Переживання втрати близьких людей. Допомога дітям у горюванні. 

Дитячі  реакції,   принипи та техніки допомоги дітям, які переживають втрату близьких

http://dialogos.novadoba.org.ua/uploads/content/407/files/perezhyvannya-vtraty-blyzkykh-lyudey.pdf

Посібник для роботи з дітьми, що зазнали важких втрат. Заняття для батьків.

http://dialogos.novadoba.org.ua/uploads/content/408/files/dlya-batkiv.pdf

 Путівник має на меті  зорієнтувати в особливостях самодопомоги і підтримки тих, що втратили близьких 

Навіки живі в пам’яті: путівник для сімей, які втратили своїх рідних

Психологічна допомога у випадку втрати
У стані  горювання  ü загальна реакція – смуток ü біль – це усвідомлення втрати ü злість у більшості випадків не несе руйнування и агресії ü часто в людині  говорить почуття провини: «жаль, що я нічого не можу змінити» ü горе не впливає і не «спотворює» уявлення про самого себе ü реакція дітей на втрату може відрізнятися від реакції дорослих і залежить від віку
Етапи проживання втрати	Техніки арт- терапії  для допомоги у подоланні емоційних переживань у випадку втрати (Підлипна Людмила)
1 етап – ЗАПЕРЕЧЕННЯ. Коли стається втрата, людина заперечує реальність. Людина не може повірити, що тієї людини вже немає.	Стадія 1. Малюнки на теми:  •      «Мої почуття» •      «У моєму світі сталися зміни»
2 етап – ГНІВ. Багато агресії на себе, що не встигла сказати, дати, зробити, прожити, не встигла попрощатись. Злість на людину, яка померла.	Стадії 2-3. Малюнки на теми: • «Все, що я хотів би сказати цій людині/зробити для цієї людини» •  «Плани, яким не судилось здійснитися» Малюнки/  ліпка/ піскова картина на теми: •     «Які почуття я не дозволяю собі пред’явити?» •     «Які почуття є в моєму подвійному дні?» •     « Світ в якому сталися зміни» •     «Я до втрати, Я під час втрати, Я після втрати» (не раніше 5-6 зустрічі)
3 етап – ТОРГ. Торг - це спроба людини, що знаходиться в стадії депресії, отримати від долі бажане якимось способом.
4 етап – ДЕПРЕСІЯ. Прийняття того, що в цьому світі сталися зміни. Горювання. Людина в стані депресії не буде боротися. Депресія триває доти, поки людина вимагає від світу, від людей, щоб вони дали їй бажане. Віктор Франкл поставив питання по-іншому: «Що світ хоче від мене?»	Стадії 4-5. Малюнки/  ліпка/ піскова картина на теми: •      «Психологічний спадок» •      «Що дало мені спілкування з цією людиною?» •      «За що мені хотілось подякувати цій людині?» •      «Як проявився досвід спілкування з цією людиною в мені?» •       «Прощальні листівки»
·       5 етап – ВИХІД З ГОРЯ. Усвідомлення того, що дала ця людина, досвід, який ми отримали від неї. Нові перспективи.
·         Написання листів ·         «Бесіда» з померлим ·         Молитва ·         Журнали і щоденники ·         Ритуали і сувеніри Парадоксальні мотиви В.Назаревич у малюнках для проживання смутку: •      «Сіра нудьга і зелена трава» •      «Заливна печаль на полі волошок» •      «Росинки смутку на ягодах полуниці»

Додаток до листа МОНУ

 04.04.2022 №1/3872-22

"Про методичні рекомендації 

"Перша психологічна допомога .Алгоритм дій."

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ППД

ЛЮДИНІ З ОЗНАКАМИ ГОРЯ

(ГОСТРОЇ РЕАКЦІЇ НА ЗАГИБЕЛЬ БЛИЗЬКОЇ ЛЮДИНИ, ПСИХОГЕННИЙ ШОК)

Горе (гостра реакція на загибель близької людини, психогенний шок)	Психологічні та організаційні заходи
Ознаки:	ПЕРШИЙ РІВЕНЬ
·                    Заціпеніння, мала рухливість, яка може змінюватися хвилинами метушливої активності (імпульсивні, некеровані дії з прагненням помститися, покарати). ·                    Переривчате дихання, особливо на вдиху. ·                    Відчуття нереальності того, що сталося (неприйняття реальності, заперечення реальності). ·                    Сердечне оніміння, нечутливість, «застигла» міміка. ·                    Можливі звинувачення себе, самобичування.	Оцінити небезпечність ситуації для себе і постраждалого. Убезпечитись. Усі наступні дії виконувати з урахуванням фактору небезпечності ситуації.
	Не залишайте постраждалого наодинці. Надавайте йому соціальну і емоційну підтримку: торкайтесь до постраждалого, покладіть свою руку йому на плече, обійміть його (за згоди постраждалого).
	Поговоріть з постраждалим, дайте йому можливість поговорити про те, яким був  загиблий. Говоріть про померлого у минулому часі. Виказуйте співчуття
	Дайте йому можливість відпочити. Стежте за тим, щоб він харчувався
	Допомагайте потерпілому приймати необхідні рішення та утримуйте від імпульсивних дій.
	ДРУГИЙ РІВЕНЬ
	Оцініть здатність стримувати свої імпульсивні дії (помститись, все кинути і  піти тощо), турбуватися про себе (не забувати їсти, пити).
	Порадити батькам/близьким наглядати за потерпілим. Прийняти рішення щодо здійснення заходів постійного нагляду та психологічної або медичної допомоги.
	ТРЕТІЙ РІВЕНЬ
	Надання допомоги постраждалому в переживанні наступних фаз горя, робота зі стражданням, напругою, відчаєм, демобілізацією тощо (наприклад, використання вправ «Зміна пір року», «Лист прощання» тощо).
	Надання консультацій з приводу супутніх  проблем: відчуття провини, складностей зосереджувати увагу на поставленому завданні, апатія (складності самомотивування), складностей засинання тощо.
	Моніторинг стану щодо можливості набуття у подальшому ознак ПТСР.

Засідання інтерактивної школи сучасного психолога ДНЗ. Бібліотерапія як різновид психотерапії. Казколерапія дитячих проблем.

"...Уявіть, що ви відправляєтеся в неймовірно цікаву подорож ... Досить заплющити очі і уявити всякі чудові, красиві і захоплюючі речі. І все це можна побачити, відчути на смак, на запах, на дотик. Ось так, добре. Ваше подорож почнеться з того, що ви влаштуєтесь якомога зручніше і вільніше ... Зробіть глибокий, повільний і повний подих через ніс і не поспішаючи видихніть через рот. Ось так, відмінно. Продовжуйте дихати вільно і спокійно, подорож починається. Уявіть все, що вам подобається . Можливо, вам захочеться політати над хмарами. Куди б ви не відправилися, я знаю, що ваша чудова уява віднесе вас в найпрекрасніші місця, де вам буде добре і спокійно...."

Засідання інтерактивної школи сучасного психолога ДНЗ.

Бібліотерапія як різновид арт-терапії.

 Казкотерапія дитячих проблем ”.

Мета: формування базових знань в галузі бібліотерапії; ознайомлення учасників із особливостями даного методу у роботі з дітьми дошкільного віку.

ПРОГРАМА

Вступ. Пояснення теми і мети засідання.

Знайомство. “Моя улюблена казка”

Очікування учасників. “Що я знаю про бібліотерапію і чого я чекаю від сьогоднішнього заняття. “

Інформаційне повідомлення. Поняття бібліотерапії, особливості її використання у роботі психолога ДНЗ.

Практикум.

· Використання метафоричних карт для складання казкових історій

· Терапевтичне віршування. Сенкан і акростих на задану тему.

· Складання терапевтичної казки для корекції певних проблем дитини.  Робота в групах.

Зворотній зв'язок. Підведення підсумків.

  

 бібліотерапія

• Читання готових творів на задану тематику (відповідно проблеми)
• Складання власних творів (вірш, лист, оповідь, казка)

 Бібліотерапія – це терапія читанням.

Згідно MayHowie – це «використання літератури та аудіовізуальних матеріалів для відповідно організованої бібліотерапевтичної діяльності, яка впливає на розвиток особистості, і яка проводиться переважно у вигляді спрямованих дискусій та бесід» (1978).

 Основні типи бібліотерапії.

інституційна бібліотерапія, призначена для лікування пацієнтів в лікувальних та закритих медичних установах

клінічна бібліотерапія, здійснюється психологами, найчастіше в психологічних консультаціях для осіб з порушеннями психіки чи особистісними проблемами..

виховна (педагогічна) бібліотерапія, відома ще як розвиваюча або гуманістична, яка використовується у відкритому середовищі – бібліотеках, виховних закладах, інтернатах, дитячих садках, школах, а її учасники не потребують спеціального лікування.

Бібліотерапія з'явилася багато років тому. При вході до бібліотеки єгипетського фараона Рамзеса II висіла табличка: «Ліки для душі».

Використання бібліотерапії з дітьми дошкільного віку

· складання віршів (сенкан, акростих)

· складання чи слухання казок, оповідей)

Джерелом для терапевтичних казок можуть бути знайомі казкові мотиви, притчі, уява дитини, випадки із життя батьків або практики психолога, спеціально вигадані теми

Казка має бути в чомусь ідентична з проблемою, але в жодному випадку не мати з нею повного збігу, а бути ніби дотичною до проблеми дитини.

Якщо дитина не в змозі зробити вибір самостійно, психолог пропонує їй свої варіанти вирішення подібних проблем.

Багато дітей відчувають себе винними у своїх страхах або відчувають збентеження в зв'язку з ними. Їм важко говорити про них відкрито. Часто, коли ви заводите пряму розмову з дітьми на цю тему, вони відразу замикаються і уникають розмови. Слухати історію - зовсім інша справа. 

У цьому випадку дітям не читають настанов, їх не звинувачують і не примушують говорити про свої труднощі і проблеми - вони просто слухають розповідь про дівчинку, таку ж, як і вони. Їм ніщо не заважає слухати, дізнаватися щось нове, щось зіставляти, порівнювати без будь-яких неприємних психологічних наслідків. Це означає, що вони можуть поміркувати над почутим в психологічно комфортній обстановці. Змінивши контекст, ви створюєте зону безпеки.

"...Чари не в самій історії, не в метафорі.

 Чари - це коли зустрічаються твій і мій досвід, 

з'єднуються один з одним у вигляді нашої спільної історії 

і цим створюється новий сенс.

 Почуття, тут важливі. Вони (почуття)  - це живе серце метафори..."

Є.Тичковський

Як написати терапевтичну казку

Казка має пропонувати досвід, почувши про який і провівши його крізь «фільтри» своїх проблем, дитина змогла б побачити можливість нового вибору.

Послідовність казкового сюжету:

Жили собі: статус-кво, початок казки, зустріч із її героями (впізнаваними і зрозумілими для дитини персонажами).

Психологи рекомендують для дітей 3—4 років робити головними героями іграшки, маленьких чоловічків і тварин; починаючи з з—5 років — фей, чарівників, принцес, принців, солдатиків тощо. Приблизно з 5—6 років дитина надає перевагу чарівним казкам.

І раптом одного разу: герой стикається з якоюсь проблемою, конфліктом (дискомфортом, викликом), що збігаються за характером з проблемою дитини.

Через це: казка змінює спрямування, щоб показати, у чому полягає вирішення проблеми і як це роблять герої казки.

Кульмінація: герої казки долають труднощі.

Розв’язка: результат дій героїв казки: «-» героя, який зробив поганий вчинок, покарано; «+» героя, який долає всі випробування, нагороджено.

Розв'язка терапевтичної казки має бути позитивною.

Мораль казки: герої казки виносять урок із огляду на свої дії, їхнє життя радикально змінюється.

Цитата з книги 

Бретт Дорис - Жила-была девочка, похожая на тебя

"Історії та психотерапія

Цілюща дія оповідань на дітей визнається медиками різних шкіл і переконань. Їх застосування рекомендується фахівцями з психоаналізу і терапії поведінки.

Психоаналітики відзначають доброчинність процесу ототожнення, ідентифікації слухача з щасливим героєм в оповіданні. Вони визнають катарсичний ефект «безпечного» визнання дитиною придушених  почуттів і емоцій, спостерігаючи їх у вигаданому, уявному «альтер его».

Медики, які займаються проблемами поведінки, безумовно, оцінять розповіді як ефективний спосіб застосування методики соціального моделювання. Розповіді можуть також запропонувати вам захоплюючі методи навчання поведінкових моделей, таким, наприклад, як десенситизація.

