засідання динамічної групи практичних
психологів ЗНЗ
22.11.2016р. ТЗОШ№19
Дитина в ситуації шкільного насилля. Запобігання
булінгу в шкільному середовищі. Кібербулінг.
"Жорсткість і боязкість- одного поля ягоди"
І Шевелев ( російський письменник)
Байдужість- це найвища жорстокість"
М.Уілсон (американський письменник)
"Якщо ти байдужий до страждать інших,
ти не заслуговуєш називатися людиною."
Сааді (персидський поет)
"Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом"
Ліна Костенко
"Інколи до психолога або вчителя звертаються батьки з питанням як допомогти їх дитині, яка страждає від жорстокої агресивної поведінки і недоброго ставлення однолітків. На жаль, часто аналіз ситуації, а відтак і рекомендації щодо способів її врегулювання, занадто спрощуються. Те, що ситуації є досить розповсюдженими в підлітковому середовищі, не мають перетворювати їх на норму, яку підтримують дорослі.
Неприпустимо також для психолога і педагога залишатися в межах побутової концепції «так, дитячі групи дуже жорстокі, хай ваша дитина вчиться самостійно протистояти агресії, не втручайтесь» чи щось подібне.
Не відкидаючи тезу про необхідність дитині вчитися самостійно протистояти агресії, позиція і психолога, і педагога має бути більш кваліфікованою, оснащеною конкретними знаннями, врешті, більш ресурсною для тих, хто звертається про допомогу."(Л.Найдьонова)
Отож, учасники та організатори засідання динамічної групи спробували акумулювати власний досвід та досвід фахівців з означеної проблеми й шукали варіанти професійної допомоги усім учасникам ситуації булінгу чи кібербулінгу в дитячому середовищі.
Програма засідання
14.00 – 14.05 – Відкриття
семінару
Ярема Г.В.
директор ТЗОШ №19
14.05 – 14.25 Вступ у проблематику семінару:
Актуалізація знань учасників з проблеми. Робота в групах.
Мозковий штурм.
Несмашна Г.Є.
методист ТКМЦ
учасники семінару
14.25 – 15.00 Теоретична
частина.
-
Види та форми
булінгу в шкільному середовищі.
-
Кібербулінг або віртуальна агресія.
-
Форми та методи допомоги у випадках виявлення булінгу.
Несмашна Г.Є.
методист ТКМЦ
Татарин Н.Ю.
Практичний психолог ТЗОШ№19
15.00.-15.40 Практична
частина:
-
Аналіз проблемних ситуацій з шкільного життя. Пошук варіантів рішення.
-
Форми активного впливу щодо запобігання булінгу. Вправа
«Скріпка».
Татарин Н.Ю.
Практичний психолог ТЗОШ№19
учасники семінару
15.40-16.00 - Зворотний зв'язок. Підведення підсумків
семінару.
Несмашна Г.Є.
Методист ТКМЦ
учасники семінару
Учасники засідання динамічної групи розглядали причини і наслідки булінгу для усіх трьох сторін - жертви, кривдника і спостерігачів, шукали способи допомоги, ділилися власним досвідом роботи з подолання наслідків ситуацій кривдження школярів.
Було визначено, що найважче працювати саме з кривдниками, оскільки ініціатори ситуації булінгу у випадку викриття намагаються уникнути відповідальності за скоєне, виправдатися, заперечують свою участь тощо.
Учасники були одностайні у тому, що подолання булінгу можливе лише за умови співпраці усіх дорослих: батьків, педагогів, психолога, соціального педагога.
Робота в групах над пошуком рішень у ситуаціях , які запропонувала для розгляду психолог ТЗОШ№19 Татарин Н.Ю. з досвіду власної роботи, дала можливість учасникам збагатити свій арсенал різноманітністю підходів до надання допомоги дітям у ситуаціях кривдження.
У підготовці до засідання використовувалися матеріали семінару соціальних педагогів на аналогічну тему, який поводився минулого нвавчального року у ТЗОШ№14 та презентація на тему "Кібербулінг та безпека дитини в мережі Інтернет" методиста психологічної служби Тернопільського РМК Хотенчан Н.М.
Булінг (англ. bully — залякувати, цькувати) — прояв агресії з подальшим
залякуванням особистості і появою можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам.
