четвер, 31 грудня 2020 р.

Підведення підсумків року. Самооцінювання та планування .

Розгляд складних випадків у побудові індивідуальної траєкторії професійного розвитку практичного психолога закладу освіти.
Інтервізійна група психологів навчальних закладів




техніка "Start, Stop, Continue"

Continue. Продумайте, (обговоріть з іншими) , що ви робили і робите добре і що хотіли б залишити і в новому році.  

Start.  Опишіть, які нові завдання, компетенції або принципи взаємодії ви хочете додати  для вдосконалення роботи. Можливо, ви прогавили якісь можливості в  минулому році.

Stop. подумайте, що заважало у минулому році і що хотілось би залишити у ньому.

Так ви зможете оцінити власну професійну та особистісну діяльність, колективну взаємодію та ін., виокремити сильні сторони, зафіксувати моделі успішної діяльності, скласти плани на новий рік чи будь який поточний період.

рекомендації

Виділяйте час на  роботу з самодіагностики, аналізу своєї діяльності, оскільки це сприятиме активізації творчості, навчить глибше аналізувати свої досягнення, дбайливо ставитися до власних методичних знахідок, систематизувати, закріплювати і розвивати їх,  а також бачити перспективи.

Візьміть за звичку знаходити щось дивовижне в кожному дні; це дасть можливість побачити приховані взаємозв’язки між предметами і явищами, навчитися думати більш широко і вільно, інтенсивно і продуктивно, позбавившись від обмежень мислення, які не дозволяють бачити всю красу й глибину того, що відбувається навколо.
 

 

У проведенні інтервізії використано

      Програма соціально-емоційного та етичного навчання СЕЕН [Електронний ресурс] – режим доступу: https://nus.org.ua/articles/navchannya-v-umovah-covid-19-yaki-praktyky-proponuye-programa-sotsialno-emotsijnogo-ta-etychnogo-navchannya/

      Ресурсний календар Світлани Ройз[Електронний ресурс] – режим доступу: https://nus.org.ua/news/resursnyj-kalendar-svitlanyj-rojz-zavantazhujte-odnym-fajlom/

      А.І. Богосвятська Навчаймося в дітей: навчаймося дивуватися, навчаймося допитливості, навчаймося мріяти. / Зарубіжна література в школах України. – 2017. – № 7-8. – С. 68-73.

       Методика  Вікторії Назаревич «Солодкі спогади»

      «Рефлексивні передноворічні завдання» Людмили Підлипної


«Новорічна ялинка». Арт-терапевтична вправа. 🎄


Автор - Анастасія Кузнєцова, психолог, викладач Інституту практичної психології Ольги Гаркавець.

💫 Мета.
Техніку можна використовувати для різних завдань:
- позначити свої великі і маленькі цілі,
- візуалізувати свої емоції і почуття, якими ви хочете наповнити себе і своє життя,
- підвести підсумки минулого року або будь-якого життєвого періоду, відзначити свої заслуги і досягнення.
💫 Інструментарій.
Олівці, фломастери, фарби (найкраще), пензлики, папір (бажано не менше розміру А3).
Розглянемо алгоритм проведення на прикладі постановки цілей на рік.
💫 Інструкція.
1. Візьміть папір і те, чим ви будете малювати свою ялинку. Уявіть, що ялинка - це ваше життя в наступний рік. Намалюйте її так, як хочеться.
Розгляньте свою ялинку: яка вона - висока, низька, пухнаста або не дуже, багато гілочок або тільки контур ялинки? Який стовбур - потужний або тонкий? Яка підставка - зростає з землі, або в чомусь стоїть? Як можна описати ваші очікування на майбутній рік, дивлячись на вашу ялинку?
Якщо ви малювали ялинку фарбами, дочекайтеся, поки вона висохне.
2. Тепер намалюйте свою головну мету на наступний рік - прикраса верхівки (це може бути і зірка, і конус, і щось незвичайне).
3. Тепер намалюйте інші великі значимі цілі - прикрасьте ялинку великими іграшками.
4. Тепер можете намалювати гірлянди-намиста промовляючи свої бажання і невеликі цілі, які вам так само хотілося б втілити в цьому році.
5. Подивіться на вашу ялинку. Яка вона красива, яскрава, незвичайна.
Це ваш майбутній рік. Що ви можете сказати про ваш рік зараз? Про ваші цілі? Досяжні вони? Бажані вони? Які перешкоди? Які ресурси?
6. Помилуйтеся на свою ялинку, наповніться цією атмосферою свята, чуда, дитячої радості і впевненості в своїх силах.






четвер, 24 грудня 2020 р.

онлайн-система для експрес-оцінювання рівня безпеки і якості освіти у закладах освіти

 

23 грудня 2020 року відбувся вебінар  Міністерства освіти і науки України спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Дитячий фонд «Здоров’я через освіту»» «Як користуватися онлайн-системою для експрес-оцінювання рівня безпеки і якості освіти у закладах освіти»
Переглянути вебінар можна за посиланням: 
Запрошуємо заклади освіти приєднатися до он-лайн системи та використосвувати її як ресурс для організації моніторингу безпечного середовища у внутрішній системі забезпечення якості освіти. 



