план заходів щодо подолання психологічних втрат

 

Рекомендуємо працівникам психологічної служби розробити власний план заходів щодо подолання  психологічних втрат

Додаток до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту світи» від 07.07.2025 № 21/08-586  "Методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році"

Алгоритм

 виявлення та компенсації психологічних втрат

1. Моніторингові (діагностичні) дослідження рівня психологічних втрат. Проводити потрібно щороку, аналізуючи та порівнюючи результати в системі моніторингового дослідження. 

Визначення рівня психологічних втрат, ступінь впливу психологічної травми на різні сфери розвитку особистості, серед яких:

·                   визначення втрат когнітивної сфери – це кількісне вимірювання втрат у сприйнятті, пам’яті, увазі, мисленні, оцінка показників зараз та порівняння з попередніми показниками, аналіз динаміки їхнього розвитку, що впливає на навчальну діяльність;

·                   визначення втрат емоційно-вольової сфери – це кількісне вимірювання втрат ментального здоров’я, що впливає на навчання (рівень тривожності, стресу, емоційний стан, психологічне благополуччя, самооцінка тощо) і аналіз динаміки змін;

·                   визначення втрат мотиваційної сфери – це кількісне вимірювання втрат у мотивації до життя, навчання, розвитку, у потребі в досягненні та аналіз показників у порівнянні з попередніми роками;

·        визначення втрат особистісної і соціальної сфери – це кількісне вимірювання втрат у самооцінці, навичках комунікації, ціннісних орієнтацій, показниках соціалізації та соціальної адаптованості.

2. Визначення потреб та ресурсів. Визначення потреб особистості, показника резилієнтності та сильних сторін кожної дитини (внутрішня опірність, механізми психологічного захисту, домінуючі канали відновлення), систематизація і підсилення зовнішніх ресурсів (Basic Ph, укладання мапи соціальних контактів, списку творчих і соціальних активностей).

3. Розробка плану та визначення шляхів компенсації. Підбираємо індивідуальний/груповий інструментарій відновлення, реабілітації, допомоги (техніки, методики, програми на відновлення позитивного мислення, позитивних контактів, емоційної саморегуляції, резилієнтності). Визначення категорії тих, хто допоможе здійснити ці етапи: адміністрація, учителі, батьки, родичі, інші профільні фахівці. Складаємо план роботи на 2-9 місяців.

4. Впровадження плану щодо подолання психологічних втрат, його коригування (за потреби) та підведення підсумків. За потреби додаємо зміни. Ефективними є системна робота, проведення занять 1 раз у тиждень.

5. Аналіз ефективності. Після завершення роботи потрібно провести повторну діагностику, оцінити ефективність плану роботи й проаналізувати результати, що й буде наступним етапом моніторингового дослідження.

Методики роботи фахівців щодо компенсації психологічних втрат для різних закладів освіти та для здобувачів різного віку можуть відрізнятися. 

Крім діагностики, просвіти, профілактики, це організація індивідуальних і групових занять/консультацій (саме з тими дітьми чи класами, які мають високі показники рівня тривоги, стресу або інші ознаки психологічних втрат відповідно до діагностичних показників).

Орієнтовні плани заходів,  укладені на основі алгориму ІМЗО

 

ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ  У ДОШКІЛЬНИКІВ

 

1.  Моніторинг психологічного стану дітей

Терміни: вересень-жовтень (щороку)

Дії:

·        Спостереження за поведінкою дітей у групі, під час ігор, занять, спілкування.

·        Проведення діагностики за допомогою ігрових методик: «Малюнок сім’ї», «Мій настрій», «Казка про звірятко» (проективні методики).

·        Оцінка когнітивної сфери: увага, пам’ять, мислення (ігри на запам’ятовування, сортування, класифікацію).

·        Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, страхів, емоційного стану (спостереження, бесіди, казкотерапія).

·        Мотиваційна сфера: інтерес до гри, навчання, спілкування.

·        Особистісна і соціальна сфера: самооцінка, комунікативні навички, адаптація в групі.

Результат: створення психологічного портрету кожної дитини.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди з дітьми у формі гри.

·        Спостереження за реакціями на стресові ситуації.

·        Визначення внутрішніх ресурсів: улюблені ігри, казки, персонажі, які викликають позитивні емоції.

