Коли світ на межі змін: стратегії адаптації

04 липня відбулась  онлайн-презентації посібника - «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни». 

24 лютого 2022 року — дата, яка стала точкою відліку нової реальності для України. Війна кардинально змінила наші життя, змусивши по-іншому розставляти пріоритети. На шляху до Перемоги українці зіткнулися з серйозними викликами. Саме тому першочерговим завданням батьків, освітянської спільноти на сьогоднішній день є надання невідкладної допомоги та психологічної підтримки дітям, що дозволить їм впоратися зі стресом від війни, а також попередить виникнення більш складних проблем. З цією метою Громадська організація «GoGlobal» спільно з Центром «Розвиток КСВ» та експертною платформою Career Hub у межах програми «Мріємо та діємо» розробили посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації. Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни». 

Посібник розроблено експертною групою освітян та психологів як зручний і доступний ресурс для допомоги вчителям в опануванні інструментами психологічної підтримки та адаптації до нових умов у воєнний час. 

Під час онлайн-презентації учасники ознайомились зі змістом та наповненням посібника, отримали практичні поради від укладачів посібника, а також дізналия де і як його можна завантажити. 

У посібнику ви знайдете відповіді на такі питання:

• чому вчителю важливо піклуватися про свій емоційний стан?
• як піклуватися про себе та налаштуватися на роботу в умовах невизначеності?
• як діти різного віку переживають та реагують на стрес війни?
• чому проблеми булінгу, суїцидальної поведінки та насильства актуалізуються в період війни і як варто діяти вчителю?
• як підтримати дітей та які техніки може застосовувати вчитель, аби допомогти учням впоратися зі стресом?

Завантажити посібник можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1r0qbJVj-lXfSjLtvzvJDeicK5YFI6wZL/view?usp=sharing 

групи психологічної підтримки для дітей та підлітків

 Нам усім важко переживати війну, але дітям може бути найважче. 

Тому ЮНІСЕФ запущено підтримку для дітей від 8 до 18 років:  групи "Поруч". 

Відвідуючи групу, дитина зможе поділитися переживаннями про події навколо них та в країні, знайти способи я підтримувати  себе і близьких у складні часи, відчути підтримку інших учасників групи та фахівців,  просто спілкуватися з однолітками та бути в спільноті людей, які розуміють та підтримують одне одного.   Участь у групах безкоштовна.  У кожній буде до 10 учасників та ведучий-психолог. Щоб ваша дитина взяла участь в групі, вам необхідно зареєструватися за посиланням...

Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення - jacobs...

засідання Програмної ради спеціальності 053 Психологія ТНПУ

21 червня 2022 року на #кафедрі_психології_розвитку_та_консультування #факультету_педагогіки_і_психології #Тернопільського_національного_педагогічного_університету_імені_Володимира_Гнатюка відбулося чергове засідання Програмної ради спеціальності 053 Психологія у змішаному форматі. У ньому взяли участь гаранти освітніх програм першого, другого та третього рівнів вищої освіти, викладачі кафедри, здобувачі вищої освіти та зовнішні стейкхолдери (Білінська Тетяна Мирославівна – кандидат психологічних наук, начальник відділу організації профорієнтації Тернопільського обласного центру зайнятості; Несмашна Галина Євгенівна – психолог Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу; Коротюк Зоряна Михайлівна – завідувачка Навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО; Рубінський Володимир Михайлович – випускник кафедри психології розвитку та консультування, магістр психології, адвокат, член Національної асоціації адвокатів України).

У вступному слові голова Програмної ради, завідувачка кафедри психології розвитку та консультування, професор Галина Кіндратівна Радчук зауважила, що важливо постійно оновлювати та вдосконалювати освітні програми, які реалізуються кафедрою. Також відзначила актуальність запровадження нової освітньої програми «Психологія конфлікту та практична медіація» для другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Учасники зустрічі обговорили широке коло питань. Зокрема, гаранти чинних освітніх програм спеціальності 053 «Психологія» проф. Радчук Г.К., проф. Шпак М.М. та доц. Адамська З.М. закцентували увагу присутніх на можливостях розширення каталогу вибіркових навчальних дисциплін та на особливостях підготовки психологів першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів вищої освіти в умовах воєнного стану. Гарант доц. Андрійчук І.П. ознайомила з результатами громадського обговорення проєкту нової освітньої програми «Психологія конфлікту та практична медіація», окреслила перспективи співпраці зі стейкхолдерами Програми.

Зовнішні стейкхолдери відзначили високий рівень професійної підготовки майбутніх психологів викладачами кафедри. Особливу увагу звернули на прозорість процедури вибору студентами навчальних дисциплін вибіркового циклу, а також врахування наукових інтересів студентів при визначенні тем наукових досліджень (курсових, бакалаврських, магістерських робіт та дисертаційних досліджень).

Засідання відбулося в теплій та дружній атмосфері, було насичене цікавими ідеями та пропозиціями. На завершення зустрічі учасники домовилися про подальші кроки співпраці.

Радчук Г.К.

 

Допис14. Посттравматичний ріст.

 Допис 14. Посттравматичний ріст.

"Одного разу шторм закінчиться,

і ти не згадаєш, як його пережив.

Ти навіть не будеш впевнений в тому,

чи закінчився він насправді.

Але одна річ безперечна:

коли ти вийдеш з шторму,

ти ніколи знову не станеш тією людиною,

якою увійшов в нього.

