Особливості діяльності психологічної служби освти у 2017-2018 н.р.

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ КОМУНАЛЬНИЙ методичний центр НАУКОВО-ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ ТА МОНІТОРИНГУ

Методичні рекомендації

щодо організації діяльності психологічної служби освіти міста у 2017-2018 н.р.

упорядник Г.Є.Несмашна методист ТКМЦ Укладено на основі листа Міністерства освіти і науки України від  28 липня  2017 р. № 1/9-414 «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти та пріоритетні напрями діяльності у 2017-2018 н. р.»,  методичних рекомендацій щодо організації діяльності працівників психологічної служби у у 2017 – 2018 навчальному році (укладачі: З.М. Коротюк, С.Р.Демидась, М.П.Коростіль, методисти навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО),  інших нормативних документів.  Стан та особливості діяльності психологічної служби системи освіти у 2017-2018 навчальному році Час в якому ми зараз живемо наповнений змінами. Модернізація освіти ставить перед практичними психологами нові задачі і вимоги до професійного самовдосконалення, творчого зростання, а також до організаційних та психолого-педагогічних заходів та технік, які спрямовані на допомогу учасникам навчально-виховного процесу. Сучасні діти внаслідок складної суспільно-політичної ситуації, інформаційної перенасиченості, великої кількості стресогенних факторів в повсякденному житті, як ніколи потребують психологічного супроводу та підвищеної психолого-педагогічної уваги. Психологічна служба допомагає педагогічним працівникам, батькам створити гармонійний та комфортний освітній простір, який сприятиме розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного учня. Для цього необхідно забезпечити ефективну співпрацю всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, батьків, вчителів та адміністрації закладу. Відповідно до Концепції “Нова українська школа”, де значну роль відведено висококваліфікованим психологам та соціальним педагогам у формуванні та вихованні кожної дитини, гідного громадянина – патріота України, недостатньо лише отримати знання – необхідно навчитися ефективно користуватися ними впродовж життя. Отже, метою діяльності психологічної служби системи освіти є збереження і зміцнення психічного, фізичного здоров’я та соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу: вихованців, учнів, студентів, батьків (законних представників), педагогічних і науково-педагогічних працівників. Основні завдання психологічної служби полягають у: Ø    сприянні повноцінному розвитку особистості, учнів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; Ø    забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення; Ø    профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів. Основними видами діяльності психологічної служби є: Ø    діагностика – психологічне обстеження учнів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання; Ø    корекція – здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи; Ø    реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги учням, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності; Ø    профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі; Ø    прогностика – розробка і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку учнів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин. Пріоритетні напрямки діяльності психологічної служби у новому навчальному році окреслено у листі Міністерства освіти і науки України від  28 липня 2017р. № 1/9-414 «Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017-2018 навчальному році. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями: Психолого-педагогічний супровід профілактики суїцидальних тенденцій серед дітей та молоді. У зв’язку із зростанням соціальної та психологічної напруги навколо теми підліткових суїцидів і наявності небезпечних “груп смерті” в соціальних мережах (“Синій кит”, “Тихий дім”, “Біжи або помри”, “Зникни на 24 години” тощо) надважливими є психологічна безпека дітей в Інтернет-просторі (5,95%) та профілактика суїцидальних нахилів у дітей. З метою запобігання втягненню дітей у небезпечні квести, підвищенню рівня педагогічної майстерності та компетентності у роботі з дітьми та батьками, в розмовах на такі непрості теми, як цінність людського життя і суїцидальна поведінка, повага до себе та до інших, розуміння та вміння говорити про власні проблеми рекомендуємо скористатися методичними рекомендаціями: «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»(схвалені для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України (протокол № 3 від 16.06.2017). Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine Рекомендуємо  також скористатися наступними джерелами: - Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с. - Федоренко Р. П. Психологія суїциду [Текст] : навч. посіб. / Раїса Петрівна Федоренко. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. – 260 с. - Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України) [Електронний ресурс] / авт. кол.: О. П. Абухажар, Н. М. Акімова, В. В. Білецька та ін. ; упор.: В. Г. Панок, Ю. А. Луценко – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2014 Профілактика суїцидальної поведінки дітей та учнівської молоді / автори-укладачі А. В. Аносова, О. А. Бабиленко, Н. А. Максимова, Л. А. Пєтушкова // Вісник психологічної служби Київщини. Випуск 7. – Біла Церква : КОІПОПК, 2014. – 246 c.Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України) [Електронний ресурс] / авт. кол.: О. П. Абухажар, Н. М. Акімова, В. В. Білецька та ін. ; упор.: В. Г. Панок, Ю. А. Луценко – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2014. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). Нова українська школа має працювати на засадах особистісно - орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. У навчанні мають бути враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. Тому особливої уваги набуває необхідність навчати дітей справлятися зі стресом та напругою, розкривати потенціал кожної дитини. Психологічна служба освіти має надавати повноцінну психологічну та соціальну допомогу кожному учню, який опинився в складній життєвій ситуації та перебуває в деструктивному середовищі, допомагати батькам таких дітей. Психолого-педагогічний супровід профілактики ситуацій насилля . З метою профілактики ситуацій насилля в школах області рекомендуємо психологам організувати індивідуальні та групові консультації, тренінгові заняття з метою формування навичок проблемно-вирішальної поведінки у дітей та підлітків та розвитку толерантності як якості особистості кожного учня, використовуючи програму “Навчіть дитину захищатись”. Для соціальних педагогів рекомендується організувати індивідуальні та групові консультації з метою роз’яснення юридично-правових наслідків для осіб (і дітей і дорослих), що порушують права дітей. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” та з метою профілактики цього негативного явища, враховуючи кількість звернень учасників навчально-виховного процесу з приводу застосування фізичної сили або психічного насильства з боку членів їх сімей (2,61%), а також високий рівень латентності таких дій, рекомендуємо скористатися наступними інформаційними джерелами: - Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї: навч.-метод. посіб. Ч. 1. / за заг. ред. О.М. Бандурки та ін. – Київ: Україна, 2011. - Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї: навч.-метод. посіб. Ч. 2. / за заг. ред. О.М. Бандурки та їн. – Харків.: Права людини, 2013.– 204 с. - Журавель Т.В Попередження, виявлення і подолання випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: метод. посіб. для освітян / Журавель Т.В., Кочемировська О.О., Ясеновська М.Е.; за заг. ред. О.В. Безпалько.– Київ.: ТОВ «К.І.С.», 2010. – 242 с. - Методичні матеріали для працівників освіти, спрямовані на покращення алгоритму виявлення випадків насильства щодо дітей / [Авт.-упор. : Буров С., Онишко Ю., Смислова Л., Ясиновська М.]. – К., 2007. – 56 с. - Психолого-педагогічна робота у загальноосвітніх навчальних закладах з профілактики насильства над дітьми: Метод. посіб. / Автори-упоряд.: Вовчок Т.В., Степура Н.П., Даниленко І.С. та ін.; За заг. ред. Т.П. Цюман . – К.: ВПЦ «Експрес»– 2009. – 328 с. - Психологічна корекція особистості дітей, які зазнали насильства в сім'ї: Навчально-методичний посібник //Максименко С.Д., Болтівець С.І., Максимова Н.Ю., Губенко О.В., Здіорук С.І., Кондратенко Л.О., Нестеренко Л.С., Третяк Т.М., Чепа М.-Л.А./за ред. Максимової Н.Ю. – К., Вид-во: Міленіум, 2011. – 251 с. Психосоціальна допомога в роботі з кризовою особистістю : навчальний посібник / наук. ред. та керівник проблем. групи – Л. М. Вольнова. – К. , 2012. – 275 с. До уваги! З рекомендованими та іншими методиками ознайомитися можна на офіційному сайті ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” (https://imzo.gov.ua/) та Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи. (http://www.psyua.com.ua/). Психолого-педагогічний супровід соціального розвитку дітей з девіантною поведінкою.У психолога і соціального педагога має бути банк даних дітей, що скоїли злочин, або схильних до девіантної поведінки, індивідуальні картки та соціальні паспорти, протоколи діагностичного вивчення дітей, виявлення причин порушень у поведінці учнів та розробки конкретних рекомендацій і спільних дій щодо їх усунення (безпосередня робота психолога – чому у дитини девіації в поведінці). Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій тощо. Враховуючи зазначене вище, Міністерство рекомендує впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді. Для організаційно-методичного забезпечення викладання факультативних курсів працівниками психологічної служби Міністерство надсилало (лист від 06.06.2013 № 1/9-413) переліки програм факультативних Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО № 14.1/12-Г-165 від 15.05.2013 р.). Зміст програм представлений у варіантах з кількістю 17, 35, 52 та 70 годин, які реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначений перелік програм розміщений на сайтах: www.mon.gov.ua, www.psyua.com.ua На допомогу педагогічним працівникам, які працюють із дітьми групи «ризику», корисними будуть матеріали, розміщеними на Інформаційній онлайн-платформі «Центр знань», яка створена в рамках проекту Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка спільно із МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід» за технічної підтримки Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) http://knowledge.org.ua/ курсів, курсів за вибором та спецкурсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, рекомендованих для використання в початковій школі та електронні переліки програм факультативних курсів для застосування в роботі працівників психологічної служби, які схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіт Соціально-психологічний супровід дітей, постраждалих внаслідок військових дій, а також їх батьків. Практичним психологам та соціальним педагогам у новому навчальному році рекомендуємо запланувати заходи щодо психологічної просвіти педагогічних працівників та батьків, з питань «стрес», «криза», «травма та її прояви у психіці, поведінці дитини», «ресурс» тощо. З цього питання доцільно скористатися програмою виховних заходів  «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів та комплектом методичних матеріалів щодо впровадження програми в професійно-технічних навчальних