четвер, 27 червня 2019 р.

Знову відкриваємо табірні зміни

Вже вдруге працівники психологічної служби освіти міста  проводять заняття для знайомства та згуртування новостворених табірних загонів. Так починаються "Цікаві канікули у Пронятині"-  літній табір на базі НВК №30.




Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
-  Добрий день, сусіде зліва,
-  Добрий день, сусіде справа
Ми - одна сім’я






Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
Усміхнись сусіду зліва,
Усміхнись сусіду справа
Ми - одна сім’я


Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
Налякай сусіда зліва
Налякай сусіда справа
Ми - одна сім’я



Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
Почеши сусіда зліва
Почеши сусіда справа
Ми - одна сім’я









Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
Помахай сусіду зліва,
Помахай сусіду справа
Ми - одна сім’я





Наше коло, мов сім’я
Друзі ми: і ти, і я .
Обніми сусіда зліва,
обніми сусіда справа
Ми - одна сім’я












співпраця з ТНПУ





20 травня 2019 року на кафедрі практичної психології ТНПУ імені Володимира Гнатюка відбувся науково-методичний семінар «Практика в системі професійної підготовки психологів: шляхи співпраці із соціально-психологічними установами м. Тернополя», на   якому було зібрано представників служб, установ, організацій, які приймають на своїй базі студентів-психологів. 



 

У семінарі взяли участь запрошені гості:
- Турецька Наталя Іванівна – директор Тернопільський обласний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю;
- Долішня Ірина Володимирівна – заступниця директора з питань комплексної соціальної реабілітації Тернопільський обласний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю;
- Білінська Тетяна Мирославівна – Тернопільський обласний центр зайнятості, начальник відділу організації профорієнтації та проф-навчання;
- Несмашна Галина Євгенівна – методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу;
- Горбоніс Тетяна Володимирівна – директор Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- Шлюсар Оксана Зіновіївна – директор з розвитку громадської організації «ТМЖК» «Відродження нації»;
- Ковалишин Ірина Іванівна – психолог Тернопільської обласної лікарні «Хоспіс»;
- Мельничук Вікторія Володимирівна – психолог комунального закладу «Центр соціальної реабілітації дітей з інвалідністю»;
- Хрущ Андрій Романович – психолог Тернопільського благодійного фонду «Карітас».
Також активну участь у підготовці та проведенні семінару взяли викладачі кафедри та студенти бакалаврату і магістратури.
Засідання розпочала вітальним словом заступник декана факультету педагогіки і психології Чайковська Ганна Богданівна. Завідувач кафедри практичної психології доктор психологічних наук, професор – Радчук Галина Кіндратівна оголосила тему семінару та окреслила питання для обговорення:
1. Активізація співпраці з метою вдосконалення професійного становлення студентів психологів.
2. Налагодження співпраці між «Центром освітніх та психологічних інтерактивних технологій», що функціонує при кафедрі практичної психології ТНПУ імені Володимира Гнатюка та соціально-психологічними установами міста Тернополя.
3. Взаємодія з метою реалізації дуальної форми освіти.


У затишному колі викладачі кафедри та гості поділилися своїми труднощами та ідеями, обговорили можливі перспективи майбутньої взаємодії, торкнулися гострих питань, напрацювали нові напрямки ефективної спільної діяльності. 


На підставі обговорення питань удосконалення і поглиблення шляхів співпраці кафедри практичної психології ТНПУ імені Володимира Гнатюка та соціально-психологічних установ міста Тернополя було ухвалено: 

1. Зробити подібні науково-методичні семінари щорічними і проводити кожного року у травні місяці.
2. Розширити співпрацю з практичними установами та Центром освітніх та психологічних інтерактивних технологій, який функціонує при кафедрі практичної психології, з метою проведення психологічних та просвітницьких тренінгів для підвищення професійної кваліфікації (передбачено видачу сертифікатів учасникам активності).
3. Урізноманітнити форми співпраці шляхом проведення спільних семінарів з актуальних практичних проблем, конференцій, майстер-класів, тренінгів тощо.
4. Налагодити співпрацю кафедри практичної психології та соціально-психологічних установ з метою реалізації дуальної форми освіти.
5. Розширити форми волонтерської діяльності студентів на базах практики і розробити «Книжку волонтера».


