|
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ методичний центр
НАУКОВО-ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ ТА МОНІТОРИНГУ
|
|
Методичні рекомендації
|
|
щодо
організації діяльності
психологічної
служби освіти міста
у 2016-2017
н.р.
|
|
|
|
|
|
упорядник
Г.Є.Несмашна
методист ТКМЦ
Укладено на основі листа Міністерства освіти і науки України
від 20 липня 2016 р. № 1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і
соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н. р. належного
психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу», інших нормативних документів
|
Стан та особливості діяльності
психологічної служби системи освіти
у 2016-2017 навчальному році
Складна
соціально-політична ситуація в Україні посилює необхідність соціально-психологічного захисту
і психологічної допомоги як дітям і окремим людям, так і цілим соціальним
групам. У зв’язку з цим, суттєво підвищується роль та значення професійної
діяльності працівників психологічної служби системи освіти та реалізація
належного психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу.
Психологічна
служба системи освіти діє відповідно до, Положення про психологічну службу
системи освіти України, Наказу МОН «Про внесення змін до Положення про
психологічну службу системи освіти України», Положення про психологічний
кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів, інших
нормативно-правових актів, Етичного кодексу психолога.
Завдання
психологічної служби освіти визначаються відповідно до стратегії розвитку
системи освіти України в цілому та особливостей регіональної освітньої
політики, наказу МОНУ від 06.08.2013 р. № 1106 «Про
затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки щодо розвитку
психологічної служби на період до 2017 року» та відповідного наказу управління освіти і науки ТМР від 02.10.2013р.
№574 «Про затвердження плану заходів щодо розвитку психологічної служби освіти м. Тернополя на період до 2017 року», змін у нормативно-правовій базі, визначених
пріоритетів, особливостей та умов навчального закладу, у якому працює фахівець
психологічної служби.
Пріоритетні напрямки діяльності психологічної
служби окреслено у листі Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2016 р. № 1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів практичними психологами і
соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н. р. належного
психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу»
Разом з тим, у
плануванні та організації роботи працівники психологічної служби можуть
користуватися іншими, чинними на даний час нормативними документами, зокрема,
· лист Міністерства освіти і науки України від
11.03.2014 № 1/9-135 «Про надання психологічної допомоги учасникам
навчально-виховного процесу»;
· лист Міністерства освіти і науки України від
02.04.2014 № 1/9-186 «Щодо навчання дітей військовослужбовців, які переїхали з
Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на постійне місце проживання до
інших населених пунктів України»;
· лист Українського НМЦ практичної психології і
соціальної роботи від 24.02.2014 № 26 «Про посилення психологічної допомоги
населенню»;
· Лист Тернопільського обласного комунального інституту
післядипломної педагогічної освіти
від 15.05.2015р. №03/1972-08 «Про виконання рішення колегії Міністерства
освіти і науки України».
Залишається чинним наказ управління освіти і науки
Тернопільської міської ради від 31.03.2014р. №164 «Про надання психологічної
допомоги учасникам навчально-виховного процесу».
З метою
забезпечення рівного доступу фахівців психологічної служби до
нормативно-правової бази і методичних розробок працівниками Українського НМЦ
практичної психології і соціальної роботи розроблена та систематично
оновлюється web-сторінка (www.psyua.com.ua.).
Матеріали
методичного супроводу діяльності психологічної служби освіти міста можна знайти
на блогу «Психологічна служба
освіти м. Тернопіль», яку можна знайти за адресою · http://psichologtern.blogspot.com
Основні тенденції розвитку психологічної
служби
Характеризуючи
сучасний стан розвитку психологічної служби системи освіти, МОН України виокремлює
ряд основних тенденцій:
- процеси
децентралізації, що відбуваються у державі, породжують низку питань щодо
оптимізації науково-методичного забезпечення діяльності працівників служби,
побудови чіткої системи комунікацій;
- спостерігається
посилення дієвої взаємодії фахівців психологічної служби і фахівців психолого-медико-педагогічних
консультацій. Спонукає цей процес запровадження інклюзивної освіти дітей з
особливими освітніми потребами;
- збільшення
чисельності працівників служби не тільки у загальноосвітніх школах, а й у
школах-інтернатах, закладах профтехосвіти, дошкільних і позашкільних навчальних
закладах. Проблемою залишається забезпеченість фахівцями ВНЗ усіх типів;
- методична
неузгодженість. Працівники служби у своїй діяльності застосовують методики
різного типу, іноді сумнівної якості. Причиною цьому є відсутність чіткої
системи ліцензування психологічних послуг та спеціалістів, що їх надають;
- збільшення
кількості випадків протиправної поведінки серед неповнолітніх, конфліктів з
батьками, вихователями, однолітками, широке розповсюдження булінгу і
жорстокості у тому числі й у соціальних мережах, ігрова і комп’ютерна
залежності;
неналагоджена
дієва взаємодія працівників психологічної служби з представниками системи
соціального захисту, медицини, поліції, інших установ і організацій у справі
надання необхідної допомоги різним категоріям дітей, профілактики девіантної і
делінквентної поведінки
Актуальні
напрями психологічного забезпечення освіти у 2016-2017 н.р.
Виходячи
із зазначених тенденцій і проблем найбільш актуальними у даний час напрямами
психологічного забезпечення освіти є:
-
інтеграція структурних підрозділів
психологічної служби, організацій, установ, громадських об’єднань, які
здійснюють свою діяльність у сфері психологічного супроводу та
соціально-педагогічного патронажу освіти, в цілісну багаторівневу
державно-громадську систему надання психологічної та соціально-педагогічної
допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу;
-
соціально-психологічне проектування,
моніторинг та експертиза умов та результатів навчальної діяльності вихованців,
учнів і студентів у зв’язку з процесом реформування окремих складових освітньої
галузі ;
-
удосконалення програм професійної підготовки,
перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з метою
підвищення рівня їхньої психологічної культури й психологічної компетентності;
-
соціально-педагогічне і психологічне
забезпечення превентивних заходів щодо різних форм узалежнень, соціально
небезпечних ігор, фізичного насилля, суїцидальної та агресивної поведінки;
- розробку
та запровадження психологічних програм і проектів, спрямованих на профілактику
асоціальних явищ (алкоголізму, наркоманії, соціального сирітства, насилля, суїцидальної
поведінки тощо), труднощів у адаптації, навчання і виховання, порушень в поведінці.
Завдання,
які МОН, ставить перед психологічною
службою освіти у 2016-2017 навчальному році для організації належного
психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу:
-
організація надання допомоги постраждалим внутрішньо переміщеним учням і їх
сім’ям в адаптації до нових умов проживання і навчання, дітям і сім’ям
учасників АТО;
-
психологічне і соціально-педагогічне забезпечення та супровід інклюзивного
навчання дітей з особливими освітніми потребами, консультативна і просвітницька
робота з батьками таких дітей;
- аналіз
тематики звернень учасників навчально-виховного процесу до працівників
психологічної служби вказує на те, що досить актуальною залишається проблема
психологічної готовності випускників до зовнішнього незалежного оцінювання.
Даній проблемі варто приділити увагу на «годинах психолога» у 11 класі;
-
допомога у вирішенні проблем адаптації дітей до навчального закладу та запобігання конфліктам в учнівських
колективах, у тому числі і засобами медіації та миробудування;
-
посилення профілактичної роботи щодо протидії торгівлі людьми,
-забезпечення
захисту прав і свобод дітей, створення належних соціально-психологічних умов
для комфортного освітнього середовища та захисту честі і гідності учнів,
вихованців, студентів;
-
налагодження ефективної міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії із
спеціалістами відповідних служб (службою у справах дітей, центрами занятості
населення, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тощо) у
забезпеченні повноцінного психологічного і соціального розвитку дітей та
молоді.
Перелічені
проблемні питання варто доповнювати пріоритетними напрямами, які вирішує кожен
регіон та навчальний заклад окремо, а також специфічними завданнями
спеціаліста, виходячи із конкретних запитів учасників навчально-виховного
процесу
Забезпечення психологічного і
соціального супроводу дітей, постраждалих внаслідок військових дій, а також їх
батьків.
Заходи ефективної інтеграції
внутрішньо переміщених осіб у нові умови проживання та навчання
Війна
на Сході України стала для усіх нас великим викликом, психотравмуючим фактором
для багатьох осіб, і зокрема дітей, насамперед тих, що перебували чи досі
перебувають безпосередньо у зоні бойових дій.
У дітей, що
зазнали психотравмуючого впливу, виникають різноманітні варіанти розладів
адаптації, існує нагальна потреба щодо надання соціально-психологічної допомоги
учасникам навчально-виховного процесу.
Психологічна
служба системи освіти має надавати психологічну і соціально-педагогічну
допомогу постраждалим, переселеним, біженцям, членам їх сімей і родичам
загиблих в ході АТО. Така робота має бути системною, довготривалою та
проводитись на високому науково-методичному рівні. Не слід застосовувати методик, якими психолог
чи соціальний педагог володіє недостатньо, або якщо ж діагностичний чи корекційний інструментарій не пройшов
експертизу обласного чи Українського науково-методичного центру практичної
психології та соціальної роботи.