КІБЕР-БУЛІНГ - це новітня форма
агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити
людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних
телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Реальний буллінг - це ситуація в шкільному дворі,
де старші чи сильніші діти тероризують молодших. Реальний буллінг, на відміну
від кібер- , закінчується, коли дитина
приходить із школи додому. Віртуальний терор продовжується і вдома.
На відміну від реального цькування, для
кібер-буллінгу не потрібно мати перевагу в силі чи соціальному статусі,
достатньо мобільного телефону чи комп’ютеру, плюс бажання тероризувати.
родовжується і вдома
Причини булінгу
Явища цькування і кібер-булінгу мають системну
природу. А це значить, що причина явища не в індивідуальних особливостях
учасників, а виникає як сума інколи непомітних внесків багатьох людей
Шкільна
політика, толерантне або нейтральне ставлення адміністрації школи, вчителів до
прояву агресивних, насильницьких, ворожих дій з боку учнів та поведінка самих
вчителів формує загальну атмосферу не
тільки учнівського класу, але й усієї
школи, визначає внутрішнє життя,
тобто соціально-психологічний клімат.
Булінг у
шкільному середовищі розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.
Булінг може виникати як компенсація за невдачі
- у навчанні,
- суспільному житті,
- від тиску та жорстокого
поводження батьків чи інших
дорослих,
- при
недостатній увазі з боку дорослих;
- як
крайній засіб, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх
потреб,
- у випадках, коли учні протестують проти
певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму
оточенні.
Жертвою
в ситуації булінгу може стати учень, який відрізняється від інших за будь-яким
критерієм на думку членів колективу.
Булінг у шкільному середовищі може виникати і
тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій
ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та
контролю учнем свого мікросоціуму
НАСЛІДКИ БУЛІНГУ
для жертви
- педагогічні (шкільна дезадаптація, академічна неуспішність)
- психологічні (психологічні розлади, закріплення в свідомості негативних уявлень про себе, зниження самооцінки, порушення соціалізації, соціальна дезадаптація)
- медичні (травматизація)
для його ініціаторів – булерів
- звичка використовувати силу для досягнення своїх цілей
- підвищений ризик антисоціальної та делінквентної поведінки в дорослому віці (вандалізм, крадіжки в магазинах, вживання алкоголю та наркотичних речовин тощо);
- в 4 рази більші шанси ніж у інших дітей, бути засудженим за злочин скоєний до 24 років;
для
спостерігачів
та
колективу в цілому
- Підлітки не засвоюють поняття моралі як суспільного явища
-
- не відбувається усвідомлення відповідальності один перед одним, перед колективом в процесі діяльності, організованої взаємодії між школярами
Система багаторівневої шкільної антибулінгової програми
Загальний
рівень:
qобізнаність і залученість дорослих
Рівень
школи:
§загальношкільне
опитування
§Загальношкільна
конференція
§Ефективна супервізія через певний час
§Застосування дискусійних
груп з працівників школи
§Формування координаційних
груп представників
На
рівні класу:
§Впровадження правил класу
проти булінгу
§Тематичні зустрічі учнів
класу
§Тематичні зустрічі учнів
і батьків
На
індивідуальному рівні
§Консультативні бесіди з булерами та їх жертваим
§Серйозні бесіди з
батьками дітей-булерів та їх жертв
Розробка індивідуальних
планів втручання
Просвітницька робота( первинна профілактика)
Допоможіть школярам зрозуміти, що таке булінг та як його можна запобігти.
Допоможіть школярам зрозуміти, що таке булінг та як його можна запобігти.
Корисні правила-поради
для профілактики і подолання кібер-буллінгу,
з якими потрібно познайомити
дітей
1.
Не поспішай
Не
поспішай, не виплескуй свій негатив у
кібер-простір. Важливо домовитись
із дитиною, щоб вона не відповідала на
вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям
запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно
заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники,
вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати
негатив уже без Вашої волі і контролю.
2.
Будуй свою
репутацію
Будуй
власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми
правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча
кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки
анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто
саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним
псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до
реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним.
У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій
стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет
фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його
онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників:
заплямувати її легко, виправити – важко.
3.
Поважай факти
Зберігати
підтвердження факту нападів. Потрібно
роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на
сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити
негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за
порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб
порадитись з батьками в зручний час.