Гарна була зустріч, приємно було побачитися з колегами, почути як вони працюють,обговорити нові ідеї! Спасибі організаторам!!

підсумки конкурсу психологічних програм 2019

Переможці обласного етапу Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій школі» у номінації «Профілактичні програми»  , працівники писхологічної служби ТЗОШ№4 практичний психолог  Марія  Кусень та соцілаьний педагог Тетяна Лещишин  на підсумковій науково-практичній конференції за результатами ІІІ етапу конкурсу. 








https://imzo.gov.ua/2019/05/21/u-ministerstvi-osvity-i-nauky-ukrainy-urochysto-nahorodyly-psykholohiv-ta-sotsial-nykh-pedahohiv/?fbclid=IwAR2pIcCmKLYceT13wCMP0p7Rlq_yPb-LVS-Qeyb0xZcTOHoE2hspwW-0SCo

четвер, 13 червня 2019 р.

Підсумкове  засідання інтерактивних шкіл сучасного психолога закладу освіти

"Нові підходи в роботі практичного психолога  закладу освіти»

Розглядалися питання самоаналізу діяльності фахівця психологічної служби та планування діяльності психолога в умовах реформування системи  психологічної служби.

Обговорюючи звітність практичного психолога закладу освіти, звернули увагу на ідею, як брати до уваги певні уявлення про нормативи й водночас не втрачати контакт з власними пріоритетами, тримати в полі зору важливі аспекти професійної діяльності й реалізувати власний потенціал. у цьому нам допомогли статті журналу "Практичний психолог: дитячий садок" видавництва МЦФЕР.

№4 КВІТЕНЬ 2019

1. Ольга Кляпець,Найважливіші підсумки року.

2. Чек-ліст для самоаналізу роботи за рік.

Відповідаючи  на питання "Що відбулося протягом цього робочого року й змусило мене відчути задоволення від професії?",  колеги висловили багато цікавих ідей, отримали підтримку і новий погляд на свою роботу. 


Цікавою була й робота над вибудовуванням плану на новий навчальний рік. 

Ми скористалися ідеями,запропонованими Тетяною  Гурковською, головним редактором журналу «Практичний психолог: Дитячий садок» на семінарі "Зміни в роботі практичного психолога закладу освіти", який відбувся у лютому 2019 року.
zmni-v-robot-praktichnogo-psihologa-zakladu-osvti


 Складаємо перспективний план роботи 
на навчальний рік
  • Аналізуємо роботу за попередній навчальний рік.
  • Аналізуємо нові нормативні документи. 
  •  Визначаємо актуальні питання та запити.
  • Вивчаємо завдання закладу освіти роботи  на рік.
  • Визначаємо в завданнях психологічну складову Формулюємо проблему, над якою працюватимемо у новому н.р.
  •  Формулюємо завдання роботи фахівця на рік.
  • .Визначаємо шляхи реалізації завдань за напрямами діяльності.
  • Складаємо план, вказуючи терміни проведення запланованих видів роботи.
  •  Коригуємо та адаптуємо складений план.
  •  Погоджуємо перспективний план роботи з методистом.
  • Затверджуємо перспективний план роботи.




Більше  потрібної та корисної інформації можна знайти на сайті цифрового  видавництва  MCFR
pedrada.com.ua
та в журналі 
epsiholog.mcfr.ua










 засідання клубу спілкування соціальних педагогів 

Останнє у 2018-2019 нр засідання клубу спілкування соціальних педагогів було присвячене налагодженню ефективної міжвідомчої взаємодії  з питань захисту прав дітей.

Про соціальну програму уряду України з надання безоплатної правової допомоги населенню та шляхи співпраці у забезпеченні правової допомоги дітям та сімям у СЖО розповіли учасникам  Ірина Максимлюк,  заступник начальника  відділу правопросвітництва та надання правової допомоги Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  та  Оксана Тимчишин, головний спеціаліст  цього ж відділу.


Було багато запитань та  відповідей на них, домовленостей про співпрацю, надано інформаційні матеріали. Сподіваємось на плідну співпрацю в новому навчальному році.
Світлина від Регіональний центр з надання БВПД у Тернопільській області.
Інформацію про Центр можна знайти за посиланням:



середу, 8 травня 2019 р.

Ландшафтотерапія як метод запобігання психо-емоційному вигорянню працівників психологічної служби



Засідання інтерактивної школи
 фахівців психологічної служби  закладів освіти

«Ландшафтотерапія як метод запобігання психо-емоційному вигорянню працівників психологічної служби».

07 травня 2019  



Мета :ознайомлення  учасників  з методом ландшафтотерапії та його варіантами, сприяння вдосконаленню професійних навичок психологів та соціальних педагогів, розширення можливостей використання ландшафторетапії як  елементу ефективної профілактики емоційного вигоряння.

План проведення інтерактивної школи



1. Збір учасників.
Погода нас випробовувала на міцність, тому  ресурсним епіграфом вирішила використати вірш  Галини Сливки, поетки,  нашої колеги- психолога з м.Збараж (зараз у м.Київ) .

Коли дощ обмиває шибку

Благодаттю з неба,
Візерунки малює швидко.
Видно, так і треба...

Коли мого життя акварелі 

В густоті туману,
Полотно на рамці до стелі
Малювати стану.

Я себе намалюю рожево

В парасольки крилах...
І струмки, що у тім дощеві
Упізнали диво.


Й парасолька моя, мов сонце,

Порозгонить хмари.
І яскраво моє віконце 
Говорити стане.
24.03.2018р.



2. Трансфер у м. Вишнівець, Тернопільської обл.
Міні-лекція «Принципи, форми та техніки ландшафтної арт-терапії».

3.Екскурсія у Вишнівецький палацово-парковий комплекс.
Перипатетичні практики «Шукач», «Слухання в тиші», «Вузлики пам’яті».




4. Трансфер у м. Збараж, Тернопільської обл.
Міні-лекція «Форми роботи з візуально-пластичними формами у ландшафтній арт-терапії.»

5. Екскурсія  у Збаразький замок.
Використання візуально-пластичних форм ландшафтної арт-терапії: метод підтримуючої фотографії, ландшафтний фотопортрет, дорожні нотатки та ін

6. Практики візуально-наративного підходу та полімодальні практики ландшафтної арт-терапії.

7. Повернення у м. Тернопіль
Підведення підсумків. Зворотній зв'язок.

























Ландшафтотерапія - метод заснований на позитивному емоційному впливі природи на психіку людини.  Він здійснює також седативний, відволікаючий, активізуючий і катарсичний ефект.



"Звичне навколишнє середовище може бути по-новому сприйняте людиною, стати джерелом відкриттів і яскравих вражень.


Доросла людина може хоча б на якийсь час побачити світ очима дитини, шамана, поета або художника, відкрити архетипічні, міфологічні, казкові значення реальності.


Прогулянки під відкритим небом розвивають в людині - як дитині, так і дорослому - дух героїзму і пригод, дух креативності, спонукають до творення історій.

Спільні прогулянки групи людей, які супроводжуються творчою діяльністю, можуть сприяти згуртовуванню членів сім'ї, представників різних груп населення, відновленню їх зв'язку з природою, тому зв'язку, який часто спотворюється або втрачається.


Такі прогулянки є способом реанімування внутрішніх здібностей відуна або шамана, тобто здібностей спілкуватися з «духами землі», «природним космосом», тих здібностей, які іманентно присутні у внутрішній духовній та фізичній організації людини.