На кожну дитину
вказаних категорій психологом заводиться індивідуальна картка
супроводу, куди заносяться результати
діагностичних процедур, матеріали індивідуальних діагностичних чи
консультативних бесід з дитиною чи її батьками, результати корекційної роботи
та динаміка змін у її процесі, що дає можливість відслідковувати психоемоційний
стан дитини та надавати психологічну
допомогу, у випадку виявлення погіршення стану чи поведінки таких дітей,
труднощів адаптації та ін.
До завдань
практичного психолога належить психологічний супровід і підтримка розвитку
особистісних ресурсів дитини, психологічне консультування з подолання наслідків
травмуючих ситуацій, урізноманітнення способів поведінки. Ці шляхи практичний
психолог вирішує шляхом консультування, проведення профілактичних бесід,
здійснення психокорекційної роботи.
Радимо з цього питання
використовувати програму освітньої
діяльності та спецкурс для курсів
підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів з проблеми
«Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до
стресу у дітей» за заг. наук. редакцією В. Г. Панка (укладачі: С. О. Богданов,
А. М. Гірник, О. В. Залеська, Н. П. Ломейко, Н. В. Лунченко, О.С. Нурєєва, О.
В. Федорець) (лист МОН України від 09.06.2015р., № 1/9–284 ). Матеріали
розміщені у вільному доступі на сайті Міністерства в розділі «Позашкільна
освіта, виховна робота» http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/
та на сайті Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи (www.psyua.com.ua).
Також
психологи та соціальні педагоги можуть
скористатися матеріалами, які можна
знайти за вказаними посиланнями.
ü Посібник для практиків соціальної сфери.
Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з
дітьми зі Сходу України
ü Соціально
- психологічний супровід дітей та сімей вимушених мігрантів . Методичні
рекомендації для працівників психологічної служби освіти.
ü Робота психолога НЗ з питань профілактики ПТСР, відновлення
душевної рівноваги, повернення опори, стабілізації при психологічної травмі.
Психокорекція та
психопрофілактика стресу, психотравми у
школярів
Ефективними
методами подолання стресу, психологічної травми є: релаксація, кероване
фантазування, прогулянки на природі, малювання, ліплення (арт-терапія), гра з
піском (сендплей), керована гра, театр (психодраматерапія), пропрацювання
емоцій через виведення їх на рівень усвідомлення і зміна поведінки (когнітивно
- біхевіоральна терапія) тощо. Одним з головних питань є формування відчуття у
дитини і дорослого що він (вона) не один (одна) і навколо є безліч ресурсів,
якими він (вона) може скористатися.
При
плануванні та організації роботи із забезпечення соціально-психологічного
супроводу подолання травматичних переживань та профілактики стресу у дітей
можна скористатися матеріалами
спецвипуску газети «Психолог» № 11-12
2015р. «Діти і дорослі між миром
і війною».
Можна
використати також інші матеріали з даної теми:
1.
Соціально-педагогічна та психологічна
робота з дітьми у конфліктний та пост конфліктний період: метод. рек.
/Н.П.Бочкор, Є.В.Дубровська, О.В. Залеська та ін.. – Київ: МЖПЦ
«Ла-страда-Україна2, 2014р.
2.
Правила безпеки та можливості отримання
допомоги в період конфлікту в Україні:метод. рек.-К.: Агентство
«Україна».-2014.
3.
Оксана Чекстере,Крістіна Бетіна
Психологічні особливості ПТСР. Робота з дітьми, постраждалими внаслідок
збройного конфлікту на Сході України. / Психолог, 2016, №7-8, с. 55-61.
4.
Руслана Сікаленко Посттравматичний
стресовий розлад очима підлітків../ Психолог, 2014р. №12, с. 9-14
5.
Ірина Лісовецька Діти вимушених
переселенців. Тренінгове заняття для педагогів// Соціальний педагог, 2016р.,
№2, с.6-14
6.
Олена Бернацька Відновлення активної
життєвої позиції після стресу / Практичний психолог:школа, 2014р. №5, ст. 41-44
7.
Створення пункту психологічної допомоги
населенню. Досвід Херсонщини./ Психолог. Вкладка, 2014р. №13-14
8.
Гобод Ірина Особливості психологічного
супроводу клієнта у стані посттравматичного стресу. / Практичний
психолог:школа, 2014р. №8, с. 18-23
9.
Терещенко Людмила Підвищуємо рівень
стресостійкості у дітей / Практичний психолог:школа, 2014р. №8, с. 24-34
10.
Романюк Марина Повернення педагога до
професійної діяльності після травмуючої події.
/ Практичний психолог:школа, 2014р. №12, с. 21-24
11.
Діана Романовська Складні життєві
ситуації. Психологічний аналіз проблем, ресурсів та стратегій подолання
труднощів../ Психолог, 2012р. №21, с. 33-38
12.
Католик Г.В., Корнієнко І.О. Техногенні катастрофи : психологічна допомога
очевидцям та постраждалим. / Практична психологія і соціальна робота, 2003, №6,
с. 30-51
13.
Людмила Райчук Подолання страхів :
теорія та практика. / Психолог, 2014р. №13-14
14.
Фоміна Крістіна Допомога дітям із зони
АТО./ Соціальний педагог, 2015р.0, №6, с. 31-34
З метою
підвищення психологічної культури суб'єктів освітнього процесу в навчальних
закладах та у сім`ї МОНУ радить активно використовувати отримання інформації
через Інтернет із застосуванням інтерактивних форм.
За
допомогою Інтернету можливе отримання зворотного зв'язку не лише від учнів, а
від батьків учнів за допомогою розміщених на сайті матеріалів, опитувальників.
Актуальною є така форма роботи, як відповіді на запитання. Механізм реалізації
цієї технології полягає в попередньому зборі проблемних питань і розміщенні на
сайті відповідей на них практичного психолога.
Доцільно
створювати також постійні рубрики за віковими інтересами: учні початкової
школи, 5-6 класи, 7-8 класи, 9 клас, 10-11 класи, або рубрики за змістом:
цікава психологія, вправи на розвиток психічних процесів, корисні поради,
профорієнтація, психологічна безпека тощо. На сайтах навчальних закладів, що
реалізовують напрями навчання (іноземна мова, математика й т.ін.) доцільно
інформувати батьків про психологічні особливості навчання за вибраним
напрямком.
Практичному
психологу та соціальному педагогу також необхідно володіти інформацією про
існуючі інформаційні сайти установ і організацій з правової підтримки дітей і
молоді, популярної психології для різних вікових груп тощо.
Рекомендуємо
скористатися матеріалами сайту Міжнародного
жіночого правозахисного центру "Ла Страда-Україна", http://www.la-strada.org.ua.
Організація діяльності психологічної
служби на основі мультидисциплінарного підходу у вирішенні потреб дитини.
Вирішення
складних проблем виховання сучасної молоді робить необхідним організацію
діяльності фахівців психологічної служби на основі мультидисциплінарного
підходу, в рамках якого спеціалісти з різних служб, відомств, установ
обмінюються інформацією і створюють найкращі умови для розвитку дитини,
вирішення її потреб.
При плануванні
діяльності рекомендуємо врахувати Методичні рекомендації щодо взаємодії
педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і
службами щодо захисту прав дітей в яких детально наведений порядок такої
взаємодії, основні функції кожної служби (лист МОН України від 28.10.2014р.,
№1/9-557).
Разом з
тим, звертаємо увагу працівників психологічної служби, керівників навчальних закладів на дотримання в роботі чинного
наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про
експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в
навчальних закладах Міністерства освіти і науки України» від 20.04.01р. № 330 з метою недопущення представників громадських
організацій, псевдорелігійних течій у навчальні заклади для проведення
досліджень, лекцій, тренінгів без відповідної психологічної експертизи
матеріалів які вони застосовують.
Вивчення індивідуальних
особливостей дітей з особливими освітніми потребами, психологічний супровід
інклюзивної освіти
При організації
інклюзивного навчання слід керуватися чинними нормативно-правовими актами
Кабінету Міністрів України, інструктивно-методичними матеріалами та листами
Міністерства, які розміщені та постійно оновлюються на офіційному веб-сайті
Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) у рубриці «Освіта дітей з
особливими потребами».
Діяльність
психологічної служби з питань соціально-психологічного супроводу інклюзивної
освіти організовується згідно листів МОНУ від 26.12 2012р. №1/9-529 «Про
організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного
навчання» та від 02.01.2013р. №1\9-1 «Про визначення завдань працівників
психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання».
При
плануванні корекційної роботи з учнями з особливими освітніми потребами можна
скористатися рекомендаціями, викладеними у листі МОНУ від 12.07.2016 № 1/9-364 «Про
організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для
учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у
2016/2017 навчальному році.»
У ньому вказано,
що особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми
потребами є його корекційна складова, яка є невід’ємною
частиною навчального плану. З урахуванням зазначеного, для кожного учня з
особливими освітніми потребами необхідно складати індивідуальний навчальний
план (на основі робочого навчального плану конкретного ЗНЗ), де вказується
кількість годин корекційно-розвиткових занять з урахуванням рекомендацій ПМПК.
