середу, 25 листопада 2015 р.

Психологічна допомога учасникам конкурсу "Вчитель року"


"Ресурси у роботі із стресом, тривогою, травмою"



7-8 листопада у Тернополі  на базі ТЗОШ№18 відбувся семінар "Ресурси в роботі зі стресом, тривогою, травмою. Психологічна гнучкість". Учасники - 60 осіб з Тернополя та області - психологи, психотерапевти, психіатри, соціальні працівники, волонтери, що надають допомогу постраждалим внаслідок кризових подій в Україні.  


Львівські колеги, психотерапевти  Андрій Сидоренко та Микола Винницький ділилися знаннями та досвідом роботи з питань  подолання стресу, пошуку ресурсів, надання першої психологічної допомоги у травмуючих ситуаціях.




Рекомендуємо  презентований на семінарі підхід  до  пошуку ресурсів та їх використання.

У консультативній роботі ефективним є спрямування людини на використання власного внутрішнього ресурсу для подолання стресу через застосування моделі BASIC-PH – багатовимірної моделі подолання стресу та внутрішньої стабільності, розробленої професором Мулі Лаадом – директором Ізраїльського Центру попередження стресу.
Основи моделі BASIC-PH – «Міст над прірвою»
У кризовій ситуації «Я» і «Світ» розриваються, їх потрібно з’єднати. Це можливо зробити через міст BASIC-PH.
У кожної людини є своя «мова» (досвід) подолання кризи. У кожної людини є шість каналів подолання стресу, але тільки два з них є домінуючими. В запропонованій моделі враховуються всі шість частин, з яких складається характерний для кожної людини стиль подолання:
1. Belief (віра): філософія життя, вірування та моральні цінності.
2. Affect (афект): почуття, емоції.
3. Social (суспільство): суспільний фактор – функція, приналежність, родина, друзі.
4. Imagination (уява): творчість, гра уяви, інтуїція.
5. Cognition (свідомість): знання, логіка, реальність, думки.
6. Physiology (фізіологія): фізична, чуттєва модальність та діяльність.

Віра.
Цей спосіб подолання кризи базується на вмінні вірити: це може бути віра в Бога, в людей, в чудо чи в самого себе. Система переконань, цінностей та смислів, надія, самооцінка, релігія, містицизм. Важлива будь-яка віра в щось. Коли нам зовсім важко, ми можемо протягнути руки до неба і молити про допомогу.
Приклад: «у нашій родині ніколи не здаються», чи «Бог нас ніколи не покине».

Почуття.
Серце – це скринька наших почуттів любові та ненависті, мужності та боягузливості, радості й печалі, ревнощів і симпатії. Цей спосіб подолання кризи вимагає від нас, перш за все, виявити різні почуття та назвати їх своїми власними іменами. Потім вже буде спроба висловити розпізнані почуття найбільш прийнятними для кожної людини способами, такими як: словесно – усно в особистій розмові, чи письмово в розповіді чи в листі; без слів – в танці, малюнку, в музиці, в драмі. Йдеться про прямий чи опосередкований вираз почуттів: можливість записувати в щоденник свої почуття чи малювати свої почуття.

Суспільство.
Даному способу подолання кризи притаманне прагнення до спілкування. Ми можемо звертатися за підтримкою до сім'ї, до близьких чи до психологів. Ми можемо самі допомагати іншим постраждалим, занурюватися в суспільну роботу чи займати керівні посади. Тобто, важлива соціальна включеність: прагнення бути серед людей, почувати себе частиною системи, організації і т.п. Знайти в інших людях підтвердження, що ти живий, чимось корисний, на щось впливаєш.

Гра уяви.
Цей спосіб подолання кризи апелює до наших творчих здібностей. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, мінятися, шукати рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі змінене майбутнє та минуле. Сюди ж відноситься почуття гумору, імпровізація, відволікання уваги, використання мистецтв і ремесел (рукоділля, гончарство тощо).

Розум.
Спосіб подолання кризи через звернення до наших ментальних здібностей, до нашого вміння логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та вирішувати їх. Сюди ж належить порядок переваг, пріоритети, альтернатива та розмова з самим собою.

Діяльність.
Спосіб подолання кризи через звернення до фізичної діяльності нашого тіла. Цей спосіб пов'язаний із такими здібностями нашого фізичного тіла, як здатність себе відчувати завдяки слуху, зору, нюху, дотику, смаку, відчуттям тепла та холоду, болі та задоволення, орієнтації на місцевості, внутрішньої напруги чи розслаблення. Цей спосіб включає в себе фізичні заняття різного виду (спорт та релаксація): зарядка чи виконання фізкультурних комплексів, ходьбу, фізичні зусилля чи роботу, прогулянку на природі, походи в гори і т.д.

Застосування моделі ВАSІС-РН

Мета застосування: в кризовій ситуації бажано надати людині допомогу, використовуючи її мову (досвід) подолання кризи, тобто допомогти людині згадати доступні для неї можливості подолання стресу та навчити людину самостійно використовувати здобуті знання та власний досвід.

Як навчитися слухати та чути «мову» ВАSІС-РН
Віра. Співрозмовник говорить про свої переконання: висловлює оптимізм, шукає сенс, намагається встановити закони, згадує про систему цінностей (віра в Бога, молитви).

Афект. В розповіді з'являються емоційні висловлювання; прохання про емоційну підтримку; слова, які означають почуття: «люблю», «горюю», «хвилююся», «мене бояться», «мене він злить». Невербальні прояви: вираз обличчя (виражена міміка), тон голосу (крик, шепіт), сльози або сміх.

Суспільство. Згадуються значимі родичі, друзі, люди, які займають ті чи інші посади. Говориться про відповідальність за інших, яку людина взяла на себе, про приналежність до тієї чи іншої групи (його дитина, ніхто не прийшов, міліція, вороги).

Уява. Людина звертається до уявного, мріє та розповідає про приємні думки, про «сни наяву»; використовує метафори, казкові образи; застосовує вирази «ніби», «як» («як грім серед білого дня», «ніби на іншій планеті», «ніби в кіно чи по телевізору»).

Розум. Людина розмірковує логічно, в її розповіді присутні всі деталі події, факти дуже точні, згадує точні дати, дає пояснення причини і наслідку. Для людини важлива інформація, способи вирішення проблеми, внутрішній діалог («я живу на такій вулиці», «там було дерево», «вона живе в такому місті»).

Фізичний аспект (тіло). Людина описує дії, фізичну активність, ігри, розмір («великий», «малий), фізичні аспекти («сильний», «слабкий»), тілесні відчуття («втомився», «болить», «тяжко», «дуже холодно», «він сильний», «він побіг», «спав», «багато їм», «приймаю ліки»).

Використання моделі: важливо визначити канали та зрозуміти, що допомагало людині раніше справлятися з кризовими ситуаціями. Для цього треба дослухатися до того, як людина розповідає свою історію. Коли домінуючі канали визначені, треба до них долучитися, а потім підключити решту каналів. Важливо, щоб людина використовувала усі шість каналів – це розширить її здатність справлятися зі стресом. Людину треба переключити з її основного каналу та підключити інші, показати можливості або навчити. Ви можете розказати про модель ВАSІС-РН і запропонувати застосовувати її та допомагати іншим. Основний аспект даної моделі – поставити людину в активну позицію.
Також ви можете запропонувати людині звернутися до власного досвіду: згадати ситуацію переживання травматичної події, втрати та подумати, що їй тоді допомогло впоратися з ситуацією та як вона опановувала себе.

За матеріалами НМЦППСР Чернівецького  інституту післядипломної педагогічної освіти 

інтервізійна група

Притча «Забути про небезпеку»
Янь Хой звернувся до Конфуція із запитанням:     
- Одного разу я переправлявся через глибокий потік Шаншень, перевізник  настільки майстерно вів човен, що мені  здалося, наче він не людина, а сам Бог. Я поцікавився: «Хіба можна так навчи­тися керувати човном?». А він відповів:
«Можна. Якщо добре плаваєш або пірнаєш, то відразу опануєш це мистецтво». Ти не міг би пояснити, що означають його слова? Конфуцій відповів:

- Гарні плавці швидко вчаться керувати човном, бо не бояться води. А щодо нирців — море для них, наче суша, а перевернутися в човні — ніби впасти з візка. Вода піднімає й опускає їх, вони слухняно скоряються хвилям, не бояться їх і знають: що не трапилося б, завжди без зусиль випливуть на поверхню. 