пʼятницю, 18 грудня 2020 р.

ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ТИПОЛОГІЇ ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ У ОСІБ З ООП

 

МОН ПРОПОНУЄ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ ПОСТАНОВИ КМУ "ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КАТЕГОРІЙ (ТИПОЛОГІЇ) ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ У ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА РІВНІВ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ (ГРУПАХ) ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ"


Пропозиції та зауваження до проєкту можна надсилати на е-мейл: inclusion@mon.gov.ua до 30.12.2020 (відповідальна особа Самсонова Лариса - керівник експертної групи з питань інклюзивної освіти МОН).






Проєкт містить:

  • категорії (типологію) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами;
  • рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти;
  • рівні підтримки в освітньому процесі осіб з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.

Пропонують такі категорії освітніх труднощів:

  • Інтелектуальні труднощі. Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування; продукування думки, судження; здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь,
    навичок);
  • Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві) труднощі. Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової (кістково-м’язової), мовленнєвої функцій (стосуватися відтворення звуко-складової структури слова; розбірливості мовлення; темпу і ритму; мелодико-інтонаційного малюнку; характеристик голосу; розрізнення звуків мовлення на слух; використання словникового запасу і граматики; перебігу читання, письма, комунікації);
  • Фізичні труднощі. Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму;
  • Навчальні труднощі. Можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій і т.д.);
  • Соціоадаптаційні/ (особистісні, середовищні труднощі) соціокультурні (зокрема взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо). Можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок: пристосування до умов соціального середовища; організації адекватної системи відносин із соціальними об’єктами; прояву рольової пластичності поведінки; інтеграції у соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії.





вівторок, 15 грудня 2020 р.

 

Про проведення серії вебінарів МОН України щодо створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України №6/1393-20 від 20.11.2020 «Про проведення вебінарів щодо створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти» Міністерство освіти і науки України спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Дитячий фонд «Здоров’я через освіту»» проводитиме у грудні 2020 р. – січні 2021р. тематичні вебінари щодо створення безпечного і здорового освітнього середовища у закладах освіти.

Серія заходів здійснюється на виконання статті 21 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та Указу Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020 «Про національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища в новій українській школі» згідно з графіком.


№ з/п

Дата і час проведення

Назва (тема) заходу і посилання на реєстрацію

Цільова аудиторія

1

9 грудня 2020

14:00-15:30 год

Вебінар

«Безпечна та дружня до дитини школа» – cистемна модель для створення сприятливого освітнього середовища в контексті реформи  НУШ»

Реєстрація за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfKDNhLPXtSB1BfsPbn7hE9vX06O-m3wKYQR33bKKrbqK0k3A/viewform?usp=sf_link

 

перегляд вебінару на YouTube за посиланням:

https://www.youtube.com/channel/UCMgs6Kda7kpq4vhh5iQ--Vg.

 

 

Представники органів управління освітою різних рівнів

2

16 грудня 2020

14:00-15:30 год

Вебінар

«Безпечна та дружня до дитини школа» – cистемна модель для створення безпечного і здорового освітнього середовища у закладах освітив контексті НУШ»

Реєстрація за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScub3dtepjdPcR0yVHd6qEMl8Nmc2QHsb_ZPDvFgVYB31cikA/viewform?usp=sf_link

 

Керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої і дошкільної освіти всіх регіонів

3

23 грудня 2020

14:00-15:30 год

Вебінар

«Як користуватися онлайн-системою для експрес-оцінювання рівня безпеки, комфорту і якості освіти у закладах освіти»

Реєстрація за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScuZK5qvotti0401ja-nSnkXZISmJf3sLN461QahGmTVmJblw/viewform?usp=sf_link

 

Керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої і дошкільної освіти всіх регіонів

4

12 січня 2021

14:00-15:30 год

Вебінар

«Ресурси для дистанційної і очної підготовки вчителів з питань БДДШ і забезпечення компетентісного навчання у закладах освіти»

Реєстрація за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd-soTiu--LHvBEITFgbM2j1_M57t1fQeiC1oGL6v48c0OCmQ/viewform?usp=sf_link

Керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти всіх регіонів

5

14 січня 2021

14:00-15:30 год

Вебінар

«Ресурси для інтегрованого компетентісного навчання учнів з питань здоровя, безпеки, соціалізації та успішного навчання»

Реєстрація за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScyrMBRwHmNSfyDWq9k_n6t5GTlCUNQYKv9Io3XTwEzhZPwvQ/viewform?usp=sf_link

 

Керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти всіх регіонів


четвер, 10 грудня 2020 р.

