Тернопільська
класична гімназія
Тернопільської
міської ради
Тернопільської
області
План-конспект
психолого-педагогічного
семінару
«Емоційний інтелект – запорука успішного навчання
учнів»
Підготували:
практичний
психолог
Тернопільської
класичної гімназії
Квілінська
М.А.;
Заст.
директора з навчальної роботи Баляк С.В.
Тернопіль
– 17.12.2019
Мета: розширення знань
педагогічних працівників про емоційний інтелект та можливість його розвитку в
умовах уроку; визначення важливості та сучасності даного питання, можливості
впровадження його в освітній процес. Визначити рівень розвитку та емоційного
інтелекту в педагогічних працівників. Надати рекомендації та практичним шляхом
розвивати емоційний інтелект. Формувати професійні та розвивати особистісні компетентності
учасників семінару.
Матеріали та обладнання: презентація,
метафоричні асоціативні картки «Креатив» Ю.Луценка, плакат «Правила», кольорові
стікери, бланки до вправ, пам’ятки «Розвиваємо емоційний інтелект», кольоровий картон,
клей ПВА, пісок, сіль, манка, інші сипучі матеріали, релаксаційна музика.
Хід
проведення
I Вступ. Привітання. (Квілінська
М.А., Баляк С.В.)
Доброго дня колеги.
Ми дуже раді бачити вас у цьому колі. Складність і багатогранність
функціонування сучасного суспільства як динамічного соціального організму,
зростання його системних змін обумовлюють гостру потребу розвитку потенціалу
емоційного інтелекту людини задля її ефективної соціальної адаптації та
успішної самореалізації.
Актуальність
проблеми зумовлена ще й тим, що емоційний інтелект є однією з головних
складових у досягненні максимального успіху в житті та відчутті щастя. Високий
ЕІ сприяє теплим взаєминам батьків і дітей, емоційно благополучним стосункам як
у сім’ї, так і на роботі.
Для того, щоб
привітатись, пропонуємо вам посміхнутись один одному по колу.
II
Знайомство. МАК (КвілінськаМ.А.)
Для того щоб
актуалізувати присутність кожного учасника та створити позитивну атмосферу в
групі, я пропоную виконати вправу «Знайомство».
Отже, назвіть своє
ім’я та презентуйте себе та свій емоційний стан за допомогою обраної вами
метафоричної картки.
III Прийняття правил. (КвілінськаМ.А.)
1.
Бути доброзичливими.
2.
Бути активними.
3.
Говорити по-черзі.
IV Розминка (КвілінськаМ.А.)
Вправа «Палітра емоцій»
Що для вас означає вислів «палітра емоцій»?
Емоція — це загальна активна
форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Функції емоцій: сигнальна,
регулювальна, комунікативна. За допомогою емоцій людина довідається, наскільки
значимі пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини. Таким
чином, емоції виконують сигнальну
функцію. Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про регулювальну функцію емоцій. Виділяють
також комунікативну функцію емоцій.
Зовнішні прояви емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей
про своє ставлення до предметів і явищ дійсності.
Почуття – це складніше
поняття; це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає,
робить, до інших людей і до самої себе. Емоції та почуття органічно
взаємопов’язані, але за змістом і формою переживання вони не тотожні.
Зараз на
імпровізованих палітрах доберіть до емоцій ті кольори, які на вашу думку їх
характеризують та напишіть. Озвучте кілька найважливіших із переліку.
(Перелік емоційних станів: радість,
смуток, страх, гнів, подив, огида, інтерес, здивування.)
Дослідження поняття «щастя» (вітагенні технології)
Вправа 1 «Скринька щастя» (КвілінськаМ.А.)
Зараз спробуємо
поєднати відчуття, емоції та почуття. Я пропоную вам створити свою «скриньку
щастя». «Складіть» у неї все, що асоціюється у вас зі щастям візуально, на
слух, смак, нюх та дотик. Запишіть на бланках. Проговоріть наповнення у парах.
Приклад:
·
Зір: щаслива посмішка
дитини
·
Слух: шум морської хвилі
·
Нюх: аромати лісу після
дощу.
·
Дотик: обійми коханої
людини.
Вправа 2 «Що у притчі?» (Робота
у групах) (Баляк С.В.)
Притча
"Щастя"
Бог зліпив людину
із глини, і залишився у нього
невикористаний шматок.
- Що ще зліпити тобі? - запитав Бог.
- Зліпи мені щастя, - попросив
чоловік.
Нічого не відповів
Бог, і лише поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився.
- Як ви зрозуміли
зміст притчі? Чому людина не почула відповіді від Бога, а лише відчула в руках
шматочок глини?
Робота
у групах:
1
група – підготувати відповідь на запитання притчі;
2
група – скласти асоціативний кущ «Щастя – це …»;
3
група – доповнити афоризмами речення « Щастя – це …»;
4
група – скласти колаж «Миттєвості щастя».
V
Інформаційне повідомлення №1 «Емоційний інтелект» (КвілінськаМ.А.)
Все життя нас
супроводжують емоції…
«Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той,
хто краще за всіх пристосовується до змін»
Чарльз Дарвін
Ви ніколи не
дивувалися тому, що люди з неабияким інтелектом можуть роками займати одну і ту
ж посаду, в той час як їх непримітні колеги роблять запаморочливу кар’єру?
Виходить, для того, щоб домогтися успіху, одних знань та аналітичних здібностей
недостатньо.
Середні результати
тесту на інтелект не завадили Джорджу Бушу і Бараку Обамі стати президентами США,
а Білла Гейтса відрахували з університету за неуспішність. У психологів є своє
пояснення даному феномену. На думку фахівців, вирішальну роль у досягненні
успіху відіграє не горезвісний IQ, а так званий емоційний інтелект (EQ), тобто
здатність людини розбиратися в своїх і чужих емоціях, а також контролювати їх.
Емоційний інтелект
необхідний в будь-якій професії, що передбачає спілкування з людьми, тобто
фактично в 95% випадків. Рівень EQ свідчить про те, на скільки добре ми вміємо
поводитися зі своїми емоціями. Можна сказати, що EQ - це усвідомленість. Менеджери
з продажу компанії Loreal, відібрані за допомогою EQ-тестування продають в рік
на 91 370 доларів більше, ніж їх колеги, найняті за іншою системою.
Вперше термін «емоційний інтелект» був
згаданий в 1990 році в однойменній публікації Пітера Салоуейя. Згідно з його
висновками раніше інтелект вважався абсолютним благом, у той час як емоції були
відсунуті на другий план, тепер людство усвідомило важливість обох явищ.
Гармонійним поєднанням двох факторів і є емоційний інтелект.
Найвідоміше
дослідження феномену емоційного інтелекту було зроблено психологом та
журналістом New York Times Деніелом Гоулменом. Його бестселер «Емоційний
інтелект» побачив світ у 1995 році. Гоулмен визначає EQ як «здатність
усвідомлювати свої емоції та емоції інших, щоб мотивувати себе та інших і добре
керувати емоціями наодинці з собою і при взаємодії з іншими». Автор доводить,
що успішніше й ефективніше всього працюють ті, хто вміє поєднувати емоції і
розум.
Гоулмен виділяє
чотири складових емоційного інтелекту:
самоконтроль, самосвідомість, емпатія та навички відносин.
Мабуть,
найхарактерніша ознака людини з високим EQ - доброзичливість. Вона вміє
контролювати негативні емоції, що дозволяє уникати конфліктів, знаходити
корисні контакти і справляти приємне враження на оточуючих.
Також емоційного
інтелектуала відрізняє високий рівень само-мотивації: у нього є самостійно
вироблена система цінностей, установки, які він усвідомлює і яким слідує. Він
прекрасно знає, чому веде себе так чи інакше в різних ситуаціях, чітко розуміє
мотиви інших людей, що робить його практично невразливим для маніпуляторів.
Люди з високим EQ створюють магнетичний вплив на оточуючих, оскільки випромінюють
оптимізм і здатні погасити конфлікт.
Однак не варто
вважати людей з високим EQ слабодухми і безхребетними. Також не можна ставити
знак рівності між EQ і буйним темпераментом. Емоційний інтелект - це вміння
дотримуватися балансу і проявляти деяку розважливість в області емоцій.
Що таке EQ?
Емоці́йний
інтелект (EI) (англ. Emotional intelligence) — сукупність
здібностей, що дають змогу людині усвідомлювати й розуміти як власні емоції,
так і емоції оточуючих Люди з високим рівнем
емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть
ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка
більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.
