арт- терапія у роботі психолога ДНЗ

https://dytpsyholog.com/2015/05/01/%D0%B0%D1%80%D1%82-%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F/

Скільки існує людство –  стільки існує і мистецтво. Воно володіє величезною цілющою силою. Про це знали ще наші предки і намагалися лікувати хвороби за допомогою музики, танцю, звуків, окремих музичних інструментів.

Символічне мистецтво бере початок від печерних малюнків первісних людей. Древні використовували символіку для ідентифікації свого місця у світовому космосі і пошуків сенсу людського існування.

. АТ супроводжує нас в житті всюди, вчить бачити прекрасне в буденному.

У ХХ столітті психологія взяла цей метод на озброєння, використавши заняття різними видами мистецтва для вирішення життєвих проблем. Так виникла арт-терапія, або зцілення мистецтвом.

Мистецтво не тільки приносить естетичне задово­лення, але і допомагає запобігти і захистити дитину від того, що зава­жає їй нормально розвиватися. Твір мистецтва здатний уселяти надію і зміцнювати впевненість у собі, бу­дити творчий потенціал людини.

 (Уперше термін “арт-терапія” був використаний Адріаном Хіллом у 1938 р

Терапія мистецтвом є відносно новим методом психотерапії. Уперше цей термін арт-терапія  був використаний Адріаном Хіллом у 1938 р. при описі своєї роботи з хворими туберкульозом і незабаром одержав широке поширення. В даний час ним позначають усі види занять мистецтвом, що проводяться в лікарнях, центрах психічного здоров'я, навчальних закладах. Ефективність застосування мистецтва ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні. Робота проводиться як із свідомістю, так і підсвідомістю людини.

Арт-терапія- метод зцілення людини за допомогою творчості

  Вона є синтезом декількох галузей-наукового знання (мистец­тва, медицини і психології). Продукти творчості відбивають підсвідомі бажання, настрої і думки людини, що дозволяє використову­вати їх для динамічної оцінки її ста­ну і розвитку. Отже, цей метод дає можливість здійснити корекцію пору­шень психосоматичних, психоемо­ційних процесів.

Особливості арт-терапевтичного методу:

-     екологічність- заборона на    порівняння, оцінювання, критику,   покарання;

 -     природність- клієнт просувається по процесу згідно зі своєю природою;

 -   звернення до самосцілюючих внутрішніх ресурсів людини;

 -    розвиток здібностей до творчого вирішення складних життєвих завдань

Завдання, які можна вирішити за допомогою арт-терапії

·         лікування;

·         зцілення;

·         психокорекція;

·         реабілітація;

·         психопрофілактика;

·          розвиток;

·         діагностика.

    

• актуалізація вираження почуттів (катарсис);
• актуалізація переживань латентних властивостей особистості;
• актуалізація свідомих цінностей,
• розкриття творчого потенціалу;
• розвиток навичок включення в колективну діяльність, здатність розуміти почуття і переживання інших людей.

Проблеми, з якими працює арт-терапія:

·         Внутрішні та міжособистісні конфлікти

·         Кризові стани

·         Екзистенціальні та вікові кризи

·         Травми

·         Втрати

·         Постстресові розлади

·         Невротичні розлади

·         Психосоматичні розлади

·         Розвиток креативності

·         Розвиток цілісності особистості

Види арттерапії

·         Казкотерапія

·         Маскотерапія

·         Драмотерапія

·         Робота з глиною

·         Пісочна терапія

·         Музикотерапія

·         Кольоротерапія

·         Фототерапія

·         Відеотерапія

Матеріали для роботи в арт-терапії:

• глина, солоне тісто, пластилін, пластик;
• дошки для ліплення, стеки;
• скло;

• фарби, олівці, фломастери, крейда;
• папір різного формату, кольору та структури;

·         природній матеріал;

·         покидьковий матеріал;

·         журнали, газети;

пісочниця; іграшки

Матеріали для художньої творчості
Пластилін, глина, спеціальне тісто — матеріали для роботи з агресією, різними страхами, фрустраціями. Відреагування негативних емоційних станів за допомогою певних маніпуляцій із пластичними матеріалами зни­жує вірогідність аутоагресіїта насильницьких дій зі сторони клієнта.

Розглянемо застосування матеріалів для малювання у порядку підвищення внутрішньої свободи особистості. Нагадаємо, що клієнт завжди має свободу у виборі матеріалів і засобів самовираження:
• кулькова ручка свідчить про відмову від кольору, тобто страх емоцій;
• простий олівець дає можливість багато разів перемальовувати задумане, тому що неважко стерти зображення. Це може бути свідченням прагнення до ідеального, перфекціонізм; якщо лінії чіткі, то ймовірно, що клієнт належить до шизоїдного типу (як і у випадку з кульковою ручкою), а якщо лінії розмазані, розмиті, то, можливо, клієнт депресивний;
• чорна туш свідчить про агресивні тенденції особистості;
• кольорові олівці можуть бути свідченням потреби в опорі, орієнтації, тому що мають чіткі лінії; менше це стосується пастелі та крейди;
• фарби (гуаш, масло, акварель) «провокують» спонтанність в об­разотворчій діяльності, допомагають більш яскраво та відкрито проявити різноманітні емоції, дослідити власні переживання; акварель свідчення найбільшої внутрішньої свободи особистості;
• фломастери стоять окремо у цьому ряду, тому що є даниною моді, але якщо людина завжди тягнеться до фломастерів, це може свідчити про істеричні риси особистості.