закладах, загальноосвітніх школах-інтернатах та інститутах післядипломної педагогічної освіти, що схвалені для використання науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки  протокол № 3 від 14 жовтня 2014 року (лист МОН від  28.05.2015 №1/9-264). Матеріали розміщені у вільному доступі на сайті Міністерства в розділі «Позашкільна освіта, виховна робота» за покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/ Також рекомендуємо методичні рекомендації розроблені обласним навчально-методичним центром психологічної служби і соціальної роботи (лист від 16.03.2017р № 01-02/252) Можна також використовувати  програму освітньої діяльності  та спецкурс для курсів підвищення кваліфікації практичних психологів і соціальних педагогів з проблеми «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей» за заг. наук. редакцією В. Г. Панка (укладачі: С. О. Богданов, А. М. Гірник, О. В. Залеська, Н. П. Ломейко, Н. В. Лунченко, О.С. Нурєєва, О. В. Федорець) (лист МОН України від 09.06.2015р., № 1/9–284 ). Матеріали розміщені у вільному доступі на сайті Міністерства в розділі «Позашкільна освіта, виховна робота» http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/ та на сайті Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи  (www.psyua.com.ua). Також психологи та соціальні педагоги  можуть скористатися  матеріалами, які можна знайти за вказаними посиланнями. ü    Посібник для практиків соціальної сфери. Психосоціальна допомога внутрішньо переміщеним дітям, їхнім батькам та сім’ям з дітьми зі Сходу України ü    Соціально - психологічний супровід дітей та сімей вимушених мігрантів . Методичні рекомендації для працівників психологічної служби освіти. http://psichologtern.blogspot.com/2015/05/blog-post_86.html ü    Робота психолога НЗ з питань профілактики ПТСР, відновлення душевної рівноваги, повернення опори, стабілізації при психологічної травмі. https://docs.google.com/document/d/1-QWpjbRQFdtm87O3ItjilNt6O4hdWCx-lX96q3M0anU/edit З метою навчання дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальним компетентностям), які сприяють соціальній злагодженості, полегшенню адаптації до нових життєвих обставин, відновленню психологічної рівноваги, розбудові здорових стосунків Міністерство рекомендувало ( лист від 28.12.2017 № 1/9-981) використовувати в навчально-виховному процесі навчально-методичний посібник «Розбудова миру, профілактика і вирішення конфлікту з використанням медіації: соціально-педагогічний аспект» та спецкурс курсів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у вирішенні конфліктів та миробудуванні» (схвалено для використання Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді МОН пр. № 3 від 04.10.2016).Електронна версія зазначених матеріалів знаходиться за посиланням: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_6 Просимо також поширити серед учасників навчально-виховного процесу інформацію та розмістити на сайтах навчальних закладів електронні банери Національної дитячої «гарячої» лінії. Дитяча «гаряча лінія» функціонує за безкоштовним номером 0-800-500-225 (безкоштовний з мобільних та стаціонарних номерів телефонів по всій території України). А з 1 червня 2017 року Національна дитяча «гаряча лінія» відкрила короткий номер 116 111 (безкоштовний для абонентів КиївСтар та Лайфселл), що покращило доступ дітей до отримання консультацій. Даний номер телефону запроваджений у 26 європейських країнах як узгоджений номер допомоги дітям по телефону.   Посилання для розміщення банеру: http://la-strada.org.ua/ http://la-strada.org.ua/ndgl_116111.gif" При проведенні просвітницької роботи з питань запобігання торгівлі людьми доцільно використовувати посібник «Соціально-педагогічні основи захисту прав людини, протидії торгівлі людьми та експлуатації дітей», який включає курс за вибором/факультатив «Запобігання торгівлі людьми» для учнів 9-11(12) класів навчальних закладів, учнів професійно-технічних навчальних закладів та курс за вибором/факультатив «Знай та захищай свої права» для учнів 7-9 класів навчальних закладів).Матеріали схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Науково-методичною комісією з проблем виховання дітей та учнівської молоді Міністерства освіти і науки України ( протокол № 3 від 4.10.2016. Матеріали можна знайти у вільному доступі на сайті ГО «Ла Страда-Україна» www.la-strada.org.ua, або на сторінці в Фейсбук www.facebook.com/lastradaukraine Психолого-педагогічний супровід профільного та професійного самовизначення учнів. сьогодення вимагає формування свідомого і відповідального ставлення зростаючої особистості до побудови власної освітньої і майбутньої професійної траєкторії. З метою виявлення індивідуальних нахилів та здібностей кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації, сприяння активізації внутрішніх механізмів самодіяльності особистості, таких як самооцінка, самопізнання і самовдосконалення, пропонуємо у роботі з учнями старших класів застосовувати: -           Професійне самовизначення старшокласників в умовах освітнього округу. / Гуцан Л.А., Морін О.Л., Охріменко З.В., Пархоменко О.М., Гриценок Л.І., Ткачук І.І.– Харків: “Друкарня Мадрид”, 2016.–220с. -           Моя майбутня професія: правила вибору [курс за вибором для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів : [курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)] / [В. Г. Панок, О. В. Мельник, О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук // Збірник програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів. – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 cм. Психолого-педагогічний супровід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. При організації інклюзивного навчання слід керуватися чинними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, інструктивно-методичними матеріалами та листами Міністерства, які розміщені та постійно оновлюються на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) у рубриці «Освіта дітей з особливими потребами». За даними практичних психологів та соціальних педагогів значна кількість батьків та педагогів турбуються щодо надання повноцінної освіти дітям із особливими освітніми потребами. Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти з питань впровадження інклюзивного навчання визначено низкою нормативно-правових документів, зокрема, Постановою КМУ від 15. 10. 2011 № 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”, Постановою КМУ від 14. 02. 2017 № 88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджетну місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”, Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872. У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками. Визначаючи основні завдання на 2017-2018 н. р., практичним психологам і соціальним педагогам рекомендовано звернути особливу увагу на проблеми психологічного і соціального супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання. Вищезазначеними документами передбачено також організацію корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами. З огляду на це, звертаємо увагу на недопущення покладання адміністрацією навчальних закладів на практичних психологів обов’язків, що не належать до їх професійної компетентності, розмежовуючи проведення корекційно-розвиткових занять практичними психологами та вчителями-дефектологами. Питання психологічного і соціального супроводу дітей перебуває на суміщенні функцій багатьох фахівців, а тому не можуть бути віднесені до сфери професійної діяльності лише одного з них. Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямовано на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації. Соціально-педагогічний супровід базується на створенні сприятливих умов для взаємодії учнів з соціальним середовищем із метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих факторів та формування стійкості до ситуацій дезадаптації. Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти містить: 1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання. 2. Бесіду з дитиною та її батьками з метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальні можливості, самоконтроль поведінки, емоційно-вольової сфери тощо). 3. Оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності до потреб і можливостей дитини. 4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини. 5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку. 6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи) та педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами. 7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та формування особистості. 8. Відстежування соціально-психологічного клімату в колективі. 9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення до позакласної і позашкільної діяльності. 10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості до відповідних програм та планів. Пріоритетні завдання практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу в роботі з усіма учасниками НВП Практичний психолог має бути присутнім на кожній лінії взаємодії, інтегрувати зусилля і спрямовувати впливи усіх суб'єктів навчально-виховного процесу в конструктивне русло, а саме: - бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку учнів, збереження їх повноцінного психічного здоров'я; - проводить психолого-педагогічну діагностику готовності учня, до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку; - розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, вікових особливостей учнів; - сприяє вибору учнями професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; - здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків; - проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки учнів; - формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу. - зберігає професійну таємницю, не розповсюджує відомостей діагностичної і корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню; - сприяє охороні прав дитини відповідно до Конвенції з охорони прав дитини; - складає психолого-педагогічні висновки за матеріалами психодіагностики з метою орієнтації вчителів та батьків в проблемах особистісного або соціального розвитку учнів; - здійснює психологічну підтримку творчо обдарованих учнів, сприяє їхньому творчому розвитку й пошуку; - консультує вчителів з питань практичного застосування психології, орієнтованої на підвищення соціально-психологічної компетенції учнів, вчителів, батьків; - бере участь в роботі педагогічної ради, підготовці та проведенні атестації педагогічних працівників, проведенні семінарів та засідань методичних об`єднань; у розробці навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій. Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі. Метою діяльності працівників психологічної служби дошкільного навчального закладу є створення умов для розвитку дитини відповідно до вікових норм та їхніх індивідуальних особливостей. У дошкільному навчальному закладі практичний психолог спрямовує свою діяльність на попередження виникнення проблем розвитку дитини (порушення емоційно-вольової сфери, проблем взаємовідносин з однолітками, педагогічними працівниками, батьками; допомогу (сприяння) дитині у вирішенні актуальних завдань її розвитку, навчання, соціалізації; психологічне забезпечення освітніх програм; допомогу педагогам, батькам у створенні необхідних умов для гармонійного розвитку дитини; формування психологічної культури учнів, батьків, педагогів. Діяльність практичного психолога дошкільного закладу передбачає не лише використання різноманітних методів діагностичної, корекційно-розвивальної роботи з дітьми, але виступає як комплексна технологія, особлива культура підтримки і допомоги дитині у вирішенні завдань розвитку, навчання, виховання, соціалізації. Психолого-педагогічний супровід освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі може здійснюватись у співпраці з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу: дітьми, батьками, педагогами та, у разі необхідності, суміжними спеціалістами (дефектологами, медиками тощо). Психологічний супровід розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі – це система професійної діяльності психолога, спрямована на створення соціально-психологічних умов для збереження і зміцнення здоров’я, успішного навчання і психологічного розвитку дитини в ситуаціях взаємодії з однолітками і дорослими в дошкільному навчальному закладі. Педагоги і батьки – активні учасники цього процесу. Вихователь використовує рекомендації психолога, здійснює педагогічний супровід розвитку дитини, а батьки підтримують дитину, забезпечуючи їй емоційний комфорт, захист, любов і тепло. Професійність і ефективність психологічного супроводу дитини залежить від організації роботи дошкільного закладу, використання інноваційних технологій, створення чіткої організації роботи психологічної служби в дошкільному закладі, відпрацювання моделі супроводу дитини у співпраці практичного психолога, вихователів і батьків. Психологічною передумовою створення цілісної системи супроводу є довірливі, проникнуті взаємоповагою й взаєморозумінням відносини між адміністрацією, вихователями, батьками, вихованцями і практичним психологом. Етапи залучення вихователів і батьків до системи психологічного супроводу повинні здійснюватися поступово: 1) руйнування усталених поглядів; 2) набуття необхідної психолого-педагогічної компетентності; 3) опанування системою супроводу, усвідомлення своєї ролі в ній та практична реалізація заходів. За М. Р. Бітяновою в основі психологічного супроводу освітнього процесу лежить єдність чотирьох функцій: 1) діагностика сутності виникаючої проблеми; 2) інформація про сутність проблеми і шляхи її вирішення; 3) консультування на етапі прийняття рішення і вироблення плану подолання проблеми; 4) первинна допомога на етапі реалізації плану подолання проблеми. Діяльність практичного психолога в рамках психологічного супроводу потребує: - здійснення спільно з педагогами аналізу освітнього середовища з погляду тих можливостей, які воно пред’являє до психологічних можливостей і рівня розвитку дитини; - визначення психологічних критеріїв ефективного навчання і розвитку дошкільників; - розроблення і реалізації заходів, які сприяють успішному розвиткові дітей. Основними напрямами діяльності практичного психолога дошкільного навчального закладу, які забезпечують вирішення завдань психологічного супроводу розвитку дитини, є діагностична, просвітницька, консультативна та корекційно-розвивальна діяльність. Першим кроком у реалізації поставлених перед психологічною службою дошкільного навчального закладу завдань є психологічна діагностика, яка має на меті зібрати необхідні дані про розвиток дитини для того, щоб спланувати подальшу роботу з дитиною, педагогами, батьками. Психологічна діагностика у дошкільному навчальному закладі У плануванні та здійсненні цього напряму роботи практичний психолог дошкільного навчального закладу керується Положенням про психологічну службу системи освіти України, Положенням про експертизу психологічного та соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах. Психологічна діагностика дитини здійснюється за згодою батьків чи осіб, що їх замінюють, за такими напрямами: - вивчення адаптації під час адаптації до дошкільного закладу; - вивчення рівня розвитку пізнавальної сфери; - вивчення особистості та емоційно-вольової сфери; - вивчення комунікативної сфери; - вивчення стилів сімейного виховання; - вивчення інтересів, нахилів, здібностей; - вивчення емоційних станів. Обираючи методику дослідження, практичний психолог дошкільного навчального закладу обов’язково повинен звертати увагу на її відповідність віку дитини та меті діагностичного обстеження. Важливою умовою проведення діагностичного обстеження є емоційний стан дитини під час діагностики та створення доброзичливої атмосфери, налагодження контакту психолога з дитиною. За результатами психодіагностичних досліджень практичний психолог зобов’язаний вести відповідну документацію і статистичну звітність: протоколи діагностичних досліджень, аналітичні довідки, індивідуальні картки психологічного супроводу дитини. Корекційно-розвивальна робота психолога дошкільного навчального закладу здійснюється з метою відновлення цілісності особистості, балансу психодинамічних сил, гармонізації внутрішнього світу та модифікацію поведінки дитини засобами збагачення і зміни соціального середовища або навчання нових форм поведінки. Розвивальна і корекційна робота мають розгортатися як процес впливу на особистість дитини в цілому відповідно до таких принципів:  єдність діагностики і корекції. Цей принцип реалізується у трьох аспектах. По-перше, корекційній роботі передує діагностика, по-друге, в процесі корекції йде уточнення діагнозу, по-третє, корекційна робота потребує постійної оцінки її ефективності, критерієм якої є ті зміни, які відбуваються у психіці дитини;  діяльнісний принцип. Головним засобом корекційно-розвивального впливу є організація активної діяльності дитини у співпраці з дорослим;  психокорекція проводиться у зоні найближчого розвитку, оскільки робота з дитиною за межами цієї зони (за Л. С. Виготським) не матиме корекційного ефекту;  спрямованість корекційної роботи "згори до низу", тобто, на створення оптимальних умов для розвитку вищих психічних функцій, за рахунок яких будуть компенсовані недоліки елементарних психічних процесів. Наприклад, для подолання вад механічної пам'яті, необхідно розвивати мовлення, мислення, логічну пам'ять; для корекції недоліків уваги практичний психолог удосконалює регулюючу функцію мовлення дитини, самоконтроль;  принцип нормативності, зміст якого полягає в орієнтації на еталон розвитку на певному віковому етапі. Тобто, в результаті корекції дитина має досягти такого рівня розвитку, який відповідає її віку.  