Що ігнорувати
Доречно
ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще
ігнорувати, часто в результаті цього кібер-буллінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені
форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами –
ігнор». Якщо ж реагувати на негативні
коментарі, комунікація продовжується.
Коли ігнорувати
не варто
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий,
якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні
сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера,
інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й
важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація
розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї
інформації.
Правила для
свідків
1)виступити проти буллера (дати йому зрозуміти, що
такі його дії оцінюються вами негативно),
2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі
висловити думку про те, що кібер-булінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну
підтримку, так необхідну жертві),
3) повідомити дорослим про факт некоректної
поведінки в кібер-просторі.
Можливе тимчасове
блокування
Програми, що забезпечують миттєвий обмін
повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати
отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.
Пауза в
спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібер-буллінгу, особливо якщо
він мотивований втечею буллерів від нудьги і не супроводжується буллінгом у
реальному житті.
Правила для
батьків
- Важливо, щоб ці профілактичні дії з впровадження правил, або дії допомоги у випадку нападів батьки робили спокійно і впевнено, даючи дітям позитивний емоційний ресурс захищеності, підтримки.
- Своє хвилювання і тривогу можна обговорювати з іншими дорослими, наприклад, іншими батьками, діти яких були жертвами буллінгу (програма дій школи може включати організацію таких зустрічей).
- Варто також поставити до відома педагогів, поінформувати про наявність проблеми, адже це дозволить їм більш уважно і цілеспрямовано відстежувати ситуації традиційного буллінгу, поєднання якого із кібер-буллінгом є особливо небезпечним.
- Якщо хтось із батьків приніс до школи роздруківку негативних повідомлень, отриманих дитиною, варто провести тематичні батьківські збори, щоб обговорити проблему
Рекомедуємо до прочитання та використання у роботі :
Л.А.Найдьонова Кібербулінг або віртуальна агресія: способи розпізнавання і захист дитини - К.:Редакції загальнопедагогічних газет, 2014р. (Бібліотека "Шкільного світу")
В цій брошурі представлено методичні рекомендації щодо проблеми виявлення ситуацій кібер-булінгу, порівняння їх із ситуаціями цькування в реальному житті. Роз’яснюються причини виникнення цих негативних явищ, пропонуються способи подолання і напрями профілактики. Приділено увагу правилам проведення бесід з батьками тих дітей, що потрапили в ситуацію жертви, стали кібер-булерами (переслідувачами) або мимовільно були втягнуті в процес як учасники чи свідки. Пропонуються конструктивні форми обговорення проблем, які не підсилюють позицію жертви з її відчуттям безпорадності, не провокують спротив і бажання уникнути покарання з боку переслідувачів, не монстризують їх, а також активізують позицію спостерігачів, у силах яких перервати цькування на початкових етапах його розгортання.
Сподіваємось, що психолого-педагогічні знання, які можна почерпнути із цієї книги, дадуть змогу уникнути трагедій, що стають можливі при найважчих варіантах нерегульованих дитячих конфліктів і кібербулінгу.
Виховання
здорових стосунків може допомогти
зупинити
булінг.
Попередження булінгу та втручання у разі такого
інциденту – це більше, ніж просто його припинення. Це сприяє також розвитку
здорових стосунків.
Здорові стосунки
передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи
через Інтернет.
Метою є надання допомоги у забезпеченні того, щоб
усі учні мали здорові, безпечні, засновані на взаємній повазі і доброзичливі
стосунки з усіма людьми в їх житті.
Вчителі, батьки
та інші дорослі надають підтримку і дають особистий приклад дітям, показуючи
їм, якими мають бути здорові стосунки.
Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать
від позитивних стосунків із дорослими.
Учні, які
здатні підтримувати здорові стосунки, навряд чи будуть знущатися з інших,
скоріше вони будуть підтримувати учнів, які є об’єктом булінгу, і будуть більш
здатними досягти своїх цілей в освіті.
Пропагування
здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення
безпечної і приязної атмосфери у школі.
Цікава стаття! Корисна і така вкрай необхідна інформація на сьогоднішній день! Щиро дякую за змістовно викладений матеріал, підкріплений зображеннями та відеоматеріалом!
ВідповістиВидалитиДякую!
ВидалитиАдміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити