Психологічні практики гармонізації психічного здоров’я особистості
в умовах карантинного способу життя
За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ),
психічне здоров’я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. /Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р
- позитивне сприйняття власного психічного благополуччя;
- відчуття власної гідності, впевненість в цінності своєї особистості та цінності інших людей;
- здатність підтримувати гармонійні взаємовідносини з внутрішнім світом думок та почуттів, справлятися з життєвими проблемами та свідомо йти на ризик;
- здатність встановлювати, розвивати та підтримувати міжособистісні відносини, зв'язок між поколіннями;;
- здатність психіки до самозцілення (спонтанного відновлення нормального стану) після перенесеного шоку або стресу.
Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві
Збереження психічного здоров’я шляхом розвитку стресостійкості та навичок керування стресом
mindfulness
«Спокій не означає, що я став килимом для дверей або приймаю несправедливості, які я бачу навколо себе, і те, що може зі мною статися.
Спокій означає, що я призупиняюсь, відчуваю гнів всередині себе і глибоко розумію його, а потім використовую його продуктивним, потужним способом, щоб здійснити зміни, які я хочу бачити.
Спокій дає мені чіткість говорити і діяти способом, найкориснішим мені і навколишньому світу. Спокій насправді є суперсилою».
Термін «mindfulness» ввів американський професор медицини Джон Кабат-Зінн в 70-х роках ХХ століття. Майндфулнес він пояснював як «безоцінну усвідомленість, яка виникає внаслідок свідомого скерування уваги на теперішній момент власного досвіду».
Мішель Марос, Барб Шмідт
«Майндфулнес — стандартизовані типи практик, що мають доказову базу й науково доведений ефект для психічного здоров’я. Вони “очищені” від езотерики, це - техніки медитації та релаксації, завданням яких є гармонізувати роботу мозку».
Майндфулнес має три базові компоненти.
1. Це практика про усвідомлене та неосудне проживання власного досвіду
«Усвідомлене — це коли я розумію, що зі мною відбувається, розумію свої почуття, переживання, ситуацію навколо мене, і при цьому неосудно до цього ставлюся.
Неосудність — ключове слово для майндфулнес, бо ми звикли засуджувати інших людей, себе і свої почуття»,
(Бути присутнім і не критикувати себе, якщо ця присутність втрачається...просто повертатися до того, що робиш)
2. Це практика про проживання теперішнього у кожному моменті
«Ми можемо займатися якось справою, а подумки бути в іншому місці. Коли закінчуємо справу і починаємо те, що планували, у цей момент зазвичай ми думаємо: “А що я робитиму далі?”. Зрештою, ми не живемо у теперішньому. Начебто живемо, але весь час думками десь у майбутньому. Одним з джерел стресу є те, що ми втрачаємо відчуття теперішнього моменту. Майндфулнес-медитація пояснює, як повернути ці почуття».
(Бути повністю присутнім у кожному моменті: чути, бачити, відчувати, почувати те, що відбувається тут і зараз...зауважувати його...)
3. Це практика про уважність
Людський мозок, стверджують автори техніки майнфундлес, не створений для мультазадачності; коли ми йдемо по вулиці і слухаємо музику в навушниках чи їмо і водночас гортаємо стрічку ФБ, ми не присутні повністю в жодній з цих дій...
«Уважність до внутрішнього й зовнішнього середовища. Уважність як вміння сфокусувати свою увагу на одній конкретній речі. Уважність — це те, що у нас поступово забирає зовнішній світ, який переповнює нас інформацією. Через це наша увага розпорошується, і ми втрачаємо вміння концентруватися на чомусь одному. Але саме воно дарує нам владу над нашим внутрішнім світом, тому це вміння є дуже важливим і його варто повертати».
Майндфулнес можна практикувати абсолютно по-різному — закривати очі і фокусуватися на диханні чи робити це за чашкою кави, миттям посуду або піднімаючись сходами. Головне — зважати на зазначені вище три компоненти, а разом з цим бути зосередженими на теперішньому моменті, робити це цілеспрямовано, занурюватися у смак або відчуття.
(за матеріалами інтерв'ю доктора психологічних наук й психотерапевтки Вікторії Горбунової та доктора психологічних наук, члена групи експертів МОЗ напрямку «Психічне здоров’я» Віталія Климчука)
Режим доступу:
https://patriotdefence.org/brainteka/psycheya/gigiena-dlya-rozumu.-shho-take-majndfulnes-meditacziya-ta-yak-vona-vplivae-na-golovnij-mozok.html
уважність до стресу
Доведено, що медитація уважності заспокоює `` систему стресу '' мозку , відому як реакція "бій або втеча". Завдяки уважності ми можемо навчити себе більш вміло реагувати на стресові ситуації, які з часом фактично зменшують розмір мигдалини (центральної частини нашого мозку, реактивного бою або реакції на втечу). Численні дослідження показали, що уважність є ефективним інструментом управління стресом . Завдяки регулярній практиці уважності ми стаємо все більше і більше психічно сильними. Ми стаємо менш реактивними, більш стійкими до стресів і краще здатні вирішувати життєві проблеми зі спокоєм, перспективою та ясністю.
література
психологія функціональних станів http://maup.com.ua/assets/files/lib/book/nw50.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар