четвер, 23 червня 2022 р.

групи психологічної підтримки для підлітків



Нам усім важко переживати війну, але дітям може бути найважче. 
Тому ЮНІСЕФ запущено підтримку для дітей від 8 до 18 років:  групи "Поруч". 
Відвідуючи групу, дитина зможе поділитися переживаннями про події навколо них та в країні, знайти способи я підтримувати  себе і близьких у складні часи, відчути підтримку інших учасників групи та фахівців,  просто спілкуватися з однолітками та бути в спільноті людей, які розуміють та підтримують одне одного.   Участь у групах безкоштовна.  У кожній буде до 10 учасників та ведучий-психолог. Щоб ваша дитина взяла участь в групі, вам необхідно зареєструватися за посиланням...








 

пʼятниця, 10 червня 2022 р.

Допис14. Посттравматичний ріст.

 Допис 14. Посттравматичний ріст.


"Одного разу шторм закінчиться,
і ти не згадаєш, як його пережив.
Ти навіть не будеш впевнений в тому,
чи закінчився він насправді.
Але одна річ безперечна:
коли ти вийдеш з шторму,
ти ніколи знову не станеш тією людиною,
якою увійшов в нього.
Тому що в цьому і був весь його сенс..."
Харукі Муракамі


Все частіше зустрічаю у ФБ дописи, у яких звучить "...ми вже ніколи не будемо такими, як були"...

і це зрозуміло... за  Гераклітом, неможливо в одну ріку ввійти двічі. ..In idem flumen bis non descendimus...

І  я чую в цьому жаль за минулим, за втраченим,  гіркоту  і біль... 

тому хочу нагадати....крім посттравматичного стресу (ПТСР) з його важкими переживаннями існує і  посттравматичний ріст (ПТР) ...

Дослідники цього феномену Річард Тадескі та Лоуренс Калхун називають його досвідом позитивних змін унаслідок боротьби зі значною життєвою кризою.

Щоправда, ПТСР і ПТР не є двома полюсами одного явища, а відображають різні виміри досвіду, також посттравматичний зріст не є   безпосереднім наслідком травми.  і хоч травматичні переживання не обов’язково  приведуть до росту, але ми маємо знати, що такий процес можливий...

 

п‘ять факторів, які відображають п‘ять вимірів ПТР: 

(за Р. Тадескі та Л. Калхуном)

1) «ставлення до інших» (ми стаємо більше цінувати міжособистісні стосунки, з більшим співчуттям ставитися до інших, вільніше виражати власні емоції у стосунках тощо); 

2) «нові можливості» (поява нових інтересів, обрання нового життєвого шляху,використання  можливостей, які не були доступними до травматичної ситуації);

 3)«сила особистості» (більша впевненість у собі,  ефективніші  способи подолання життєвих труднощів); 

4) «духовні зміни» (краще розуміння духовних проблем, зростання релігійності); 

5) «підвищення цінності життя» ( зміна життєвих пріоритетів, ми стаємо більше цінувати кожен день власного життя).



А як у вас? чи помічали у себе ознаки  постравматичного зростання?



Р

неділя, 5 червня 2022 р.

Допис 13. Інтеграція досвіду проживання війни як мистецтво особистісного печворкінгу...



Допис 13. Інтеграція  досвіду проживання війни як мистецтво особистісного печворкінгу...

 Сприйняття  навколишнього  зараз таке мозаїчне...
 реальність як шматочки дзеркала....розірвана...розбита на друзки...
в одній частині звуки сирен, а в другій-спів птахів...в одній-вид зруйнованих будинків, в другій - квітучі дерева...в одній- ховаються від обстрілів й живуть у підвалах  співвітчизники, а в другій -  мирне, звичне,  спокійне життя...
Намагаюся якось інтегрувати ці частини....хоч це і дуже важко...
 Знаю, що неінтегровані частки можуть залишатися непереробленими і не вписаними і загальну життєву історію...а це - кроки до ПТСР...
Як можна інтегрувати ці  шматочки життєвої мозаїки?
Називаю це мистецтвом особистісного печворкінгу...

 Печворкінг-клаптикове шиття...поширена давня техніка, за допомогою якої господині витворювали з обрізків, клаптиків тканини новий функціональний виріб...Створити зі шматочків  нове, потрібне і цілісне -це мистецтво...

Наша біографія - це також безліч клаптиків: світлих і темних, яскравих і тьмяних, веселих і сумних...