Форми арт-терапії:

·         Індивідуальна

·         групова

Застосування індивідуальної арт-терапії

-          діти та дорослі з проблемами вербалізацїї (аутисти,

   з мовними порушеннями —           заїкуватість, малоконтактність);

-          клієнти з невимовними переживаннями
( посттравматичні розлади).

Застосування групової арт-терапії :

·         розвиток соціальних та комунікативних навичок;

·         взаємопідтримка членів групи і вирішення загальних проблем;

·         усвідомлення результатів власних дій та їх вплив на оточуючих;

·         засвоєння нових ролей та виявлення прихованих якостей особистості;

·         підвищення самооцінки, зміцнення особистісної ідентичності;

·         розвиток навичок прийняття рішень.

Оцінка діагностичних параметрів у арт-терапії.
Розглянемо матеріали, що їх вибирає клієнт для образотворчої діяльності.
Формат аркуша паперу:
• великий — свідчить про високий рівень домагань особистості, високу самооцінку, майже нарцисизм;
• маленький — ознака низької самооцінки та рівня домагань, а та­кож розвитку особистості за шизоїдним та депресивним типами (якщо такий вибір є правилом);
• відривання аркушу потрібного розміру може також бути діагнос­тичним критерієм: відривання «під лінійку» є ознакою консерватизму та ригідності, а відривання неакуратно — слабості «над-Я» й стримування анальних імпульсів.
Композиція малюнка:

• формат альбомний свідчить про екстенсивний тип особистості, бажання все встигнути, побачити якомога більше, а формат книжковий — навпаки, про інтенсивний тип особистості, вміння зосередитися, цілеспрямованість;

• наявність рамки малюнка свідчить про прагнення сховатися, захиститися, страх, невпевненість щодо зовнішньої небезпеки; рамка із незай­нятого простору також показує страхи, невпевненість, а якщо рамка лише з однієї сторони малюнка, то саме звідти клієнт чекає на небезпеку;

• зміщення композиції малюнка вгору свідчить про високу само­оцінку, вниз — про низьку;

• ліва сторона малюнка відображає емоційну складову особистості, права — інтелектуальну, когнітивну, раціональну

Психолог має звернути увагу на такі ознаки:

ü  не промальована лінія горизонту свідчить про внутрішню роздвоєність;

ü  у центрі малюнка завжди розташовуються найбільш емоційно значимі для клієнта речі;

ü  порушення чи відсутність перспективи може свідчити навіть про ознаки психозу;

ü  відсутність необхідних частин (наприклад, частин людського тіла) чи їхня гіпертрофованість — свідчить про потреби особистості, що з цим пов'язані (на цьому засновано багато проективних текстів);\

ü  ознаки вітальності у неживих предметів, чи навпаки — механічні частини у людей свідчать про роздвоєння психіки на емоційний та когні-тивний компоненти.

4.Діагностичні ознаки в арт-терапії: символ та лінія

Усі клієнти, звичайно, по-своєму розуміють та переживають власні твори, однак спеціалісти мають знати, що можуть означати окремі еле­менти малюнка та весь малюнок у цілому. Мова йде про певний діапазон символічних значень:

Такі знання допоможуть цілісно сприймати творчі продукти, у єдності їх позитивних та негативних аспектів, різних пластів життєвого світу, часо­вих просторів. Наголошуємо знову, що спеціалісти можуть лише будува­ти робочі гіпотези та опиратися на певні закономірності розгортання пси­хічних процесів. Домінуючою стратегією, як правило, виступають інтуї­тивні дії в процесі роботи.

Кожен малюнок — це лист від несвідомого до свідомості, до фасиліта- тора. Лінії та форми — це сфера мислення, буквально напрямок думок людини. У цій царині ми можемо відстежувати, які завдання вирішує у своєму внутрішньому світі клієнт, які напрямки вважає головними, що знаходиться на периферії уваги.

Символіка ліній та форм

Архетипічних символів у просторі ліній є всього лише три:

— вертикальна лінія (хребет, розвиток, дух, творчість);

— горизонтальна лінія (руки, земля, надійність);

— чаша (таз, емоції, почуття, пластичність).

Саме ці символи стали основою для формування праформ, що в різних комбінаціях переспівують первинну тріаду. Праформи поділяють на такі групи.

Жіночі проформи:

• коло (цілісність, вічність, самість, несвідоме);

• спіраль (розвиток);

• дуга (захист, егоїзм, дах);

• чаша (прийняття, альтруїзм);

• хвиля (гнучкість, швидкоплинність, рухливість).

Чоловічі проформи:

• крапка (початок, кінець, концентрація);

• лінія (дія, напрямок, правильність, сила, насильство);

• квадрат (максимальна врівноваженість, консерватизм);

• меандр (поєднання гнучкості та цілеспрямованності);

• кут (потенційність, свобода).

Трансперсональний символ — лемніската (вічність, гармонія, ан-дрогінність).