"Ментальна варта " у Тернополі

 

У Тернополі розпочато впровадження проєкту «Ментальна варта» — системної моделі підтримки ментального здоров’я в освіті

 

Проєкт реалізується у партнерстві Тернопільської міської ради та Благодійного фонду Klitschko Foundation — ключового партнера «Ментальної варти». Мета співпраці — впровадження в громаді системної моделі підтримки ментального здоров’я та адаптація київського досвіду розвитку психологічної стійкості в закладах освіти.

Перший етап: навчання фахівців

У межах запуску проєкту команда психологів «Ментальної варти» провела інтенсивний офлайн-тренінг «Психологічна допомога в закладі освіти під час кризових ситуацій» для близько 50 практичних психологів і соціальних педагогів закладів освіти міста.

Проведення цього масштабного навчання стало можливим завдяки чіткій та злагодженій організації Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу. Сама ж зустріч та практичні заняття успішно відбулися на базі Центру професійно-технічної освіти, який гостинно надав свої навчальні аудиторії та створив комфортні умови для паралельної роботи двох профільних груп.

Під час тренінгу учасники вчились розпізнавати стрес і кризові стани — у дітях, колегах і собі, знайомилися з практичними методами відновлення й підтримки психологічної стійкості. Окремий блок був присвячений алгоритмам кризового реагування в закладах освіти, індивідуальній та груповій психологічній підтримці, а також сучасним підходам до створення безпечного психоемоційного середовища для дітей і педагогів.

Значна частина навчання проходила у практичному форматі: учасники працювали з реальними кейсами, виконували інтерактивні вправи та відпрацьовували навички, які допоможуть ефективно діяти в кризових ситуаціях і підтримувати учасників освітнього процесу.

Організатори проєкту висловили щиру подяку Тернопільському комунальному методичному центру науково-освітніх інновацій та моніторингу за сприяння в залученні фахівців і координацію процесу реєстрації. Також окрема подяка адміністрації та колективу Центру професійно-технічної освіти за всебічну підтримку, оперативну підготовку локації та надання необхідного простору для проведення тренінгу.

Системне впровадження

Наступним етапом реалізації проєкту стане розширення навчальної програми на адміністрації закладів освіти, педагогічні колективи та учнівську спільноту, а також поступове впровадження інших складових системи «Ментальна варта», що вже успішно працюють у Києві. Такий комплексний підхід дозволяє вибудувати в громаді цілісну систему психологічної підтримки та безпеки для дітей, батьків і освітян.

Проєкт також спрямований на своєчасне виявлення ознак стресу, емоційного виснаження та інших кризових станів, надання кваліфікованої допомоги й розвиток навичок психологічної стійкості. Головна мета — формування безпечного освітнього середовища, де турбота про ментальне здоров’я є невід’ємною складовою щоденного життя громади.

 

 

робота психолога з дітьми з сімей воїнів АТО

30 січня працівники психологічної служби мали змогу вдоконалити свої знання з теми  "Психологічна допомога дітям з сімей учасників бойових дій."

Сприяли нам у цьому працівники Всеукраїнської мережі центрів психологічної допомоги "Крок назустріч"- - Любов Медведь, Світлана Ломовцева, Ірина Горніцька, Тетяна Бакалець, які провели двогодинний семінар , на якому розглянули питання: 

• ПТСР та його типи у військових, які повернулися із зони бойових дій
• Сім"я як система та вплив ПТСР   на сім"ю. Дитина як "носій симптома" .
• Симптоми травмованої дитини та способи корекції.
• Проективні методики для виявлення особливостей травматичного досвіду дитини. 

"Ресурси у роботі із стресом, тривогою, травмою"

7-8 листопада у Тернополі  на базі ТЗОШ№18 відбувся семінар "Ресурси в роботі зі стресом, тривогою, травмою. Психологічна гнучкість". Учасники - 60 осіб з Тернополя та області - психологи, психотерапевти, психіатри, соціальні працівники, волонтери, що надають допомогу постраждалим внаслідок кризових подій в Україні.  


Львівські колеги, психотерапевти  Андрій Сидоренко та Микола Винницький ділилися знаннями та досвідом роботи з питань  подолання стресу, пошуку ресурсів, надання першої психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях.




Рекомендуємо  презентований на семінарі підхід  до  пошуку ресурсів та їх використання.

