантами

МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ

Ступінь соціально-психологічної адаптації

ü Діагностика адаптованості за методикою А.Фурмана

ü методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса- Р.Даймонда,

ü діагностика вад особистісного розвитку ДВОР,

ü тест ПГР (психологічна група ризику)

ü Діагностика рівня психосоціальної зрілості

ü Проективний малюнок «Дім.Дерево.Людина»

Прояви мотиваційної сфери особистості та рівня домагань, шляхів досягнення поставлених цілей, образу Я.

ü Дослідження самооцінювання мотивації схвалення за методикою Марлоу-Крауна,

ü Методика виявлення мотивації досягнень (Ю.Орлов)

ü тест суб’єктивної локалізації контролю(СЛК),

ü опитувальник «Автономність- залежність особистості у навчальній діяльності» (Г.Пригніна),

ü методика дослідження схильності до ризику (за О.Шмельовим),

ü дослідження рівня суб’єктивного контролю (А.Еткінд та ін.)

ü Методика вивчення сформованості образу Я та самооцінки дитини 6-8 р. (Г.Урунтаєва та Ю.Афонькіна)/ Психолог:школа, 2014р. №12с.13

ü тест Куна-Макпартленда «Хто Я»

ü методика «Самооцінка тарівень домагань» Т.Дембо-С.Я.Рубинштейн (модифікація А.М.Прихожан)

Особливості емоційно- вольової сфери

ü Багатошкальний опитувальник дитячої тривожності (БОДТ),

ü методика визначення показниківта форм агресії Басса-Даркі, або тест руки,

ü методика самооцінка психічних станів тривожності , фрустрації, агресивності та ригідності.(Адаптований варіант тесту Айзенка,)

ü методика самооцінки емоційних станів за Уесманом- Ріксом

ü тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шавровська та ін.)

ü Методика для виявлення дитячих страхів О.І.Захарова та М.А.Панфілової «Страхи в будиночках».

ü Наявність страху розлуки ( за ви критеріями П.Бейкер і М.Меданос)

ü Опитувальник схильності до переживання окремих видів страху,

Особливості комунікативної сфери, поводження у конфліктних ситуаціях

ü визначення статусу особистості в колективі (соціометрія),

ü методика «Як би я поводився в конфлікті?»за К.Томасом , Д.Джонсоном,

ü методика визначення труднощів у встановленні контактів В.Бойка,

ü дослідження міжособистісних стосунків за методикою В.Стефансона «Q-сортування».)

Особливості сімейного виховання

ü Методика Малюнок сім'ї В.К.Лосєвої та Г.Х.Хоментаускас

ü Діагностика взаємної перцепції дітей та батьків «Внутрішній світ»/ Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні, К., 2014

ü Проективна методика «Баранець у пляшці» / Газ.Психолог, 2012, №13-14

Травмафокусована діагностика

ü Стандартизоване інтерв»ю батьків , діти яких знаходяться у стані постравматичного стресу, розроблене у Йельському центрі вивчення дітей.

ü Каузометричне опитування (аналіз подій життя)методика Ельке Гарбі «Техніка плану (проекції )» (діагностика та опрацювання травми) /Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період. , К., 2014

КОРЕКЦІЙНІ ПРОГРАМИ

ü Подолання страхів. Програма занять для учнів 6-10 років. (Газ.Психолог, 2014р.№13-14, с. 39

ü Програма тренінгу керованої поведінки підлітків ( структурна драм терапія) / Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період. , К., 2014

ü Корекційно-розвивальна програма «Розвиток комунікативних навичок у дітей середнього шкільного віку» / «Психологічна служба школи, 2013р., №1,2

ü Марина Белогурова Арт-терапевтичний супровід дошкільників/ Психолог довкілля , вкладка, 2013р, №4

Внутрішньо переміщеними особами або вимушеними внутрішніми мігрантами можна вважати жителів Криму, Севастополя, Донецької та Луганської областей, які переселяються сьогодні в інші частини України. Особи із сім’ями підпадають під статус сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

В цій ситуації доречно користуватися Порядком взаємодії суб’єктів соціальної роботи із сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах, затвердженим наказом №1983/388/452/221/556/596/106 від 14.06.2006 (Мінсім’ямолодьспорту, МОЗ, МОН, Мінпраці, Мінтранспорту, МВС та Держдепартаменту з питань виконання покарань).