У широкому
розумінні емоційний інтелект
трактують як здатність диференціювати позитивні і негативні почуття, а також
знання про те, як змінити свій емоційний стан з негативного на позитивний
Простежується чіткий зв’язок між EQ і домінуванням правої
чи лівої півкулі мозку, яке є вродженою особливістю. Згідно з деякими
дослідженнями, правопівкульні володіють емоційним інтелектом набагато краще.
За будь-яких підходів виховання в дитинстві – один з
провідних факторів становлення високого рівня EQ. «Схильність батьків до
обговорення емоційних проблем сприяє кращому розумінню дитиною власних емоцій і
розвитку в неї здатності до саморегуляції... В емоційно благополучних сім’ях
складається особлива виховна стратегія, в основу якої покладена увага не
стільки до поведінки і подій у житті дитини, скільки до її переживань».
Ми приєднуємося до думки Д. Гоулмана, який зазначив, що
геніальне лідерство зачіпає наші емоції. На
сьогодні вже достеменно відомо, що без емоційного інтелекту ефективне лідерство
неможливе. Д. Гоулман наводить переконливі дані досліджень Гарвардського
університету: успішність будь-якої діяльності лише на 33 % визначається
технічними навичками, знаннями та інтелектуальними здібностями (тобто IQ
людини), а на 67 % – емоційною компетентністю (EQ). Причому для керівників
ці цифри різняться ще відчутніше: тільки 15 % успіху визначається IQ, а
85 % – EQ.
Емоційний інтелект
(EQ) включає в себе чотири базові
складові.
1.Самосвідомість.
Аналіз власного емоційного стану, розуміння впливу емоцій на прийняття рішень.
Адекватна оцінка своїх здібностей. Розвиток інтуїції.
2.Управління власними емоціями.
Відкритість по відношенню до оточуючих, власні принципи і цінності. Позитивна
оцінка ситуації, бажання і вміння знаходити рішення в складних ситуаціях.
3.Емоційна чуйність (емпатія) Уміння
прислухатися до почуттів інших людей, здатність розуміти чужі потреби.
4.Управління емоціями інших людей.
Уміння продати ідею, намалювати захоплюючу картину майбутнього. Здатність
запобігати і регулювати конфлікти.
Люди з високим
рівнем емоційного інтелекту, як правило,
відчувають
здоровий емоційний баланс таких почуттів:
ü Мотивація;
ü Дружба;
ü Зосередження
уваги;
ü Самоконтроль;
ü Задоволеність
собою;
ü Зосередженість;
ü Душевний
спокій;
ü Свобода;
ü Зв’язок
з оточуючими;
ü Задоволення;
ü Автономність;
ü Задоволеність;
ü Вдячність
тощо.
Водночас, люди з
низьким рівнем емоційного інтелекту часто відчувають:
ü Самотність;
ü Почуття
провини;
ü Спустошеність;
ü Депресивність;
ü Неврівноваженість;
ü Зобов’язаність;
ü Залежність;
ü Злість;
ü Почуття
жертви;
ü Образу;
ü Незадоволеність;
ü Відчуття
неуспіху.
Тобто, для нашого особистого щастя та якості життя є
доволі важливо мати високий рівень емоційного інтелекту та постійно працювати
над його вдосконаленням.
Ключ до успіху. Як
розвинути емоційний інтелект? Манфред Кетс де Вріс у книзі «Містика лідерства.
Розвиток емоційного інтелекту» дає ряд практичних порад:
Ø Навчіться
усвідомлювати власні емоції. Частіше задавайте питання: «чи дійсно це те, чого
я хочу?»
Ø Керування
емоціями. Якщо ви відчуваєте, що назріває конфлікт і ви можете зірватися,
візьміть тайм-аут, поміркуйте і відпочиньте.
Ø Активно
слухайте. Необхідно повністю включатися в процес бесіди. Не варто соромитися
зайвий раз уточнити, що співрозмовник мав на увазі.
Ø Слухайте
очима. Уміння читати мову жестів стане в нагоді вам не тільки для того, щоб
розуміти справжні емоції співрозмовника, але і для того, щоб самому подавати
правильні сигнали.
Ø Адаптуйтеся
до емоцій. Ваше завдання - навчитися «читати» чужі емоції.
VI Самодіагностика. (КвілінськаМ.А.)
Тест Н.Хола (Учасники
мали можливість попередньо пройти діагностику емоційного інтелекту,
скориставшись матеріалами, надісланими на електронні скриньки)
VII Презентація пам’ятки «Розвиваємо емоційний інтелект» (Додаток А) (КвілінськаМ.А.)
