Діти з ГРДУ

09  грудня  2015   відбулося засідання динамічної групи - семінару  психологів ЗНЗ  м.Тернополя, спеціальних НЗ Тернопільської області, консультантів ПМПК. «Діагностика та корекція поведінкових розладів у  школярів.  Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: причини виникнення та шляхи корекції»

Мета: висвітлити основні біологічні, клінічні, психологічні та соціальні чинники виникнення ГРДУ у дітей; розглянути систему комплексного психолого-медико-педагогічного підходу до його подолання; розробити протокол психологічного супроводу дітей з ГРДУ в умовах навчального закладу.

У ході семінару було висвітлено такі питання:

                                                           Теоретичний модуль

  

             ГРДУ як первинне поведінкове порушення, його причини, симптоматика

Бандура Наталя Іванівна, консультант практичний психолог з питань девіантної поведінки ТОПМПК

             Біологічні і клінічні аспекти проблеми ГРДУ у дітей

Янчук Іван Тимофійович, лікар психіатр ТОПМПК

              Діагностика ГРДУ у дітей

Василик Ольга Романівна, консультант практичний психолог з питань девіантної поведінки ТОПМПК

                                                             

Практичний модуль

  

           Корекція розладів поведінки у дітей шкільного віку.  З досвіду роботи.

Гарматій Галина Ярославівна, практичний психолог ЗОШ № 21, консультант практичний психолог міської ПМПК

              Використання психотерапевтичних методів у корекції ГРДУ

Несмашна Галина Євгенівна, методист психологічної служби ІМЦО м. Тернополя

За результатами роботи семінару фахівцям  було рекомендовано орієнтовний 

План роботи  з дитиною з ГРДУ

 1.Підготовчий етап :

Виявлення запиту дорослих ,

Ознайомлення з медичною карткою дитини

Анкетування + бесіда з батьками

Анкетування + бесіда з педагогами

2. Діагностика стану дитини. :

Спостереження,

Використання психодіагностичних методик для виявлення    імпульсивності, агресивності, дефіциту уваги,  самоконтролю

3.. Складання корекційної програми :

Складання переліку проблем ( спільно з батьками та педагогами)

Виділення першочергового завдання

Узгодження планів фахівців (психолога, вчителів, які вчать дитину,  мед. працівників)

4. Корекційна робота,  індивідуальна та групова

 розвиток дефіцитарних функцій дитини, таких як

- увага

- м"язовий контроль

- імпульсивність

формування навичок 

- керування емоційними станами ( у першу чергу- гнівом)

- взаємодії з оточуючими (однолітками та дорослими)

5. Підсумковий етап:

Повторна діагностика стану дитини

Бесіда з педагогами

Бесіда з батьками

Рекомендації батькам та педагогам з питань взаємодії з дитиною

20 універсальних порад вчителеві гіперактивної дитини

1. Співпрацюйте з батьками дитини. Якщо ви бачити труднощі дитини, не шукайте винних. Намагайтеся налагодити контакт з батьками дитини. Спробуйте переконати їх у тому, що дитина повинна бути обстежена. Скеруйте до відповідних фахівців. Адже вчитель може тільки запідозрити розлад, але не поставити діагноз.

2. Співпрацюйте з командою шкільних фахівців, зверніться до психолога та соціального педагога. Вимагайте сприяння адміністрації навчального закладу у справі допомоги та реабілітації дитини. Ви не повинні боятися просити про допомогу. Важливо розуміти свої межі і не покладати всю роботу тільки на себе. А якщо у вашому класі декілька дітей з ГРДУ, ви навряд чи дасте собі раду самотужки.

3. Намагайтеся сприймати дитину такою як вона є. Зрозумійте, що не можна повністю змінити когось, що вчитель повинен сприймати усіх дітей, незалежно від їх вад чи чеснот, будьте гнучкими. Пам'ятайте, що саме ви формуєте дитячий колектив і саме від вас залежатиме яким він буде.

4. Усвідомте, що ГРДУ не є синонімом інтелектуальної недостатності. Діти з ГРДУ можуть мати будь який рівень інтелекту. Серед них багато обдарованих дітей. Звичайно розлад обмежує учбові досягнення, але деколи ці діти є більш творчими, здатними подивитися на оточуючу дійсність під нестандартним кутом. Їм також притаманна наполегливість у досягненні своїх цілей, отже, за відповідної допомоги, вони можуть досягти у житті дуже багато.

5. Розвивайте творчі здібності дитини. Заохочуйте дитину бути творчою, давайте дитині роботу, яка відповідає її смакам та бажанням. При необхідності зменшуйте навантаження нецікавою для дитини діяльністю.