Технології
психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом в освітньому просторі та інші посібники, спрямовані на допомогу
педагогічним працівникам в організації навчально-виховного процесу в
інклюзивному класі розроблено науковцями Інституту спеціальної педагогіки НАПН
України та розміщені на офіційному сайті
http://ispukr.org.ua/
у рубриці «Бібліотека».
Скрипник Т. В. "Технології
психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом в освітньому просторі"
Гаврилов О. В. "Особливі діти
в закладі і соціальному середовищі"
Анотації до навчальних програм
У
навчально-методичному посібнику «Діти з порушеннями зору в умовах інклюзивного
навчання» (за ред. Є. П. Синьової, С. О. Рикова, К.: Кафедра, 2016) з
урахуванням особливостей навчання і виховання дітей з порушеннями зору розкрито
основи забезпечення якісної освіти учням сліпим та зі зниженим зором в умовах
інклюзивного навчання з використанням спеціального корекційного підходу до
реалізації методів та прийомів навчальної діяльності.
З метою забезпечення корекції первинних і вторинних відхилень розвитку учнів з
особливими освітніми потребами, формування компенсаторних способів
предметно-практичної діяльності як важливої умови підготовки таких дітей до
навчання, у 2016 році розроблено програми з корекційної-розвиткової роботи для учнів початкової школи. Для учнів
5-9 класів, які мають затримку психічного розвитку, розроблено програму
«Корекція розвитку». Програми розміщено
на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, їх можна знайти за
посиланнями:
Корекційна
програма ТПМ 2016 ост
Програми розвитку для дітей з особливими
освітніми потребами дошкільного віку:
Комплексна програма розвитку дітей
дошкільного віку з аутизмом "Розквіт"
Програма розвитку дітей дошкільного віку
з аутизмом
Програма розвитку Стежки у світ для
дітей зі зниженим слухом дошкільного віку
Комплексна програма з музикотерапії для
дітей дошкільного віку зі складними порушеннями розвитку
Програма розвитку Віконечко для
дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку
Програма розвитку дітей дошкільного
віку з порушеннями опорно-рухового апарату
Програма розвитку глухих дітей
дошкільного віку
Програма розвитку для дітей дошкільного
віку з розумовою відсталістю
Заходи
соціально-психологічного супроводу здійснюються у тісній співпраці з ПМПК та
педагогами, які організовують навчання з учнями, що перебувають на інклюзивному
навчанні.
Напрямки соціально-психологічного супроводу щодо забезпечення оптимальних умов розвитку та навчання
учнів з психофізичними вадами у ЗОШ:
1.Надання
психопрофілактичної та психокорекційної допомоги дитині.
2. Інформаційно-роз'яснювальна робота з педагогами
і батьками.
3. Психологічне консультування батьків.
4.
Організація соціального середовища через спеціальну підготовку педагога та
учнів конкретного класу
Соціально-психологічний
супровід дітей з особливими потребами:
1.
Вивчення індивідуальних
особливостей дітей, їх можливостей і потреб, рівня формованості у них
пізнавальних процесів і дій.
2.
Виявлення факторів, які
зумовлюють труднощі в пізнавальній діяльності, спілкуванні та соціальній
адаптації та резервів організму дитини.
3.
Здійснення корекційної та
соціально-перетворювальної роботи з дітьми з урахуванням їх особливостей та
потреб віку з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного
формування особистості:
- розвиток слухового, зорового сприймання, розвиток мовлення;
- корекція пізнавальної діяльності;
- формування навичок просторового орієнтування;
- формування навичок соціально-побутового орієнтування;
- формування компенсаційних способів діяльності;
- формування навичок предметно-практичної діяльності з метою адаптації до
соціуму;
- розвиток комунікативної діяльності і творчості з метою сприяння
подальшій соціалізації випускників ЗНЗ.
4.
Формування позитивної мотивації до
навчання.
5.
Формування навичок працездатності,
цілеспрямованості, вміння зосереджувати увагу.
6.
Створення сприятливих умов для взаємодії
дитини з соціальним середовищем з метою попередження виникнення або усунення
вже існуючих дестабілізуючих розвиток факторів та формування стійкості до
ситуації дезадаптації.
7.
Відстеження соціально-психологічного
клімату в колективі та статусу дитини в групі, класі.
8.
Сприяння соціальній інтеграції дитини:
залучення в позакласну і позашкільну діяльність.
9.
Розробка та реалізація індивідуальних
соціально-психологічних програм розвитку дитини з психофізичними вадами.
10.
Здійснення просвітницької роботи з усіма
учасниками НВП щодо формування психологічної готовності до взаємодії з дитиною
з особливими освітніми потребами.
11.
Формування толерантного ставлення
учасників НВП до дітей з особливими потребами.
Забезпечення захисту прав і свобод
дітей, створення належних соціально-психологічних умов для комфортного
освітнього середовища та захисту честі і гідності учнів, вихованців, студентів;
З огляду
на посилену увагу країн Європейського Союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної
служби необхідно акцентувати свою діяльність із соціального захисту прав прав і
свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захисту честі і
гідності учнів, вихованців, студентів На виконання Загальнодержавної програми
"Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на
період до 2016 року" соціальним педагогам навчальних закладів увести в
практику постійно діючий моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів
навчально-виховного процесу не лише в умовах навчального закладу, а і поза його
межами, зокрема як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та
життя дитини.
Соціальні
педагоги здійснюють соціальний супровід сімей, що перебувають у складних
життєвих обставинах, дисфункційних сімей, здійснюють відстеження нових законів
та інших нормативно-правових актів, які приймаються з метою захисту та надання
допомоги особам у складних життєвих обставинах. Своєчасне донесення такої
інформації до дітей, батьків та педагогічних працівників сприятиме зверненню по
допомогу від осіб, які її потребують, водночас запобігаючи більш складним
наслідкам перенесених подій.
Досвід країн,
які перебували в конфліктних ситуаціях, показує, що значне зростання насильства
в протистояннях призводить до збільшення випадків домашнього насильства, насильства
стосовно жінок і дітей як у період розгортання самого конфлікту, так і по його
завершенні. Отже, слід продовжити практику виявлення та запобігання насилля
щодо дітей, навчання ненасильницьким методам розв’язання конфліктів та
виховання у сім'ї. В рамках всеобучу для батьків важливо донести їм інформацію
про норми Кримінального кодексу України в частині відповідальності за неналежне
виконання батьківських обов’язків та за злочини проти дитини.
У
підготовці до діяльності за зазначеною тематикою допоможуть
матеріали спецвипусків газети Соціальний педагог , 2016р. №4 «Як
організувати роботу у сфері прав людини в Інтернет»., №6 «Права дитини. Знати,
розуміти, дотримуватися.», та №7 «Права дитини в ДНЗ».
У №3
цієї ж газети опубліковано указ
Президента України №501/2015р. від 25 серпня2015р. «Про затвердження
Національної стратегії у сфері прав людини.» (с. 6-11) та план заходів з її реалізації (с.12-31)
Профілактика та психокорекція
протиправної, агресивної, жорстокої, насильницької поведінки, запобігання
ксенофобії та сегрегації серед школярів.
Питання профілактики і превенції протиправної, агресивної, жорстокої,
насильницької поведінки серед школярів набуло нової актуальності у зв’язку з
подіями на Сході України, популяризацією асоціальної поведінки через ЗМІ,
економічним розшаруванням населення.
Профілактика і
корекція девіантної поведінки особистості є особливо дієвою на ранніх етапах,
коли можна приділити увагу тим особливостям поведінки, що можуть надалі
призводити до правопорушень. Йдеться, насамперед, про прогулювання уроків (можуть бути як формою девіантної поведінки,
так і наслідком невротизації дитини, шкільного неврозу), погану успішність
(може бути зумовлена як педагогічною занедбаністю, так і дефектами
інтелектуального розвитку, затримкою психічного розвитку), низький статус
дитини у шкільному колективі, ізольованість у ньому; наявність компенсаторної
поведінки інфантильного характеру (через прагнення забезпечити успіх будь-яким
чином, зокрема, через псування зошитів та меблів, бійки) тощо. Зрозуміло, що
профілактична робота має здійснюватися в тісному контакті з батьками і
педагогами. При цьому слід урахувати, що педагоги, часто не помічаючи цього,
роблять надмірну кількість зауважень учням з девіантною поведінкою, оцінку
дають не окремому вчинку, а особистості загалом, до оцінювання нерідко
підключається весь клас. Тому передумовою успішної профілактичної роботи є
психологічне консультування педагогів і батьків щодо змісту, особливостей
прояву і чинників девіантної поведінки, а також специфіки взаємодії з
девіантами.
Психологічна допомога особистості з девіантною поведінкою
передбачає, насамперед, її психологічну діагностику, що має на меті встановити
як різновид девіантної поведінки особистості, так і чинники, що зумовили такий
стан речей.
