Взаєморозуміння – це розуміння того,
що всі ми різні, а не спроби зробити інших “кращими”!
Володимир Борисов
Як часто ми спілкуємось, як герої мультиплікації " Фігури і форми"- кожен бачить ситуацію зі свого боку і намагається це своє бачення транслювати співрозмовнику...
Мультик нагадав мені про експерименти Ж.Піаже з дослідження егоцентризму.
Він задавав дітям прості питання, у яких треба було подивитися на ситуацію з погляду іншої людини. Наприклад, дитину запитували, скільки в неї братів, а почувши відповідь: «У мене два брати», задавали питання: «А скільки братів у твого старшого брата?». Як правило, діти відповідали, що в брата тільки один брат, забуваючи при цьому себе.
Більш складним був експеримент про три гори. Дітям пропонувався макет із трьома горами різної висоти, на вершинах яких були розташовані різні предмети - млин, будинок, дерево. Дітям показували фотографії і просили вибрати ту з них, на якій усі три гори видні в тім положенні, у якому їх бачить дитина в цю хвилину. Зазвичай дитина не помилялася. З цим завданням справлялися три-чотирирічні діти.
Після цього з іншого боку макета ставили ляльку й експериментатор просив дитину вибрати ту фотографію, яка відповідає точці зору ляльки. З цим завданням діти вже не могли впоратися. Як правило, навіть шести-семирічні знову вибирали ту фотографію, яка відбивала їхню позицію перед макетом, але не позицію ляльки чи іншої людини. Навіть якщо дитину і ляльку міняли місцями - все повторювалося: дитина правильно вибирала свою картинку і не могла стати на «точку зору ляльки».
Це все стосувалося діток 2-7 років, які згідно теорії формування інтелекту Ж.Піаже, знаходяться на стадії доопераційних уявлень.
Це все стосувалося діток 2-7 років, які згідно теорії формування інтелекту Ж.Піаже, знаходяться на стадії доопераційних уявлень.
Мислення дитини на цій стадії егоцентричне: вона насилу може зрозуміти, що хтось має іншу точку зору, відмінну від її власної.
Піаже підкреслював, що егоцентризм минає не тоді, коли у дитини стає більше досвіду, а тоді, коли вона починає усвідомлювати, що її точка зору лише одна з можливих, що вона не єдиний центр, а один з безлічі центрів. Цей перехід від егоцентризму до децентрації Піаже назвав законом розвитку.
Jднак, часто діти дорослішають, а егоцентризм - залишається. І хоч ми добре знаємо, що кожна людина одну і ту ж ситуацію сприймає по-своєму, це знання нами використовується занадто рідко...
Ще один підхід, який дає можливість зрозуміти причини комунікативних труднощів, викладено у книзі Сергей Дерябо, Витольд Ясвин Гроссмейстер общения.
Когнітивна складність / простота - дуже важлива характеристика особистості людини, яка великою мірою впливає на її спілкування.
Когнітивно складна людина завжди намагається зрозуміти і прийняти до уваги нашу думку, уникає категоричних суджень, бачить всі тонкощі нашої поведінки і стану.
Навпаки, когнітивно простий співрозмовник бачить світ тільки в рамках протиставлення "біле-чорне", він рідко сумнівається, у нього завжди готова єдино "правильна" відповідь на найскладніші й заплутані питання.
". На одному психологічному тренінгу спілкування давалося таке завдання. Учасники групи відповідали на питання: "Проституція: благо чи зло?" (Ця тема була вибрана спеціально: високий емоційне напруження проблеми, існування досить однозначного стереотипу в громадській думці, актуальність).
Але необхідно було висловити не свою особисту думку, а розглянути проблему з точки зору однієї із запропонованих ролей, намагаючись якомога глибше в неї вжитися: жінки-матері і дружини, чоловіка і батька, одиноких чоловіків і жінок, священика, повії, слюсаря , професора, колгоспника, представника старших поколінь, підлітка і т.д. Учасникам тренінгу вдалося добре проникнути у внутрішній світ своїх персонажів.
В результаті обговорення вони прийшли до висновку: не існує однієї загальної "правоти", кожен був визнаний переконливим і, з точки зору ролі, яку він грав, правим. А деякі навіть зіткнулися з тим, що та думка, яку вони відстоювали за свого персонажа, виявлялася настільки ж правильною, як і їх власна, прямо протилежна.
Члени групи сформулювали важливу думку: немає правди взагалі, для всіх, правда завжди чиясь, а отже:
Будь-яке категоричне твердження помилкове саме в силу своєї категоричності."
Малюнок взято з сторінки ФБ
(Просвітницька ініціатива EMPATIA.PRO – це інформаційний ресурс, створений командою ГС «Міжнародний інститут інтегрального розвитку» з метою підвищення обізнаності та ініціювання суспільного діалогу у сфері розвитку емоційного інтелекту та емпатії, Ненасильницької Комунікації та усвідомленого лідерства.)
Немає коментарів:
Дописати коментар