VIII Руханка «Баланс ввічливості - щирості» (КвілінськаМ.А.)
Учасники рухаються
по аудиторії і вітаються один з одним лише кивком голови, не проявляючи емоцій.
Потім змінюють стратегію: вітаються як дуже добрі друзі із максимальним
вираженням емоцій. У третій частині руханки вітаються із середнім проявом
емоцій, можуть сказати щирий комплімент, збалансовуючи актуальні здібності
ввічливість та щирість.
IХ Інформаційне повідомлення №2 «Розвиток емоційної
компетентності учнів з метою формування інноваційної людини»
(Баляк С.В.)
Досі система освіти була спрямована
на отримання теоретичних знань і зовсім ігнорувала емоційний розвиток людини. А
емоційно обдаровані люди володіють безцінним умінням раціонально розпоряджатися
природними здібностями і освітою, у тому числі й інтелектом як таким.
У зв’язку з
цим, актуальним питанням сучасної освіти є формування емоційного інтелекту
особистості. Вчені Дж. Майер, П.Саловей, Д. Карузо дають таке офіційне
визначення емоційного інтелекту: «… здатність аналізувати свої емоції з метою
покращення процесу мислення. Включає уміння безпомилково сприймати емоції,
оцінювати і генерувати їх таким чином, щоб допомагати мисленню, розуміти емоції
й ідентифікувати їх, а також рефлекторно скеровувати емоції з тим, щоб сприяти
своєму емоційному й інтелектуальному зростанню».
Емоційний інтелект став центром
уваги вчених у останні десять років. Зокрема, було доведено, що в розвитку
гармонійної особистості людини «емоційна компетентність» («емоційний інтелект»)
відіграє важливішу роль, ніж «академічна компетентність». Позитивні й негативні
думки можуть спричиняти відповідні зміни в процесах збереження та зворотного
відтворення інформації, змінюючи при цьому здібності до навчання.
Так, низка вчених вважає,що
емоційний інтелект можна і потрібно розвивати. Зокрема, Д. Гоулман наводить
таку аргументацію: нервові шляхи мозку продовжують розвиватися протягом
людського життя, тому можливий і емоційний розвиток, який виявляється в
усвідомленому регулюванні емоцій. Д.Гоулман закликає не гаяти часу і допомогти
дітям «прожити своє життя краще». Для цього їм потрібно розвивати здібності,
які він називає «емоційним інтелектом», а саме: самоконтроль, завзяття і
наполегливість, а також уміння мотивувати свої дії. На підтвердження цієї
теорії виступає і Г.П.Березовська, результати емпіричного дослідження якої
переконливо доводять можливість розвитку емоційного інтелекту шляхом спеціально
організованого навчання і виховання.
Така «емоційна освіта» має базуватися
на знанні біологічних і соціальних передумов емоційного інтелекту індивіда і
може здійснюватися як через пряме навчання, так і шляхом створення певного
сприятливого психологічного клімату, залучення учнів, педагогів та батьків до
спільної діяльності.
Діючим елементом у роботі з учнями
для розвитку емоційного інтелекту є ряд технологій, які спрямовані на емоційну
активацію, що є необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності:
Ø технологія
особистісно орієнтованого розвивального навчання;
Ø технологія
ситуативного моделювання;
Ø проектні
технології;
Ø технологія
критичного мислення;
Ø технологія
вітагенного навчання.
Саме особистісно орієнтоване
навчання допомагає учневі пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися.
Технології ситуативного моделювання
допомагають простежити не лише динаміку особистісного розвитку учня, а й
емоційні зміни протягом кожного уроку.
Вправи «Рольова гра»,
«Драматизація», імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення,
сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Мета рольової гри
- визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, навчання, набуття
досвіду шляхом гри.
Доцільним є використання проектних
технологій, тому що вивчення навчального матеріалу вимагає ґрунтовних
досліджень. Працюючи над проектами, учні проходять усі стадії технології
виконання завдань, забезпечуючи управління емоційним станом, підпорядковуючи
емоції розуму, сприяючи самопізнанню і самореалізації через збагачення
емоційного і соціального досвіду.
Для розв’язання суперечностей між
життєвим досвідом дітей і новою інформацією використовую прийоми критичного
мислення.
Технологія вітагенного навчання
(А.Бєлкін), допомагає реалізувати й активізувати життєвий досвід
особистості, що є надзвичайно важливим для гармонійного розвитку учня.
