а не їхнє тіло, скелет і м'ясо, і як вони виглядають
або їх становище, гроші і навіть плоди,
а потрібна їхня душа, яка прагне бути вмілою»
Михайло Анчаров "Дорога через хаос"
"...Завдяки дитинству, сповненому любові, можна ще півжиття витримувати холод оточуючого світу..." Жан Поль
Діти вчаться жити у життя…
- Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
- Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.
- Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості -вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
ПРОГРАМА ЗАСІДАННЯ
динамічної групи
практичних психологів закладів освіти
«Безумовне прийняття як фактор формування позитивної Я-концепції. Дефіцитарна та ресурсна мотивація».
1. Вступ. Повідомлення теми та мети засідання.
Мотиваційна вправа. «Хто Я».
2. Інформаційне повідомлення Беузмовне прийняття та забезпечення потреб як фактор формування позитивної Я-концепції.
3. Вправа «Бажання чи потреба».
4. Вправа «Моя тіньова частина».
5. Вправа «Самопізнання через фрактали».
6.Вправа «Корабель моєї відповідальності».
7.Вправа «Пошук ресурсів. Мої помічники».
8. Зворотній зв'язок. Підведення підсумків засідання.
Учасники засідання
Несмашна Г.Є.
методист ТКМЦ
Основні характеристики психічно здорової особистості:
• прийняття себе, своїх позитивних якостей і недоліків; пізнання власної цінності й унікальності, своїх здібностей й можливостей;
• прийняття інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини;
• добре розвинута рефлексія, уміння розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки;
• стресостійкість, уміння знаходити власні ресурси в скрутному становищі.
«Безумовне прийняття батьками дитини
сприймається дитиною як глибинне, непорушне, фундаментальне знання того, що
вона — хороша і правильна». За Є.Коробовою
«Як тільки у дитини з’являється
«я», як особлива інстанція управління поведінкою, вона інтеріоризує прийняття
або неприйняття з боку близьких і значущих людей, що стає її власним ставленням
до самої себе, перетворюючись на глибинне прийняття або неприйняття себе.
Приймаюча себе дитина впевнена в собі,
вона собі довіряє і ця довіра дає опору в прийнятті самостійних рішень і
переживанні життєвих криз..
Неприймаюча себе дитина не має такої опори,
вона залежить від думок і ставлення оточуючих, потребує постійної позитивної
оцінки, яка підтверджує її цінність.
Відтак такою дитиною легко
маніпулювати, її легко вести за собою, вона фактично відмовляється від
самостійності і несвідомо прагне знайти авторитетного керівника (духовного чи
ідеологічного), якому передоручає прийняття найбільш відповідальних рішень за
своє життя.»
К. Патяєва
Маслоу описував два види любові дорослих:
дефіцитарна, або Д-любов, і буттєва, або Б-любов.
Д-любов заснована на дефіцитарній
потребі - це любов, в основі якої - прагнення одержати щось, чого нам не
вистачає, (самоповага, секс, емоційна підтримка або присутність когось, з ким
ми не почуваємося самотніми). Це
егоїстична любов, що бере, а не дає.
Наприклад, ми можемо задовольняти
нашу потребу в розраді й захисті у шлюбі чи будь-яких тривалих стосунках. Ми
чекаємо, просимо або й вимагаємо задоволення цих потреб нашим партнером.
Б -любов,
навпаки, заснована на усвідомленні людської цінності іншого, без якого-небудь
бажання змінити або використати його. Маслоу визначав цю любов як любов буття
іншого, незважаючи на його недосконалості. Вона не власницька, не настирлива
й в основному стосується позитивного сприйняття іншого та самоприйняття,
почуття значимості любові - усього, що дозволяє людині зростати, не присвоюючи
іншого.
В основі концепції позитивної психотерапії Н.Пезешкіана є ідея, що кожен з нас, без винятку, володіє двома базовими здібностями: здатністю до пізнання (когнітивність) і здатністю до любові (емоційність).
Здатність до пізнання означає: здатність вчитися і вчити, пізнавати суть речей та створювати щось нове.
Зі здатності до пізнання розвиваються так звані вторинні здібності, такі як пунктуальність, охайність, акуратність, слухняність, ввічливість, чесність/відкритість, вірність, справедливість, працьовитість / діяльність, ощадливість, обов'язковість, точність і сумлінність.
Здатність людини до любові означає: здатність любити і бути любленим, тобто здатність активно встановлювати емоційні відносини (любити) і здатність емоційні стосунки приймати і підтримувати (щоб її любили).
Здатність до любові стає основою для формування так званих первинних здібностей: уміння любити, бути прикладом, мати терпіння, приділяти час для чогось, вміння встановлювати контакти, проявляти і приймати ніжність і сексуальність, вміти довіряти, мати надію, вміти вірити і вміти сумніватися, набути впевненості і встановлювати єдність.
Обидві базові здібності є дуже важливі, і важливим для формування рис психічно здорової особистості(див.вище) є їх баланс.
мистецтво апелює до емоційної складової нашої особистості, тому , щоб бути в балансі, обрали для проведення тренінгу Тернопільський ліцей
№21-спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети - в кабінеті трудового навчання нам було тепло, затишно і естетично приємно.
Немає коментарів:
Дописати коментар