Слід зауважити, що традиційно причини девіантної поведінки
шукають, виявляючи особливості сімейного виховання, роботи школи, впливу
неформального оточення. Не заперечуючи важливості аналізу цих чинників, у
психологічній діагностиці слід, насамперед, зосередитися на власне
психологічних проявах девіантної поведінки.
Для первинної діагностики дітей груп ризику, можна
використати методику діагностики дітей, схильних до девіантної поведінки (
Любов Волкова, Методика діагностики дітей, схильних до девіантної поведінки /Психолог,
2016р, №7-8, с. 45-54.)
Важливо усвідомити
також, , що небажана поведінка дитини є одним із засобів забезпечення її
потреб. Способи поведінки, які мають конкретну мету й отримують із боку
дорослих постійну стабільну реакцію, поступово стають систематичним засобом
захисту й алгоритмом досягнення бажаної мети, тобто трансформуються у
відповідний тип поведінки.
Отже, психологічна діагностика передбачає всебічний і
поглиблений аналіз особистості, виявлення недоліків у її поведінці та їх
причин, а також позитивних аспектів та зони найближчого розвитку і спрямована
на розв’язання практичних завдань — гармонізацію розвитку особистості, сприяння
її особистісному зростанню.
Результати діагностики заносяться до індивідуальної картки
супроводу учня. Для учня, його батьків, класного керівника, педагогів та
адміністрації закладу працівник психологічної служби розробляє рекомендації
щодо організації навчально-виховного процесу, вибору виховних впливів, засобів
контролю, організації дозвілля дитини тощо. За результатами діагностики
практичний психолог розробляє корекційно-розвивальну програму. Психологічна
корекція девіантної поведінки передбачає психологічне втручання в особистісний
простір для стимулювання позитивних змін, послаблення або усунення тих форм
поведінки, що перешкоджають соціальній адаптації дитини.
Зрозуміло, що надання
психологічної допомоги буде ефективним за умови бажання таких змін з боку самих
школярів. Тому основними завданнями працівників психологічної служби у роботі з
учнями з девіантною поведінкою є такі:
ü створення сприятливих соціально-психологічних умов для
особистісних змін, розвиток мотивації на соціальну адаптацію;
ü стимулювання особистісних змін;
ü корекція поведінки з урахуванням специфіки її проявів .
У разі роботи з
особистістю, яка має делінквентну поведінку, важливо створити позитивне
середовище, включити дитину в групи, де відсутній деструктивний вплив,
підкріпити позитивні способи поведінки, активізувати соціальне навчання і
підвищити здатність особистості конструктивно вирішувати проблеми в
делінквентному оточенні й успішно виходити з нього. Такі заходи з учнем має
проводити класний керівник, соціальний педагог закладу.
Практичний психолог
проводить корекційно-розвивальну роботу з учнями, що передбачає розроблення
відповідної програми. Однією з найефективніших форм роботи з підлітками,
схильними до девіантної поведінки, є групові психокорекційні заняття, на яких
членами групи і ведучим розігруються складні ситуації. Внаслідок цього виникає
можливість обговорювання засобів розв'язання проблеми мовою реальної
поведінки девіантів.
Профілактика
девіантної поведінки нерозривно пов'язана з процесом соціалізації особистості і
залежить від таких умов, як комплексність (проведення спільних заходів не
тільки на соціально-психологічному, але й економічному, правовому,
медико-санітарному, педагогічному рівнях), послідовність, диференційованість
(залежно від індивідуально-психологічних особливостей дитини і особливостей її
оточення), своєчасність (надання допомоги на ранніх етапах виникнення
схильності до девіантної поведінки), пріоритет превентивності соціальних
проблем, прогностичність (спрямованість у майбутнє, насичене позитивними
цінностями і цілями, планування життєвих цілей без девіантної поведінки)
Практичний
психолог у відповідності з етичними вимогами має надати кожній дитині
можливість для налагодження довірливих стосунків, прийняття та підтримку, а не
витрачати час із дитиною для читання нотацій чи вмовляння.
У картках обліку
роботи з такими дітьми спеціалістові слід заносити динаміку розвитку стосунків,
діяльність, до якої залучається дитина, а не помітки про проведену бесіду.
Нагадуємо, що недопустимим є примусове спілкування з психологом та соціальним
педагогом без згоди дитини або її батьків, так само як і випадки, коли дитину
залякують посадою психолога чи соціального педагога.
Зростає
кількість випадків насильства над дітьми, яке є серйозним порушенням їх прав та
може мати довготривалі і руйнівні наслідки на все життя. Практично в кожному
класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань.
На
сьогодні булінг перетворився на доволі поширене явище, за яким стоїть ціла
низка соціальних, психологічних та педагогічних проблем.
Найчастіше
булінг відбувається в місцях, де контроль з боку дорослих менший або відсутній
взагалі. Це можуть бути: їдальні, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні,
спортивні майданчики.
Булінг — явище
більш характерне для загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних
закладів де учні об’єднані формально (за віковим принципом) і менш характерне
для позашкільних навчальних закладів (музичних, художніх, спортивних шкіл
тощо,) де діти об’єднані спільними інтересами
Сьогодні набирає
обертів кібербулінг — приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету.
При
підготовці до «години психолога» чи
консультативної бесіди з учнем з профілактики вказаного з’явища може допомогти
посібник Л..А.Найдьонова Кібербулінг, або
віртуальна агресія: способи розпізнавання і захист дитини/Л.А.Найдьонова;
упоряд. В.О.Снігульська._ К.: Редакції загально педагогічних газет,
2014,(Бібліотека «Шкільного світу»)
Завуальовані прояви ксенофобії і сегрегації, мова ворожнечі все частіше
проявляється серед підлітків, в навчальних закладах, в соціальних мережах.
Через відмінності в поглядах, упередженості, серед дітей виникають конфлікти,
які призводять до серйозних правопорушень чи злочинів та формування захисної
агресивної реакції у дітей, переміщених із зони АТО. Таким чином виникає ефект
«замкненого кола», коли агресія і ненависть породжують відповідну агресію.
З
метою запобігання проявам агресії, поширенню конфліктів та шкільного булінгу
рекомендуємо проводити відстежування групової динаміки класу, щоб вчасно виявляти
випадки булінгу та запобігати їм, проводити профілактично-просвітницьку роботу з
школярами та педагогами, сприяти класним керівникам у налагодженні продуктивних
стосунків, згуртованості та сприятливої атмосфери у класі. (тренінги з розвитку
толерантності, емпатії, комунікативних умінь тощо).
Допомога у вирішенні проблем
адаптації дітей до навчального закладу
та запобігання конфліктам в учнівських колективах, у тому числі і
засобами медіації та миробудування;
Важливою
умовою збереження психологічного здоров'я є наявність позитивних
міжособистісних відносин, сприятливий психологічний клімат, розвиток позитивного досвіду і здібностей школярів.
Набуває актуальності питання щодо
створення у навчальних закладах центрів примирення на базі яких будіть
готуватися медіатори (посередники) з числа учнів задля вирішення конфліктів.
Міністерство
освіти і науки України о рекомендує створити шкільну службу порозуміння у тих
навчальних закладах, де вона ще не створена. Керівництво нею може здійснювати соціальний педагог.
Матеріали
на допомогу в організації шкільної служби порозуміння, навчання учнів шкільної
медіації, навичок ненасильницького розв’язання конфліктів можна знайти у
спецвипуску газети «Соціальний педагог» №7 , 2015.р
Рекомендуємо
внести заходи з адаптації дітей до навчального закладу, організації шкільної
служби порозуміння до плану роботи на
2016-2017 навчальний рік.
Профілактика залежної поведінки
школярів.
Запобігання вживанню школярами
психоактивних речовин.
Погіршення
ситуації в Україні щодо вживання алкогольних та наркотичних речовин дітьми і
молоддю формує гостру потребу щодо реалізації профілактичних і превентивних
програм з формування здорового способу життя і свідомого ставлення до власного
здоров’я.
Міністерство
освіти і науки України рекомендує до впровадження інформаційно-освітню
протиалкогольну програму «Сімейна розмова».
Рекомендована
МОНУ до використання також 1.
Комплексна програма «Профілактична проти наркотична та протиалкогольна виховна
проірама для учнів 1-11 класів, їх батьків та працівників педагогічних
колективів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів навчання»;
Електронні
версії програм розміщені на сайті: www.mon.gov.ua в розділі позашкільна освіта,
виховна робота та захист прав дитини.
Профілактика комп'ютерної
залежності школярів
Одним
з пріоритетних завдань у новому навчальному році залишається профілактика
комп'ютерної залежності у школярів.
Необхідно
враховувати, що наявність комп'ютерної залежності є ознакою емоційного неблагополуччя і свідчить про
необхідність надання психологічної допомоги і педагогічної підтримки (дітям
властиві неадекватна самооцінка, нездатність до саморегуляції, емоційні
труднощі у взаємодії, складності соціальної адаптації тощо). Ефективними в
роботі з названими проблемами є індивідуальне і групове консультування,
індивідуальна корекція, включення в тренінгові групи (соціально-психологічний
тренінг, тренінг особистісного зростання), активна просвітницька робота
(підготовка пам'яток для батьків, учнів про специфіку комп'ютерної залежності).