Педагоги використовували розповіді в шкільних ситуаціях. Так само, як і в випадку з окремою дитиною, вони дозволяли класу обговорювати важкі і делікатні теми «безпечним» шляхом.

Медики використовували розповіді і як засіб для встановлення контакту з дітьми. Після семінару, присвяченого «історіям про Енні», одна з його учасників - доктор за професією - розповіла мені про свою пацієнтку.

Дівчинка була взята під опіку з неблагополучної сім'ї, де з нею дуже погано поводилися. Вона замкнулася в собі, була мовчазна і нетовариська і залишалася такою протягом декількох тижнів лікування, до тих пір поки лікаря не прийшла в голову ідея розповісти їй одну історію. Розповідь був про черв'ячка, який жив в гнилому яблуці і був потім змушений переселитися в інше житло. Дівчинка буквально ожила під час розповіді. Вперше за весь час лікування вдалося викликати її емоційну реакцію, і це було початком прориву в її взаєминах з доктором."

 

П.С.  Кіька слів "від автора"...

 Коли вже  засідання скінчилося,  зрозуміла, що забула зробити хоча б одне фото.) А отже було повне занурення в роботу, в атмосферу групи)).

Аж зараз "наздогнало " усвідомлення, як мало я насправді розумію про силу і можливості бібліотерапії....

Дякую  усім, хто був присутній, за ці усвідомлення, за нові ідеї і нові книги, за саморозкриття і теплу атмосферу, за те, що мала змогу так багато навчитись у вас )))) 

Усвідомлення - це набагато більше, ніж просто знання))

АРТ- КОНФЕРЕНЦІЯ

31 жовтня 2016р  на базі ТЗОШ№4 було проведено  ІІ науково-практичну конференцію "Тернопільська арт- осінь. Мистецтво, що зцілює!" присвячену Всесвітньому дню психічного здоровя.

У конференції взяли участь 120 учасників, серед яких працівники психологічної служби освіти міста та області,  педагоги, викладачі  Тернопільських вузів, медики,  психологи реабілітаційних центрів та приватних консультативних кабінетів,  фахівці з питань психічного здоров"я.

Було проведено 12 майстер-класів, а у пленарній частині  науковці  та практики з Тернополя і  Львова знайомили учасників з новими тенденціями у царині   психологічної допомоги.

Учасники конференції також мали змогу ознайомитися з новинками літератури психологічного спрямування видавництва "Шкільний світ" та переглянути виставку  дитячих творчих робіт " Я та інший", приурочену до Міжнародного Дня толерантності.

Конференцію було висвітлено у ЗМІ

http://tv4.te.ua/psyhology-ternopilshhyny-obgovoryly-mystetstvo-yak-napryamok-terapiyi/

, 

МАЙСТЕР-КЛАСИ АРТ- КОНФЕРЕНЦІЇ 5

МАЙСТЕР КЛАС 

РЕГІОНАЛЬНОГО ПРЕДСТАВНИКА СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ АРТ-ТЕРАПІЇ 

http://eeata.net/ru/home.html

Корекція віктимної поведінки засобами казкотерапії

Тіунова Олена Володимирівна

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри практичної психології ТНПУ імені В.Гнатюка

Кораблю безпечніше в порту,

 але він не для того будувався.

Віктимність – набуті людиною фізичні, психічні і соціальні риси і ознаки, які можуть зробити її схильною до перетворення на жертву (злочину, нещасного випадку, деструктивного культу тощо). Віктимна поведінка розглядається як позиція жертви в обставинах, на які людина не здатна вплинути. 

