Міжрегіональна інтерактивна школа сучасного вчителя м. Вінниця

Міжрегіональна інтерактивна школа сучасного вчителя м. Вінниця
Опис зустрічі словами супер-вчительки Чоловської О.С.


Гортаю сторінки зустрічей останніх днів у Вінниці. Стільки приємних миттєвостей, натхненних облич, людей, які так захопливо розповідають про свої знахідки в освіті, які живуть тим, про що говорять. 

Калинівська школа вразила багатством ідей. З перших хвилин мрія з мелодійними дівочими голосами здіймається над нами. І цей політ підтримують вісники миру - голуби на дверях кожного класу, метелики над сходами, що ведуть вгору і породжують якісь філософські роздуми над різнобарвним їх польотом коло класного годинника. А А ще у цій школі крилаті діти. Вони вільно розмовляють про багатство українськї мови, легко спілкуються з учителем, якого тільки но зустріли перед уроком, легко творять поезію. І не дивно, тому що у них найкращі вчителі, які ведуть нас в світ своїх захоплень і найкращий директор школи. І все працювало, як найточніший годинник, завдяки Ларисі Коваленко, їхньому методисту і другу-пораднику. Вражало уміння доречно і з користю використовувати нові освітні винаходи у роботі з дітьми. Тут видно роботу з Дітьми, увагу до їх внутрішнього світу.
Зустріч із психологом в Вінницькій академії безперервної освіти, гра колорів у палітрі життя кожного з нас не залишила нікого байдужим. Спокійний врівноважений голос спонукав поринати у глибини власної душі і шукати саме там відповіді на питання.
Мандрівка в історію вінницького костелу ордену капуцинів видалася змістовною і цікавю завдяки захоплюючій розповіді милої дівчини-екскурсовода, ладної відповісти на кожне запитання.
І куди ж у Вінниці та без фонтанів. Вони вражають грою водяних струменів, що купаються в переливах світла і музиці Чайковського.
Другий день пройшов у стінах Першої, (саме так називають її гімназисти і вчителі). Зустріч із психологами, які легко і професійно ведуть за собою, дарують десятки ідей для пошуку стежин до дитячих сердець. Згадую їх майстер-класи і посміхаюсь сама собі. Там в залі здійснили мою маленьку мрію - призначили зустріч із моєю маленькою Олькою, якою я сама була колись, там ми шукали в "грі сенсів" самих себе дорослих. Там була зустріч з вчителями, які понад усе цінують свою причетність до творення історії Першої Вінницької і вчать цьому своїх учнів. Вдячна своїй тепер уже не віртуальній, а справжній подрузі, Світлані Петрині, за те, що заразила любов'ю до свого міста і його людей.
І ще одна зупинка - бібліотека-музей М.Стельмаха. Мелодійна українська мова екскурсовода лилася так гармонійно і надихаюче. Скільки добрих слів було сказано про славетного земляка. Захотілося сісти і прочитати знову його твори, сповнені такою ж українською мелодикою.
Ми поверталися додому сповнені дивом професійного спілкування.
Хочеться виразити подяку й вчителям Тернополя, які прийняли мене у свій круг, і звичайно ж Любові Ковальчук, їх невтомному, неспокіному, небайдужому й такому чуйному керівнику і Ніні Миляновській, з якою ми здружилися за ці два дні подорожі. У нас ще обов' язково будуть зустрічі. Я вірю в це.