Зауважимо, що
необхідною також є робота з батьками, оскільки часто комп’ютерна залежність
дитини пов’язана з небажанням батьків приділяти їй достатню увагу та їхнім
прагненням таким чином «чимось зайняти» дитину. Зусилля також повинні бути
спрямовані на те, щоб допомогти дитині навчитися конструктивно вирішувати свої
проблеми, отримувати позитивні емоції і той особистісний сенс в реальній
взаємодії та діяльності, а не у взаємодії з персональним комп'ютером,
планшетом, мобільним телефоном.
Профілактика суїцидальної
поведінки серед школярів
Відмічається
ріст суїцидальних тенденцій серед молоді, поширення самоушкоджуючої поведінки
неповнолітніх. Суїцид у більшості випадків можна попередити. Практично кожний,
хто вирішив вчинити самогубство намагався попередити оточуючих про свої наміри.
Головне це попередження не пропустити.
У
плануванні та організації роботи слід використовувати інформаційно-методичні
матеріали з профілактики та корекції суїцидальної поведінки, викладені в листах
МОНУ від від 07.08.2015 року № 2/3-14-1572-15 «Щодо профілактики учинення
дітьми навмисних cамоушкоджень», від 28.03.2014 № 1/9-179 «Щодо профілактики
суїцидальних тенденцій серед учнів» та ТКМЦ науково-освітніх інновацій та
моніторингу від 20.102014р.№342.
Можна також скористатися матеріалами, висвітленими у
посібнику Попова О.Б. Підлітковий суїцид. Види профілактики/ О.Б Попова,
С.Є.Фесун;% упоряд. Т.А.Шаповал.- К.: Редакції загально педагогічних газет,
2014.
Рекомендовано також:
ü психологам
та соціальним педагогам проводити роз'яснювальну роботу серед батьків з метою попередження вчинення дітьми навмисних
самоушкоджень, із залученням до проведення батьківських зборів з даної
теми працівників поліції, медичних
установ.
ü ознайомити
батьків та дітей про функціонування Національної дитячої „гарячої
лінії" (0 800 500 225),
створеної з метою надання можливості дітям анонімно і конфіденційно отримати
підтримку і пораду на теми: „Насильство та жорстоке поводження", „Безпека
в Інтернеті", „Стосунки в сім'ї" тощо, а дорослим -
проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо
порушення прав дитини.
ü Рекомендуємо
розмістити сказану інформацію у кожному класному кутку, на інформаційних
стендах психологічної служби школи,
дошках оголошень та ін..
Попередження торгівлі людьми
серед школярів.
Складна
соціально економічна ситуація, що склалася в Україні, привертає увагу до
посилення профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі людьми..
Відповідно
до Конвенції ООН про права дитини та Факультативного протоколу щодо торгівлі
дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до цієї Конвенції, які були
ратифіковані Україною, необхідно активно підтримувати і заохочувати участь
дітей у інформаційно-просвітницьких і навчальних програмах щодо превентивних
заходів пов’язаних з торгівлею людьми і, зокрема, дітьми.
З цього питання
доцільно скористатися програмою виховних заходів «Особиста гідність. Безпека життя.
Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів та комплектом методичних матеріалів
щодо впровадження програми в професійно-технічних навчальних закладах,
загальноосвітніх школах-інтернатах та інститутах післядипломної педагогічної
освіти, що схвалені для використання науково-методичною комісією з проблем
виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки протокол № 3
від 14 жовтня 2014 року (лист МОН від
28.05.2015 №1/9-264).
Матеріали
розміщені у вільному доступі на сайті Міністерства в розділі «Позашкільна
освіта, виховна робота» за посиланням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/
Психологічний супровід
профільного та професійного самовизначення школярів
Важливим напрямом діяльності працівників психологічної
служби залишається забезпечення та психологічний супровід профільного та професійного самовизначення
учнів.
Міністерством освіти і науки України надано гриф
навчальним програмам курсів за вибором “Людина і світ професій” для учнів 8-9
класів та “Побудова кар’єри”, які можуть бути розраховані на 9, 18, 35, 70 год.
і впроваджуються у загальноосвітніх навчальних закладах з 2009 р.,
програма “Моя майбутня професія: правила
вибору” (52 год.) [курс за
вибором для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52
год.)] і “Моя майбутня професія: шлях
до успіху” [курс за вибором для учнів
10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)]. Програми
увійшли у навчально-методичний посібник “Збірник програм з викладання
факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в
роботі працівників психологічної служби загальноосвітніх навчальних закладів”,
який також отримав гриф Міністерства освіти і науки України.
Акцентуємо
увагу, що починаючи з 2012-13 навчального року Міністерство рекомендувало
впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах “годину психолога”, що сприяє розв’язанню ряду
соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі, а з 2013-2014
навчального року - факультативні курси, які орієнтовані на підсилення
психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.
Наполегливо рекомендуємо
продовжити практику проведення годин психолога у навчальних закладах у 2016-2017
н.р..
Таку годину слід
передбачати у плані роботи навчального закладу у частині позакласної роботи 1
раз на місяць для кожного класу, ввівши її у розклад занять школярів 1-11
класів. За умови, коли вказана година перевищує
норми гранично допустимого навантаження, може бути використана година
класного керівника. (так само, як для спілкування з дітьми запрошують інших
спеціалістів).
Ці години не є
годинами навчального навантаження, вона входить у загальний робочий час
психолога навчального закладу відповідно до навантаження, планується ним у
річному та місячному планах роботи, облікується у журналі обліку роботи і може використовуватися з метою проведення діагностико
- профілактичної та просвітницької роботи.
Під час
складання планів роботи на рік пропонується
надати класним керівникам перелік тем можливих «Годин психолога» для
того, щоб класні керівники могли включити дану тематику у свій план роботи з класом
на рік.
Визначитися з
тематикою годин психолога відповідно до вікових категорій та інтересів учнів,
актуальних питань виховної та просвітницько-профілактичної роботи у кожному
класі можна за допомогою статей:
Тетяна Лагодюк,
Тематика навчальних годин практичного психолога»/ «Психолог», 2013р.,
№9,с.26-35
Олена Хоменко
Проводимо «години психолога»/ «Психологічна служба школи», 2013, №1,с. 16-21
Пропонуємо
ввести в перелік тем питання профілактики стресового стану та ПТСР, способи
подолання конфліктних ситуацій, питання формування толерантності, критичного
мислення , запобігання комп'ютерній
залежності, інших шкідливих звичок, тощо.
Для
організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних
курсів та курсів за вибором психологічного спрямування працівникам
психологічної служби надіслані переліки програм факультативних курсів,
курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників
психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та
електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі
працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в основній і
старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах.
Програми
схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах
науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді
Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України
(лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.).
Зміст програм
представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються
за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх
навчальних закладів.
Зазначений
перелік програм друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і
науки України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщений на
сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua. (лист Міністерства освіти
і науки України від 06.06.2013р. №1/9-413 «Про впровадження факультативних
курсів працівниками психологічної служби системи освіти».) Вказаний лист було
надіслано у навчальні заклади із супровідним листом ТКМЦ науково-освітніх
інновацій та моніторингу від 20.08 2013р.№ 287.
Психологія як
предмет варіативної складової входить у навчальні плани профільних 11 класів суспільно-гуманітарного та спортивного
напрямів. Викладання предмету здійснюється за програмами курсів за вибором з
психології, рекомендованими
Міністерством освіти і науки України.
Види
роботи працівників психологічної служби
«Психодіагностика».
Психодіагностика має бути доцільною та
відповідати реальним потребам навчального закладу і проводитись відповідно до
нормативів витрат робочого часу спеціаліста.
Також слід звернути окрему увагу на надання
рекомендацій та складання висновків за результатами діагностування: вони
мають носити конкретний прикладний характер, а не містити формулювання лише
психологічного діагнозу. З висновків має бути чітко зрозуміло: що необхідно
зробити, яких заходів вжити чи яких правил дотримуватись в спілкуванні з
дитиною тощо. Рекомендуємо при плануванні діагностичного напрямку роботи використати діагностичний мінімум шкільного психолога,
рекомендований листом ТКМЦНОІМ від 29.08.2014р. №267 (Додається)
Обираючи
методику дослідження, практичний психолог дошкільного навчального закладу
обов’язково повинен звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті
діагностичного обстеження. Важливою умовою проведення діагностичного обстеження
є емоційний стан дитини під час діагностики та створення доброзичливої
атмосфери, налагодження контакту психолога з дитиною.
Соціально-психологічні
дослідження
мають бути обґрунтованими, оптимальними за кількістю, відповідати запитам
закладу. Для їх проведення обирати анкети, тести, опитувальники, які
відповідають вимогам об’єктивності, валідності та надійності, опубліковані у
фахових джерелах, рекомендовані на рівні району чи міста, області, Міністерства
освіти і науки.