До сімей, які класифікуються як ті, що опинились у складних життєвих обставинах, належать, зокрема: сім’ї з дітьми, що опинились у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх самостійно у зв’язку з вимушеною міграцією. При заповненні картки соціального супроводу дитини соціальний педагог вказує код складної життєвої ситуації-02.

Для швидкого й ефективного вирішення питань соціального патронажу дітей та сімей вказаної категорії необхідно налагодити ділові зв’язки з представниками ДСНС, МЦСССМ, службою у справах неповнолітніх та дітей, міським управлінням Мінсоцполітики, з долученням представників громадських організацій і батьківської громадськості.

Вимоги щодо соціально-психологічного супроводу

дітей із сімей вимушених мігрантів у начальних закладах

Соціальним педагогам:

- організувати ведення обліку дітей вимушених переселенців за формами, що визначені законодавством щодо обліку дітей з сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

- ставити на облік і заповнювати карту сім'ї дитини щодо якої здійснюється соціальний супровід (Додаток 11 до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 N 864) на всіх дітей, що були змушені переселитися, і зараз навчаються не за місцем основного проживання; (Додаток №1)

- організувати допомогу дітям (чи їх сім’ям), які не мають офіційного статусу вимушених переселенців в оформленні цього статусу в місцевих органах ДСНС і соціального захисту

- Відстежувати появу нових законів та інших нормативно-правових актів, які приймаються з метою захисту та надання допомоги особам у складних життєвих обставинах. Своєчасно доносити таку інформацію до дітей, батьків та педагогічних працівників, що сприятиме зверненню по допомогу від осіб, які її потребують, водночас запобігаючи більш складним наслідкам перенесених подій.

- Надавати соціально-педагогічну допомогу сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я, працевлаштування, соціальних служб, забезпеченні дітей навчальними посібниками, підручниками, іншим навчальним приладдям та ін;

- Сприяти в адаптації до нових умов навчально-виховного процесу і встановлення нових соціальних зв’язків у навчальному закладі і за його межами.

- Здійснювати профілактику проявів девіантної поведінки, запобігати появі бездомності і дитячої безпритульності.

- Залучати постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для їхньої самореалізації .

- залучати вихованців, учнів, студентів зазначених категорій до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час, заходів змістовного дозвілля

- Створити соціальний атлас міста та мікрорайону школи з телефонами та адресами переадресацій ( додаток №3)

Практичним психологам:

- Вести індивідуальні картки психологічного супроводу на всіх дітей вимушених мігрантів

- Відслідковувати психоемоційний стан дітей, процес їх адаптації до нових умов

- Провести опитування батьків за анкетою ПТСР (Додаток №2).

- проводити з дітьми корекційні заняття з пошуку ресурсів та стабілізації, подолання постстресового стану

- Надавати консультативну допомогу батькам таких дітей

- Переадресовувати дітей та їх батьків до фахівців (медиків, психотерапевтів) у складних випадках (гостро виражені прояви ПТСР, інші розлади)

- Надавати психологічну допомогу дітям та підліткам, які мають проблеми у навчанні та поведінці , здійснювати профілактику девіантної поведінки

В роботі із зазначеними категоріями дітей і дорослих необхідно суворо дотримуватись вимог Етичного кодексу психолога, посадових інструкцій, вимог методик. Забороняється застосування ненаукових, неліцензованих чи не рекомендованих центрами психологічної служби методів і методик психологічної чи соціальної діагностики, корекції чи реабілітації.

Усі програми навчань, тренінгів, майстер-класів, що проводяться міжнародними, громадськими чи іншими організаціями мають обов’язково пройти відповідну експертизу в Українському НМЦ практичної психології і соціальної роботи, (Тернопільському обласному ЦППСР) Некоректне чи непрофесійне втручання може призвести до вторинного травмування постраждалих з непередбачуваними наслідками (аж до спроб суїциду).

Використані джерела

1. Лист Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи від 16 .09. 2014р. №98

2. Правила безпеки та можливості отримання допомоги в період конфлікту в Україні: Метод.рек.- К: Агенство «Україна» 2014

3. Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період: Метод.рек./ Н.П.Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В. Залеська та ін. - К: МЖПЦ «Ла-Страда-Україна» 2014

4. Створення пункту психологічної допомоги населенню/Психолог, 2014р., №13-14, тематична вкладка.

5. Солдатова Г.У. Психологическая помощь мигрантам. Москва Изд. Смысл 2002

6. Солдатова Г.У. Психология беженцев и вынужденных переселенцев. Москва Изд. Смысл 2001

7. Психологическая помощь мигрантам: травма, смена культуры, кризис идентичности / Под ред. Г.У.Солдатовой. М.: Смысл, 2002.

8. Ковалева Н. И.Социально-психологическое сопровождение процесса адаптациидетей-мигрантов в условиях образовательного учреждения. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата психологических наук ,Москва 2010

9. Вынужденные переселенцы: алгоритм и специфика вынужденной помощи- [Електронний ресурс] . – Режим доступу: :https://youtu.be/h_Gat-HG3IY

Додаток №1

ОБЛІКОВА КАРТКА

сім'ї дитини______________________________

щодо якої здійснюється соціальний супровід

Тип сім'ї (поставити відповідну позначку)

-------------------------------------------------------------------------------

| багатодітна | неповна | малозабезпечена |

|-----------------------+-----------------+----------------------|-------------

| | | |

--------------------------------------------------------------------------------

Батько ____________________________________________________________________

(П.І.П., рік народження)

Мати ______________________________________________________________________

(П.І.П., рік народження)

Кількість членів сім'ї, у т.ч. до 18 років ________________________________

Місце проживання сім'ї ____________________________________________________

(індекс, область, район, місто (село, селище), вулиця, будинок, квартира, телефон)

Підстава для організації соціального супроводу ____________________________

(див.додаток 10 "Коди складної життєвої ситуації")

Надана допомога ___________________________________________________________

___________________________________________________________________________

Суб'єкт(и) соціального супроводу __________________________________________

___________________________________________________________________________

Терміни здійснення соціального супроводу __________________________________

___________________________________________________________________________

Причини зняття з соціального супроводу (поставити відповідну позначку)

------------------------------------------------------------------

|------------+------------+------------+-------------+-----------|

| | | | | |

--------------------------------------------------------------------------------

Додаткова інформація_______________________________________________________

___________________________________________________________________________

Соціальний педагог н/закладу ________________________________

Додаток №2

Стандартизоване інтерв’ю батьків,

діти яких знаходяться у стані посттравматичного стресу

(розроблене у Йельському центрі вивчення дітей)

Якщо з вами все добре, я хочу поставити вам кілька запитань з приводу того, що __________(ім'я дитини ) та решта вашої сім'ї роблять після ________(випадок¹)

Частина 1.(Дитина)

А) що взагалі робить _________(ім'я дитини ) зараз?

Б )чи помітили ви якісь зміни у _______(ім'я дитини ) поведінці або почуттях після _______(випадок)? Опишіть.

В). Я спробую поставити вам кілька більш специфічних запитань про поведінку і почуття дитини і було б дуже корисно, якби ви помітили про зміни у _________(ім'я дитини ) після ________(випадок).

1. Ваша дитина має проблеми зі сном (труднощі засинання, спання всю ніч без прокидання, спання у власному ліжку , нічні кошмари )