 Практики майндфундлес у забезпеченні збереження психічного здоров’я учасників освітнього процесу

Інтерактивна школа сучасного фахівця психологічної служби

26.11.2020

Спокій не означає, що я став килимом для дверей або приймаю несправедливості, які я бачу навколо себе, і те, що може зі мною статися.
Спокій означає, що я призупиняюсь, відчуваю гнів всередині себе і глибоко розумію його, а потім використовую його продуктивним, потужним способом, щоб здійснити зміни, які я хочу бачити.
Спокій дає мені чіткість говорити і діяти способом, найкориснішим мені і навколишньому світу. Спокій насправді є суперсилою».
Мішель Марос, Барб Шмідт


ПЛАН

  • üМайндфундлес як засіб гармонізації психічного здоров'я особистості
  • ü  Базові компоненти Майндфулнес
  • ü усвідомлене та неосудне проживання власного досвіду
  • ü проживання теперішнього у кожному моменті
  • ü Уважність у кожному моменті, уникання мультизадачності

ü  Три практики  Майндфулнес

ü  Хвилинна медитація «comma».
ü  5-хвилинна медитація  «Скaнування тіла».
ü  Родзинкова медитація.

  • ü Зворотний звязок

«Майндфулнес — стандартизовані типи практик, що мають доказову базу й науково доведений ефект для психічного здоров’я. Вони “очищені” від езотерики, це - техніки медитації та релаксації, завданням яких є гармонізувати роботу мозку».

 Термін «mindfulness» ввів американський професор медицини Джон Кабат-Зінн в 70-х роках ХХ століття. Майндфулнес він пояснював як «безоцінну усвідомленість, яка виникає внаслідок свідомого скерування уваги на теперішній момент власного досвіду».

Тема використання майнфундлес як практики  сприяння формуванню стресостійкості  народилася як відповідь на завдання збереження психічного здоров"я учасників освітнього процесу, запобігання вигорянню педагогічних працівників, а особливо фахівців писхологічної служби як представників допомагаючих професій, які в умовах суспільних викликів  повинні бути озброєні сучасними дієвими інстументами психо-соціальної допомоги. 

Обговорюючи виконані практики, учасники висловлювали дуже глибокі зауваження щодо внутрішніх процесів, які з ними відбувалися та усвідомлень, які з’являлися в процесі.

Психолог ТЗОШ№14 Гусак А.В. поділилась досвідом впровадження навчання учнів за програмою СЕЕН (соціально - емоційно - етичне навчання), базою якого є розвиток вміння утримувати увагу, розуміти та контролювати свої емоції, системно і критично мислити, співчувати. Програму SEE Learning розробила міжнародна команда вчених Університету Еморі (США), за підтримки Лауреата Нобелівської премії миру Далай-лами XIV, на базі ідей американського психолога Деніеля Гоулмана.  У процесі обговорення дійшли висновку, що запопоновані на засіданні інтерактивної школи практики  близькі до тих, які пропонує програма СЕЕН (з врахуванням вікових особливостей школярів.)

 Ми спільно прийшли до висновку, що застосування технік  майндфундлес  може допомогти при розладах харчової поведінки, зменшує тривогу, допомагає відчувати смак життя та почуватися більш впевнено, гармонізує психічні  процеси та стани. сприяє розслабленню та може використовуватися як формальна практика так і повсякденне усвідомлене проживання життя.

Індивідуальна траєкторія професійного розвитку сучасного фахівця психологічної служби освіти



 Індивідуальний освітній маршрут (освітня траєкторія) – специфічна інновація в системі підвищення кваліфікації

https://docs.google.com/presentation/d/1EKp0IKJEfOSKzAAtIxF3od0B0QhKjRb3O0iYF1Vl_t0/htmlpresent

Напрями моделювання індивідуальної траєкторії безперервної освіти й самоосвіти педагогічних працівників

Професійний стандарт та професійна ідентичність практичного психолога освіти

 Міністерством освіти і науки України було розроблено проєкт професійного стандарту «Практичний психолог закладу освіти» та наказом Мінекономіки від 24.11.2020 № 2425 затверджено професійний стандарт «Практичний психолог закладу освіти».

 Професійний стандарт є інструментом для: 

  • ü систематизації вмінь і навичок (створення посадових інструкцій); 
  • ü само- та оцінювання діяльності практичного психолога; 
  • ü підвищення кваліфікації та професійного розвитку;
  • ü підготовки молодих фахівців.

  МОН рекомендує використовувати професійний стандарт для створення освітніх програм закладами вищої освіти та для підвищення кваліфікації практичних психологів відповідно до трудових функцій професійної діяльності. 

Зокрема, при розробці освітніх програм варто враховувати:

  • ü здійснення психологічної просвіти щодо психологічного благополуччя та психічного здоров’я;
  • ü здійснення власного професійного розвитку та самоосвіти; 
  • ü співпраця з педагогічними (науково-педагогічними) працівниками щодо організації ефективної освітньої діяльності та співучасть у створенні, підтримці та розвитку психологічно безпечного освітнього середовища в закладі освіти;
  • ü здійснення організаційно-методичної діяльності під час виконання трудових функцій.

 Текст листа МОНУ, наказу Мінекономіки та профстандарту за посиланням-

https://drive.google.com/file/d/1Rryv2tvZY8vkAPzT-3OAv01fxzs73tnR/view