У консультативній роботі ефективним є спрямування людини на використання власного внутрішнього ресурсу для подолання стресу через застосування моделі BASIC-PH – багатовимірної моделі подолання стресу та внутрішньої стабільності, розробленої професором Мулі Лаадом – директором Ізраїльського Центру попередження стресу.
Основи моделі BASIC-PH – «Міст над прірвою»
У кризовій ситуації «Я» і «Світ» розриваються, їх потрібно з’єднати. Це можливо зробити через міст BASIC-PH.
У кожної людини є своя «мова» (досвід) подолання кризи. У кожної людини є шість каналів подолання стресу, але тільки два з них є домінуючими. В запропонованій моделі враховуються всі шість частин, з яких складається характерний для кожної людини стиль подолання:
1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.
2. Affect (афект): почуття, емоції.
3. Social (суспільство): суспільний фактор – функція, приналежність, родина, друзі.
4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.
5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки.
6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

Віра.
Цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей, в чудо чи в самого себе. Система переконань, цінностей та смислів, надія, самооцінка, релігія, містицизм. Важлива будь-яка віра в щось. Коли нам зовсім важко, ми можемо протягнути руки до неба і молити про допомогу.
Приклад: «у нашій родині ніколи не здаються», чи «Бог нас ніколи не покине».

Почуття.
Серце – це скринька наших почуттів любові та ненависті, мужності та боягузливості, радості й печалі, ревнощів і симпатії. Цей спосіб подолання кризи вимагає від нас, перш за все, виявити різні почуття та назвати їх своїми власними іменами. Потім вже буде спроба висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними для кожної людини способами, такими як: словесно – усно в особистій розмові, чи письмово в розповіді чи в листі; без слів – в танці, малюнку, в музиці, в драмі. Йдеться про прямий чи опосередкований вираз почуттів: можливість записувати в щоденник свої почуття чи малювати свої почуття.

Суспільство.
Даному способу подолання кризи притаманне прагнення до спілкування. Ми можемо звертатися за підтримкою до сім'ї, до близьких чи до психологів. Ми можемо самі допомагати іншим постраждалим, занурюватися в суспільну роботу чи займати керівні посади. Тобто, важлива соціальна включеність: прагнення бути серед людей, почувати себе частиною системи, організації і т.п. Знайти в інших людях підтвердження, що ти живий, чимось корисний, на щось впливаєш.

Гра уяви.
Цей спосіб подолання кризи апелює до наших творчих здібностей. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, мінятися, шукати рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі змінене майбутнє та минуле. Сюди ж відноситься почуття гумору, імпровізація, відволікання уваги, використання мистецтв і ремесел (рукоділля, гончарство тощо).

Розум.
Спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашого вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх. Сюди ж належить порядок переваг, пріоритети, альтернатива та розмова з самим собою.

Діяльність.
Спосіб подолання кризи через звернення до фізичної діяльності нашого тіла. Цей спосіб пов'язаний із такими здібностями нашого фізичного тіла, як здатність себе відчувати завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттям тепла та холоду, болі та задоволення, орієнтації на місцевості, внутрішньої напруги чи розслаблення. Цей спосіб включає в себе фізичні заняття різного виду (спорт та релаксація): зарядка чи виконання фізкультурних комплексів, ходьбу, фізичні зусилля чи роботу, прогулянку на природі, походи в гори і т.д.

Застосування моделі ВАSІС-РН

Мета застосування: в кризовій ситуації бажано надати людині допомогу, використовуючи її мову (досвід) подолання кризи, тобто допомогти людині згадати доступні для неї можливості подолання стресу та навчити людину самостійно використовувати здобуті знання та власний досвід.

Як навчитися слухати та чути «мову» ВАSІС-РН
Віра. Співрозмовник говорить про свої переконання: висловлює оптимізм, шукає сенс, намагається встановити закони, згадує про систему цінностей (віра в Бога, молитви).

Афект. В розповіді з'являються емоційні висловлювання; прохання про емоційну підтримку; слова, які означають почуття: «люблю», «горюю», «хвилююся», «мене бояться», «мене він злить». Невербальні прояви: вираз обличчя (виражена міміка), тон голосу (крик, шепіт), сльози або сміх.

