Засідання інтерактивної школи
фахівців психологічної служби закладів освіти
Запобігання насильству та формування ненасильницьких моделей поведінки серед дітей та молоді
КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ
У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА
Þ До поліції за номером 102.
Þ До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Þ До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
Þ До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.
Þ До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.
Þ До близької людини.
Þ На телефони «Гарячих ліній»
Þ Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба:
(044) 255-64-50
Þ Єдиний телефоний номер системи надання безоплатної правової допомоги:
0 800 213 103
(безкоштовно
зі стаціонарних та мобільних телефонів),
можна отримати такі послуги:
- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- правові консультації;
- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, т а установи, які опікуються відповідними питаннями;
- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.
Þ Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ»
Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»:
0-800-500-333
(для дзвінків з мобільного)
Консультують компетентні у дитячих питаннях психологи, юристи та соціальні працівники. Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем.
Батьки, вчителі та вихователі матимуть змогу оперативно отримати індивідуальну консультацію стосовно порушень прав дітей.
Дзвінки на лінію – безкоштовні як зі стаціонарних телефонів на всій території України, так і з мобільних усіх операторів.
Þ Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ»
з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога):
0-800-500-335 та 116-123
(безкоштовно з міських телефонів),
386 – для абонентів Київстар, Водафон
0-800-500-225 та 116-111
На Національній «гарячій лінії» з попередження домашнього насильства можна отримати:
- інформаційні консультації (інформація про організації та установи, до яких можна звернутися у конкретній ситуації, перелік документів, які необхідно підготувати для звернення та інше);
- психологічні консультації (поради та підтримку психолога анонімно у телефонному режимі);
- правову допомогу (консультації та рекомендації юристів щодо конкретної ситуації, поради стосовно правильного складання необхідних документів тощо).
•
Нормативна база
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству »
Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»
Лист Міністерства освіти і
науки України від 28.10.2014р. №1/9-557
“Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних
закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей”
Лист Міністерства освіти і науки України від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»
Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 року № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»
Повноваження державних структур, установ та організацій,
які надають допомогу постраждалим від домашнього насильства
Заклади та установи системи освіти:
Þ проводять з учасниками освітнього процесу виховну роботу із запобігання та протидії насильству;
Þ повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
Þ проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
Þ організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
Þ взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до чинного законодавства.
профілактична програма
"Не смійся з мене"