Створити з різних, почасти болючих, вражень загальну картину життя, відновити його неперервність, тяглість, об'єднати та інтегрувати  усі спогади в єдину життєву  лінію , створивши при цьому себе нову - теж мистецтво..Вчуся його для себе...допомагаю опанувати іншим ... мистецтво особистісного печворкінгу...

P.S.  Ілюструю свій допис скріном з сторінки мера м.Дніпро Б.Філатова,   бо те фото мені про те, як зараз відчувається  і дуже відгукнулося саме до цієї теми...



P. P. S. Про клаптикове шиття як арт-терапевтичну техніку писала арт-терапевт  Марина Черкашина. Скористалися її рекомендаціями  при проведенні чергової групи  підтримки для фахівців психологічної служби. 





Клаптикові ковдрочки вийшли дуже різними і дуже  ресурсними!!! А ще було багато усвідомлень...

Разом з тим, здається, навіть просто малювати щось  із  кольорових клаптиків допомагатиме витворювати цілісність...і не просто в уяві, а на нейрональному рівні...




 

субота, 4 червня 2022 р.

18.05.2022,  напередодні Дня вишиванки,  відбулася чергова он-лайн  зустріч групи психоемоційної підтримки для фахівців психологічної служби.
Обговорювали ,  що тримає нас у ці нелегкі часи війни, а також створювали   арт-терапевтичні малюнки,  використовуючи образи вишиванки, запропоновані Віктором Панасюком
 © 
1. Вишиванка захисту.
2. Вишиванка сили мого роду.
3. Вишиванка-оберіг від усього лихого.
4. Вишиванка щасливої долі.
5. Вишиванка добра та любові.
6. Вишиванка духу та незламності українського народу.
7. Вишиванка в якій зустрічатиму нашу перемогу.
"Історично візерунки та орнаменти – це закодований порядок, протидія хаосу та руйнуванню", - вказує відома арт-терапевт Вікторія Назаревич.
"У нашому випадку це не лише краса та єдність з природою, це ще внутрішня картографія архетипів тих, що захищають та дають силу не втратити себе, утверджують ідентичність та самобутність у неконтрольованому хаосі буття, який кожного разу дає виклик «Борись та живи!"

середа, 4 травня 2022 р.

Апробація заповнення аналітичної довідки у «АІС «Я-психолог».

 

Апробація  заповнення аналітичної довідки  з використанням   комп'ютерної програми «Автоматизована інформаційна система «Я-психолог».

 

З метою вивчення діяльності психологічної служби у системі освіти і науки України ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» розпочинає апробацію аналітичної довідки комп'ютерної програми «Автоматизована інформаційна система «Я-психолог».


Фактично, це звична  щорічна звітність працівників психологічної служби. Однак, однією із найголовніших переваг автоматизованої програми є мінімальні затрати часу та легкість заповнення цієї звітності (аналітичної довідки).


 Просимо практичних психологів та  соціальних педагогів закладів освіти долучитися до апробації.

 Тим більше, що інших форм звітності  для фахівців психологічної служби не передбачено. 


Автоматизована інформаційна система «Я-психолог».


Інструкції щодо заповнення автоматизованої аналітичної довідки для усіх фахівців розміщені за покликаннями:


 

1. Про реєстрацію у системі автоматизованої інформаційної системи АІС Я-психолог.


2. Про заповнення аналітичної довідки практичними психологами та соціальними педагогами.


3. Про заповнення керівником закладу освіти, якщо немає психолога і соціального педагога в закладі освіти.


4. Про заповнення аналітичної довідки відповідальною особою або методистом.


Прохання заповнити звітність у  системі  до 15 травня 2022 року, щоб можна було  сформувати загальну  довідку чи, за необхідності, внести корективи.

середа, 27 квітня 2022 р.

 Діти і війна...так не повинно бути...але так є...Діти також зачеплені війною... Тому дорослі мусять робити все можливе, щоб допомогти їм ...

Два дні ми з  Оксаною Колісник, практичним психологом ТУГ ім. І.Франка, разом з колегами з усієї України  вивчали програму «Діти і війна: навчання технік зцілення»

Навчання організували Державна служба якості освіти України спільно ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер», Українським інститутом когнітивно-поведінкової терапії, ГО «Коло сімї» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

Програма створена на основі сучасних науково-базованих підходів травмо-фокусованої КПТ з елементами  Майнфундлес та EMDR і передбачає допомогу  дітям від 8 до 18 років у режимі раннього втручання у відповідь на досвід психотравмуючих подій.