Можна
скористатися анкетами, розміщеними у посібнику
Анкетування в школі. Про всіх і
для всіх. //упоряд. Гулєвич Т., Омельчук Н. , - К.: Редакції загально
педагогічних газет, 2014.-128с. (Бібліотека Шкільного світу»)
Однак, не варто
зосереджувати всю увагу лише на діагностиці, ігноруючи надання психологічної
допомоги учасникам освітнього процесу. Діагностичні процедури мають
підкріплюватися заходами психологічної просвіти чи консультування, необхідної
корекційної роботи. В окремих випадках результатом проведеної діагностики може
стати аналітична довідка для адміністрації ДНЗ чи школи, виступ на педраді чи
засіданні психолого-педагогічного консиліуму.
«Психологічна просвіта»
Слід приділити
увагу інформуванню учасників освітнього процесу про специфіку діяльності та
спектр послуг, що їх може надавати практичний психолог у закладі освіти, в разі
потреби рекомендувати звертання до відповідних спеціалістів.
Одним з напрямів
психологічної просвіти може стати підвищення психологічної культури і
компетентності педагогічних працівників, в тому числі представників
адміністрації навчальних закладів. Слід
запланувати заходи психологічної просвіти з питань подолання стресових станів (
у школярів, батьків та педагогів), запобігання проявам ПТСР, створення
безпечного середовища для учнів.
З метою
профілактики насильства в школі та покращення навчально-виховного процесу варто
спланувати систему заходів з психологічної просвіти вчителів щодо
поінформованості про форми профілактичної роботи, спрямованої на подолання
насильства серед дітей, конфліктів у педагогічній практиці. Актуальним залишається і питання роботи з
батьками та дітьми з вказаної проблематики.
Варто також передбачити у плануванні на
рік заходи психологічної просвіти батьків дітей з особливими освітніми
потребами.
На
«годинах психолога» у 11 класі обов’язково слід приділити увагу питанням
психологічної готовності випускників до зовнішнього незалежного оцінювання.
Зміст
просвітницької роботи практичного психолога у дошкільному закладі освіти
великою мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої
характерні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги з
метою попередження їх загострення. Так, практичний психолог дошкільного
навчального закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з вихователями та
батьками, обов’язково має акцентувати їхню увагу на важливості урахування
психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток
дитини. Особливу увагу слід приділити висвітленню питань створення безпечного
середовища доля дитини, розуміння поведінкових проявів, запобігання появі ПТСР.
Для реалізації
даного напряму діяльності рекомендуємо використовувати різноманітні форми
роботи: засідання психолого-педагогічного клубу, випуск психологічної газети
закладу, виступи на педрадах, батьківських зборах, "круглих
столах", психолого-педагогічних
консиліумах, лекціях з проблем виховання дітей дошкільного віку тощо.
Рекомендуємо
оформити куточки, де розмістити інформацію про подолання стресового стану,
відновлення ресурсів та телефонами довіра, адресами, куди можна звернутись у
випадку необхідності по допомогу.
Соціальним педагогам слід звернути особливу увагу на професійну
грамотність посилань на нормативну базу, вчасно перевіряти чинність
нормативно-правових актів та відслідковувати зміни і доповнення.
«Корекційно-розвивальна
робота»:
Корекційна
робота є продовженням психодіагностичної. Лише після встановлення відхилення в
розвитку чи невідповідності психічного розвитку віковим нормам, практичний
психолог розробляє відповідну програму, забезпечує її експертну оцінку та
здійснює корекцію. При розробленні програми психолог має врахувати, що він
формує не окремі уміння, навички дитини, проводить не окремі вправи з
удосконалення психічної діяльності, а комплексно розвиває особистість дитини,
її пізнавальні здібності, поведінку та навички соціальної взаємодії.
Основними етапами психокорекційної роботи є діагноз, прогноз,
розроблення психолого-педагогічної корекційної програми, її реалізація та
аналіз ефективності.
Корекційно-розвивальні
програми, які використовує у своїй діяльності психолог, мають бути погоджені
експертною комісією обласного центру практичної психології і соціальної роботи
.З огляду на
негативну статистику поширення явища насильства в учнівському середовищі
спланувати та здійснювати відповідну корекційно-розвивальну роботу з дитиною,
класом, педагогами, батьками.
Практичним
психологам слід урізноманітнити види групової корекційно-розвивальної роботи з
учнями, , планувати заняття з формування навичок спілкування у підлітків,
подолання труднощів у навчанні та поведінці школярів, заняття з розвитку
емоційної сфери та цілепокладання у старшокласників , психоемоційної підготовки
до ЗНО тощо.
Особливої уваги,
як завжди, потребує психологічний супровід взаємодії між учителями та учнями в
адаптаційний період у 1-х, 5-х, 10-х класах, корекційно-розвивальна робота у
цьому напрямку має здійснюватись у тісній співпраці з педагогами та
адміністрацією навчальних закладів.
Окремий вид
корекційно-розвивальної діяльності практичних психологів та соціальних
педагогів – індивідуальна робота з дітьми, які потребують посиленої
психолого-педагогічної уваги, мають статус «важковиховуваних», знаходяться
на шкільному обліку.
Корекційно-розвивальна робота
психолога дошкільного навчального закладу здійснюється з
метою відновлення цілісності особистості, балансу психодинамічних сил,
гармонізації внутрішнього світу та модифікацію поведінки дитини засобами
збагачення і зміни соціального середовища або навчання нових форм поведінки.
Дитина
обов'язково має одержувати задоволення від корекційно-розвивальних занять. Це
забезпечується завдяки тому, що практичний психолог має використовувати цікаві
для дитини види завдань; створювати такі умови, за яких дитина досягає успіху,
отримує задоволення від подолання труднощів; виявляти емпатію, приймати дитину
такою, яка вона є, не оцінюючи її.
На основі
психологічного діагнозу складається корекційної-розвивальна програма, яка
містить мету, напрями корекції, психологічні механізми допомоги, у ній також
зазначається кількість занять, їхня частота та тривалість одного заняття,
перераховуються методи та прийоми, які будуть використовуватися, визначається
форма занять.
Практичний
психолог, здійснюючи корекційну роботу з дитиною, домагається певних змін у
поведінці дитини в умовах особистісного спілкування. Проте, чи будуть ці зміни
актуалізовані в реальному житті дитини, залежить як від самої дитини так і від
того, наскільки оточення (батьки, вихователі) готові помітити, підтримати і
прийняти ті позитивні зрушення, які поступово з'являються у поведінці дитини.
В роботі з учителями,
вихователями слід приділити увагу запобіганню розвитку синдрому вигоряння та
розвитку навичок психогігієни, пошуку ресурсів та подолання стресових станів
Соціально-перетворювальна
діяльність соціального педагога – практичні
заходи, які здійснюють соціальні педагоги з метою педагогічної корекції
поведінкових відхилень, розвитку навичок адаптивної поведінки, має ґрунтуватися
на повазі до дитини, прийнятті її особистості, пошукові ресурсів для подальшого
розвитку. Даний вид діяльності соціального педагога потребує володіння
спеціальними практичними навичками. Недопустимими є проведення одноманітних
бесід з дітьми, батьками, педагогами, залякування та погрози, маніпулювання з
метою отримати від дитини обіцянку не порушувати поведінку.
«Психологічне
консультування»:
Консультування (індивідуальне,
групове), здійснюється, як правило, за заявленими проблемами як з педагогами,
так і з батьками. Під психологічним консультуванням зазвичай розуміється
сукупність процедур, направлених на допомогу людині у вирішенні проблем і
ухваленні рішень щодо професійної кар’єри, шлюбу, сім’ї, вдосконалення
особистості і міжособистісних відносин. Основним засобом дії є бесіда, в ході
якої психолог допомагає клієнту зрозуміти дійсні причини проблем, а також
сформувати успішні стратегії подальшої поведінки.
Консультації
практичного психолога дошкільного навчального закладу з питань виховання дітей
мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти причини особливостей поведінки
власної дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її потреби і вирішити
конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину у важких життєвих ситуаціях.
Соціально-педагогічне
консультування має здійснюватися компетентно, з посиланням на
конкретні законодавчі акти, до нього необхідно готуватися завчасно, в разі
необхідності – переадресовувати іншим спеціалістам
Організаційно-методична
діяльність працівників психологічної служби
Обов’язкові види документації
працівників психологічної служби
представлено у листі Міністерства освіти та науки України від 17.09.2015
№1/9-442 "Про оптимізацію діяльності працівників психологічної служби».
Залишається
чинним також Наказ МОН №864 від
28.12.2006р. «Про планування діяльності та ведення документації соціальних
педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи
Міністерства освіти і науки України
Окрім цього соціальний педагог збирає банк даних дітей «соціально
незахищених категорій», дітей, схильних до девіантної поведінки, інших
категорій, що потребують соціального захисту.
Також практичним психологам і соціальним педагогам необхідно мати посадову
інструкцію, тижневий графік роботи, затверджений керівником навчального
закладу.