·        Складання карти підтримки: вихователі, батьки, друзі, улюблені заняття.

Результат: ресурсна карта групи та окремих дітей.

 

3. Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                    Підбір інструментів:

§  Арт-терапія (малювання, ліплення, аплікація).

§  Казкотерапія (читання та обговорення казок з позитивним завершенням).

§  Ігри на розвиток емоційної саморегуляції (гра «Світлофор емоцій», «Чарівна скринька»).

§  Музикотерапія, танцювальна терапія.

·                   Визначення учасників: вихователі, асистенти, батьки.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки групи.

 

4.  Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

§  Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я веселий», «Мій друг», «Коли я злюсь», «Мій чарівний світ».

§  Форми: ігри, заняття з елементами театру, творчі завдання.

§  Коригування плану за результатами спостережень.

§  Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: покращення емоційного стану, адаптації, комунікації дітей.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

§  Повторне спостереження та діагностика.

§  Порівняння результатів з початковими.

§  Аналіз змін у поведінці, емоційному стані, соціалізації.

§  Підготовка звіту, рекомендації на наступний рік.

Результат: оцінка ефективності заходів, планування подальшої роботи.

 

 

 ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ

В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

 

1.  Моніторинг психологічного стану учнів

Терміни: вересень-жовтень (щорічно)

Дії:

Проведення діагностики з урахуванням вікових особливостей:

·        Когнітивна сфера: увага, пам’ять, мислення (тести: «Лабіринт», «Запам’ятай і повтори», «Класифікація предметів»).

·        Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, емоційний стан, самооцінка (тести: «Шкала тривожності для дітей», «Малюнок себе», «Малюнок настрою», «Світлофор емоцій»)

·        Мотиваційна сфера: інтерес до навчання, активність, цілеспрямованість (спостереження, бесіди, анкети).

·        Особистісна і соціальна сфера: комунікативні навички, адаптація, соціалізація (ігрові методики, «Малюнок класу», «Я і мої друзі»).

Результат: створення психологічного профілю класу та окремих учнів.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди з учнями (у формі гри, казки, малюнка).

·        Визначення внутрішніх ресурсів: хобі, улюблені заняття, позитивні образи.

·        Визначення зовнішніх ресурсів: підтримка вчителя, батьків, друзів.

·        Складання карти соціальних контактів, творчих активностей.

Результат: ресурсна карта класу та окремих учнів.

 

3.  Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                   Підбір інструментів:

§  Арт-терапія (малювання, аплікація, ліплення).

§  Казкотерапія (читання, обговорення, створення власних казок).

§  Ігри на розвиток емоційної саморегуляції («Світлофор емоцій», «Кубик настрою», «Скринька спокою»).

§  Техніки позитивного мислення (щоденник радості, «Сонячна хмаринка»).

·                   Визначення учасників реалізації: класні керівники, батьки, адміністрація.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки класу.

 

4. Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

·                   Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я і мої емоції», «Як справлятися зі страхом», «Мої ресурси», «Я в команді», «Мій день радості».

§  Форми: тренінги, ігри, творчі завдання, бесіди.

·                   Коригування плану за результатами спостережень.

·                   Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: покращення емоційного стану, адаптації, комунікації учнів.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

·        Повторна діагностика за тими ж методиками.

·        Порівняння результатів з початковими.

·        Аналіз змін у поведінці, емоційному стані, соціалізації.

·        Підготовка звіту, рекомендації на наступний рік.

Результат: оцінка ефективності заходів, планування подальшої роботи.

 

 

 

 

 

 ПЛАН ЗАХОДІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ВТРАТ

У ПІДЛІТКІВ

 

1. Моніторинг психологічного стану

Терміни: вересень-жовтень (щорічно)

Дії:

Проведення діагностики з урахуванням вікових особливостей:

§  Когнітивна сфера: увага, пам’ять, мислення (тести: «Равен», «Кольорові таблиці Люшера», «Порівняння фігур»).

§  Емоційно-вольова сфера: рівень тривожності, стресу, емоційний стан (тести: «Шкала тривожності Спілбергера», «САН», «Оцінка емоційного вигорання»).

§  Мотиваційна сфера: мотивація до навчання, життя, досягнень (анкета «Мотиваційний профіль», «Діагностика потреб»).