6. Піклуйтеся про здорову самооцінку учня з ГРДУ. Здорова самооцінка необхідна будь якій людині. Гіперактивні діти, як ніхто, прагнуть миттєвих заохочень, тому хваліть їх часто, але по заслузі. Стимулюйте бажання працювати, навіть у випадках, коли результат не відповідає вашим очікуванням.

7. Забезпечте зворотній зв'язок у навчанні дитини. Діти з ГРДУ потребують постійної уваги та зворотного зв'язку з боку вчителя, покажіть, що ви цікавитесь діяльністю дитини. Постійно давайте оцінку діям дитини, це буде мотивувати дитину до послідовної діяльності.

8. Організуйте навколишнє середовище відповідним чином. Класне середовище повинне бути організоване таким чином, щоб дитині було комфортно, затишно, безпечно. Мінімізуйте сторонні подразники, посадіть дитину, по можливості, ближче до себе, щоб краще контролювати її поведінку.

9. Забезпечте візуальні нагадування. Оскільки гіперактивним дітям буває важко зосередитись та втримувати увагу, облаштуйте середовище таким чином, щоб скрізь були підказки та нагадування. Починаючи від правил поведінки у класі, закінчуючи наклейками на парті та записами у щоденнику про те, що і коли слід зробити.

10. Будьте послідовними та гнучкими у своїх вимогах. Щоб досягти успіхів у роботі з дітьми, необхідна послідовність. Гіперактивна дитина потребує її ще гостріше, оскільки вона має схильність до неорганізованої поведінки сама по собі. Але важливою є також і гнучкість, деколи можливо зменшити навантаження та навіть проігнорувати не зовсім прийнятну поведінку в окремих випадках.

11. Забезпечте постійний зв'язок школа - дім. Педагогічні втручання будуть повноцінними і ефективними, коли є постійний зв'язок з батьками дитини. Батьки допомагають контролювати поведінку і успішність. Також домашні програми з корекції поведінки є більш дієвими, коли шкільні досягнення та невдачі отримують оцінку вдома.

12. Використовуйте творчий підхід до планування і проведення уроків. Втримати увагу гіперактивних дітей набагато легше, коли діяльність є цікавою для них. Тому намагайтесь протягом уроку часто змінювати види навчальної діяльності, готуйтеся ретельно. Уникайте нудних довгих завдань, намагайтесь здивувати, зацікавити дітей.

13. Шукайте шляхи підвищення навчальної мотивації. Використовуйте інтерактивні методики, оскільки це наближує вчителя до учня, будьте артистичні, оскільки вчитель, як актор повинен бути популярним, улюбленим. Намагайтеся знайти індивідуальні заохочення, які будуть вагомими для кожної конкретної дитини.

14. Зробіть навчальний процес структурованим і передбачуваним. Сталий режим і чітка структура занять є необхідними при навчанні усіх, особливо дітей молодшого віку. Гіперактивні діти потребують цього дуже гостро. Тому плануйте заняття і діяльність на уроці таким чином, щоб у дітей виробились звички, щоб вони знали що за чим йде. Це організує дітей.

15. Не ображайте дітей, не наголошуйте на їх відмінностях. Не показуйте, особливо при інших дітях, що та чи інша дитина має якісь обмеження, ніколи не згадуйте що дитина страждає на поведінковий розлад. Будьте коректними і стриманими у власній поведінці, намагайтеся не підвищувати на дітей голос.

16. Дбайте про соціалізацію дитини. При навчанні та вихованні дітей з ГРДУ, беззаперечним пріоритетом повинна бути їх соціалізація, інтеграція, якщо хочете, інклюзія до середовища однолітків. Тому вчитель повинен в першу чергу дбати, про побудову гармонійних стосунків в середині дитячого колективу, тренінг відповідних соціальних навичок дитини.

17. Виробляйте авторитетний стиль викладання. Авторитетний стиль викладання є найбільш дієвим при навчанні усіх дітей. Тому намагайтеся бути авторитетним вчителем, тобто справедливим при заохоченні та покаранні дитини. Будьте по відношенні до дитини привітними, але водночас стриманими, спокійними та послідовними.

18. Проводьте регулярні консультації зі спеціалістами, що задіяні у лікуванні та реабілітації дитини. Будьте в курсі лікування та поведінкової корекції дитини з ГРДУ, співпрацюйте зі шкільними та іншими фахівцями, що працюють з дитиною. Регулярно відвідуйте та організовуйте спільні заходи, метою яких є поглиблення співпраці, обмін досвідом та вироблення спільних стратегій допомоги гіперактивній дитині.