Визначитися з складанням графіка роботи допоможе стаття С.Олексеєнко ,
Т.Гуровської «Графік роботи фахівця: тонкощі складання». ( журнал «Практичний
психолог: дитячий садок» , 2016р. №08,с.33-39.)
Вся документація практичного психолога і соціального педагога поділяється
на нормативно-правову, обліково-статистичну, матеріали для службового
користування, довідково-інформаційні матеріали, навчально-методичні матеріали
(наказ Міністерства освіти і науки України № 691 від 19.10.01 "Про
затвердження Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх
та інших навчальних закладів"). Доступ до обліково-статистичних документів
та документів для службового використання регулюється працівниками
психологічної служби відповідно до положень Етичного кодексу. Конфіденційна
інформація про учнів надається лише з дозволу директора навчального закладу,
керівника районної, міської, обласної психологічної служби (за винятком
офіційних звернень правоохоронних і судових органів).
Планування
діяльності практичного психолога, соціального педагога на рік має
бути доцільним та реальним для виконання в обсязі посадових обов’язків згідно кваліфікаційної
категорії та навантаження спеціаліста; конкретним відповідно до напрямків
діяльності та категорій учасників навчально-виховного процесу (учні, батьки,
педагогічні працівники, громадськість тощо - для психолога; учні,
батьки, педагогічні працівники, суб’єкти соціально-педагогічної діяльності в
мікрорайоні закладу - для соціального педагога), співвідносним з
нормативами часу на основні види роботи (для
практичних психологів – нормативи часу на основні види роботи – додаток 4
до листа МОН України «Щодо планування діяльності, для соціальних педагогів-
нормативи часу на основні види роботи соціального педагога - додаток 2
до листа МОН України від 05.03.2008 р. № 1/9-128) ведення документації і звітності усіх ланок
психологічної служби системи освіти України» від 27.08.2000 № 1/9-352) з
урахуванням рекомендацій «Про тривалість робочого тижня практичних
психологів, соціальних педагогів» (лист Академії педагогічних наук України,
МОН України, Українського НМЦППСР від 27 листопада 2000 р. № 109) та Листа МОНмолодьспорту України №
1/9-683 від 26.09.12 р. «Щодо розподілу робочого часу у практичних
психологів та соціальних педагогів»
. Річний план складається на підставі аналітичного звіту за попередній
навчальний рік, відповідно до розробленої стратегії діяльності й програми
розвитку закладу, в якому працює практичний психолог, соціальний педагог,
враховуючи специфіку самого закладу, запити дітей, батьків, педагогів, державні
(регіональні, районні, міські) програми, накази, рішення колегій, пріоритетні напрями
психологічної служби в цілому на поточний навчальний рік, рівень кваліфікації
та стаж практичного психолога, соціального педагога освітнього закладу.
План роботи практичного психолога, соціального педагога затверджується
директором закладу освіти, погоджується керівником міської психологічної
служби.
При складанні річних планів роботи необхідно враховувати:
• участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм наказів та
рішень колегій Міністерства освіти і науки України;
• пріоритетні напрями діяльності навчального закладу та запити
педагогічного колективу;
• специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їх розвитку;
• спеціалізацію і рівень кваліфікації практичного психолога (соціального
педагога) навчального закладу.
Річний план роботи включає в себе всі напрями роботи: для психолога –
психодіагностичний, корекційно-відновлювальний та розвивальний,
консультативний, просвітницький, навчальна діяльність,
організаційно-методичний, зв’язки з громадськістю; для соціального педагога –
діагностичний, соціально-перетворювальний, консультативний, профілактичний,
прогностичний, організаційний, захисний. Побудова плану повинна дотримуватись
принципів системності, логічності, послідовності: за результатами діагностики
обов'язково проводиться корекційно-розвивальна, консультаційна або просвітницько-профілактична
діяльність.
При плануванні своєї роботи психологам і соціальним педагогам слід врахувати
рекомендації листа Міністерства освіти і науки України від 20 липня
2016 р. № 1/9-383 «Про забезпечення навчальних закладів
практичними психологами і соціальними педагогами та організацію у 2016-2017 н.
р. належного психологічного супроводу учасників навчально-виховного процесу»,
План роботи на
рік повинен містити вступну аналітичну частину, де висвітлено основні питання
діяльності у минулому навчальному році, з яких випливають завдання на новий
навчальний рік. У вступній частині доцільно висвітлити методичну проблему школи
та фахівця психологічної служби, пріоритетні завдання діяльності психолога та
соціального педагога на рік, тематику курсового проекту тощо. Відповідно, у
констатуючій частині плану слід передбачити конкретні форми роботи з реалізації
вказаних завдань, форми реалізації курсового проекту чи заходи, спрямовані на реалізацію
методичної проблеми.
План роботи працівників психологічної служби має таку структуру:
• науково-методична тема, над якою
працює заклад;
• проблемна тема, над якою працює
психолог, соціальний педагог;
• аналіз роботи за попередній рік
(короткий зміст роботи по кожному напряму діяльності; надати інформацію про
труднощі, які виникли під час роботи);
• пріоритетні напрями роботи
на новий навчальний рік, основні завдання
При
плануванні діяльності можна використати
статті:
Планування
роботи практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу//Практична
психологія та соціальна робота, 2000, №7, с.24-27
Пашнев
Б.К. Шкільна психологічна служба. Планирование деятельности практическими
психологами учреждений образования города//Практична психологія та соціальна
робота, 2003 № 2-3, с.25-27
Документація
психолога/ упорядник Т.Гончаренко.- К.: Редакції загальнопедагогічних газет,
2003 ( та пізніші видання)
О.Гапон,
Є.Мушик Ефективне планування роботи психологічної служби дошкільного закладу//
Психолог дошкілля, 2009 №1, с. 3-11.
М.Талько,О.Матковська
Планування роботи соціального педагога в школі// Соціальний педагог, 2008, №8,
с.3-9
К.Моісеєнко
Професійна діяльність соціального педагога, К.: Шкільний світ, 2009
Тривалість робочого
тижня практичного психолога та соціального педагога загальноосвітнього
навчального закладу — 40 год. Із них 20
год відводиться для роботи в навчальному закладі (індивідуальна і групова
психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків,
корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год — на готування до проведення
соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), оброблення
результатів досліджень, оформлення висновків, методичну і самостійну роботу
тощо.
Обробляти результати
досліджень, оформляти висновки, складати плани та звіти тощо практичний
психолог і соціальний педагог можуть за межами навчального закладу.
Оскільки
тривалість робочого тижня працівника психологічної служби 40 год, то і 20 год,
що відводяться для роботи безпосередньо в навчальному закладі, і 20 год, що
можуть проводитися за межами навчального закладу, мають бути відображені у
плані роботи на місяць відповідно до нормативів часу на основні види роботи
практичного психолога, соціального педагога.
Психологи дошкільних навчальних закладів компенсуючого
типу мають навантаження - 20 годин педагогічної роботи на тиждень.
(Ст.30 Закону України «Про дошкільну освіту»)
Нижче
наведено для використання при плануванні роботи психолога та соціального
педагога орієнтовний розподіл годин на І семестр 2016-2017 н.р. (без
врахування святкових днів, канікул та ін.), укладений на основі «Виробничого
календаря підприємств, установ та організацій області в умовах восьмигодинного
робочого дня на 2016р»., затвердженого розпорядженням голови ОДА.
Орієнтовний
розподіл годин на І семестр 2016-2017 н.р.
 Місяць |
1 ст.
|
0,5ст.
|
0,25ст.
|
0,75ст.
|
||||
 К-сть год. |
Активних
|
загальна
|
Активних
|
загальна
|
Активних
|
загальна
|
Активних
|
загальна
|
|
вересень
|
88
|
176
|
44
|
88
|
22
|
44
|
66
|
132
|
|
Жовтень
|
80
|
160
|
40
|
80
|
20
|
40
|
60
|
120
|
|
Листопад
|
88
|
176
|
44
|
88
|
22
|
44
|
66
|
132
|
|
грудень
|
88
|
176
|
44
|
88
|
22
|
44
|
66
|
132
|
Загальна
кількість годин за семестр
|
навантаження
|
Кількість
годин
|
місяць
|
К-сть робочих днів
|
|
|
Активних
|
загальна
|
вересень
|
22
|
|
|
1ст
|
344
|
688
|
жовтень
|
20
|
|
0,5ст.
|
172
|
344
|
листопад
|
22
|
|
0,25ст.
|
86
|
172
|
грудень
|
22
|
|
0,75ст.
|
258
|
516
|
Заг.
к-сть за І семестр
|
86
|
Використання даного розподілу годин
допоможе психологу та соціальному педагогу при складанні плану на місяць,
заповненні журналу обліку роботи, підготовці звіту за семестр. Наведена у
таблицях кількість годин є, фактично, граничною межею максимальної кількості
робочого часу.