Прогулянки в пошуках чогось цікавого - предметів, кадрів, вражень, ідей, фантазій - також можуть бути способом розвитку природної сензитивності, вміння відчувати середовище, його «польові ефекти», сприймати їх як своєрідні дзеркала, що відображають внутрішні властивості людини.

Таким чином ми розвиваємо в собі вміння помічати в навколишньому середовищі, перш за все, те, що резонує з нашими внутрішніми процесами, а тому може сприяти самопізнанню.

Людям, які переживають стрес, прогулянки на свіжому повітрі допомагають зняти напругу, відчути життєдайний вплив природного середовища, його  цілющих енергій.
Вони можуть з'явитися фактором емоційного пробудження і оздоровлення апатичних, відгороджених від світу, занурених у свою захисну «шкаралупу» пацієнтів, які раніше були нездатні відчути красу і щедрість навколишнього світу."

Олександр Копитін, Беверлі Корт







Вибір пейзажів для ландшафтотерапії визначається із завдань корекції та профілактики.
Зазвичай ландшафти поділяються на два типи:
¨ відкриті - море, річковий простір, степ і т.д.
¨ закриті - ліси, гори та ін.


За психоемоційним впливом ландшафти можуть бути:
корисно-подразнюючі- викликає творче натхнення;
корисно-збудливі - викликає бадьорість і оптимізм;
корисно-оберігаючі - вводить людинв в стан мрійливості і самозаглибленості;
корисно-гальмуючі - занурення в стан релаксу і повного спокою.

Відновлювальні ефекти пов'язані з трьома основними видами контактів з природним середовищем:
  •  коли клієнти споглядають природні ландшафти або об'єкти (включаючи образи природи на картинах, фотографіях або відеофільми);
  •  коли вони безпосередньо занурені в природний ландшафт, але займають пасивну, рецептивної позицію;
  •  коли вони активно залучаються у певну діяльність, взаємодіючи з природним середовищем.



Заняття ландшафтною арт-терапією можуть включати різні варіанти роботи 

з візуально-пластичними формами, простором і природними й техногенними об'єктами, які знаходяться в ньому:


· з використанням знайдених предметів в якості символів і метафор досвіду і аспектів Я учасників занять, створенням з цих предметів різноманітних композицій, створення особистих і групових талісманів.
· з фото- і відеозйомкою в певному середовищі, створенням «дорожніх нарисів», тобто малюнків, які створюються безпосередньо в ході прогулянок, під час виходу учасників занять на природу, в місто або на територію установи.
· з реалізацією проектів організації середовища, наприклад, з будівництвом і спорудою різних об'єктів під відкритим небом, посадкою рослин, ландшафтним дизайном, та ін
· зі створенням різної розповідної продукції (віршів, прози у вигляді есе або подорожніх нотаток) під час прогулянок або на основі знайдених предметів, а також з ілюструванням різного оповідного матеріалу - казок, міфів, особистих, сімейних та родових історій – з допомогою знайдених предметів

  

 вправи з книги Александр Иванович Копытин, Беверли Корт
Техники ландшафтной арт-терапии

Перипатетичні практики -   прогулянки  на свіжому повітрі, які вимагають уваги до внутрішніх психічних і фізичних процесів з одночасною взаємодією з оточуючим середовищем.

«Шукач»

Вправа розрахована на 30 хвилин. Учасники заняття виходять на вулицю (це місце або знаходиться в безпосередній близькості до будівлі, або розташоване на певній відстані від нього) і переміщаються там кожен окремо в повній тиші.
Вони можуть попередньо налаштуватися на пошук певного результату (внутрішнього або зовнішнього) або поставити собі одне або кілька запитань на кшталт «Що я втратив/ла?», «Що я шукаю (у своєму житті)?», « Чи правильним шляхом я йду? Як могло статися, що я загубився/лась (втратив/ла себе)? "Що допоможе мені знову себе знайти?», « Якщо б той об'єкт, якість, здатність або людина, яких я шукаю, могли б постати в моїх мріях, як вони виглядали б?». У процесі прогулянки увага учасників може поступово загострюватися. Дуже важливо, щоб в їх поле зору потрапило якомога більше різних явищ навколишнього середовища, його чуттєвих характеристик (звуки, запахи, тактильні відчуття, барви).
Корисно пам'ятати, що об'єкт пошуку може перебувати десь поруч, він немов чекає зустрічі з тими, хто його шукає. Важливо зберігати стан відкритості, бути готовим до зустрічі або отримання відповіді на поставлені запитання. Відповідь може прийти в формі неживого предмета, рослини, природного процесу або живої істоти (тварини, людини), внутрішнього бачення або ідеї.
Під час прогулянки учасники можуть забирати з собою знайдені предмети, по можливості роблячи це інтуїтивно. Вони повинні бути відкриті для контакту з тими об'єктами і матеріалами, які привернуть їхню увагу. У деяких випадках учасники
можуть нічого не брати з собою. Вони лише запам'ятовують залучили їх увагу об'єкти і процеси і пов'язані з ними враження. Вони можуть мати з собою записну книжку або планшет, щоб коротко описувати свої враження і створювати замальовки.ними враження. Вони можуть мати з собою записну книжку або планшет, щоб коротко описати свої враження, знахідки чи створювати замальовки.

"Слухання в тиші".

Ця прогулянка може тривати різний час, але найчастіше це від 30 до 60 хвилин. Вона передбачає приблизно ті ж умови, що і попередня прогулянка.
Дуже важливо протягом усього цього часу утримуватися від роздумів і зберігати «відкритість» свідомості. Учасники можуть вільно переміщатися в будь-якому напрямку, а також іноді зупинятися, розміщуватися при цьому стоячи, сидячи або лежачи, фокусуючись на зовнішніх об'єктах або внутрішніх феноменах (відчуттях, фантазіях, спогадах, емоційних процесах).
Під час прогулянки учасники можуть забирати з собою знайдені предмети, по можливості роблячи це інтуїтивно. Вони повинні бути відкриті для контакту з тими
об'єктами та матеріалами, які привернуть їхню увагу і можуть бути потім включені в художні роботи. При цьому можуть бути використані елементи традиційних ритуальних практик, пов'язані з висловленням подяки за отриманий досвід і предмети. Щоразу, коли учасники щось беруть з навколишнього середовища, вони можуть залишати що-небудь їстівне (наприклад, дрібку вівса або сухарик) як символічний  подарунок. Це може розвивати в них почуття вдячності навколишньому  світу за те, що він їм посилає.
Повернувшись потім в аудиторію зі знайденими предметами і матеріалами, учасники переходять до образотворчої роботи. Використовуючи знайдене і застосовуючи за необхідності додаткові матеріали, вони можуть створити ассамбляж (предметну скульптуру), інсталяцію, розмальовувати об'єкти і т. Д. На таку діяльність може відводитися від півгодини до півтори години. Спочатку тематика роботи НЕ конкретизується, але може визначатися учасниками занять самостійно в процесі виконання вправи.
Потім вони переходять до показу і обговорення створеної продукції. обговорюється також сам процес прогулянки і створення художніх робіт. Замість такого обговорення або як доповнення до нього учасники можуть описувати свої враження в журналі самоспостереження (джорнеллінг) або в настінному журналі групи.

"Вузлики пам’яті".

Під час цієї прогулянки учасники можуть використовувати нитку історії.  кожен учасник отримує нитку довжиною 30 см. Зустрічаючись з чимось цікавим і важливим для себе, вони зав'язують вузлик. За одну прогулянку може бути зав'язано кілька таких вузликів, які допомагають після повернення згадати про те, що відбувалося. 
Вони можуть також брати з собою на прогулянку записну книжку або планшет, щоб коротко описувати свої враження і створювати замальовки.