Допис14. Посттравматичний ріст.

 Допис 14. Посттравматичний ріст.

"Одного разу шторм закінчиться,

і ти не згадаєш, як його пережив.

Ти навіть не будеш впевнений в тому,

чи закінчився він насправді.

Але одна річ безперечна:

коли ти вийдеш з шторму,

ти ніколи знову не станеш тією людиною,

якою увійшов в нього.

Тому що в цьому і був весь його сенс..."

Харукі Муракамі

Все частіше зустрічаю у ФБ дописи, у яких звучить "...ми вже ніколи не будемо такими, як були"...

і це зрозуміло... за  Гераклітом, неможливо в одну ріку ввійти двічі. ..In idem flumen bis non descendimus...

І  я чую в цьому жаль за минулим, за втраченим,  гіркоту  і біль... 

тому хочу нагадати....крім посттравматичного стресу (ПТСР) з його важкими переживаннями існує і  посттравматичний ріст (ПТР) ...

Дослідники цього феномену Річард Тадескі та Лоуренс Калхун називають його досвідом позитивних змін унаслідок боротьби зі значною життєвою кризою.

Щоправда, ПТСР і ПТР не є двома полюсами одного явища, а відображають різні виміри досвіду, також посттравматичний зріст не є   безпосереднім наслідком травми.  і хоч травматичні переживання не обов’язково  приведуть до росту, але ми маємо знати, що такий процес можливий...

 

п‘ять факторів, які відображають п‘ять вимірів ПТР: 

(за Р. Тадескі та Л. Калхуном)

1) «ставлення до інших» (ми стаємо більше цінувати міжособистісні стосунки, з більшим співчуттям ставитися до інших, вільніше виражати власні емоції у стосунках тощо); 

2) «нові можливості» (поява нових інтересів, обрання нового життєвого шляху,використання  можливостей, які не були доступними до травматичної ситуації);

 3)«сила особистості» (більша впевненість у собі,  ефективніші  способи подолання життєвих труднощів); 

4) «духовні зміни» (краще розуміння духовних проблем, зростання релігійності); 

5) «підвищення цінності життя» ( зміна життєвих пріоритетів, ми стаємо більше цінувати кожен день власного життя).

А як у вас? чи помічали у себе ознаки  постравматичного зростання?

Р