врахування в корекційній практиці системності розвитку. Усі особистісні якості, психічні функції тісно взаємопов'язані між собою. Тому недоліки однієї з них призводять до недостатності інших. Корекція має бути спрямована на усунення причини відхилень у розвитку;  принцип "заміщуючого онтогенезу". Корекційна робота має починатись від тієї "точки", після якої почалось відхилення від ідеальної програми розвитку;  дуже важливо, щоб корекція розвитку носила випереджаючий характер, була спрямована не на тренування й удосконалення того, що вже досягнуто дитиною, а на активне формування того, що планується досягнути у найближчій перспективі відповідно до законів вікового розвитку і становлення індивідуальності;  принцип наступності. Кожне корекційно-розвивальне заняття має вміщувати завдання для самостійного виконання, які на попередньому виконувались з допомогою практичного психолога. Якщо на попередньому занятті дитина не впоралась з певним завданням, на наступному пропонується його спрощений варіант;  урахування індивідуально-психологічних особливостей дитини, її інтересів, здібностей, якостей характеру, соціальної ситуації розвитку тощо. Дитина обов'язково має одержувати задоволення від корекційно-розвивальних занять. Це забезпечується завдяки тому, що практичний психолог має використовувати цікаві для дитини види завдань; створювати такі умови, за яких дитина досягає успіху, отримує задоволення від подолання труднощів; виявляти емпатію, приймати дитину такою, яка вона є, не оцінюючи її. Механізми корекційного впливу залежать від причин, що зумовили відхилення у психічному розвитку дитини. Якщо недостатня сформованість окремої психічної функції зумовлена локальним пошкодженням кори головного мозку, то для відновлення цієї функції необхідно "обійти ушкоджену ділянку", сформувати необхідні операції іншим шляхом, з опорою на збережені психічні процеси. Іншою причиною наявності вад психіки може бути відсутність необхідних соціальних умов її розвитку або неврахування індивідуальних особливостей дитини. За сприятливих умов психічні процеси формуються у дитини спонтанно, завдяки наслідуванню дорослих і узагальненню досвіду. Через інертність нервових процесів, або порушення динаміки їхнього перебігу (переважання збудження чи гальмування), або через відсутність сприятливих умов психічні функції формуються неправильно, поверхово. У цьому випадку, щоб відновити ушкоджену функцію, необхідно провести дитину через весь процес її формування. Практичний психолог дошкільного навчального закладу у своїй роботі може застосовувати різні методи та техніки корекції. Рекомендуємо використовувати ігротерапію, різні напрями арттерапії, психогімнастику, дидактичні та рухливі ігри тощо. Розробляючи корекційну програму, слід відрізняти труднощі, що виникають у дитини через порушення та відхилення у розвитку від проблем, пов'язаних з надмірними вимогами з боку батьків або педагогів до дітей без врахування психологічних особливостей віку, можливих індивідуальних варіантів проживання цього віку тією чи іншою дитиною. На основі психологічного діагнозу складається корекційної-розвивальна програма, яка містить мету, напрями корекції, психологічні механізми допомоги, у ній також зазначається кількість занять, їхня частота та тривалість одного заняття, перераховуються методи та прийоми, які будуть використовуватися, визначається форма занять. Корекційно-розвивальні заняття можуть проводитись в індивідуальній або груповій формі. Вибір форми занять залежить від мети. Так, наприклад, якщо об'єктом корекційного впливу виступають навички спілкування з однолітками, то більш ефективною, очевидно, буде групова форма. А корекцію вад пізнавальних процесів зручно проводити індивідуально. Крім того, при певних медичних та психологічних діагнозах (аутизм, грубе порушення поведінки тощо) існують протипоказання до групової форми занять. Кількість учнів у корекційній групі не повинна перевищувати п'ять чоловік. Тільки за такої умови практичний психолог може виразно усвідомлювати все, що відбувається у психіці кожної дитини. У корекційно-розвивальній роботі практичного психолога можна умовно виділити кілька взаємопов’язаних етапів: I. Діагностичний, що містить такі види діяльності:  вивчення запиту;  первинне формулювання психологічної проблеми;  висування гіпотез стосовно причини психологічної проблеми;  комплексна психологічна діагностика особистості;  визначення чинників, які пов’язані з указаною проблемою або зумовлюють її появу;  формулювання психологічного діагнозу з обов’язковим визначенням прогнозу подальшого розвитку особистості;  розроблення корекційної-розвивальної програми. II. Установчий, передбачає такі важливі моменти діяльності психолога:  створення сприятливого психологічного клімату  формування довіри дитини до психолога та позитивного ставлення до методів корекційного впливу.  створення активної настанови дитини на діяльність під час корекційно-розвивальних занять;  формування мотивів дитини. III. Корекційний (виконання корекційно-розвивальної програми):  проведення занять із дітьми відповідно до корекційної-розвивальної програми;  контроль задинамікою корекційно-розвивальної роботи;  надання батькам зворотнього зв’язку про хід корекційної роботи;  оцінка ефективності корекції.  оцінка результативності корекційної-розвивальної програми з огляду досягнення запланованої мети;  складання рекомендацій щодо виховання й навчання дітей, спрямованих на закріплення позитивних результатів корекційної роботи. Інформація щодо корекційно-розвивальної роботи (програма, відвідування занять, результати та особливості поведінки дитини на заняттях) фіксуються в журналі корекційно-розвивальної роботи. Практичний психолог, здійснюючи корекційну роботу з дитиною, домагається певних змін у поведінці дитини в умовах особистісного спілкування. Проте, чи будуть ці зміни актуалізовані в реальному житті дитини, залежить як від самої дитини так і від того, наскільки оточення (батьки, вихователі) готові помітити, підтримати і прийняти ті позитивні зрушення, які поступово з'являються у поведінці дитини. Просвітницька робота. Важливим напрямом роботи практичного психолога дошкільного навчального закладу є психологічна просвіта педагогів, батьків. Для реалізації даного напряму діяльності рекомендуємо використовувати різноманітні форми роботи: засідання психолого-педагогічного клубу, випуск психологічної газети закладу, виступи на педрадах, батьківських зборах, "круглих столах", психолого-педагогічних консиліумах, лекціях з проблем виховання дітей дошкільного віку тощо. Зміст просвітницької роботи практичного психолога у дошкільному закладі освіти великою мірою визначається віком дітей. Адже для кожного віку мають місце свої характерні особливості та проблеми психічного розвитку, які вимагають уваги з метою попередження їх загострення. Так, практичний психолог дошкільного навчального закладу, здійснюючи просвітницьку роботу з вихователями та батьками, обов’язково має акцентувати їхню увагу на важливості урахування психологічних новоутворень дошкільного віку та їх вплив на подальший розвиток дитини. Орієнтовна тематика: 1. Вікові особливості дошкільника. 2. Психологічні основи забезпечення гармонійного розвитку дітей. 3. Особливості адаптації дітей до дошкільного закладу. 3. Підготовка дитини до навчання у школі. 4. Психологічні основи спілкування з батьками. Консультування (індивідуальне, групове), здійснюється, як правило, за заявленими проблемами як з педагогами, так і з батьками. Під психологічним консультуванням зазвичай розуміється сукупність процедур, направлених на допомогу людині у вирішенні проблем і ухваленні рішень щодо професійної кар’єри, браку, сім’ї, вдосконалення особистості і міжособистісних відносин. Можна виділити основні положення в підході до консультування: 1) консультування допомагає людині вибирати і діяти за власним розсудом; 2) консультування допомагає навчатися новій поведінці; 3) консультування сприяє розвитку особи; 4) у консультуванні акцентується відповідальність клієнта, тобто признається, що незалежний, відповідальний індивід здатний у відповідних обставинах ухвалювати самостійні рішення, а консультант створює умови, які заохочують вольову поведінку клієнта. Індивідуальні консультації – це вид психологічної допомоги, направлений на вирішення різного роду психологічних проблем. Основним засобом дії є бесіда, в ході якої психолог допомагає клієнту зрозуміти дійсні причини проблем, а також сформувати успішні стратегії подальшої поведінки. На сімейних консультаціях проблеми розглядаються як результат порушення взаємодії членів сім'ї, тому на них клієнт розглядається не тільки як окрема особа, але і як частина своєї сімейної системи. Консультації практичного психолога дошкільного навчального закладу з питань виховання дітей мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти причини особливостей поведінки власної дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її потреби і вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину у важких життєвих ситуаціях. Поряд з основними напрямами діяльності практичний психолог у дошкільному навчальному закладі має володіти такими напрямами роботи як прогностика, реабілітація та профілактика. Реабілітація – надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності. Прогностика – розроблення і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин. Профілактика – це один з напрямів діяльності, що дозволяє своєчасно попередити відхилення у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігти конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі. Особливість профілактичної діяльності працівника психологічної служби з дітьми дошкільного віку полягає в опосередкованості впливу на дитину через батьків і вихователів. Практичний психолог на рівні свого професіоналізму повинен бути озброєний знанням "що робити?" (специфіка професійних завдань), "яким чином?" (рівень технологічної оснащеності фахівця, форми організації роботи, рефлексія результатів процесу здійснення супроводу), "на яких підставах?" (система базових уявлень) і "заради чого?" (система початкових професійних цінностей і цілей). Це передбачає, що практичний психолог дошкільного закладу не тільки повинен володіти методиками діагностики, консультування, корекції, але й мати здатність до системного аналізу проблемних ситуацій, програмування і планування діяльності, спрямованої на їх вирішення, організації в цих цілях учасників освітнього процесу (дитина, однолітки, батьки, педагоги, адміністрація). Література 1. Венгер А.Л. Психологическое консультирование и диагностика : практическое руководство / А. Л. Венгер. Часть 1. – М. : Генезис, 2001. – 160 с. 2. Єсіп, О. Психологічна служба в ДНЗ : семінар-тренінг для практичних психологів і методистів / О. Єсіп // Психолог. Шкільний світ. – 2008. – № 22/24. – С. 16-19. 3. Кандиба, Т. Адаптація дошкільників до умов ДНЗ : корекційно-розвивальне заняття / Т. Кандиба // Психолог. Шкільний світ. – 2008. – № 22/24. – С. 20-21. 4. Карабаєва, І. І. Наука – практиці: інтерактивні методи вроботі практичного психолога / І. І. Карабаєва // Обдарована дитина. – 2010. – № 3. – С. 28-38. 5. Колесіна Т. Діагностика і корекція психічного розвитку дітей / Тетяна Колесіна // Початкова школа. – 2000. – № 5. – С. 30–3 ; № 6. – С. 40–43. – (Превентивне виховання). 6. Кузікова С. Б. Теорія і практика вікової психокорекції : навч. посібник / С. Б. Кузікова. – Суми : ВТД "Університетська книга", 2006. – 384 с. 7. Лахтадир О. М. Робота психолога ДНЗ з дітьми раннього та молодшого дошкільного віку / О. М. Лахтадир // Психологічна газета. – 2010. – № 8. – С. 11-20. 8. Мартинюк Н. Пізнай свою природу – і ти пізнаєш істину : тренінгове заняття для вихователів дитячого садка / Н. Мартинюк // Психолог. Шкільний світ. – 2009. – № 42/43. – С. 30-31. 9. Обухівська А. Сучасна діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій / А. Обухівська, В. Луценко // Дошкільне виховання. – 2010. – № 6. – С. 13-20. 10. Развитие общения дошкольников со сверстниками / под ред. А. Г. Рузской. – М. : Педагогика, 1989. – 216 с. 11. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания / под ред. Л. А. Венгера. – М., 1986. – 224 с. 12. Реан А.А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика / А. А. Реан, А. Р. Кудашев, А. А. Баранов. – СПб. : прайм-ЕВРО-ЗНАК, 2006. – 479 с. 13. Слободчиков В. И. Антропологический поход к решению проблемы психологического здоров’я детей / В. И. Слободчиков, А. В. Шувалов // Вопросы психологии. – 2001. – № 4. – С. 91-105. З метою розширення знань про науку психологію, розуміння внутрішнього світу, збереження психічного здоров'я, активізації пізнавальної активності, підвищення рівня психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу   навчально-методичнИЙ центр психологічної служби і соціальної роботи  ТОКІППО рекомендує в цьому навчальному році провести в навчальних закладах декади професійної майстерності. У програмі декади професійної майстерності важливо включити цікаві заходи, тренінги, квести, круглі столи, диспути, акції. Під час проведення декади реалізовуються напрямки роботи практичного психолога і соціального педагога з використання інноваційних технологій та інтерактивних методів.Предметну декаду проводять відповідно до плану роботи психологічної служби навчального закладу. План підготовки та проведення декади затверджує директор навчального закладу не пізніше ніж за два тижні до початку її проведення. Організатором декади є психологічна служба навчального закладу. До проведення можна залучати урядові та неурядові організації, благодійні фонди. У рамках  декади можуть проводитись:                         інтегративні уроки ;                         години психології;                         тренінги;                         позакласні заходи ;                         проекти;                         акції;                         виставки;                         презентації;                         балінт-групи;                         супервізія. Проведення  декади  супроводжується різноманітною наочною інформацією та з використанням ІКТ. Проведення заходів висвітлювати в ЗМІ, блогах та сайтах. За підсумками  декади найактивніших її учасників нагороджують грамотами, подяками. Орієнтовна програма декади  професійної майстерності ПОНЕДІЛОК 1.Відкиття декади.Презентації напсихологічну тематику. 2.Виставка психологічної літератури, продуктів арт-терапії, казкотерапії, колажі,монотерапії тощо. 3. Години психології «Я обираю ЗСЖ»для учнів 2-4 класів; «Здоровим бути модно» для середніх класів; «Моє репродуктивне здоров'я» для старших класів. ВІВТОРОК 1.Арт-терапевтичний тренінг самопізнання і рефлексії. 2. Ігри та вправи 1-4 клас ( за бажанням). 3.Створення колективної роботи « Те, що створює мій настрій ». СЕРЕДА 1. Психогімнастика. 2.Акція «Я обираю життя». 3. Тренінги для батьків (за запитом). ЧЕТВЕР 1.Гра «Безлюдний острів» для учнів 5-6 класів. 2.Виховний захід «Цікавий світ психології». П’ЯТНИЦЯ 1.Тренінгове заняття «Дружба в моєму житті». 2.Створення фото колажів «Наші шкільні емоції та враження». ПОНЕДІЛОК 1.Гра- привітання «Психологічний гороскоп на день». 2.Казкотерапія «Дружна країна» (для учнів 1-го класу). ВІВТОРОК 1.»Моя родина - погляд батьків та дітей» - арт-виставка. 2.Вправи для педагогів з профілактики професійного  вигорання. СЕРЕДА 1.Театралізованапрезентація для учнів. 2. Диспут «Психологія кохання» для старшокласників. ЧЕТВЕР 1.Реалізація міні-проектів серед учнів. 2. Акції. П’ЯТНИЦЯ 1.Круглий стіл,конференція. 2.Закриття декади . Нагородження активних учасників. література, рекомендована МОНУ до використання працівниками психологічної служби -                     Рибалка В.В. Психологія розвитку творчо обдарованої особистості: наук.-метод. посіб. / В.В.Рибалка // НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих; Ін-т обдарованої дитини, 2010. – 440 с. -            Доманська Л.В. Пізнай себе: навч. програма курсу / Л.В Доманська. –Київ.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. -         Флярковська О.В. Школа самовдосконалення: “Повір у себе” ./ О.В. Флярковська. – Чернівці: Видавничий дім “Букрек”, 2014.– 104с. -             Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби: методичні рекомендації / за наук. ред. В.Г. Панка – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. Формування здорового способу життя в учнівської і студентської молоді: методичні рекомендації/ за ред. І.І. Цушка.– Київ: Ніка-Центр, 2011. – 168с. -             Цушко І.І. Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді : практ.посіб. / І.І. Цушко. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 104 с.