Додаток до листа ТКМЦНОІМ
від 29.08.2014р. №267
Перелік
діагностичного мінімуму шкільного психолога
 Клас
мета
|
тема дослідження
|
Методика
|
література
|
|
1
клас
|
Готовність
та адаптація до шкільного навчання
|
||
|
|
Функціональна готовність до шкільного
навчання
|
Тест Керна-Ірасека
Графічний диктант
|
Психологічна готовність дитини до навчання в
школі. Психолог, 2003, №29-32, вкладка, с. 16-23
Коробко С.Л.
Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. Київ. Літера ЛТД 2006.
с 125.
|
|
к
|
Емоційне ставлення учнів до школи
|
Намалюй школу
Школа звірів
Проективна
малюнкова методика
«Що мені подобається в школі»
Кольорово-емоційний тест
Цвето-рисуночний тест диагностики психических
состояний младшего школьника
|
Г.Колесова
Діагностика адаптованості першокласників./ Психолог, 2010, №23-24
Л.Лєскова-Савицька Проблема дезадаптації
першокласників/ Психолог, 2003р. №29-32
Практика в системі професійної підготовки
психологів . Навчально-методичний посібник. Г. Радчук, О.Тіунова, М.Шпак,
Тернопіль, ТНПУ, 2011
Рогов Е.И.
Настольная книга практического психолога:
Учеб. пособие: В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ВЛАДОС, 2003. — Кн.
1: Система работы психолога с детьми разного возраста.,с. 131
|
|
|
Адаптація до школи
|
Експертна діагностика адаптованості до школи
|
Психолог, 2003, №29-32
|
|
2-3
класи
|
Діагностика
пізнавальних процесів молодших школярів, скринінг труднощів у навчанні та
поведінці
|
||
|
3 клас
|
Вивчення особливостей пізнавальної сфери
|
тест рівня розумового розвитку Е. Замбацявічене
|
Коробко С.Л.
Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. Київ. Літера ЛТД с 172
|
|
|
Діагностика емоційного стану учнів
|
Кольорово-емоційний тест
Цвето-рисуночний тест диагностики
психических состояний младшего школьника
|
Практика в системі професійної підготовки
психологів . Навчально-методичний посібник. Г. Радчук, О.Тіунова, М.Шпак,
Тернопіль, ТНПУ, 2011
Рогов Е.И.
Настольная книга практического психолога:
Учеб. пособие: В 2 кн. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ВЛАДОС, 2003. — Кн.
1: Система работы психолога с детьми разного возраста.,с. 131
|
|
4
клас
|
Діагностика
передумов готовності до навчання в середній школі
|
||
|
|
Вивчення рівня сформованості новоутворень молодшого шкільного віку у пізнавальній сфері
|
Тест Зака 22 ЗАДАЧІ
(логічні задачі)
|
Коробко С.Л.
Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. Київ. Літера ЛТД с
146
|
|
|
Вивчення сформованості навчальних навичок
|
Короткий переказ
|
Коробко С.Л.
Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. Київ. Літера ЛТД с 62
|
|
|
Діагностика рівня згуртованості класу
Соціометричного статуту учня
|
Мій клас
|
Коробко С.Л.
Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник. Київ. Літера ЛТД с 205
|
|
5
клас
|
Вивчення
адаптованості до навчання в середній школі
|
||
|
|
Скринінг рівня адаптованості школярів
|
Анкета адаптованості Фурмана
|
А.Фурман Психодіагностика особистісної
адаптованості, Тернопіль, Економічна думка, 2013
|
|
|
Вивчення емоційного ставлення учнів до школи
|
Проективний твір «Мій портфель»
|
Адаптація дітей у 1,5, 10 класах./
упорядн.Т.Червонна, 2 вид. –К.: Шк. Світ, 2011, с.58
|
|
|
Вивчення рівня тривожності
|
Тест шкільної тривожності Філіпса
|
Психологу для роботи. діагностичні
методики:збірник М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри
Гаркуші, 2012. - с.90
|
|
|
Вивчення мотивації навчання
|
Модифікованій тест шкільної мотивації
Н.Лусканової
|
Туріщева Л. В. Настільна книга шкільного психолога.
Харків ’’Основа’’ 2008 с 40
|
|
6
клас
|
Діагностика
пізнавальної сфери, особливостей формування індивідуально-типологічних рис
особистості
|
||
|
|
Вивчення особливостей пізнавальної сфери:
Сприйняття
|
Тест провідна
модальність сприйняття
|
Психологічний
супровід навчального процесу. Спецвипуск.
Психолог, 2008,
№27-28, с.11
|
|
|
Вивчення вад особистісного розвитку
|
ДВОР
|
Психологу для роботи. діагностичні
методики:збірник М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри
Гаркуші, 2012. - с.121
|
|
|
Діагностика індивідуально-типологічних
особливостей особистості
|
Паспорт темпераменту
|
С.Уніят, С.Комінко Вибір професії, або
задача з багатьма невідомими, Тернопіль, 2підручники і посібники, 1997, с.82
|
|
7
клас
|
Вивчення
особливостей формування індивідуально-типологічних рис та емоційно-вольової
сфери особистості
|
||
|
|
Вивчення акцентуацій характеру
|
МПДО (Подмазін)
|
Гурлєва Тетяна. Відповідальність підлітка. –
К.: Главник, 2008. – с.128. (серія «Бібліотечка соціального працівника»). –
с. 99-111.
|
|
|
Вивчення самооцінки
|
Сходинки Дембо-Рубінштейн
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск /Психолог, 2008, №27-28, с.30
|
|
|
Вивчення емоційно- вольової сфери
|
Методика самооцінки емоційних станів за
Уесманом-Ріксом
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск /Психолог, 2008, №27-28
Особливості_діагностики_
емоційної_сфери_особистості
|
|
8
клас
|
Вивчення
особливостей новоутворень підліткового віку, стосунків з оточенням
|
||
|
|
Вивчення стійкості та виду мотивації
навчання
|
Методика виявлення мотиваційної структури
навчальної діяльності підлітків
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск/Психолог, 2008, №27-28, с.22
|
|
|
Вивчення емоційного ставлення до окремих
суспільних питань
|
Тест на виявлення суїцидальних намірів
(Н.Шавровська, О.Гончаренко, І.Мельникова)
|
Психологу для роботи. діагностичні
методики:збірник М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри
Гаркуші, 2012. - с.147
|
|
|
Діагностика пізнавальних інтересів школярів
|
Карта інтересів
|
С.Уніят, С.Комінко викбір професії, або
задача з багатьма невідомими, Тернопіль, 2підручники і посібники, 1997, с.13
|
|
9
клас
|
Вивчення
особливостей підліткового віку та особистості в соціумі
|
||
|
|
Діагностика рівня розумового розвитку
|
Методика визначення загальних розумових
здібностей (за р.Вандерлік)
|
Психологу для роботи. діагностичні
методики:збірник М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри
Гаркуші, 2012. - с.284
|
|
|
Діагностика мотивації досягнень
|
Шкала оцінки потреби в досягненнях Ю.Орлова
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск/Психолог, 2008, №27-28, с.24
|
|
|
Вивчення інідивідуально-типологічних
особливостей
|
Визначення
темпераменту Цуканова
|
Готовність учня до
профільного навчання / Упорд.: В.Рибалка. За заг. ред. С.
Максименка, О.Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003– (Психол.
інструментарій).
|
|
|
профдіагностика
|
Питальник професійної готовності (ППГ) за
Л.Кабардовою
|
С.Уніят, С.Комінко викбір професії, або
задача з багатьма невідомими, Тернопіль, 2підручники і посібники, 1997, с.29
|
|
10
клас
|
Вивчення
адаптації до навчання у старшій/профільній школі
|
||
|
|
Вивчення переважаючих психічних станів
|
Методика самооцінки емоційних станів за
Уесманом-Ріксом
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск/Психолог, 2008, №27-28, с.19
|
|
|
Моніторинг вибору профілю
|
Структура інтересів і схильностей (СІС)
|
Адаптація дітей у 1,5, 10 класах./
упорядн.Т.Червонна, 2 вид. –К.: Шк. Світ, 2011, с.85
|
|
|
Вивчення емоційного ставлення до окремих
суспільних питань
|
Тест на виявлення суїцидальних намірів
(Н.Шавровська, О.Гончаренко, І.Мельникова)
|
Психологу для роботи. діагностичні методики:збірник
М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри Гаркуші, 2012. - с.147
|
|
11
клас
|
Вивчення
особливостей вибору життєвого шляху , індивідуально-типологічних особливостей
особистості
|
||
|
|
Вивчення рівня особистісної зрілості
|
Опитувальник особистісної зрілості Ю.
Гільбуха
|
Тест-опросник личностной зрелости /под..
ред..Ю.гильбуха, К.: НПЦ «Перспектива», 1995
|
|
|
Вивчення переважаючих психічних станів
|
Методика самооцінки емоційних станів за Уесманом-Ріксом
Опитувальник САН
(перед ЗНО)
|
Психологічний супровід навчального процесу.
Спецвипуск/Психолог, 2008, №27-28, с.19
Психологу для роботи. діагностичні
методики:збірник М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Ужгород:видавництво Олександри
Гаркуші, 2012. - с.78
|
Немає коментарів:
Дописати коментар