Цікава методика від Луїз Еванс – міжнародної тренерки та фасилітаторки у сферах міжкультурного менеджменту, глобального лідерства та комунікаційних навичок, авторка методики «5 стільців, 5 варіантів вибору».
Дещо перегукується з класичними 5 варіантами поведінки в конфлікті за підходом Томаса-Кілмена (Суперництво, Співробітництво, Компроміс,Ухиляння, Пристосування), однак, має свою специфіку.
П’ять кольорових стільців
Уперше ідея класифікації поведінкових ролей у Луїз виникла під час відвідання курсу Маршала Розенберга – основоположника методології ненасильницького спілкування, людини, яка багато зробила задля досягнення миру у світі. Розенберг виділяв дві ключові ролі: Шакал і його антипод – Жирафа.
Шакал – це осуд, звинувачення (себе та інших), претензії, почуття вини, критика, оцінювання дій з точки зору «заслужив – не заслужив». Мова Шакала – це мова, яка роз’єднує, вселяє страх, сором, навішує ярлики, заперечує можливість вибору, знімає відповідальність: «Ти повинен», «Я був змушений», «Ти ніколи… (не слухаєш мене/не зможеш цього зробити тощо)».
Жирафа – тварина, яка має не лише найдовшу шию, але і найпотужніше серце, (важить 12 кг і пропускає 60 л крові на хвилину). Жирафа Розенберга – це сильний, але добрий і мирний персонаж. Вона не дає оцінок, не звинувачує, не вимагає, не погрожує. Жирафа – емпат, вона зважає на потреби та почуття оточуючих так само, як і на свої. Мова Жирафи – мова партнерства і серця.
Луїз зробила більш диференційовану класифікацію і сформувала 5 типів поведінки, залишивши крайніми полярними Шакала та Жирафу.
Методика Луїз «5 стільців, 5 виборів» – інструмент зміни свідомості. Вона дозволяє фіксувати власні емоції, відчуття, реакції, дії у будь-який момент часу, контролювати негативні імпульси. Така усвідомленість дає вам можливість не діяти «на автоматі», «як завжди», а спробувати побудувати нові моделі власної поведінки, тим самим покращити якість свого життя.
Методика Луїз «5 стільців, 5 виборів» – інструмент зміни свідомості. Вона дозволяє фіксувати власні емоції, відчуття, реакції, дії у будь-який момент часу, контролювати негативні імпульси. Така усвідомленість дає вам можливість не діяти «на автоматі», «як завжди», а спробувати побудувати нові моделі власної поведінки, тим самим покращити якість свого життя.
Під час проведення тренінгу Луїз завжди використовує стільці, 5 стільців буквально, кожен із яких має присвоєний колір, а також зображення тварини як метафора рольової поведінки.
Червоне крісло – Шакал. Атакувати
Шакал – дуже розумний, сфокусований на власній вигоді, шукає кращої нагоди, щоб атакувати. Фокус його уваги – пошук недоліків «що не так». Основні дії: звинувачувати, скаржитись, пліткувати, карати. Але над-роль – засуджувати. Ми судимо людей у перші ж секунди знайомства: скануємо зовнішній вигляд, міміку, жести, голос і на підставі лише нам відомих критеріїв так само за лічені секунди формуємо вердикт: «Подобається/Не подобається».
Фахівці рекомендують практикувати ментальну дієту – спробувати протягом однієї години не оцінювати, не засуджувати, не критикувати. Це насправді, доволі непросто, але розвиває звичку концентрації і позитивного мислення.
Жовте крісло – Їжак. Сумніватись у собі
Якщо пошук «що не так» і осуд Шакала спрямовані назовні, то Їжак фокусується на недоліках у собі. Вразливий, він згортається всередину себе, щоб захистити себе від «злого» світу і скеровує осуд на самого себе. Він наче розвертає червоний стілець на себе і каже: «Я недостатньо розумний/розумна», «Я не зможу виконати цього завдання», «У мене ніхто не вірить». Страх бути відкинутим, страх розчарування, невдачі та роль жертви – ось основні переживання Їжака. Насправді ми всі буваємо у шкірі Їжака, хоча зізнаватись у власній слабкості зовсім непросто. Водночас важливим є те, яке рішення ми приймаємо, що робимо зі своєю невпевненістю: здаємось і уступаємо чи кажемо: «Ні, я хочу знайти ресурси і рости!».
Зелене крісло – Сурикат. Вичікувати
Сурикат – це нескінченне споглядання, аналіз та чекання. Ця тварина може годину стояти на своїй варті, лише повертаючи голову ліворуч та праворуч і спостерігаючи. На цьому кріслі ми емоційно стабільні, беремо до уваги різну інформацію, усвідомлюємо її, аналізуємо, глибоко вдихаємо… і далі – нічого, жодних рішень чи дій. Ми маємо вибір, але не робимо його.
Синє крісло – Дельфін. Розпізнавати
Це наче Шерлок Холмз із збільшувальним склом, крізь яке він дивиться на свою поведінку. Це чудове крісло, насправді, адже ми визнаємо себе: хто ми є, чого хочемо, ми знаємо, куди йдемо, не боїмось говорити правду. Це також про визначення власних кордонів. Ми турбуємось про себе. Ми ростемо і стаємо вільними. Також стаємо наполегливими, напористими, але не агресивними. Тут якраз доречні слова Аристотеля: «Знати себе – початок усієї мудрості».
Фіолетове крісло – Жирафа. З’єднувати
Жирафа має найдовшу шию та найбільше серце з усіх тварин. Довга шия дає їй неймовірне охоплення бачення. А серце – вміння співчувати. На цьому кріслі ми демонструємо емпатію, співчуття і розуміння. А також відставляємо своє его на задній план і слухаємо людей. Є таке іспанське прислів’я: аби пізнати життя іншої людини, необхідно взути її черевики і пройти її шлях. На думку Луїз, приміряння чужих черевиків є актом великодушності. Це крісло – запрошення подивитись із іншої перспективи, обійняти іншу реальність. Найважливіше питання на ньому – «Що важливо для нього / неї?».
Немає коментарів:
Дописати коментар