Система психологічної
профілактики та корекції суїцидальної поведінки
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28.03.14 1/9-179
Першочерговою
умовою попередження самогубств серед учнів є ретельне психолого-педагогічне
виявлення дітей, чиї особистісні риси створюють підвищений ризик суїциду,
індивідуальна робота з цією категорією дітей, розробка системи профілактичних
заходів, широка просвітницька робота з сім‘ями (лист Міністерства освіти і
науки України № 1/9-241 від 27.06.2001 р.).
Система роботи з профілактики суїциду має містити 7 компонентів:
1.Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів
2.Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі й сім‘ї
3.Психологічна та педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій
4. Психологічне консультування учнів
5. Психолого-педагогічна корекція суїцидальних тенденцій
6. Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів
7.При потребі – переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю
1.Психологічна
просвіта педагогів, батьків, учнів:
- ·
Створення у школі інформаційного
куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про
адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів
допомоги, інших фахівців;
- ·
проведення у школах
психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених
фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що
впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус
учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі
суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів
педагогічної дії»;
- ·
під час підготовки до педрад
проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення
соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;
- ·
проведення індивідуальних
консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику;
- ·
організація роботи батьківського
психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем «У сім‘ї – підліток»,
«Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і
наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних
конфліктів»;
- ·
організація роботи груп зустрічей
для батьків проблемних учнів (за потреби);
- ·
проведення циклу бесід з учнями
про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право
відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти»,
«Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками
протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового
віку», «Стрес і депресія».
2.Створення
позитивного психологічного клімату в навчальному закладі й сім‘ї - залучення
учнів до громадської діяльності (спортивні змагання, клуби, товариства тощо),
культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню позитивних громадянських,
естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів.
3.Психологічна
та педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій:
у процесі спостереження:· звернення уваги педагогів на фактори ризику:
спадковість;
вербальна і фізична
агресія;
висока конфліктність
у спілкуванні;
прагнення до
домінування або орієнтація на залежність;
ізоляція або
неприйняття однолітками;
різкі зміни в
поведінці;
низький або високий
IQ;
неадекватна
самооцінка;
несприятливе сімейне
оточення;
психотравматичні
події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані
стосунки у сім‘ї тощо);
алкоголізм і
наркоманія,
асоціальний
спосіб життя;
· виявлення ознак емоційних порушень –
втрата апетиту або імпульсивне ненажерство,
безсоння або підвищення сонливості впродовж
останніх декількох днів;
часті скарги на соматичні хвороби;
незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності;
постійне почуття самотності, непотрібності або
суму;
нудьга у звичайному оточенні або під час виконання
роботи, яка раніше подобалася;
втеча від контактів або ізоляція від друзів і
сім‘ї;
порушення уваги із зниженням якості роботи;
занурення у роздуми про смерть; відсутність
планів на майбутнє;
раптові напади гніву, навіть через дрібниці;
·
використання
спеціальних психодіагностичних методик:
1. Соціометрія і референтометрія.
2. Малюнкові тести ДДЛ і «Моя сім‘я».
3. Методика Шуберта «Діагностика ступеня готовності до
ризику».
4. Методика визначення нервово-психічної стійкості та
ризику дезадаптації у стресі «Прогноз». 5. Багаторівневий особистісний
опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ» (МЛО-АМ).
6. Опитувальник депресивності Бека (Веск
Depression Inventory – ВDІ).
7. Опитувальник оцінки душевного болю (автор
Е.Шнейдман).
8. Модифікований опитувальний для ідентифікації типів
акцентуацій характеру в підлітків (О. Лічко, С. Подмазін).
9. Карта виявлення ризику суїцидальності В. Прийменко.
10. Об‘єктивна методика визначення типу темпераменту
за Б. Цукатовим.
11. Тест на виявлення суїцидального ризику СР-45.
12. Тест на виявлення суїцидальних намірів
(Н. Шваровська, О.Гончаренко, І. Мельникова).
13. Методика вивчення схильності до суїцидальної
поведінки (М. Горська).