Суспільство. Згадуються значимі родичі, друзі, люди, які займають ті чи інші посади. Говориться про відповідальність за інших, яку людина взяла на себе, про приналежність до тієї чи іншої групи (його дитина, ніхто не прийшов, міліція, вороги).

Уява. Людина звертається до уявного, мріє та розповідає про приємні думки, про «сни наяву»; використовує метафори, казкові образи; застосовує вирази «ніби», «як» («як грім серед білого дня», «ніби на іншій планеті», «ніби в кіно чи по телевізору»).

Розум. Людина розмірковує логічно, в її розповіді присутні всі деталі події, факти дуже точні, згадує точні дати, дає пояснення причини і наслідку. Для людини важлива інформація, способи вирішення проблеми, внутрішній діалог («я живу на такій вулиці», «там було дерево», «вона живе в такому місті»).

Фізичний аспект (тіло). Людина описує дії, фізичну активність, ігри, розмір («великий», «малий), фізичні аспекти («сильний», «слабкий»), тілесні відчуття («втомився», «болить», «тяжко», «дуже холодно», «він сильний», «він побіг», «спав», «багато їм», «приймаю ліки»).

Використання моделі: важливо визначити канали та зрозуміти, що допомагало людині раніше справлятися з кризовими ситуаціями. Для цього треба дослухатися до того, як людина розповідає свою історію. Коли домінуючі канали визначені, треба до них долучитися, а потім підключити решту каналів. Важливо, щоб людина використовувала усі шість каналів – це розширить її здатність справлятися зі стресом. Людину треба переключити з її основного каналу та підключити інші, показати можливості або навчити. Ви можете розказати про модель ВАSІС-РН і запропонувати застосовувати її та допомагати іншим. Основний аспект даної моделі – поставити людину в активну позицію.
Також ви можете запропонувати людині звернутися до власного досвіду: згадати ситуацію переживання травматичної події, втрати та подумати, що їй тоді допомогло впоратися з ситуацією та як вона опановувала себе.

За матеріалами НМЦППСР Чернівецького  інституту післядипломної педагогічної освіти 

посттравматичний стрес - способи та ресурси для його подолання

Чергове засідання динамічної групи психологів навчальних закладів 26 лютого 2015 року було присвячене актуальним питанням сьогодення - ознакам та проявам посттравматичного стресу у дітей, методам та способам  надання психологічної допомоги дітям та сім"ям,які постраждали внаслідок війни чи катастрофи.
Мова йшла про діагностику проявів  та особливості перебігу  ПТСР у дітей, можливості корекційного впливу, доказові методи допомоги, застороги щодо психологічного втручання  та зменшення ризику ретравматизації. Було презентовано посібник "Діти та війна", у якому розроблено цикл занять, які  допомагають дітям, що пережили травмуючі події.

Потурбуйтеся про особисту безпеку

«Якщо  вас буде оточувати тисяча вмираючих від спраги,

а у вас лише порожнє відро, то ви нічого не зможете зробити,

 поки не наповните його водою.

Ви зможете дати іншим будь що лише в тому випадку,

якщо спочатку у вас буде що дати.»

5 лютого 2015 р. на базі  Тернопільської класичної гімназії відбулося чергове  засідання інтервізійної групи психологів навчальних закладів міста Тернополя.

У засіданні брав  участь обласний психотерапевт, голова Тернопільського осередку Української спілки психотерапевтів Олег Гуковський. Він провів ворк-шоп на тему «Безпека».

Цього разу присутніми були психологи, соціальні педагоги та педагоги навчальних закладів , волонтери громадської організації, яка готує просвітницькі відеоролики з різних тем захисту в сучасних умовах.

Питання особистої безпеки чи не найактуальніше сьогодні, в умовах військових дій, що продовжуються на сході України,  для кожного з нас. А працівникам «допомагаючих» професій треба ще й створити  «поле безпеки» для тих, кому вони прагнуть допомогти, що збільшує навантаження на фахівця та несе ризик емоційного вигоряння.

Під час ворк-шопу йшла розмова про те, що почуття безпеки - це щось таке всередині нас, наші внутрішні відчуття, які дають нам опору та ресурс і  то є базова потреба , яка лежить в основі всіх потреб людини. 

Безпечне місце, безпечні люди, «валізка безпеки» - три опори, на які можна опертися, щоб в першу чергу зарадити собі, а потім ще й допомогти іншому.