Вітагенне
навчання (“ vita” – лат. життя; ген, генний – грец. genes– народжений) –
грунтується на актуалізації життєвого
досвіду особистості, щоб можна було опертися під час вивчення нового
матеріалу.
Прийоми вітагенної технології:
Ø прийом
стартової актуалізації життєвого досвіду учнів;
Ø прийом
вітагенної проекції (мета уроку);
Ø вітагенне
конструювання (моделювання схем, таблиць, алгоритмів, які допоможуть розкрити
мету уроку);
Ø вітагенна
аналогія: це порівняння життєвих ситуацій, дій, вчинків героїв із своїм життям, сьогоденням, аналіз і висновки із
ситуації;
Ø прийом
вітагенного натхнення передбачає олюднення об'єктів живої і неживої природи;
Ø вітагенний
синтез – поєднання, об'єднання різних понять, речей в одне ціле;
Ø голографічна
проекція – інформація, яка йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний
досвід інших, книга, повідомлення ЗМІ, твори мистецтва, зустрічі з фахівцями
різних галузей тощо;
Ø вітагенний
висновок - передбачає підсумок спостережень, розгляду міркувань з
обговорюваного питання.
Усі уроки для формування емоційної
кометнтності повинні вирізнятися особливою емоційною атмосферою. Отже,
організовані спеціальним чином, вони можуть перетворитися на повноцінний
тренінг емоційного інтелекту.
На кожному етапі уроку викладач може
орієнтуватися на розвиток емоційного інтелекту учня, враховуючи освітні цілі,
мету, завдання уроку.
«Початок – половина цілого», – ці повчальні слова Піфагора стали афоризмом.
Видатний педагог Песталоцці пропонував починати будь-яке спільне навчання людей
з об’єднання їх "через настрій". Англійський учений Стоуенс довів, що
учні, які емоційно налаштовані на урок, досягають значно більших успіхів, ніж
ті, яких не заохочували.
У забезпеченні творчої співпраці
важливу роль відіграє емоційне
налаштування на урок, тобто правильний настрій. Учень повинен
«розкритися» ще до того, як приступить до навчання. Адже тільки «розкрившись»
емоційно, він зможе зануритися у самосвідомість. Для того, щоб учні почували
себе комфортно, можна застосувати наступні методи та прийоми емоційного
налаштування: діагностику
емоційного стану учнів (ранкове коло, «Термометр», «Натхнення»), формули уроку.
Будь-яка навчальна діяльність
неможлива без мотивації. Мотивація має бути не тільки внутрішня, але й
зовнішня. Викладач повинен створити психологічну установку на отримання нової
інформації, зацікавити учнів, розбудити почуття, спонукати використовувати
отриману інформацію для вирішення проблемної ситуації. На даному етапі можна
використати прийоми «Інтрига», «Я
впевнена!», «Цікавий факт», «Віддзеркалення», «Хмари слів» або «Хмарки тег».
На етапі сприймання та усвідомлення
навчального матеріалу педагогу необхідно майстерно запланувати і створити захоплюючі
моменти, аби відкрити мозковий емоційний центр, через який інформація проникає
в довготривалу пам’ять. У своїй роботі поряд із традиційними формами та
методами проведення уроків вивчення можна використати інтерактивні
прийоми, які сприяють розвитку емоційного інтелекту:
Ø квест;
Ø кластер;
Ø блок-схема;
Ø інформаційне
гроно;
Ø досьє,
анкета;
Ø портфоліо;
Ø фотоколаж;
Ø ейдос-конспекти;
Ø інтелект-карти;
Ø програма
«Поза очі»;
Ø літературний
трейлер;
Ø сторінка
в соціальній мережі;
Ø гра
«Поле чудес».
Психологами доведено, що діти з
високим емоційним інтелектом легко засвоюють, розуміють і використовують
навчальний матеріал. На закріплення можна використати таку групу креативних методів і прийомів:
Ø метод
«Якби…»;
Ø метод
аглютинації;
Ø метод
синектики;
Ø метод
інверсії;
Ø прийом
«Літературний крос»;
Ø прийом
«Малюнок на скелі»;
Ø прийом
«Дружня порада»;
Ø прийом
«А що, якщо…?»
Результативність формування
емоційної компетентності:
Ø
сприяє
формуванню емоційно-ціннісного ставлення учнів до себе, інших людей, навколишньої
дійсності;
Ø
дає
можливість учням висловлювати індивідуальне ставлення до речей та подій,
спираючись на емоційну сферу;
Ø навчає творчо підходити до розв’язання проблем;
Ø підвищує мотивацію до навчання;
Ø посилює активність учня на уроці;
Ø сприяє значному зростанню якості знань з навчальних
предметів.
Розвиток
емоційного інтелекту в поєднанні з освітніми технологіями на уроках –
інструмент для формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до себе,
інших людей, навколишньої дійсності, розвитку інтелектуально-психологічного
потенціалу дитини. Він є важливим чинником, що забезпечує успішну
самореалізацію людини. Сучасна парадигма освіти вимагає віднайти розумний
баланс між мисленням та емоціями.
Завдання
педагога на уроках – це навчання мови емоцій. І тільки вчитель, який постійно
перебуває у творчому пошуку, упроваджує нові методики навчання, розробляє
нестандартні прийоми пізнавальної діяльності,зможе допомогти учневі
розібратися у своїх емоціях, які будуть спрямовані на активізацію розумової
діяльності.
Як зазначав
К.Д.Ушинський: «Діти не вміють приховувати своїх почуттів, та, коли їх
переслідуватимуть за почуття, вони швидко навчаться таїти їх і тоді – вчитель
блукатиме в темряві».
Рівень
емоційного інтелекту є важливим засобом успішної самореалізації особистості.
Перефразувавши відоме мудре висловлювання, можна зазначити: «Учні забудуть, що
ви говорили, учні забудуть, що ви зробили, але вони ніколи не забудуть, які
почуття ви в них викликали».
X Вправа «Входження в картину» (Робота з картинами
Д.Золана) (Баляк С.В.)
Однією з сучасних методик формування
образного мислення – є технологія
«Входження в картину». В її основі
лежить американська програма «Стратегія візуального мислення», адаптована до українських реалій. Дана технологія пропонує
зробити уявний крок за раму картини, одразу дає змогу відчути дух картини. Порівняємо дану технологію та традиційні прийоми роботи з картиною.
|
Робота за картиною
( традиційна )
|
«Входження в картину»
|
|
1. Розповідь про художника, історію створення картини.
2. Бесіда за змістом картини.
- Що зображено на картині?
3. Аналіз художніх засобів з метою виділення істотних ознак.
4. Складання плану розповіді.
5. Добір робочих матеріалів.
6. Складання
розповіді за планом.
7. Редагування.
|
1.
Тримаємо інтригу (художник і назва
повідомляються в кінці)
2.
Правильні запитання
- Що відбувається на картині?
- Чому ти так думаєш?
- Де і коли відбуваються події?
- Що ти б робив,якби опинився в картині, що б змінив?
3.Стимулювання
творчої активності
|
Тоді діти розглядають
картину як подію, яка відбувається тут і зараз, замість пасивного споглядання
діти ніби занурюються в подію. Одразу
ж має йти запитання: чому ти так думаєш?
Важливо, щоб дитина аргументувала свої припущення Тоді вона починає вдивлятися, бо
зацікавилася, та намагається застосувати знання, щоб знайти докази і довести
свою правоту. Такі творчі завдання помітно розвивають креативність.
Вправа «Подорож за раму»
Вчитель
пропонує дітям уявити, що зникла рама і вони можуть додумати, що художник не
намалював.
-
Що б ви хотіли додати до
зображеного на картині? Що прибрати? Чому?
Картину можна не тільки бачити, а
чути, нюхати, сприймати дотиком.
Вправа «Я тільки чую»
Діти виконують точковий масаж вушок.
Розповідають про уявні звуки.
Шелест дерев, скрип гілок, спів пташок, шум води…
Вправа «Я відчуваю запах»
Діти уточнюють, які запахи можна
відчути на картині.
Листя, кори, свіжості, грибів…
Вправа " Я сприймаю дотиком
"
Дітям
пропонується із заплющеними очима торкнутися поверхні картки і
сказати, що це може бути на картині.
Шершава поверхня - кора дерев,
каміння, гілки; люстерко – вода, небо, мокре листя …
-
Які кольори переважають
на картині? Чому?
-
Що на
картині відноситься до живої природи? До неживої?
-
Що ви можете сказати про
воду в річці?
-
Що художник не зобразив,
але воно є? (Сонце) Як ти здогадався?
(Бо тінь біля дерева)
-
- А хто сховався? Кого ми не бачимо,
але точно знаємо, що вони тут є? (Діти
ніби заглядають у шпаринки, під листочки, за дерева і дають повну відповідь на
запитання)
Гра «Зміна подій»
(Вчитель
пропонує уявити, що події, зображені на картині, раптом змінилися).
Наприклад:
• пішов дощ;
• налетів сильний вітер;
• перший заморозок.
(Діти мають
розповісти, як зміняться об’єкти, зображені на картині).
«Буває
– не буває»
(Вчитель показує
предмет, учні визначають, чи міг би художник додати його до своєї картини.
Обґрунтувати свою відповідь).
Наприклад:
корова, метелик, комп’ютер, їжак, машина, дятел, пінгвін.
« Добре – погано»
Зима добре - тому що… Зима погано - тому що…
Гра «Перетворення»
Перетворені діти розповідають від особи свого об'єкта:
- «Я дівчинка...»
- «Я камінь...»
- «Я трава...»
- «Я дерево...»
- «Я вода...»
- «Я небо...»
- «Я вітер...»
«Пензлики»
(Дітям пропонуються пензлики і
чорно-білий варіант картини.)
Завдання:
Розмалювати один об’єкт картини, озвучивши свої дії. Важливо використовувати
прикметники.
Наприклад:
«Я розфарбовую небо. Воно ранкове,
прозоре, чисте, блакитне, тому використовую голубий колір»
Вчителю
не варто заперечувати відповіді дітей, самостійно робити висновки. Він може
лише перефразувати відповіді , щоб вибудувати правильні речення. Це позитивно
впливає на розвиток зв’язного мовлення дітей. Не можна оцінювати —
навіть схвалення може знищити атмосферу відвертості, адже діти перестануть
невимушено говорити, з’явиться страх розчарувати.
Висновки
Метод «Входження в картину» реалізується шляхом поєднання різноманітних
активних форм роботи (індивідуальних, групових, колективних, пошукових,
дослідницьких та ін.) Запропоновані
види вправ допомагають учням не тільки
свідомо засвоювати матеріал, а й сприяють формуванню умінь користуватися
засобами мови у процесі мовленнєвого спілкування. Саме такі уроки допомагають
формувати у дітей вміння творити, висловлювати свої думки, словами передавати
почуття, враження від побаченого. Вони вчать бачити і розуміти прекрасне як в природі,
так і в житті, на картині, допомагають відчути яскравість барв, що є в природі;
виховують почуття любові до неї, до мистецтва; розширюють словниковий запас. Різноманітні ігрові прийоми, творчі завдання допомагають активізувати
процес сприймання, мовлення.
XI Арт-терапевтична
вправа «Малюнок щастя» (КвілінськаМ.А.)
1.Психолог
проводить з учасниками уявну подорож:
«Сядьте зручно, розслабтеся. Закрийте очі, влаштуйтеся
зручніше і увійдіть до свого внутрішнього простору, який є у кожної людини – це
простір уяви. Спробуйте відчути свої руки, ноги, кожну клітинку свого тіла. Розслабте
свої руки, ноги, кожну клітинку свого тіла.
А тепер уявіть собі, що ви опинились дивним чином на
галявині посеред зимового лісу. Навколо вас пухкий білий сніг, чудові засніжені
ялинки. Сніжинки виблискуючи падають на землю та вкривають її. Сніговий покрив
галявини від цього стає дуже гладким та рівним. Вам хочеться щось намалювати на
ньому. Ви знаходите маленьку палочку і малюєте на снігу те про, що мрієте –
свій малюнок щастя. Роздивіться свій малюнок, запам’ятайте. Коли будете готові
просто розплющіть очі.»
2.
Зобразіть побачений вами малюнок за допомогою клею.
«Проявіть» його піском, сіллю, манкою, чи іншим сипучим матеріалом та дайте
назву.
3.
Презентуйте групі ваш малюнок:
Ø Розкажіть:
про що він?
Ø Яка
його назва?
Ø Які
почуття викликає?
Ø Як
відображає ваше життя?
XII Рефлексія. Прощання. (Квілінська
М.А., Баляк С.В.)
Кожен з учасників
записує свої враження від заняття на стікері, презентує їх групі.
Отже, емоційний
інтелект є однією з головних складових у досягненні максимального успіху в
житті та відчутті щастя. Саме тому його розвиток став актуальним у новій
українській школі як для учнів, так і для нас педагогів.
Нехай психологічні знання допомагають
Вам у житті!
Притча – мультфільм
Додаток А
ПАМ’ЯТКА “Розвиваємо
емоційний інтелект»
§ Ти
маєш право на будь-які почуття: і позитивні, й негативні.
§ Ніхто
краще за тебе не знає твоїх почуттів.
§ Почуття,
які в тебе виникають до людини, краще висловлювати відразу і їй особисто.
§ Коли
ти говориш про свої почуття, твій авторитет не страждає.
§ Вираження
позитивних почуттів ні до чого тебе не зобов’язує.
§ Не
змішуй позитивні й негативні емоції. Якщо хвалиш - роби це з милим виразом
обличчя.
§ Навчися
приймати похвалу інших людей.
Як правильно виразити позитив?
1. Не відкладай подяку.
2. Використовуй слова «Я», «Я така
рада», «Мені було дуже приємно», тощо.
3. Не бійся давати точне визначення
своїм почуттям: «мені приємно»; мені подобається; «я захоплююсь»; тощо.
4. Усі свої слова підкріплюй діями:
мімікою, жестами, позою. Навчися приймати свої почуття як частину себе.
Наприклад, якщо подруга хвалить гарну сукню, ми нерідко відповідаємо «Та ні,
вона стара», замість того, щоб прийняти комплімент і порадіти за себе.
Правила вираження негативних почуттів
Не лише позитивні,
але й негативні емоції потребують правильного вираження. Робити це потрібно конструктивно.
Якщо тебе щось не влаштовує, постарайся пояснити, чим саме ти незадоволена.
1. Не відкладай вираження почуттів,
роби це відразу.
2. Об’єктивно опиши ситуацію: «Я
розсердилася, бо ти не купив хліба».
3. Використовуй займенник «я».
4. Називай свої почуття на ім’я: «Я
злюся», «Мені неприємно», «Я засмучена».
5. Підкріплюй свої висловлювання діями:
мімікою, жестами, інтонацією. Але не треба розпускати руки - розслабся, зітхни,
усміхнися.
6. Точно сформулюй, чого ти хочеш.
7. Вислухай спокійно всі аргументи
партнера. Твоя щирість допоможе не тільки вирішити конфліктну ситуацію, а й
дасть можливість партнеру поважати тебе і твої почуття.
10 цікавих фактів про емоції
1. Чоловіки відчувають ті
ж самі емоції, що і жінки. Просто нас вчать висловлювати почуття по-різному
2. Для
того щоб висловити повний спектр емоцій, природа нагородила нас 43 мускулами, відповідальними за міміку.
3. Емоції
можуть тривати від частки секунди до декількох хвилин. Негативні емоції ми
відчуваємо довше, ніж позитивні.
4. В українській мові є
вираз «нутром відчуваю» неспроста. Емоції впливають на вегетативну нервову систему, яка
контролює базові функції тіла,
наприклад травлення, кровообіг, дихання і сексуальне бажання.
5. Емоції універсальні.
Вирази облич жителів України і Зімбабве не відрізняються за умови, що люди
відчувають однакові емоції. А ось тригери почуттів, звичайно, різні.
6. Якщо довго імітувати ту
чи іншу емоцію, наприклад огиду або злість, вас охоплять ці почуття
по-справжньому.
7. Емоційний
інтелект важливіший розуму. За статистикою, ваше фінансове благополуччя на 85% залежить від
ваших лідерських якостей, здатності спілкуватися
і вести переговори. І тільки на 15% – від ерудиції.
8. Ваші роздуми щодо
справедливості, зобов’язань, сили, доброти і взаємодопомоги виражаються в таких
емоціях, як співчуття, вдячність, збентеження і трепет. Ці почуття розвивалися
в людині протягом тисяч років. Так
що мораль буквально втілюється в нас самих.
9. Тільки
1% людей здатні повністю приховувати емоції від інших. 10% людей не знають, як саме вони
себе почувають. Це називається алекситимією.
Через таку дисфункції людина не здатна описати свої емоції словами, відрізнити
одне почуття від іншого і зрозуміти настрій оточуючих.
10. Люди,
які захоплюються ін’єкціями ботокса, все одно можуть відчувати емоції. А ось алекситимия у людини з
ботоксом – це катастрофа.
Впорядкувала:
практичний психолог Квілінська М.А.
Немає коментарів:
Дописати коментар