вівторок, 14 липня 2020 р.

Психологічні практики гармонізації психічного здоров’я

Психологічні практики гармонізації психічного здоров’я особистості 

в умовах карантинного способу життя


За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 

психічне здоров’я - це стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти.
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. /Схвалено  розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р
  • позитивне сприйняття власного психічного благополуччя;
  • відчуття власної гідності, впевненість в цінності своєї особистості та цінності інших людей;
  • здатність підтримувати гармонійні взаємовідносини з внутрішнім світом думок та почуттів, справлятися з життєвими проблемами та свідомо йти на ризик;
  • здатність встановлювати, розвивати та підтримувати  міжособистісні відносини, зв'язок між поколіннями;;
  • здатність психіки до самозцілення (спонтанного відновлення нормального стану) після перенесеного шоку або стресу.



«Спокій не означає, що я став килимом для дверей або приймаю несправедливості, які я бачу навколо себе, і те, що може зі мною статися.
Спокій означає, що я призупиняюсь, відчуваю гнів всередині себе і глибоко розумію його, а потім використовую його продуктивним, потужним способом, щоб здійснити зміни, які я хочу бачити.


Спокій дає мені чіткість говорити і діяти способом, найкориснішим мені і навколишньому світу. Спокій насправді є суперсилою».
 Мішель Марос,  Барб Шмідт



«Майндфулнес —  стандартизовані типи практик, що мають доказову базу й науково доведений ефект для психічного здоров’я. Вони “очищені” від езотерики, це - техніки медитації та релаксації, завданням яких є гармонізувати роботу мозку».

Термін «mindfulness» ввів американський професор медицини Джон Кабат-Зінн в 70-х роках ХХ століття. Майндфулнес він пояснював як «безоцінну усвідомленість, яка  виникає внаслідок свідомого скерування уваги на теперішній момент власного досвіду».  


Майндфулнес має три базові компоненти.
1. Це практика про усвідомлене та неосудне проживання власного досвіду 
«Усвідомлене — це коли я розумію, що зі мною відбувається, розумію свої почуття, переживання, ситуацію навколо мене, і при цьому неосудно до цього ставлюся. 
Неосудність — ключове слово для майндфулнес, бо ми звикли засуджувати інших людей, себе і свої почуття»,  
(Бути присутнім і не критикувати себе, якщо ця присутність втрачається...просто повертатися до того, що робиш)
2. Це практика про проживання теперішнього у кожному моменті
«Ми можемо займатися якось справою, а подумки бути в іншому місці. Коли закінчуємо справу і починаємо те, що планували, у цей момент зазвичай ми думаємо: “А що я робитиму далі?”. Зрештою, ми не живемо у теперішньому. Начебто живемо, але весь час думками десь у майбутньому. Одним з джерел стресу є те, що ми втрачаємо відчуття теперішнього моменту.  Майндфулнес-медитація пояснює, як повернути ці почуття».
(Бути  повністю присутнім у кожному моменті:  чути, бачити, відчувати, почувати те, що відбувається тут і зараз...зауважувати його...)
3. Це практика про уважність 
Людський мозок, стверджують автори техніки майнфундлес, не створений для мультазадачності;  коли ми йдемо по вулиці і  слухаємо музику в навушниках чи їмо і водночас гортаємо стрічку ФБ, ми не присутні повністю в жодній з цих дій...
«Уважність до внутрішнього й зовнішнього середовища. Уважність як вміння сфокусувати свою увагу на одній конкретній речі. Уважність — це те, що у нас поступово забирає зовнішній світ, який переповнює нас інформацією. Через це наша увага розпорошується, і ми втрачаємо вміння концентруватися на чомусь одному. Але саме воно дарує нам владу над нашим внутрішнім світом, тому це вміння є дуже важливим і його варто повертати».
Майндфулнес можна практикувати абсолютно по-різному — закривати очі і фокусуватися на диханні чи робити це за чашкою кави, миттям посуду або піднімаючись сходами. Головне — зважати на зазначені вище три компоненти, а разом з цим бути зосередженими на теперішньому моменті, робити це цілеспрямовано, занурюватися у смак або відчуття. 
(за матеріалами інтерв'ю доктора психологічних наук й психотерапевтки Вікторії Горбунової  та доктора психологічних наук, члена групи експертів МОЗ напрямку «Психічне здоров’я»  Віталія Климчука)
Режим доступу: 
https://patriotdefence.org/brainteka/psycheya/gigiena-dlya-rozumu.-shho-take-majndfulnes-meditacziya-ta-yak-vona-vplivae-na-golovnij-mozok.html

уважність до стресу

Доведено, що медитація уважності заспокоює `` систему стресу '' мозку , відому як реакція "бій або втеча". Завдяки уважності ми можемо навчити себе більш вміло реагувати на стресові ситуації, які з часом фактично зменшують розмір мигдалини (центральної частини нашого мозку, реактивного бою або реакції на втечу). Численні дослідження показали, що уважність є ефективним інструментом управління стресом . Завдяки регулярній практиці уважності ми стаємо все більше і більше психічно сильними. Ми стаємо менш реактивними, більш стійкими до стресів і краще здатні вирішувати життєві проблеми зі спокоєм, перспективою та ясністю.

література

психологія функціональних станів    http://maup.com.ua/assets/files/lib/book/nw50.pdf

Немає коментарів:

Дописати коментар