Казкотерапія є ефективним засобом попередження та подолання віктимності. Роботу з багатьма казками, де, наприклад, головний герой/героїня невдало проходять ініціаційні випробування можна використати з метою попередження віктимної поведінки у молодіжному середовищі – з підлітками, старшокласниками, студентами, а також з метою корекції наслідків насилля у консультативній роботі/

МАЙСТЕР-КЛАСИ АРТ-КОНФЕРЕНЦІЇ 4

МАЙСТЕР КЛАСИ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ - ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТИ  ТЕРНОПОЛЯ

Застосування архетипічної етноарт-терапії для розкриття особистісних ресурсів

Кондратьєва Наталія Мирославівна

практичний психолог ТЗОШ №4

 консультант в напрямку Позитивної психотерапії,

 арт-терапевт в напрямку піскової терапії

Мов  писанку плекаймо щастя

•     Висвітлено напрямки й способи застосування писанкарства як засобу арт-терапевтичного впливу;
• Узагальнено символіку писанки як метафоричного відображення наявного чи бажаного психологічного стану;
• Подано вправи для саморегуляції емоційного стану за допомогою архетипічної етноарт-терапії

Тренінгове заняття «Мій світ у гармонії»

(З використанням картин польського художника- сюрреаліста Рафала Ольбінського

Крет Мар’яна Мирославівна

Соціальний педагог ТЗОШ№ 11

 Я не пишу, що бачу. Я пишу, що думаю.

Мистецтво надає крила і підносить далеко-далеко

Майстер-клас у вигляді тренінгового заняття.

 Цільова група-підлітки і дорослі. 

Вправи націлені на самопізнання людини, усвідомлення своїх характерних особливостей та переваг; 

Розвиток власного особистісного потенціалу; 

Вдосконалення позитивного ставлення до себе та прийняття інших людей; 

Робота з бажаннями та мріями.

        

Мандала, як оберіг.

 

Ільющенкова Анна  Ігорвна

Соціальний педагог ТЗОШ№ 14

З точки зору звичайної людини амулет формує її життя, 

з точки зору психологів людина сама формує своє життя з допомогою амулета.

• Основні поняття та історія виникнення мандал. 
• Способи індивідуальної та групової роботи з дітьми над мандалою з метою допомогти учням зосереджуватись та заспокоюватись. 
• Створення індивідуальних мандал. 
• Груповий аналіз  роботи

МАЙСТЕР-КЛАСИ АРТ-КОНФЕРЕНЦІЇ 3

МАЙСТЕР КЛАСИ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ - ПРАЦІВНИКІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОСВІТИ  ТЕРНОПОЛЯ

ЛЯЛЬКИ І ЛЯЛЬКОТЕРАПІЯ

На психологічному рівні ляльки сприяють і допомагають 

направляти і коректувати особистісно-орієнтований розвиток, 

звільняючи людину від стресу і фобій

Лялька  - мотанка прадавній оберіг українського народу

Наталія Пасіка

практичний психолог ТЗОШ№23 , арт- терапевт

Тетяна Данилків

соціальний педагог  ТНВК«ШЛ №6 ім. Н.Яремчука», арт- терапевт

Гра - це свято, тому що вона виводить нас за межі прагматики

 і на найсерйозніше запитання нашого часу «навіщо?» 

відповідає,  не моргнувши   оком: та просто так!

Лялька-мотанка  це традиційна українська народна іграшка. Вона виконувала роль оберегу, була  символом мудрості  і берегинею роду.

Виговлення ляльки –мотанки сприяє гармонізації внутрішнього світу людини, допомагає висловити почуття та емоції, дає досвід нової успішної діяльності.

Лялькотерапія: зцілення творчістю

Прачук Ірина Миколаївна

практичний психолог, керівник гуртка

 Тернопільського міського центру творчості дітей та юнацтва

Дід Феліції розповідав внучці, що лялька не належить ні до світу живих, ні  до світу мертвих. Проміжок, грань, двосічний ніж. Тому ляльці дозволено робити те, що заборонено і для людей, і для речей. Виходити за межі обмежень, які має матерія. Об'єднувати можливе з неможливим. Яким чином? - Залежить від майстерності лялькаря.

Генрі Лайон Олді. Лялькових Справ Майстер

Іграшка завжди була супутником людини. Іграшку люблять усі: і дорослі, і діти. Для дітей це гра, дорослим вона приносить радість і переносить їх у світ дитинства. А ще – лялька є посередником між дитячим та дорослим світом: в іграх з ними малюк вчиться базовим соціальним взаємодіям, відпрацьовує комунікативні навички і нові для себе соціальні ролі. У той же час, ляльковий світ є своєрідною проекцією реального світу таким, яким його бачить сама дитина. Цей аспект дозволяє спостерігати і, за необхідності, коригувати дитяче сприйняття.