Пройшовши програму, діти  стають більш резилієнтними, адже зможуть проявляти самозарадність, навчившись багатьом корисним технікам: вміти розслаблятися, створювати безпечне місце, мати ресурсні думки,   поступово долати свої страхи, розповідати про свій досвід, навіть якщо він важкий та робити його частиною своєї життєвої історії.

Важливим є залучення батьків у форматі окремих сесій. В ході цих зустрічей батьки  отримують підтримку для себе, вчаться  надавати підтримку дітям на шляху зцілення, розуміння за чим слідкувати у їхньому стані  та коли в разі потреби необхідно звертатися за більш спеціалізованою допомогою.



Для інформації:

Програма «Діти і війна: навчання технік зцілення» була розроблена колективом фахівців міжнародної організації CHILDREN AND WAR FOUNDATION первинно для організації психологічної допомоги дітям в часі війни на території колишньої Югославії. З того часу дана методика застосовувалася також у багатьох інших країнах земної кулі охоплених війною чи іншими подіями з масованим психотравмуючим впливом, зокрема різного роду стихійними лихами. Методика створена на основі сучасних науково-базованих підходів травмо-фокусованої КПТ. Втім особливістю даної методики є те, що її формат дозволяє навчити тренерів методики у ультракороткі терміни – і відповідно підготувати велику кількість фахівців. Методика «Діти і війна» дає можливість застосувати принципи втручань КПТ не на рівні спеціалізованої психотерапевтичної допомоги, а на рівні втручань «низької інтенсивності», що дозволяє охопити базовою психологічною допомогою велику кількість дітей у режимі раннього втручання у відповідь на досвід психотравмуючих подій. Це можливо також завдяки ефективному груповому формату застосування даної методики та залученню батьків у форматі окремих сесій. В ході цих зустрічей батьки не тільки отримують підтримку для себе, але й вчаться принципів підтримки дітей на шляху зцілення та розуміння за чим слідкувати у їхньому стані  та коли в разі потреби необхідно звертатися за більш спеціалізованою допомогою. У контексті війни в Україні цей підхід, уже апробований в часі подій 2014 року, дає можливості надати у швидкі терміни грамотну психологічну допомогу великій кількості потребуючих того дітей та родин.




четвер, 21 квітня 2022 р.

Допис 12. Про ресурси.

 Допис 12. Про ресурси.

Зупиніться на хвильку і подумайте: що допомагає вам справлятися зі стресом?
Ви дзвоните подрузі або ж розпочинаєте прибирання? Плачете чи намагаєтесь «розкласти на полички» все, що відбувається з вами? А може уявляєте собі, як буде добре, коли війна закінчиться чи промовляєте молитви? Кинулися допомагати тим, кому ще важче або ж почали писати вірші? Кожен з нас має свій спосіб.
Ізраїльський професор Мулі Лагад запропонував модель, яка містить шість каналів, якими люди користуються для подолання станів стресу та невизначеності. Назва моделі - BASIC Ph - абревіатура з перщих літер кожного з шести каналів.

BELIEF – ФІЛОСОФІЯ ЖИТТЯ, ВІРА ТА МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ.
Це—наша віра в Бога, в людей, у диво чи в себе самого. Коли нам несила, ми можемо простягнути руки до небес і помолитися про допомогу. А віра у свої сили сповнює нас енергією і дозволяє творити дива. Це- наші переконання та цінності, надія та сенс.

AFFECT – ЕМОЦІЇ, ПОЧУТТЯ.
Серце – це скринька наших почуттів: любові та ненависті, мужності та боягузтва, радості та смутку ї і т. п.
Ми можемо виявляти різні емоції та називати їх, висловлювати різні почуття словами чи письмово, безпосередньо проявляючи їх чи виражаючи опосередковано - у танці, малюнку, ліпленні, музиці, драмі. Ми можемо плакати, коли нам гірко і знаходити привід для усмішки.

SOCIAL - СУСПІЛЬСТВО, ФУНКЦІЯ, НАЛАДНІСТЬ, СОЦІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ.
Ми можемо звертатися за підтримкою до сім'ї, наших близьких або до професіоналів. Ми можемо самі надавати допомогу іншим, занурюватися у громадську роботу чи займатися волонтерством, турбуватися про дітей чи хворих батьків. Допомога іншим підвищує наше відчуття внутрішньої сили та гнучкості.

IMAGINATION – ДУХ ТВОРЧОСТІ, УЯВА, ІНТУЇЦІЯ.
Цей спосіб подолання криз звертається до наших творчих здібностей. Завдяки уяві ми можемо мріяти, розвивати інтуїцію та гнучкість, змінюватись, шукати рішення у світі гри та фантазії, уявляти собі позитивне майбутнє та згадувати приємне минуле. Ми можемо занурюватися у світ імпровізації та творчості, займатися мистецтвом та створювати нові шедеври.