§  Особистісна і соціальна сфера: самооцінка, комунікативні навички, соціалізація (тести: «Шкала соціальної адаптації», «Рівень самооцінки», «Соціометрія»).

Результат: формування психологічного портрету класу та окремих учнів.

 

2. Визначення потреб та ресурсів

Терміни: жовтень

Дії:

·        Індивідуальні бесіди, проективні методики («Дерево життя», «Мій ресурс», «Мій світ»).

·        Визначення рівня резилієнтності (тест «Шкала психологічної стійкості», «Basic Ph»).

·        Складання карти соціальних контактів, творчих і соціальних активностей.

·        Визначення внутрішніх ресурсів: хобі, цінності, підтримуючі дорослі, улюблені заняття.

Результат: ресурсна карта класу та окремих учнів.

 

3.  Розробка плану компенсації

Терміни: жовтень-листопад

Дії:

·                   Підбір інструментів:

§  Техніки позитивного мислення (щоденник вдячності, афірмації, «5 речей, які мене радують»).

§  Емоційна саморегуляція (дихальні вправи, тілесні практики, арт-терапія).

§  Розвиток резилієнтності (методика Basic Ph, метафоричні карти, коучингові вправи).

§  Групові тренінги: «Я і мої емоції», «Як справлятися зі страхом», «Мої ресурси», «Я в команді».

·                   Визначення учасників реалізації: класні керівники, батьки, адміністрація, соціальні педагоги.

·                   Складання календарного плану на 6–9 місяців.

Результат: затверджений план психологічної підтримки класу.

 

4.  Впровадження та коригування

Терміни: листопад–травень

Дії:

·                   Проведення занять 1 раз на тиждень:

§  Теми: «Я — унікальний», «Мій внутрішній ресурс», «Як справлятися зі стресом», «Мій план безпеки», «Мої цінності».

§  Форми: тренінги, арт-заняття, коучингові вправи, рольові ігри, консультації.

·                   Коригування плану за результатами спостережень, зворотного зв’язку.

·                   Робота з батьками: консультації, інформаційні листи, тренінги.

Результат: стабілізація емоційного стану, покращення соціальної адаптації, формування навичок саморегуляції.

 

5.  Аналіз ефективності

Терміни: травень

Дії:

·        Повторна діагностика за тими ж методиками.

·        Порівняння результатів з початковими даними.

·        Аналіз динаміки змін, підготовка звіту.

·        Визначення потреб у продовженні/модифікації програми.

Результат: звіт про ефективність заходів, рекомендації на наступний навчальний рік.

 

 

«Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

 Методичні рекомендації  «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

Лист ІМЗО від 07.07.2025 № 21/08-586 “Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

Додаток до листа

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»

від 07.07.2025 № 21/08-586

 

Методичні рекомендації

«Пріоритетні напрями роботи психологічної служби

у системі освіти України в 2025/2026 навчальному році»

 

           Психологічна служба у системі освіти України – це невід’ємна складова, яка об’єднує фахівців у галузі практичної психології та соціально-педагогічної роботи. Основна мета її діяльності – підтримка соціального й психологічного благополуччя всіх учасників освітнього процесу шляхом застосування науково обґрунтованих методів, технологій і підходів психологічного супроводу та практичної соціальної підтримки.

           Фахівці психологічної служби здійснюють комплексну та систематичну роботу щодо психофізичного розвитку дитини, її поведінкових реакцій, мотиваційної сфери й особливостей особистісного становлення з урахуванням вікових, когнітивних, емоційних, фізіологічних, гендерних та індивідуальних характеристик. Їхня діяльність спрямована на створення безпечного, підтримувального й ресурсного психологічного середовища, що сприяє самопізнанню, саморозвитку та самореалізації кожного учасника освітнього процесу.

           У своїй діяльності фахівці психологічної служби керуються Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про освіту», іншими чинними законами та нормативно-правовими актами України, зокрема «Положенням про психологічну службу в системі освіти України», Етичним кодексом психолога України та міжнародними стандартами надання психосоціальної підтримки.

 

Розвиток психологічної служби у системі освіти України

Психологічна служба у системі освіти України динамічно розвивається як цілісна структура, яка забезпечує психолого-соціальний супровід учасників освітнього процесу та сприяє формуванню безпечного, інклюзивного, психологічно комфортного середовища в закладах освіти.

Сучасний етап розвитку психологічної служби визначають ключовими напрямами.

Професійне зростання фахівців: удосконалення системи підвищення кваліфікації, запровадження інноваційних практик, супервізійна підтримка, участь у міжнародних проєктах і програмах.

Інституційне оновлення: оновлення нормативно-правової бази, розвиток цифрових сервісів та електронного документообігу.

Розширення функціоналу психологічної служби: посилення ролі у сфері психічного здоров’я, кризового реагування, роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та членами їхніх родин, дітьми, які набули травматичного досвіду, а також підтримки педагогічного колективу.

Міжвідомча взаємодія: посилення співпраці з органами охорони здоров’я, соціального захисту, юстиції, правоохоронними органами, громадськими та міжнародними організаціями.

Розроблення та впровадження програм превентивного спрямування: профілактика булінгу, насильства, суїцидальної поведінки, формування безпечного освітнього середовища.

Цифровізація: використання онлайн-платформ для консультування, навчання, ведення документації та здійснення моніторингу психоемоційного стану здобувачів освіти.

Період дії воєнного стану в Україні суттєво активізував розвиток та роль психологічної служби у системі освіти України, зокрема в напрямі кризового консультування, першої психологічної допомоги, збереження психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Впроваджено національні програми «Ти як?», «Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі». В межах програми «Ти як?» було створено Центри життєстійкості та інституційну модель підтримки для психосоціальної допомоги громадянам, постраждалим від війни.

У майбутньому розвиток психологічної служби у системі освіти України орієнтовано на інтеграцію найкращих міжнародних практик, вдосконалення стандартів діяльності фахівців, підвищення статусу професії, а також на забезпечення системного, комплексного підходу до збереження та зміцнення психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу.

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТІВ: ВЕБІНАРИ ДЛЯ БАТЬКІВ ВІД ЮНЕСКО

 

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТІВ: ВЕБІНАРИ ДЛЯ БАТЬКІВ ВІД ЮНЕСКО

Напередодні вступних випробувань, зокрема НМТ, ЮНЕСКО спільно з Українським центром оцінювання якості освіти, Міністерством освіти і науки України та за підтримки уряду Японії організовують серію вебінарів для батьків.

Мета — допомогти дорослим підтримати своїх дітей у складний період підготовки до іспитів, знизити рівень тривожності та підвищити мотивацію до навчання.

Тривожність і страх перед іспитами — нормальне явище як для дітей, так і для їхніх батьків. Але саме дорослі можуть стати тим ресурсом, який дає опору, а не перекладає власний стрес на дитину. Тому ми запрошуємо приєднатися до вебінарів та поставити власне запитання експерткам.

Програма вебінарів:

• Як знизити тривожність дитини під час підготовки до іспитів

29 квітня, 18:30–19:30

Ірина Гнєзділова – психологиня-консультантка Спільноти сучасних учителів та психологів ЮНЕСКО в Україні

• Мотивація без тиску: як допомогти підлітку зосередитись на навчанні

06 травня, 18:30–19:30

Анна Покровська – консультантка з питань ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в освіті ЮНЕСКО в Україні

• Як підготуватися до НМТ: технічні та методологічні аспекти

08 травня, 18:30–19:30

Тетяна Вакуленко – освітня експертка та директорка Українського центру оцінювання якості освіти

У рамках вебінарів експертки поділяться практичними порадами:

• Як знизити рівень тривожності у дитини та у себе
• Як налагодити режим сну, харчування й навчання
• Як говорити з дитиною так, щоб підтримати, а не тиснути
• Як облаштувати комфортний простір для підготовки
• Коли варто звернутися по додаткову психологічну підтримку
• Що робити до, під час і після тестування, аби знизити рівень стресу в дитини
• Технічні деталі:  як та коли проходитиме НМТ, що потрібно мати із собою для допуску до тимчасового екзаменаційного центру

Серед тем, на яких зосередяться експертки, — типові помилки, яких часто припускаються батьки: порівняння з іншими, гіперконтроль, ігнорування емоцій дитини.

Для кого: батьки дітей та підлітків, які готуються до НМТ та підсумкових іспитів; працівники освітніх закладів та всі, кого цікавлять теми подолання тривожності та пошуку мотивації.

Формат: онлайн на YouTube-сторінці Українського центру оцінювання якості освіти – https://www.youtube.com/@UCEQA , а також на сторінках Facebook-подій:

• https://www.facebook.com/share/16Lgp6WtXM/
• https://www.facebook.com/share/1683AZXz8y/
• https://www.facebook.com/share/1HRFSEjp5p/

Участь безоплатна.

Для додаткової інформації звертайтеся: 

Жанна Сіркович, z.sirkovych@unesco.org , +38 099 502 81 16

Психологічна та соціально-педагогічна допомога сім’ям захисників, які повертаються

 психологічний квест-експедиція

Психологічна та соціально-педагогічна допомога сім’ям захисників, які повертаються

24.04.2025.

 Щорічна аналітична звітність засобами АІС «Я-ПСИХОЛОГ

інструктивно-консультативна нарада 

 Практичні психологи, соціальні педагоги, відповідальні особи

17.04.2025.

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» здійснює аналіз стану діяльності психологічної служби з метою реалізації статті 76 Закону України «Про освіту» та Положення «Про психологічну службу у системі освіти України».

У 2024/2025 н. р. збір аналітично-статистичних матеріалів фахівців психологічної служби проводиться виключно онлайн форматі через єдину електронну систему звітності (ЄЕСЗ) на платформі АІС «Я-Психолог» https://я-психолог.укр/ .

Заповнення єдиної електронної системи звітності фахівцями м. Тернопіль буде відбуватися відповідно до графіку – 26.05 - 30.05.2025. Зазначена система  працюватиме 24/7.

Від закладу освіти подається одна довідка, яка заповнюється як практичним психологом, так і соціальним педагогом.

За відсутності в закладі освіти практичного психолога та/або соціального педагога єдину електронну систему звітності у онлайн форматі повинна заповнити відповідальна особа (директор, заступник директора або інші фахівці закладу освіти), тож просимо керівника закладу визначити відповідальну особу, яка зареєструється у програмі (якщо не робили цього минулого навчального року)  та заповнить аналітичну довідку за 2024-2025 н.р.

Практичні психологи та соціальні педагоги, які звільняються з посади, мають обов’язково заповнити зазначену звітність до дати звільнення.

Також звертаємо увагу керівників ЗДО, у яких планується термомодернізація, що практичні психологи цих закладів повинні заповнити єдину електронну систему звітності до її початку.

Просимо практичних психологів, соціальних педагогів та відповідальних осіб закладів освіти ознайомитися з інструкцією щодо заповнення щорічної аналітичної довідки засобами АІС «Я-ПСИХОЛОГ» та зареєструватися на вказаній платформі або перевірити реєстраційні дані за покликанням https://xn----ftbomobdq1b9f.xn--j1amh/ не пізніше 10. 05.2025р.

 

Ознайомитись із правилами реєстрації та заповнення аналітичної довідки про роботу психологічної служби закладу освіти за навчальний рік засобами АІС «Я-ПСИХОЛОГ» можна також переглянувши відео «Заповнення аналітичної довідки (ЄЕСЗ) засобами АІС Я-ПСИХОЛОГ від 28.04.2025»  за покликанням https://youtu.be/q8d9iQfbIlE?si=5nhrEri2ubb_l3zm

 

 Єдина електронна система звітності побудована на концепції статистичних форм для збору та узагальнення статистичної інформації фахівців психологічної служби.

ЄЕСЗ автоматично обробляє шляхом агрегування такі дані:

-                   інформація щодо провадження професійної діяльності фахівцями психологічної служби у період дії воєнного стану;

-                   чисельність соціальних педагогів закладів освіти;

-                   чисельність практичних психологів закладів освіти;

-                   забезпеченість фахівців психологічної служби комп'ютером;

-                   забезпеченість кабінетами працівників психологічної служби;

-                   тематика звернень до працівників психологічної служби тощо.

 

До системи вводяться дані кожного фахівця психологічної служби закладу освіти. Агрегація проводиться автоматично, створюючи великий обсяг зведених статистичних звітів.  Єдина електронна система звітності включає в себе автоматизовані процедури перевірки даних та мінімізує кількість помилок. Крім того, існують процедури, що дозволяють проводити незалежну перевірку даних, що вводяться фахівцями.

ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» має доступ до повної бази даних (за винятком персональної та конфіденційної інформації) через набір спеціальних звітів, що автоматично складаються. Фахівці психологічної служби мають доступ до повної інформації про свої заклади освіти. Вони можуть використовувати цю інформацію для своїх функцій моніторингу та управління.

Психологічна допомога дітям у переживанні втрати

 

Психологічна допомога дітям 

у переживанні втрати під час війни

10 квітня 2026 року відбувся семінар-практикум для фахівців психологічної служби закладів освіти на тему " Психологічна допомога дітям у переживанні втрати під час війни"

  Запрошена гостя  Людмила Савіцька, психолог Кременецького ЦПРПП представила досвід роботи ізраїльських психологів у закладах освіти «Методика роботи з дітьми у довгому військовому конфлікті», ознайомилась з яким під час міжнародного 5-денного семінару в Ризі, Латвія. 

Було цікаво почути про Шкільну бригаду швидкої допомоги, до якої входять директор, заступник, педагоги, координатор з безпеки  і консультант (аналог нашого соціального педагога)  і які обговорюють те, що сталося та розробляють інструкцію, з чим має йти кожен педагог в клас,  як повідомити дітям що сталося, якої підтримки і хто може потребувати і хто може надати таку допомогу.  Діти повинні отримати мінімум інформації при максимумі достовірності, тому важливо визначити,  як її донести відповідно до вікової категорії. У випадках втрат в родинах педагогів, їм також надається  підтримка, а також усім іншим членам колективу. 

Допомога дітям та дорослим ґрунтується на  використанні багатомірної моделі внутрішньої сталості BASIC PH ізраїльського психолога Муулі Лагада та акцентує увагу на усіх 6 ресурсних  каналах.

Психолог ТКМЦНОІМ Галина Несмашна надала інформацію щодо  практичних інструментів для допомоги у переживанні втрати, стабілізації емоційного стану.

Серед рекомендацій учасників семінару-практикуму - вивчення досвіду організації соціально-психологічного супроводу дитини (особи), яка переживає втрату, та класу, в якому вона навчається шляхом проходження тренінгового навчання «Шкільна Опора»від  Ізраїльської Коаліції   по роботі з травмою та впровадження схожого досвіду у практику роботи закладів освіти.

Матеріали на допомогу 

Переживання втрати близьких людей. Допомога дітям у горюванні.

Яhttps://www.unicef.org/ukraine/documents/talk-about-loss-brochure

Книги про переживання втрати, рекомендовані дитячою сімейною психологинею Світланою Ройз 

Книги для дорослих

1. Зовсім не страшна книга. Anastasiya Leukhina

2. Еріх Ліндеманн (E. Lindemann) клініка гострого горя

3. Вільям Воорден Консультування та терапія горя (це величезна, дорога, але важлива книга)

4. Вамик Волкан «Життя після втрати» - ця книга для не психологів, на допомогу (але психологам може бути корисна)

5. Джон Боулбі (J. Bowlby) Прив'язаність, розлучення та втрата

  Книги для дітей (читати з батьками)

1. Таємниця життя та смерті. Світлана Ройз, ВСЛ

2. Плутон. Валентина Вздульська. Vivat – ця книга про хлопчика, у якого помер улюблений собака Плутон (читати з батьками)

3. Що таке смерть? Ейтан Боріцер. Чорні вівці

4. Мій дідусь став привидом. Кім Фупц Окесон Чорні вівці

5. Моя Ба. Tania Stus Видавництво Ранок (це зворушлива книжка про Бабусю)

6. Мій дідусь був черешнею. Анджела Нанетті. ВСЛ

7. Перлинка, наша бабочка. Туула Пере, Видавничий центр, 12. Ця книжка про дитину, у якої померла сестра (з цією книгою важливо бути вибірковими)

8. Небеса Анни. Стіан Гулле. "Видавництво". Книга про Дівчинку і Папу, які сумують  за  Мамою

 

Незважаючи на те, що смерть існує, ми обираємо Життя та Життєвість. І в пам'ять про тих, хто нам дорогий, давайте зміцнювати ЖИТТЯ