5 листопада  2015р відбулось чергове засідання інтервізійної групи психологів  навчальних закладів. "Моніторинг проблемних зон практичного психолога навчального закладу".
Засідання було побудоване у вигляді балансу двох підходів- логічно-раціонального та  емоційно-інтуїтивного.

Учасники методом мозкового штурму аналізували  проблеми у сфері кризового консультування. 

Результати  експрес-діагностики :

перекладання відповідальності на когось                  - 31%
недовіра -                                                                      -26%
очікування клієнтом швидкого результату                 -26%
надмірні очікування клієнта -                                    -15,7%

встановлення контакту                                             - 15,7%

небажання клієнта  іти на контакт                            - 10,5%
небажання працювати над вирішенням проблеми- 10,5%
брак часу                                                                     - 10,5%
брак досвіду-                                                              - 10,5%

нівелювання проблеми клієнтом                                - 5%
кроскультурні відмінності ( різниця менталітету)       -5%
переконання клієнта ( "їх ніхто не любить")               - 5%

клієнт не говорить правду, 
але чекає вирішення проблеми                                     - 5%
формулювання запиту                                                   - 5%
закінчується час, а клієнт залишається з піднятими ,
 але невирішеними проблемами                                    - 5%

Пошук відповіді, як вирішити проблему , яка найчастіше зустрічається у роботі психолога учасники здійснювали за допомогою килима ідей.



Вправа «Килим ідей»
Мета: усвідомлення причин проблеми; усвідомлення власних дій, спрямованих на вирішення конкретної проблеми.
Хід проведення
1.Розуміння проблеми. Кожна група отримує 10 смужки одного кольору і ватман. На кожній смужці учасники записують відповідь на питання: «Чому виникає певна трудність у консультуванні?». Після цього учасники на ватман наклеюють смужки, утворюючи «килим».
2. Шляхи вирішення проблеми.
Групам роздається по 10 смужок іншого кольору, на яких учасники записують пропозиції щодо вирішення цієї проблеми. Потім ці смужки також наклеюються на килим. Після закінчення роботи групи демонструють свої «килими» і зачитують ідеї.
3.Індивідуалізація проблеми. Кожен пише на смужках третього кольору про те, що він особисто може зробити. Групи зачитують свої індивідуальні пропозиції. Схожі пропозиції групуються.
4.Оцінювання ідей.
Кожен учасник отримує дві червоні і дві зелені наклейки. Червона означає – «точно це зроблю», зелена – «спробую зробити». Учасники підходять до плаката , ще раз перечитують всі ідеї та приклеюють наклейки на вибраних ідеях. (Не обов’язково використовувати всі наклейки). Кожен учасник отримує можливість поміркувати, що зробить особисто він, щоб допомогти вирішити цю проблему.
Запитання для обговорення:
Ø    Як почували себе, виконуючи вправу?
Ø    Що дала вам особисто ця вправа?

Наступна вправа дала можливість учасникам інтегрувати свій досвід, актуалізувати  інтуїтивно-емоційний підхід, переконуючись, шо проблемні ситуації можна вирішувати через образ, метафору,  без слів. 


Вправа «Мандала проблеми»
Мета : розширення уявлення про проблему,  пошук та отримання ресурсу для її рішення, забезпечення балансу «знати- любити» у підходах до вирішення проблем.
1.Виберіть із вашого списку або ж з тих варіантів, які у список не ввійшли, одну проблемну ситуацію . Зобразіть її у вигляді символу в колі, вибравши не більше як 3-4 кольори. Відобразіть переживання цієї проблеми.
Вам нічого не треба буде розповідати про неї, вона не буде розсекречена.
2. помістіть свій малюнок у центр кола. Автор мовчить, а учасники висловлюють свої асоціації щодо побаченого малюнка.
3. Зворотній зв»язок.

ü Як ви почуваєтеся зараз.
ü Як почуває себе ваш малюнок в колі. Чи хочеться щось змінити?
ü Що ви берете з цієї роботи. 





 ..