середу, 7 грудня 2022 р.

Переживання втрати близьких людей. Допомога дітям у горюванні.

 

Переживання втрати близьких людей. Допомога дітям у горюванні. 

Дитячі  реакції,   принипи та техніки допомоги дітям, які переживають втрату близьких

http://dialogos.novadoba.org.ua/uploads/content/407/files/perezhyvannya-vtraty-blyzkykh-lyudey.pdf

Посібник для роботи з дітьми, що зазнали важких втрат. Заняття для батьків.

http://dialogos.novadoba.org.ua/uploads/content/408/files/dlya-batkiv.pdf

 Путівник має на меті  зорієнтувати в особливостях самодопомоги і підтримки тих, що втратили близьких 

Навіки живі в пам’яті: путівник для сімей, які втратили своїх рідних


Психологічна допомога у випадку втрати

У стані  горювання 

ü загальна реакція – смуток

ü біль – це усвідомлення втрати

ü злість у більшості випадків не несе руйнування и агресії

ü часто в людині  говорить почуття провини: «жаль, що я нічого не можу змінити»

ü горе не впливає і не «спотворює» уявлення про самого себе

ü реакція дітей на втрату може відрізнятися від реакції дорослих і залежить від віку

Етапи проживання втрати

Техніки арт- терапії  для допомоги у подоланні емоційних переживань у випадку втрати

(Підлипна Людмила)

1 етап – ЗАПЕРЕЧЕННЯ. Коли стається втрата, людина заперечує реальність. Людина не може повірити, що тієї людини вже немає.

Стадія 1. Малюнки на теми: 

      «Мої почуття»

      «У моєму світі сталися зміни»

 

2 етап – ГНІВ. Багато агресії на себе, що не встигла сказати, дати, зробити, прожити, не встигла попрощатись. Злість на людину, яка померла.

Стадії 2-3. Малюнки на теми:

«Все, що я хотів би сказати цій людині/зробити для цієї людини»

 «Плани, яким не судилось здійснитися»

Малюнки/  ліпка/ піскова картина на теми:

     «Які почуття я не дозволяю собі пред’явити?»

     «Які почуття є в моєму подвійному дні?»

     « Світ в якому сталися зміни»

     «Я до втрати, Я під час втрати, Я після втрати» (не раніше 5-6 зустрічі)

3 етап – ТОРГ. Торг - це спроба людини, що знаходиться в стадії депресії, отримати від долі бажане якимось способом.

4 етап – ДЕПРЕСІЯ. Прийняття того, що в цьому світі сталися зміни. Горювання. Людина в стані депресії не буде боротися. Депресія триває доти, поки людина вимагає від світу, від людей, щоб вони дали їй бажане. Віктор Франкл поставив питання по-іншому: «Що світ хоче від мене?»

Стадії 4-5. Малюнки/  ліпка/ піскова картина на теми:

      «Психологічний спадок»

      «Що дало мені спілкування з цією людиною?»

      «За що мені хотілось подякувати цій людині?»

      «Як проявився досвід спілкування з цією людиною в мені?»

       «Прощальні листівки»

·       5 етап – ВИХІД З ГОРЯ. Усвідомлення того, що дала ця людина, досвід, який ми отримали від неї. Нові перспективи.

  • ·         Написання листів
  • ·         «Бесіда» з померлим
  • ·         Молитва
  • ·         Журнали і щоденники
  • ·         Ритуали і сувеніри

Парадоксальні мотиви В.Назаревич у малюнках для проживання смутку:

      «Сіра нудьга і зелена трава»

      «Заливна печаль на полі волошок»

      «Росинки смутку на ягодах полуниці»

 

Додаток до листа МОНУ

 04.04.2022 №1/3872-22

"Про методичні рекомендації 

"Перша психологічна допомога .Алгоритм дій."

 

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД

ЛЮДИНІ З ОЗНАКАМИ ГОРЯ

(ГОСТРОЇ РЕАКЦІЇ НА ЗАГИБЕЛЬ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ, ПСИХОГЕННИЙ ШОК)



Горе (гостра реакція на загибель близької людини, психогенний шок)

Психологічні та організаційні заходи

Ознаки:

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ

·                    Заціпеніння, мала рухливість, яка може змінюватися хвилинами метушливої активності (імпульсивні, некеровані дії з прагненням помститися, покарати).

·                    Переривчате дихання, особливо на вдиху.

·                    Відчуття нереальності того, що сталося (неприйняття реальності, заперечення реальності).

·                    Сердечне оніміння, нечутливість, «застигла» міміка.

·                    Можливі звинувачення себе, самобичування.

Оцінити небезпечність ситуації для себе і постраждалого. Убезпечитись. Усі наступні дії виконувати з урахуванням фактору небезпечності ситуації.

Не залишайте постраждалого наодинці. Надавайте йому соціальну і емоційну підтримку: торкайтесь до постраждалого, покладіть свою руку йому на плече, обійміть його (за згоди постраждалого).

Поговоріть з постраждалим, дайте йому можливість поговорити про те, яким був  загиблий. Говоріть про померлого у минулому часі. Виказуйте співчуття

Дайте йому можливість відпочити. Стежте за тим, щоб він харчувався

Допомагайте потерпілому приймати необхідні рішення та утримуйте від імпульсивних дій.

 

ДРУГИЙ РІВЕНЬ

 

Оцініть здатність стримувати свої імпульсивні дії (помститись, все кинути і  піти тощо), турбуватися про себе (не забувати їсти, пити).

Порадити батькам/близьким наглядати за потерпілим.

Прийняти рішення щодо здійснення заходів постійного нагляду та психологічної або медичної допомоги.

 

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ

 

Надання допомоги постраждалому в переживанні наступних фаз горя, робота зі стражданням, напругою, відчаєм, демобілізацією тощо (наприклад, використання вправ «Зміна пір року», «Лист прощання» тощо).

Надання консультацій з приводу супутніх  проблем: відчуття провини, складностей зосереджувати увагу на поставленому завданні, апатія (складності самомотивування), складностей засинання тощо.

Моніторинг стану щодо можливості набуття у подальшому ознак ПТСР.




«Прощальні листівки»

(З книги Удо Баєра "Творча терапія - Терапія творчістю")

   Мета: попрощатися і відпустити когось (померлого батька, дитину, яка не народилася, партнера, з яким розлучилися, і навіть старого себе…) або щось (місце проживання, роботу, звичку…).

Іноді ця тема відразу виходить першому плані (прощання з партнером чи партнеркою, прощання з місцем проживання, місцем роботи, зі звичною манерою поведінки тощо.).

В індивідуальній терапії техніку можна використовувати, коли на перший план вже вийшла тема прощання і клієнт готовий працювати з нею.

 У груповій роботі цю методику краще застосовувати на завершальному етапі.

   Алгоритм складається з трьох кроків.

   1 крок.

Інструкція (приклад інструкції для групової роботи):

«Перед тим, як ви почнете створювати прощальну листівку, закрийте ненадовго очі та обміркуйте, з ким чи чим ви хотіли б попрощатися. Це може бути людина, яка померла, або яку ви покинули, або яка покинула вас... Це може бути ваша звична манера поведінки або якась інша ваша якість... Це може бути місце роботи, місце проживання, бажання, ілюзія або щось ще, що зараз вам видається важливим.

Отже, закрийте очі, дозвольте вашому диханню безперешкодно текти і струменіти і спробуйте зрозуміти, відчути, прощання з чим чи з ким для вас зараз найважливіше... Нехай ваші думки приходять і йдуть, нехай образи виникають і знову зникають, нехай народжуються будь-які фарби та форми...

А тепер візьміть аркуш паперу і намалюйте образ прощання, який у вас виник».

Деяким клієнтам одразу стає ясно, з чим їм необхідно попрощатися, і вони швидко створюють картини. Іншим потрібно більше часу для роздумів та обмірковування, перш ніж вони візьмуться за папір та фарби. Створення прощальної листівки більшість клієнтів зберігає у пам'яті як дорогоцінні миті.

На таких сесіях виникає, як правило, особлива атмосфера, в якій, на мою думку, недоречно користуватися звичайним дешевим папером для письма або малювання. Тому я викладаю перед клієнтами дорожчі сорти паперу (наприклад, папір для акварелі, папір з різною фактурою і т.п.) і, як правило, рекомендую використовувати рідкі фарби (гуаш або акварель). Рідка суміш фарб, їх властивість струменя сприяє більш глибокому проживання почуття смутку.

Я надаю клієнтам самим вирішувати, за допомогою яких засобів вони створюватимуть свої прощальні листівки. Слід, проте, відзначити, що клієнти рідко користуються олівцями, крейдою чи вугіллям, інтуїтивно віддаючи перевагу саме фарбам.

   2 крок.

Інструкція: «Згадайте, як ви надсилаєте листівки друзям з місць, де відпочиваєте або подорожуєте. Зазвичай з одного боку листівки знаходиться картинка, але в інший – текст. Так і на прощальних листівках. Коли ваша картинка висохне, переверніть її та напишіть на звороті текст, кілька рядків, звернених до того, з ким чи чим ви хочете попрощатися».

На цьому кроці клієнтам необхідно вдягнути прощання у слова та сформулювати прощальне послання. Це часто хвилює людей ще більше ніж малювання картинки. Місце для письмового тексту обмежене, тому потрібно обміркувати, що сказати і як це сказати. Клієнтам, як правило, важко підібрати слова, іноді навіть плачуть. Часто вони пишуть те, що довго чекало на свій вислів, замовчувалося, не висловлювалося. Те, що накопичувалося роками, що лежало невиразним тривожним вантажем, прояснюється, оформляючись у слова.

За бажання, можна міняти ці два кроки місцями, надати клієнту, який крок виконати першим, а який – другим

   3 крок.

Інструкція: «Щоб листівка дійшла адресата, на ній пишуть адресу і наклеюють поштову марку. Тут на сесії ваша прощальна листівка може досягти адресата лише у вашій уяві. Ви не можете кинути її в поштову скриньку, але ви можете зробити для своєї листівки щось на зразок конверта або запакувати так, як вам хочеться, в папір, тканину або інший матеріал, наприклад, звернувши її трубочкою.

Виберіть потрібний пакувальний матеріал з того, що лежить тут, і придумайте потрібну упаковку для вашої листівки. На цій упаковці напишіть ім'я адресата та ім'я відправника».

Для подібної роботи я заздалегідь заготовляю різні матеріали: всілякий пакувальний папір і тканини, старі газети, кольоровий картон, мотки вовни і т.п. Більшість клієнтів цей третій крок – щось особливе.

Одні з великим старанням шукають відповідний матеріал і дуже ретельно пакують листівку. Для інших найнапруженішим і хвилюючим моментом є написання імені адресата на упаковці. Часто це ім'я дуже значуще, сам процес його написання набуває символічного значення заключного прощального жесту.

На подібних сесіях виникає майже урочиста атмосфера, учасники з винятковою повагою поводяться з матеріалом, фарбами та один з одним.