Рекомендуємо працівникам психологічної служби розробити власний план заходів щодо подолання  психологічних втрат

Додаток до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту світи» від 07.07.2025 № 21/08-586  "Методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році"

Алгоритм

 виявлення та компенсації психологічних втрат

1. Моніторингові (діагностичні) дослідження рівня психологічних втрат. Проводити потрібно щороку, аналізуючи та порівнюючи результати в системі моніторингового дослідження. 

Визначення рівня психологічних втрат, ступінь впливу психологічної травми на різні сфери розвитку особистості, серед яких:

·                   визначення втрат когнітивної сфери – це кількісне вимірювання втрат у сприйнятті, пам’яті, увазі, мисленні, оцінка показників зараз та порівняння з попередніми показниками, аналіз динаміки їхнього розвитку, що впливає на навчальну діяльність;

·                   визначення втрат емоційно-вольової сфери – це кількісне вимірювання втрат ментального здоров’я, що впливає на навчання (рівень тривожності, стресу, емоційний стан, психологічне благополуччя, самооцінка тощо) і аналіз динаміки змін;

·                   визначення втрат мотиваційної сфери – це кількісне вимірювання втрат у мотивації до життя, навчання, розвитку, у потребі в досягненні та аналіз показників у порівнянні з попередніми роками;

·        визначення втрат особистісної і соціальної сфери – це кількісне вимірювання втрат у самооцінці, навичках комунікації, ціннісних орієнтацій, показниках соціалізації та соціальної адаптованості.

2. Визначення потреб та ресурсів. Визначення потреб особистості, показника резилієнтності та сильних сторін кожної дитини (внутрішня опірність, механізми психологічного захисту, домінуючі канали відновлення), систематизація і підсилення зовнішніх ресурсів (Basic Ph, укладання мапи соціальних контактів, списку творчих і соціальних активностей).

3. Розробка плану та визначення шляхів компенсації. Підбираємо індивідуальний/груповий інструментарій відновлення, реабілітації, допомоги (техніки, методики, програми на відновлення позитивного мислення, позитивних контактів, емоційної саморегуляції, резилієнтності). Визначення категорії тих, хто допоможе здійснити ці етапи: адміністрація, учителі, батьки, родичі, інші профільні фахівці. Складаємо план роботи на 2-9 місяців.

4. Впровадження плану щодо подолання психологічних втрат, його коригування (за потреби) та підведення підсумків. За потреби додаємо зміни. Ефективними є системна робота, проведення занять 1 раз у тиждень.

5. Аналіз ефективності. Після завершення роботи потрібно провести повторну діагностику, оцінити ефективність плану роботи й проаналізувати результати, що й буде наступним етапом моніторингового дослідження.

Методики роботи фахівців щодо компенсації психологічних втрат для різних закладів освіти та для здобувачів різного віку можуть відрізнятися. 

Крім діагностики, просвіти, профілактики, це організація індивідуальних і групових занять/консультацій (саме з тими дітьми чи класами, які мають високі показники рівня тривоги, стресу або інші ознаки психологічних втрат відповідно до діагностичних показників).

Орієнтовні плани заходів,  укладені на основі алгориму ІМЗО

 

ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ  У ДОШКІЛЬНИКІВ

 

1.  Моніторинг психологічного стану дітей

Терміни: вересень-жовтень (щороку)

Дії:

·        Спостереження за поведінкою дітей у групі, під час ігор, занять, спілкування.

·        Проведення діагностики за допомогою ігрових методик: «Малюнок сім’ї», «Мій настрій», «Казка про звірятко» (проективні методики).

·        Оцінка когнітивної сфери: увага, пам’ять, мислення (ігри на запам’ятовування, сортування, класифікацію).

·        Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, страхів, емоційного стану (спостереження, бесіди, казкотерапія).

·        Мотиваційна сфера: інтерес до гри, навчання, спілкування.

·        Особистісна і соціальна сфера: самооцінка, комунікативні навички, адаптація в групі.

Результат: створення психологічного портрету кожної дитини.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди з дітьми у формі гри.

·        Спостереження за реакціями на стресові ситуації.

·        Визначення внутрішніх ресурсів: улюблені ігри, казки, персонажі, які викликають позитивні емоції.

·        Складання карти підтримки: вихователі, батьки, друзі, улюблені заняття.

Результат: ресурсна карта групи та окремих дітей.

 

3. Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                    Підбір інструментів:

§  Арт-терапія (малювання, ліплення, аплікація).

§  Казкотерапія (читання та обговорення казок з позитивним завершенням).

§  Ігри на розвиток емоційної саморегуляції (гра «Світлофор емоцій», «Чарівна скринька»).

§  Музикотерапія, танцювальна терапія.

·                   Визначення учасників: вихователі, асистенти, батьки.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки групи.

 

4.  Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

§  Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я веселий», «Мій друг», «Коли я злюсь», «Мій чарівний світ».

§  Форми: ігри, заняття з елементами театру, творчі завдання.

§  Коригування плану за результатами спостережень.

§  Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: покращення емоційного стану, адаптації, комунікації дітей.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

§  Повторне спостереження та діагностика.

§  Порівняння результатів з початковими.

§  Аналіз змін у поведінці, емоційному стані, соціалізації.

§  Підготовка звіту, рекомендації на наступний рік.

Результат: оцінка ефективності заходів, планування подальшої роботи.

 

 

 ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ

В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

1.  Моніторинг психологічного стану учнів

Терміни: вересень-жовтень (щорічно)

Дії:

Проведення діагностики з урахуванням вікових особливостей:

·        Когнітивна сфера: увага, пам’ять, мислення (тести: «Лабіринт», «Запам’ятай і повтори», «Класифікація предметів»).

·        Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, емоційний стан, самооцінка (тести: «Шкала тривожності для дітей», «Малюнок себе», «Малюнок настрою», «Світлофор емоцій»)

·        Мотиваційна сфера: інтерес до навчання, активність, цілеспрямованість (спостереження, бесіди, анкети).

·        Особистісна і соціальна сфера: комунікативні навички, адаптація, соціалізація (ігрові методики, «Малюнок класу», «Я і мої друзі»).

Результат: створення психологічного профілю класу та окремих учнів.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди з учнями (у формі гри, казки, малюнка).

·        Визначення внутрішніх ресурсів: хобі, улюблені заняття, позитивні образи.

·        Визначення зовнішніх ресурсів: підтримка вчителя, батьків, друзів.

·        Складання карти соціальних контактів, творчих активностей.

Результат: ресурсна карта класу та окремих учнів.

 

3.  Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                   Підбір інструментів:

§  Арт-терапія (малювання, аплікація, ліплення).

§  Казкотерапія (читання, обговорення, створення власних казок).

§  Ігри на розвиток емоційної саморегуляції («Світлофор емоцій», «Кубик настрою», «Скринька спокою»).

§  Техніки позитивного мислення (щоденник радості, «Сонячна хмаринка»).

·                   Визначення учасників реалізації: класні керівники, батьки, адміністрація.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки класу.

 

4. Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

·                   Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я і мої емоції», «Як справлятися зі страхом», «Мої ресурси», «Я в команді», «Мій день радості».

§  Форми: тренінги, ігри, творчі завдання, бесіди.

·                   Коригування плану за результатами спостережень.

·                   Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: покращення емоційного стану, адаптації, комунікації учнів.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

·        Повторна діагностика за тими ж методиками.

·        Порівняння результатів з початковими.

·        Аналіз змін у поведінці, емоційному стані, соціалізації.

·        Підготовка звіту, рекомендації на наступний рік.

Результат: оцінка ефективності заходів, планування подальшої роботи.

 

 

 

 

 

 ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ

У ПІДЛІТКІВ

 

1. Моніторинг психологічного стану

Терміни: вересень-жовтень (щорічно)

Дії:

Проведення діагностики з урахуванням вікових особливостей:

§  Когнітивна сфера: увага, пам’ять, мислення (тести: «Равен», «Кольорові таблиці Люшера», «Порівняння фігур»).

§  Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, стресу, емоційний стан (тести: «Шкала тривожності Спілбергера», «САН», «Оцінка емоційного вигорання»).

§  Мотиваційна сфера: мотивація до навчання, життя, досягнень (анкета «Мотиваційний профіль», «Діагностика потреб»).

§  Особистісна і соціальна сфера: самооцінка, комунікативні навички, соціалізація (тести: «Шкала соціальної адаптації», «Рівень самооцінки», «Соціометрія»).

Результат: формування психологічного портрету класу та окремих учнів.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди, проективні методики («Дерево життя», «Мій ресурс», «Мій світ»).

·        Визначення рівня резилієнтності (тест «Шкала психологічної стійкості», «Basic Ph»).

·        Складання карти соціальних контактів, творчих і соціальних активностей.

·        Визначення внутрішніх ресурсів: хобі, цінності, підтримуючі дорослі, улюблені заняття.

Результат: ресурсна карта класу та окремих учнів.

 

3.  Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                   Підбір інструментів:

§  Техніки позитивного мислення (щоденник вдячності, афірмації, «5 речей, які мене радують»).

§  Емоційна саморегуляція (дихальні вправи, тілесні практики, арт-терапія).

§  Розвиток резилієнтності (методика Basic Ph, метафоричні карти, коучингові вправи).

§  Групові тренінги: «Я і мої емоції», «Як справлятися зі страхом», «Мої ресурси», «Я в команді».

·                   Визначення учасників реалізації: класні керівники, батьки, адміністрація, соціальні педагоги.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки класу.

 

4.  Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

·                   Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я — унікальний», «Мій внутрішній ресурс», «Як справлятися зі стресом», «Мій план безпеки», «Мої цінності».

§  Форми: тренінги, арт-заняття, коучингові вправи, рольові ігри, консультації.

·                   Коригування плану за результатами спостережень, зворотного зв’язку.

·                   Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: стабілізація емоційного стану, покращення соціальної адаптації, формування навичок саморегуляції.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

·        Повторна діагностика за тими ж методиками.

·        Порівняння результатів з початковими даними.

·        Аналіз динаміки змін, підготовка звіту.

·        Визначення потреб у продовженні/модифікації програми.

Результат: звіт про ефективність заходів, рекомендації на наступний навчальний рік.