COGNITION – СВІДОМІСТЬ, РЕАЛЬНІСТЬ, ДУМКА, РОЗУМ.
Це- наше вміння логічно й раціонально мислити, оцінювати ситуацію, знаходити її сутність, осягати нові ідеї, шукати альтернативи, планувати, розставляти пріоритети, аналізувати проблеми та вирішувати їх.

PHYSIOLOGY – ФІЗИЧНА, ЧУТТЄВА ТА ДІЯЛЬНІСНА МОДАЛЬНІСТЬ.
Це спорт, фізичні зусилля, прогулянки на природі, праця, заняття чимось,. відчуття в тілі, розслаблення, Їжа, куриво, секс, медитація, бійка, тобто, все, що заставляє тіло рухатися та діяти.
Ілюструють фактори метафоричні асоціативні карти«COPЕ».











пʼятниця, 15 квітня 2022 р.

8 освітнє Трансфер містечко інноваційних можливостей. Психологічна складова.

 13-14 квітня 2022 року освітян міста, батьків учнів об’єднало 8 освітнє Трансфер містечко інноваційних можливостей, наскрізною лінією якого стала психологічна підтримка учасників освітнього процесу, спрямована на  зміцнення  психологічної стійкості та подолання викликів війни. 


Звичних навичок управління в сучасних реаліях буває замало, щоб сфокусуватися на цілому спектрі нових завдань, які з'явились перед адміністраціями шкіл та дитячих садків в умовах війни, тож для керівників закладів освіти працювали 3 локації, на яких висвітлювалися теми:
  • "Психологічні аспекти антикризового управління навчальним закладом в умовах воєнного стану" (Іванна Андрійчук, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології розвитку та консультування Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка),
  • «Психологічний ресурс управління закладом освіти в умовах війни» (Олена Бондарчук, завідувач кафедри психології управління Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор психологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України)
  • «Адаптивне управління закладом освіти в умовах невизначеності» (Зоя Рябова, доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту освіти та права Університету менеджменту освіти НАПН України).



Цікавою та інформативною була зустріч працівників ТКМЦНОІМ, педагогів закладів освіти з Оленою Гузар, к.ф.н., завідувачем кафедри філологічних дисциплін початкової та дошкільної освіти ТНПУ ім. В.Гнатюка під назвою «Як Ви? Війна vs життєвий баланс».


Упродовж двох днів працювали три локації для батьків, які могли отримати як нові ідеї для допомоги дітям так і психологічну підтримку для себе, взявши участь в он-лайн заходах на теми:
  • Психологічна стійкість батьків у часі війни. (Марія Квілінська, пр.психолог ТКГ,Вікторія Нетребська, пр.психолог ТПШ № 3),
  • Безпечне та здорове освітнє середовище під час воєнних дій. (Наталія Косміна, пр.психолог ТЛ № 21 – СМШ ім. І. Герети),
  • Як допомогти допомогти пережити досвід війни. (Галина Несмашна, супервізор, психолог ТКМЦНОІМ).
Практичні психологи висвітлювали проблеми сьогодення та війни, яка нас торкнулась, допомагали батькам знайти методи подолання стресу, стабілізації внутрішнього стану за допомогою різних технік та методик, допомоги дітям у ці непрості часи.


Працювала також інформаційно-мотиваційна локація "10 способів миттєвої допомоги для тебе"для школярів , які могли потренувати прості, але ефективні техніки саморегуляції разом з Аллою Гусак, пр.психологом ТЗОШ №14. Разом з учнями запропоновані вправи із задоволенням виконували і їхні класні керівники.



13 квітня в рамках 8 Трансфер містечка Юлія Гнатюк, супервізор, заступник директора ТКМЦНОІМ, Галина Несмашна, супервізор, психолог ТКМЦНОІМ, Володимир Сеньків, супервізор, консультант ТКМЦНОІМ провели системно-діяльнісну локацію для заступників директорів з методичної роботи та психологів міста «Психологічно-педагогічна готовність вчителів до змін та інновацій в НУШ».

14 квітня було проведено модельно-діяльнісну локацію «Адаптивність п’ятикласників як складова Держстандарту НУШ» спільно з Любов Ковальчук, супервізором, консультантом ТКМЦНОІМ.






Галина Несмашна,
супервізор, психолог ТКМЦНОІМ