19. Займайтеся самоосвітою. Намагайтеся бути в курсі останніх новинок у галузі допомоги дітям з поведінковими розладами, слідкуйте за публікаціями. Не бійтеся випробовувати нові методи при навчанні дітей з ГРДУ.

20. Не чекайте миттєвих змін, радійте кожному досягненню дитини. Будьте готові до того, що змінити неприйнятну поведінку досить складно. Тому сплануйте чітко свою діяльність, не фіксуйтеся на невдачах дитини, радійте кожному найменшому успіху. Будьте позитивно налаштовані.

Одна жінка, мати трьох синів із ГРДУ, підсумовує свої роздуми про значення вчителя у долі дитини:

«Ніщо не може замінити особи вчителя, який любить свою роботу і який справді хоче допомогти дітям на їх життєвій дорозі. Вірте у вашу здатність змінити майбутнє дітей. Майте мужність добиватися змін. Відзначайте унікальність та неповторний дар кожної дитини. Усе це так чудово підсумовує вислів, “Вплив учителя не обмежений в часі, він простягається у вічність. І ніхто не може знати, як далеко сягає він…“

Рекомендуємо до ознайомлення.

Синопсис рекомендацій NICE (Національний інститут здоров'я і якості медичної  допомоги Великобританії)

Діагностика  ГРДУ

Діагноз ГРДУ повинен встановлювати лише психіатр, педіатр або інший кваліфікований лікар з підготовкою і досвідом у діагностиці ГРДУ.

Для діагностики ГРДУ симптоми імпульсивності / гіперактивності і / або неуважності мають:

 • відповідати діагностичним критеріям DSM-V чи ICD-10 (гіперкінетичний розлад);

 • бути пов’язаними з, щонайменше, помірним психологічним, соціальним і / або навчальним порушенням та базуватись на інтерв’ю або прямому спостереженні у різних ситуаціях;

 • бути поширеними у двох або більше важливих середовищах, включаючи соціальне, сімейне та освітнє. Лікування дітей та молоді

Лікування дітей дошкільного віку

1 Тренінги / навчальні програми для батьків є втручаннями першого вибору у лікуванні.

2 Медикаментозне лікування не рекомендоване для дітей дошкільного віку з ГРДУ.

Лікування дітей шкільного віку і молодих людей з ГРДУ помірного ступеня важкості

1 Групові тренінги / навчальні програми для батьків є втручаннями першого вибору.

2 Для дітей молодшого шкільного віку можна включити групову психологічну допомогу (когнітивно- поведінкову терапію (КПТ) або тренінг соціальних навичок).

Для дітей старшого шкільного віку індивідуальне психологічне лікування може бути більш прийнятним, якщо групові поведінкові чи психологічні підходи не були ефективні або були відкинуті.

Використовуючи групову терапію (КПТ або тренінг соціальних навичок) для дитини чи молодої особи в поєднанні з батьківською навчальною програмою, слід звернути особливу увагу на соціальні навички у стосунках з однолітками, вирішення проблем, самоконтроль, навички слухання та вміння висловлювати почуття.

Потрібно використовувати стратегії активного навчання і давати винагороди за досягнення ключових моментів у навчанні.

3 Надалі можна пробувати медикаментозне лікування дітей і молоді з ГРДУ з помірним ступенем важкості.

Лікування школярів та молодих людей з ГРДУ важкого ступеня (гіперкінетичний розлад)

1 Медикаментозне лікування є лікуванням першого вибору для школярів з важкою формою ГРДУ (гіперкінетична форма). Батькам необхідно запропонувати групові тренінги / навчання.

2 Якщо дитина чи молода людина і / або батьки / опікуни відмовляються від ліків, можна пробувати психологічне втручання, але слід пам’ятати, що медикаментозне лікування переважає інші методи л кування для цієї групи пацієнтів.

3 Вчителі, які пройшли тренінг з ГРДУ, повинні забезпечити поведінкові втручання в класі, щоб допомогти дітям з ГРДУ.

Синопсис діагностичних критеріїв DSM-V та протоколів NICE для діагностики та лікування основ них психічних розладів у дітей та підлітків / перекл. з  англійської; упор. та наук. ред. Леся Підлісецька. (Серія «Психологія. Психіатрія. Психотерапія»). Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. 112 с

матеріали на допомогу психологу 

http://teof-vo.ucoz.net/Shnaider_Hiperaktyvnist.pdf

Монина Г.Б. — «Гиперактивные дети. Психолого-педагогическая помощь» 

Монина Г.Б. Тренинг эффективного взаимодействия с детьми. Комплексная программа

Монина Г.Б Шпаргалка для взрослых

https://dytpsyholog.com/2015/04/05/%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%B7-%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA-%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%BF/