Тому що в цьому і був весь його сенс..."

Харукі Муракамі

Все частіше зустрічаю у ФБ дописи, у яких звучить "...ми вже ніколи не будемо такими, як були"...

і це зрозуміло... за  Гераклітом, неможливо в одну ріку ввійти двічі. ..In idem flumen bis non descendimus...

І  я чую в цьому жаль за минулим, за втраченим,  гіркоту  і біль... 

тому хочу нагадати....крім посттравматичного стресу (ПТСР) з його важкими переживаннями існує і  посттравматичний ріст (ПТР) ...

Дослідники цього феномену Річард Тадескі та Лоуренс Калхун називають його досвідом позитивних змін унаслідок боротьби зі значною життєвою кризою.

Щоправда, ПТСР і ПТР не є двома полюсами одного явища, а відображають різні виміри досвіду, також посттравматичний зріст не є   безпосереднім наслідком травми.  і хоч травматичні переживання не обов’язково  приведуть до росту, але ми маємо знати, що такий процес можливий...

 

п‘ять факторів, які відображають п‘ять вимірів ПТР: 

(за Р. Тадескі та Л. Калхуном)

1) «ставлення до інших» (ми стаємо більше цінувати міжособистісні стосунки, з більшим співчуттям ставитися до інших, вільніше виражати власні емоції у стосунках тощо); 

2) «нові можливості» (поява нових інтересів, обрання нового життєвого шляху,використання  можливостей, які не були доступними до травматичної ситуації);

 3)«сила особистості» (більша впевненість у собі,  ефективніші  способи подолання життєвих труднощів); 

4) «духовні зміни» (краще розуміння духовних проблем, зростання релігійності); 

5) «підвищення цінності життя» ( зміна життєвих пріоритетів, ми стаємо більше цінувати кожен день власного життя).

А як у вас? чи помічали у себе ознаки  постравматичного зростання?

Р

Допис 13. Інтеграція досвіду проживання війни як мистецтво особистісного печворкінгу...

Допис 13. Інтеграція  досвіду проживання війни як мистецтво особистісного печворкінгу...

 Сприйняття  навколишнього  зараз таке мозаїчне...

 реальність як шматочки дзеркала....розірвана...розбита на друзки...

в одній частині звуки сирен, а в другій-спів птахів...в одній-вид зруйнованих будинків, в другій - квітучі дерева...в одній- ховаються від обстрілів й живуть у підвалах  співвітчизники, а в другій -  мирне, звичне,  спокійне життя...

Намагаюся якось інтегрувати ці частини....хоч це і дуже важко...

 Знаю, що неінтегровані частки можуть залишатися непереробленими і не вписаними і загальну життєву історію...а це - кроки до ПТСР...

Як можна інтегрувати ці  шматочки життєвої мозаїки?

Називаю це мистецтвом особистісного печворкінгу...

 Печворкінг-клаптикове шиття...поширена давня техніка, за допомогою якої господині витворювали з обрізків, клаптиків тканини новий функціональний виріб...Створити зі шматочків  нове, потрібне і цілісне -це мистецтво...

Наша біографія - це також безліч клаптиків: світлих і темних, яскравих і тьмяних, веселих і сумних...

Створити з різних, почасти болючих, вражень загальну картину життя, відновити його неперервність, тяглість, об'єднати та інтегрувати  усі спогади в єдину життєву  лінію , створивши при цьому себе нову - теж мистецтво..Вчуся його для себе...допомагаю опанувати іншим ... мистецтво особистісного печворкінгу...

P.S.  Ілюструю свій допис скріном з сторінки мера м.Дніпро Б.Філатова,   бо те фото мені про те, як зараз відчувається  і дуже відгукнулося саме до цієї теми...

P. P. S. Про клаптикове шиття як арт-терапевтичну техніку писала арт-терапевт  Марина Черкашина. Скористалися її рекомендаціями  при проведенні чергової групи  підтримки для фахівців психологічної служби. 

https://www.facebook.com/100024178967200/posts/1128377877978167/

Клаптикові ковдрочки вийшли дуже різними і дуже  ресурсними!!! А ще було багато усвідомлень...

Разом з тим, здається, навіть просто малювати щось  із  кольорових клаптиків допомагатиме витворювати цілісність...і не просто в уяві, а на нейрональному рівні...

 

18.05.2022,  напередодні Дня вишиванки,  відбулася чергова он-лайн  зустріч групи психоемоційної підтримки для фахівців психологічної служби.

Обговорювали ,  що тримає нас у ці нелегкі часи війни, а також створювали   арт-терапевтичні малюнки,  використовуючи образи вишиванки, запропоновані Віктором Панасюком

 © 

1. Вишиванка захисту.

2. Вишиванка сили мого роду.

3. Вишиванка-оберіг від усього лихого.

4. Вишиванка щасливої долі.

5. Вишиванка добра та любові.

6. Вишиванка духу та незламності українського народу.

7. Вишиванка в якій зустрічатиму нашу перемогу.

"Історично візерунки та орнаменти – це закодований порядок, протидія хаосу та руйнуванню", - вказує відома арт-терапевт Вікторія Назаревич.

"У нашому випадку це не лише краса та єдність з природою, це ще внутрішня картографія архетипів тих, що захищають та дають силу не втратити себе, утверджують ідентичність та самобутність у неконтрольованому хаосі буття, який кожного разу дає виклик «Борись та живи!"