14. Методика діагностики соціально-психологічної
адаптації (К. Роджерс і Р. Раймонд) та методика «Наскільки адаптований ти до
життя?» (А. Фурман).
15. Шкала депресії (адаптація Г.Балашова).
16. Методика діагностики рівня суб‘єктивного відчуття
самотності (Д.Расел і М. Фергюсон).
Даний банк методик має бути обов'язково наявний у практичного психолога навчального закладу.
· 4. Психологічне консультування
учнів.
· 5. Психолого-педагогічна корекція
суїцидальних тенденцій:
- ·
навчання технік керування
емоціями, зняття м‘язового й емоційного напруження;
- ·
навчання конструктивних
поведінкових реакцій у проблемних ситуаціях (тренінг проблемно-вирішальної
поведінки (Д. Романовська);
- ·
розвиток позитивної самооцінки
цінності особистості, її соціального статусу в групі, тренінги особистісного
зростання;
- ·
консультативна робота з батьками,
педагогами, учнями, спрямована на зняття факторів, що спонукають чи провокують
суїцид.
6. Систематичний
контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів - постійний
моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки на всіх етапах
роботи психолога.
7.При потребі –
переадресування суїцидальної справи спеціалістам медичного профілю - рекомендація
відвідати дитячого психоневролога, психотерапевта, психіатра.
Десять
кроків із запобігання самогубства у шкільному середовищі (поради дорослому)Якщо ви виявили
дитину із ознаками суїцидальної поведінки:
Крок 1-й: Повідомити
органи управління освітою та обласний науково-методичний центр практичної
психології і соціальної роботи.
Крок 2-й: Практичному психологу (у разі його відсутності соціальному педагогу) спільно з класним керівником створити безпечну, особистісно-орієнтовану і довірливу ситуацію навколо дитини і розпочати постійний щоденний контакт з дитиною (спілкування з використанням запитань «Що трапилося?, Я помітив, що у тебе щось відбувається негаразд, Які проблеми тебе турбують – я хочу тобі допомогти, Що у тебе на душі? Що тебе турбує? Твоя душа болить?» тощо). Знайдіть час слухати про все, що буде говорити дитина. Якщо вона замкнулася – знайдіть ключик до неї, але не чиніть тиску на дитину.
Крок 3-й: Переможіть страх над собою і поговоріть з дитиною, чи думала вона про смерть, як давно і які були її фантазії, думки, плани.
Крок 4-й: Спробуйте визначити ту складну кризову ситуацію, яка спричинила думки про власну смерть.
Крок 5-й: З‘ясуйте, чи є в родині підлітка дорослий, якого він поважає і любить, який є авторитетом або соціально близькою людиною. Знайдіть її і залучіть до постійної підтримки на певний час.
Крок 6-й: Практичному психологу, на основі своїх робочих даних, описати «Психологічний портрет школяра» та спільно з індивідуальною карткою подати для експертного прогностичного висновку в обласний науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи по факту виявлення ознак суїцидальної поведінки.
Крок 7-й: У випадку наявних випадків суїцидів у родині, попередніх суїцидальних спроб, вживання наркотиків і інших токсичних речовин, наявних психопатичних або депресивних розладів особистості, патології психічного розладу – обґрунтовано і толерантно рекомендувати батькам звернутися до психіатра, або психотерапевта, або психоневролога.
Крок 8-й: Практичному психологу школи організувати щоденне постійне підтримуюче спілкування з дитиною, вчителями та сім‘єю. Розробити індивідуальну програму психологічної допомоги та формування захисних антисуїцидальних факторів. У випадку відсутності відповідних вмінь і навичок у працівника психологічної служби – його обов‘язок знайти кваліфікованого фахівця і залучити до роботи аж до повного зникнення суїцидальних ознак в поведінці.
Крок 9-й: Виявити фактори ризику у сім‘ї та школі для конкретної дитини. Розробити рекомендації для педагогів та родини – як організувати підтримуюче спілкування з дитиною та що змінити у взаємостосунках «дорослий – дитина».
Крок 10-й: Організувати психопрофілактичну роботу у школі за 7-ми компонентною схемою (вказана вище). Затвердити план дій наказом по школі.